Рішення № 27939804, 03.12.2012, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/15358/12

2/1715/2939/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2012 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Музичук Н.Ю.

при секретарі Радюк Ю.Ю.

за участю представника позивача Ляшко Д.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за використану теплову енергію,

встановив:

В серпні 2012 року до Рівненського міського суду надійшов та в судовому засіданні уточнений позов Комунального теплопостачального підприємства Рівненської міської ради "Теплотранссервіс" до ОСОБА_2 про стягнення 1 051 грн. 00 коп. заборгованості плати за використану теплову енергію за період із 01.12.2008 року по 01.07.2012 року та судових витрат в справі.

В позовній заяві зазначалось, що Комунальне підприємство «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, квартиронаймачем (власником) якого є відповідач ОСОБА_2. Щомісячна плата за надані послуги встановлюється за затвердженими в установленому порядку тарифами. Судовим наказом Рівненського міського суду від 28 квітня 2011 року з ОСОБА_2 було стягнуто на користь Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію. Ухвалою Рівненського міського суду № 2с-265/11 від 22.06.2011 року судовий наказ було скасовано. На підставі дій сторін по наданню і споживанню послуг із теплопостачання виникли цивільні права та обов'язки, згідно ст. 67 ЖК України розмір щомісячної плати за надані послуги встановлюється за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Відповідно ст. 68 ЖК України, п. 5 ч. 3 ст. 20, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 19 «Про теплопостачання», квартиронаймач /власник/ зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань відповідачем не вноситься плата за використану теплову енергію, чим допущена заборгованість станом на 01.07.2012 року на вищевказану позовом суму.

Письмових заперечень відповідача на позовну заяву не надійшло.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, зменшивши їх розмір з урахуванням судового рішення Рівненського міського суду в справі 2-3147/08 від 30 грудня 2008 року про стягнення із відповідача заборгованості плати станом на 01.12.2008 року на суму 1589, 63 грн., дав пояснення по суті позову та по суті суми заборгованості. Пояснив, що доводи відповідачки щодо застосування положень ст. 267 ЦК України щодо сплину строку позовної давності і відмови в задоволенні позовних вимог за період до серпня 2009 року є безпідставними, оскільки позивачем приймались заходи по стягненню заборгованості шляхом заяви про видачу судового наказу про стягнення вказаної заборгованості, такий судовий наказ ухвалений 28 квітня 2011 року та був чинним до його скасування ухвалою суду від 22 червня 2011 року, що перериває перебіг позовної давності, строк позовної давності починається заново. Просить стягнути з відповідача заборгованість в повній сумі 1 051, 00 грн. та судові витрати по оплаті судового збору.

Відповідачка позовні вимоги не визнала, просила застосувати передбачені законом наслідки до вимог поза межами трирічного строку позовної давності. Пояснила, що не визнає вимоги позивача внаслідок переплати за її підрахунками за надані послуги в 2010-2012 роках, упереджене ставлення до неї з боку позивача, постійні непорозуміння внаслідок її неодноразового звернення із заявами і скаргами на роботу позивача і якість наданих послуг, не укладення договору між сторонами внаслідок невизнання її протоколу розбіжностей позивачем, та її намір на відключення від центральної системи опалення і гарячого водопостачання. Правильності даних внесених до роздруківки особового рахунку НОМЕР_2 та розміру заборгованості на підставі роздруківок позивача спростувати не може, вважає, що заборгованості плати перед споживачем не має. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Оцінюючи пояснення сторін, дослідженні надані в справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. Позивачем на обґрунтування позовних вимог наданий договір між відповідачем та КТП «Комун енергія»від 01 червня 1999 року. Між стронами, відповідачем та КТП „Теплотранссервіс" РМР, відповідно до Закону України „Про житлово-комунальні послуги" договір про надання теплової енергії не був укладений. Поясненнями сторін не заперечується та вважається встановленим фактичне надання позивачем та споживання відповідачем послуг по опаленню та гарячому водопостачанню житлового приміщення відповідача, що відповідно до положень ст. 11 ЦК України є підставою до виникнення цивільних прав та обов'язків сторін.

Таким чином, встановлено, що позивачем надаються та відповідачем отримуються послуги по опаленню і гарячому водопостачанню, за що по особовому рахунку відповідача НОМЕР_2 проводяться щомісячні нарахування за період опалювального сезону.

КП «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради в квітні 2011 року зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, заява задоволена судом шляхом винесення судового наказу від 28.04.2011 року, однак по заяві боржника ОСОБА_2 ухвалою суду від 22 червня 2011 року судовий наказ від 28 квітня 2011 року - скасований.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В порушення зобов'язань що виникли між сторонами по оплаті наданих житлово-комунальні послуг за використану теплову енергію у строки, встановлені договором або законом, відповідно до положень ст. 526 ЦК України, ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст.19 Закону України „Про теплопостачання", відповідач тривалий час таку оплату не проводить, або проводить в недостатніх розмірах, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 1 051, 00 грн. Сума заборгованості з достовірністю підтверджується дослідженим в судовому засіданні розрахунком позивача по особовому рахунку на відповідача. Зокрема, на підставі розрахунку встановлені суми заборгованості, з урахуванням нарахувань, внесених платежів і субсидій, за грудень 2008 року -298,36 грн. та за 2009 рік -1547,10 грн., за 2011 рік -на суму 160,50 грн., а всього заборгованість за цей період становить 2005,96 грн. За 2010 рік по особовому рахунку відповідача, з урахуванням нарахувань, внесених платежів та субсидій, встановлена переплата на суму 337,92 грн., за 6 місяців 2012 рік -переплата 616,34 грн., а всього встановлено переплати за вказаний період по роках на суму 954,26 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості плати за спожиту теплову енергію відповідача перед позивачем за вказаний період із 01 грудня 2008 року по 01 липня 2012 року становить 1051,00 грн. Підстав для звільнення відповідача від вказаних платежів судом не встановлено, доводи відповідача не є переконливими не ґрунтуються на належних допустимих доказах в справі, не спростовують розрахунку позивача.

Усна заява відповідача в частині застосування положень ст.267 ЦК України щодо наслідків спливу позовної давності не може бути задоволена судом, оскільки на підставі вищенаведених досліджених судом доказів встановлено звернення позивача до суду з приводу стягнення заборгованості за вказаний період в квітні 2011 року, що згідно ч.ч.2,3 ст. 264 ЦК України, перериває позовну давність, після переривання якого перебіг позовної давності починається заново.

За наведених обставин, у відповідності до положень чинного законодавства, позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними доказами в справі.

Судові витрати, підтверджені документально в справі на загальну суму 107, 30 грн., відповідно до ст. ст. 82, 88 ЦПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 11, 526 ЦК України ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. 19 Закону України „Про теплопостачання", керуючись керуючись ст.ст.10,11,57-60,88,208,209,212-215,218,223, 292,294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за використану теплову енергію задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради, розрахунковий рахунок 260053018100 в РОФ ВАТ «Ощадбанк», МФО 333368 код ЗКПО 30841056, заборгованість за використану теплову енергію в сумі 1051 грн. 00 коп. та відшкодування судових витрат в справі на суму 107 грн. 30 коп., а всього кошти на суму 1158 грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук