№ 543/4912/12
2/543/1667/12
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
11 грудня 2012 р. м.Селидове
Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача -Клименко К.О., представника третьої особи -ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди, -
В с т а н о в и в :
Позивач звернулась до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «1/3 Новогродівська»ДП «Селидіввугілля». 13.08.2011 р. з ним трапився нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого медико-соціальною експертною комісією протипоказана важка праця та праця в нічне час, встановлено 40 % втрати працездатності, визначено необхідність постійного медичного нагляду. Переживання нервово-психологічного характеру через утрату працездатності призвели до розладу функцій організму, обмежило життєздатність. Огляд медико-соціальної експертної комісії виявив різке обмеження працездатності, соціальну дезадоптацію. Це призвело до втрат немайнового характеру. Таким чином, вважає, що внаслідок нещасного випадку на виробництві з боку відповідача, заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його нормальні життєві стосунки, які потребують додаткових зусиль для організації життя. Тому просив стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, пояснив, що при настанні нещасного випадку на виробництві позивачу було встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Забиття, подряпини обличчя, тіла, кінцівок Наявні захворювання, що є наслідком нещасного випадку на виробництві, створюють для позивача постійні нервові навантаження. Він до теперішнього часу змушений звертатися до лікарів. Через отриману травму ОСОБА_4 обмежений у працездатності, а тому йому необхідно докладати додаткових зусиль для забезпечення себе та своєї родини. Просив стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
Представник третьої особи, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні пояснив, що документи, на які посилається позивач, а саме: довідка МСЕК та акт про розслідування професійного захворювання, є документами, що підтверджують тільки факт нещасного випадку і встановлення зв'язку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Відділення вважає посилання на ці документи, як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди, безпідставними. З огляду на вищевикладене в сукупності, а також на те, що позивач не надав доказів заподіяння йому моральної шкоди, тобто даних про стрес або інші негативні прояви в стані здоров'я через ушкодження здоров'я, відділення вважає позовні вимоги ОСОБА_4 необґрунтованими та незаконними, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно Акту № 1 від 2011 р., нещасний випадок, що стався з ОСОБА_4 13.08.2011 р., визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом.
Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії 10 ААА № 048644 від 23.08.2012 р., ОСОБА_4 встановлена третя група інвалідності та 40 % втрати професійної працездатності.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров"я.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), зазначив, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Також спростовуються й доводи третьої особи щодо відсутності підстав відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з отриманим ним трудовим каліцтвом встановлений в судовому засіданні. Так, позивач не може вести активний спосіб життя, йому не рекомендовані важкі фізичні навантаження. Зміни у життєвих відносинах викликають у нього моральні страждання, оскільки він не може реалізувати своє бажання працювати, матеріально забезпечувати себе та свою сім'ю, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що трудове каліцтво заподіює позивачу моральні страждання, тому що через неї він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі внаслідок травми він зіткнувся з труднощами побутового плану. В теперішній час відчуває негативні наслідки каліцтва, такі як: фізичний біль. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.
З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.
Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем. Однак, суд вважає, що розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі.
Тому, при визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.
Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 50000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.
З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 12 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
Суд вважає необхідним згідно зі ст. 88 ЦПК України стягнути з позивача по справі судові витрати пропорційно до розміру задоволення позовних вимог, а з відповідача -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позов ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві задовольнити частково.
Стягнути з ДП «Селидіввугілля»на користь ОСОБА_4 в порядку відшкодування моральної шкоди 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.
В решті позовних вимог ОСОБА_4 -відмовити.
Стягнути з ДП «Селидіввугілля»в доход держави судові витрати в розмірі 25 (двадцять п'ять) грн. 68 коп. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач -УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37791274, МФО -834016, код бюджетної класифікації -22030001 «Судовий збір».
Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави судові витрати в розмірі 81 (вісімдесят одна) грн. 62 коп. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач -УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) -37791274, МФО - 834016, код бюджетної класифікації -22030001 «Судовий збір».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Судове рішення № 27939256, Селидівський міський суд Донецької області було прийнято 11.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 543/4912/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: