Рішення № 27939268, 01.11.2012, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 0909/3574/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Беркещук Б.Б.

секретаря Матушевська Г.Д.

з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі , гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з даним позовом , котрого підтримали в судовому засіданні та пояснили, що являються опікунами чотирьох дітей своєї дочки ОСОБА_6, яка на даний час проживає і працює у Чеській республіці так як остання позбавлена батьківських прав. Вказують, що онукам створили належні умови для їх утримання та виховання, тому соціальні виплати на дітей ними використовуються належним чином і за прямим призначенням.

Однак відповідач ОСОБА_4 на протязі тривалого часу по причині заздрощів постійно подає різного роду наклепницькі скарги до різних державних інстанцій, щодо здійснення перевірки законності призначення та використання соціальних виплат на дітей. Зокрема, ними, позивачами, було отримано від сільського голови села Торговиця Коломийського району ОСОБА_7 копію скарги від 06.02.2012р., яка була складена, підписана відповідачкою та жителями села Торговиця Коломийського району Івано-Франківської області, та адресована голові Івано-Франківської обласної державної адміністрації Вишиванюку М.В. щодо припинення незаконної виплати соціальних виплат на дітей, скасування рішення Коломийського міськрайонного суду про позбавлення батьківських прав їх, позивачів, дочки та зятя, відмінити рішення виконкому Торговицької сільької ради Коломийського району Івано-Франківської області № 54 від 10.07.2007р., № 71 від 13.09.2007р. Вказують, що подібного змісту скарги відповідачкою були неодноразово надіслані і до прокуратури Івано-Франківської області та інші інстанції. По скаргах відповідачки проходять численні перевірки , і це все негативно впливає на їх психічне самопочуття, а також травмує психіку неповнолітніх дітей. Діти стали відчувати свою неповноцінність, а тому стають більш замкненими, що негативно впливає на їх виховний процес. Одночасно у них, позивачів почастішали нервові зриви і позивачу ОСОБА_9 доводилося неодноразово звертатися за медичною допомогою до сільської амбулаторії. Безпідставні наклепи з боку відповідачки відносно їх родини тягнуть за собою моральні страждання, погіршення стану здоров'я, внутрішній дискомфорт між членами сімї та багато інших негативних наслідків, тому вважають, що відповідачка своїми умисними діями заподіяла їм моральну шкоду, яку оцінюють у розмірі 15 000 грн. Просять суд позов задоволити та постановити рішення яким розповсюдження відомостей, щодо членів їхньої сімї у письмовій скарзі від 06.02.2012р. відповідачкою визнати незаконними, стягнути моральну шкоду в розмірі 15 000 грн. та зобов'язати ОСОБА_4 на сході селян спростувати викладені у заяві на ім'я Вишиванюка М.В. відомості і вибачитися перед ними.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, подала до суду письмове заперечення та пояснила, що їй відомо що позивачі отримують соціальну допомогу на чотирьох внуків, позбавивши батьківських прав як матір дітей, яка є їх дочкою так і батька дітей. Однак мати дітей, працюючи в Чехії, утримує дітей, приїжджає з Чехії і з ними постійно проживає. Вважає, що соціальну допомогу за рахунок державного бюджету мають одержувати дійсно нужденні сім»ї, а не сім»ї, які мають значні доходи із-за сприяння чиновників різних рівнів. У зв'язку з цим, вона подала скаргу від 06.02.2012р. в облдержадміністрацію про незаконне одержання соціальної допомоги позивачами, тобто здійснення перевірки щодо законності та підставності отримання соціальних виплат на дітей позивачами по справі. Вказує, що дана скарга розглядалася в органах прокуратури і частково підтвердилася, а в даний час вона звернулася в Генеральну прокуратуру, оскільки вбачає в цьому корупційні діяння чиновників.

Зазначає, що вона, відповідачка, разом з іншими односельчанами скористалася своїм правом, наданим Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян» повідомити відповідні органи про порушення законів чиновниками, а потім позивачів і вимагала відновлення порушених прав законності .

Відповідачка стверджує, що оскільки як вбачається з практики вирішення спорів Верховним Судом України (ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 грудня 2002р.) щодо захисту честі і гідності , коли особа звертається до суду, іншого правоохоронного чи державного органу, організації, наділених відповідно до закону владними повноваженнями із заявою про неправомірні дії іншої особи, якщо цей орган чи організація наділені владними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника. Таке звернення для вирішення спору , поновлення прав чи захист законних інтересів або для поновлення законності не є поширенням відомостей у розумінні ст.. 7 ЦК України (ред.1963р.).

Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, які ствердили що підписували скаргу від 06.02.2012р., котра була направлена в облдержадміністрацію на ім'я голови Вишиванюка М.В., щодо з ясування незаконного одержання соціальної допомоги позивачами ОСОБА_1. та ОСОБА_2, поянення свідка ОСОБА_7 голови Торговицької сільської ради Коломийського району, який пояснив, що тривалий час між сторонами існують особисті неприязні відносини, що відповідачка неодноразово зверталася до правоохоронних органів та органів державної влади щодо незаконного одержання соціальної допомоги на утримання дітей позивачами ОСОБА_1. та ОСОБА_2 в результаті чого проводились перевірки і в ході котрих порушень законості не виявлено, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦК України та відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Відповідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст.94,277 Цивільного кодексу України фізична особа чи юридична особа, особиті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на простування цієї інформації.

Разом з тим, відомості, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію повинні містити інформацію щодо конкретних фактів поведінки певної особи або конкретних обставин її життя; стосуватися певної сфери життя чи діяльності громадянина або організації, а саме інтимної сфери, професійної діяльності; містити загальну оцінку поведінки особи або конкретних обставин такої поведінки.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі; передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного звязку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи , а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

В судовому засіданні встановлено, що написання відповідачкоюОСОБА_4. і підписання нею та жителями с.Торговиця Коломийського району скарги від 06.02.2012р. до органів влади (а.с.9) не мало на меті поширення недостовірної інформації, а скарга була способом відповідача звернути увагу на підставність і доцільність призначення соціальної допомоги на дітей, які знаходяться під опікою позивачів, тобто розприділення держаних коштів, що дана скарга була написана і надіслана на імя голови ОДА Вишиванюку М.В. для подальшого реагування та проведення перевірки щодо законності прийнятих рішень, котрі стосуються позбавлення батьківських прав дочки та зятя позивачів. призначення позивачів опікунами неповнолітніх дітей, щодо законості призначення та одержання соціальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей, що ствердила відповідачка у судовому засіданні.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», зазначено, що суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь, у встановлений законом строк.

Оскільки відсутні підстави щодо задоволення позовних вимог щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, тому не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.

На підставі наведеного та ст. ст.7, 269,275,277 ЦК України та керуючись ст. ст. 10,11,88, 209, 213, 214, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: БеркещукБ. Б.