Вирок № 27934965, 21.11.2012, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Справа № 1/2211/187/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2012року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого -судді Савіцький Л.П.,

при секретарі -Сопронюк Л.А. ,

за участю прокурора - Тукуреєва В.В.,

адвоката - ОСОБА_1 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дідківці Білогірського району Хмельницької області, українки, з освітою середньою, розлученої, не працюючої, проживаючого АДРЕСА_1, не судимої, громадянки України,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, проживаючи у фактичних шлюбних стосунках з громадянином ОСОБА_3, з яким прожила у зареєстрованому шлюбі більше 30 років, будучи повідомленою невідомою особою про проживання останнього з іншою жінкою в м. Нетішині, на грунті неприязних стосунків до нього, які виникли з підстав особистої образи та обману, 24 березня 2012 року з метою спричинення бувшому чоловікові тілесних ушкоджень, з застосуванням молотка та невідомої хімічної рідини, біля 20 години приїхала в АДРЕСА_2.

Побачивши ОСОБА_3, який вийшов з будинку, вона затіяла з ним сварку, під час якої умисне останнього ударила молотком по голові, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.

Вказані дії намагалась припинити співмешканка ОСОБА_3, відібравши молоток. Однак ОСОБА_2 декілька раз ударила руками ОСОБА_3 та пирснула газовим балончиком йому в очі.

Трохи заспокоївшись, та йдучи позаду ОСОБА_3, який із співмешканкою йшов до спорткомплексу, ОСОБА_2, діставши з сумки баночку з невідомою хімічною рідиною, скориставшись тим, що останній повернувся до неї обличчям, вилила останню в обличчя ОСОБА_3, спричинивши йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді хімічного опіку рогівки та кон`юктиви правого ока 4Б ступеня, шкіри повік правого ока 3Б ступеня, хімічного опіку шкіри обличчя та шиї справа 2-3 А ступеня загальною площею в межах 3%, хімічного опіку повік та кон'юктиви лівого ока 1 ступеня.

Підсудна ОСОБА_2 вину у скоєнні вищенаведених дій визнала повністю, щиро розкаялась і пояснила, що 24 березня 2012 року, дізнавшись від невідомої жінки про проживання її бувшого чоловіка ОСОБА_3 з іншою жінкою в м. Нетішині, попередньо взяла з собою молоток, щоб побити автомобіль, та баночку з невідомою їй рідиною, приїхала до будинку, де він проживав з другою жінкою.

Маючи ключі від спільного автомобіля, сіла в нього, та стала чекати. Коли побачила ОСОБА_3, замотала молоток в хустину, підійшла до нього. Між ними виникла сварка, тоді вона дістала молоток з сумки та ударила ним ОСОБА_3 в область голови. За ОСОБА_2 заступилась співмешканка, вирвала молоток, ОСОБА_3 теж її ударив кулаком. Вона дістала з сумки газовий балончик для запальничок, пирснула ним, проте його з її рук вирвала співмешканка.

Коли ці події начебто припинились, ОСОБА_2 та його співмешканка стали відходити від будинку і вона пішла за ними. ОСОБА_3 ударив її ногою в живіт, після чого вона дістала баночку з рідиною, відкрила її та вилила йому в обличчя. Бувший чоловік схопився за обличчя та став кричати. Вона від поведінки ОСОБА_3 була дуже ображена, не знає для чого це зробила і не розуміла, що з нею відбувається.

Заявлений до неї позов прокурора на суму 1110 грн. 86 коп. визнає. Не визнає позов ОСОБА_3 на суму 150 тис. грн., оскільки в неї немає таких грошей.

Крім визнавальних пояснень підсудної, її вина у скоєнні вищенаведених дій, підтверджується зібраними досудовим слідством та перевіреними судом доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що з підсудною він шлюб розірвав і припинив з нею проживати. Однак, ще під час сумісного проживання, бувша дружина відзначалась тим, що не раз йому наносила побої. 24 березня 2012 року увечері він вийшов у двір будинку АДРЕСА_2 за доріжками. Повертаючись з ОСОБА_4 в під'їзд, відчув удар по голові, у зв'язку з чим на декілька секунд втратив свідомість. Коли в це втрутилась ОСОБА_4, ОСОБА_2 пирснула йому газовим балончиком в обличчя. Вони з ОСОБА_4 стали йти за будинок і в цей момент бувша дружина вилила йому в обличчя рідину, яка на його думку була електролітом. Обличчя, шкіра на шиї та очі стали нестерпно пекти, у зв'язку з чим була викликана швидка допомога. В даний час він не бачить, невідомо яким буде зір, йому були проведені операції, на що він дуже потратився. Однак він зменшує свої позовні вимоги і просить стягнути з ОСОБА_2 лише моральні збитки в сумі 150000 грн., у зв'язку з чим міра покарання для нього не має значення і їй він нічого не хоче, якщо вона сплатить збитки.

На нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 підсудною молотком та невідомою хімічною рідиною увечері 24 березня 2012 року біля будинку АДРЕСА_2, вказала свідок ОСОБА_4 Вона ж пояснила, що ОСОБА_2 била свого бувшого чоловіка, пирснула в очі балончиком, а потім вилила йому в обличчя рідину, від чого останній став кричати та просив викликати невідкладну допомогу. Підсудна була в оскаженілому стані, кричала «якщо не мені, то нікому». Якби вона не відібрала молоток, так невідомо чим це закінчилось.

Про сварку та бійку між її сусідами ОСОБА_4, ОСОБА_3 та колишньою жінкою останнього - ОСОБА_2 24 березня 2012 року біля 20 години, розповіла свідок ОСОБА_5, зазначивши, що коли вказані особи переходили вулицю, ОСОБА_3 почав кричати «очі, очі». ОСОБА_4 схопила його за руку та побігла з ним в спорткомплекс. Коли вона вийшла на вулицю, там побачила ОСОБА_2, яка забігла в під'їзд будинку та забрала звідти хустину та молоток.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що 24 березня 2012 року біля 20 години в приміщення спорткомплексу «Енергетик» забіг, як тепер вони знають, ОСОБА_3, який тримався за обличчя та вмивав його водою. Самих подій вони не бачили, але їм відомо, що ОСОБА_2 своєму бувшому чоловікові вилила в обличчя невідому хімічну рідину.

Відповідно до даних висновку експерта № 245 від 22.09. 2012 року (а.с.52-55), ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку рогівки та кон'юктиви правого ока 4Б ступеня, шкіри повік правого ока 3Б ступеня, хімічного опіку шкіри обличчя та шиї справа 2-3А ступеня загальною площею в межах 3%, хімічного опіку повік та кон'юктиви лівого ока 1 ступеня, які за механізмом утворення виникли внаслідок прямої контактної дії хімічного реагенту (рідини) на шкіру правої половини обличчя, шиї, тканин правого та лівого ока, могли бути спричинені розчином кислоти. Вказані тілесні ушкодження за кваліфікуючим критерієм тривалого розладу здоров'я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості і не мали ознак кваліфікуючого критерію небезпеки для життя в момент заподіяння.

Крім цього, виявлений на голові ОСОБА_3 рубець правої тім'яної ділянки голови, як наслідок загоювання рани, яка виникла в межах 1-3 місяці, міг бути результатом загоювання забійної рани і відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. До такого ж відноситься і закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку.

Зазначені дані висновку експерта щодо тяжкості тілесних ушкоджень та механізму їх утворення, не викликають у суду сумніву, оскільки об'єктивно узгоджуються з вищенаведеними дослідженими доказами та поясненнями самої підсудної та потерпілого.

В судовому засіданні ОСОБА_2 стверджувала про нерозуміння своїх дій і неможливість їх пояснення. Однак з вказаним суд погодитись не може, оскільки це спростовується їх цілеспрямованістю, характером та тривалістю. До нанесення тілесних ушкоджень вона підготувалась завчасно, попередньо взяла з собою молоток, банку з невідомою рідиною, проїхала з цими предметами десятки кілометрів, а в Нетішині купила газовий балончик. До того ж, повернення її до під'їзду будинку та вилучення звідти молотка, як і всі інші її дії, свідчать про умисну її поведінку, усвідомлення того, що вона робить, переслідування певної мети, і аж ніяк не перебування в особливому психологічному стані

Тому, вважаючи доведеною винуватість ОСОБА_2 у скоєнні умисних дій, які виразились в спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, суд вважає запропоновану досудовим слідством кваліфікацію дій підсудної за ч. 1 ст. 122 КК України вірною.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_2 і не вбачаючи обставин, які б обтяжували її відповідальність, суд враховує особу винної, характер вчиненого нею та обставини, які пом'якшують її відповідальність.

Як обставини, які пом'якшують її відповідальність, суд враховує, що вину вона визнала повністю, щиро розкаялась у скоєному, хворіє.

Оцінюючи особу винної, суд враховує, що характеризується вона позитивно і з врахуванням вищенаведених пом'якшуючих обставин, приходить до висновку про можливість її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, призначивши їй покарання у виді обмеження волі на строк не більше 5 років, звільнивши її від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Обмірковуючи питання цивільного позову, заявленого прокурором м. Нетішина до підсудної про стягнення 1110 грн. 86 коп. заподіяних збитків, суд вважає необхідним його задовольнити, оскільки внаслідок спричинених підсудною тілесних ушкоджень, потерпілому надавалась медична допомога - лікування, на яке витрачена вказана сума коштів з державного бюджету.

Що стосується цивільного позову заявленого та зміненого потерпілим ОСОБА_3 на суму 150000 грн. моральних збитків, так суд знаходить необхідним його задовольнити частково, оскільки в судовому слідстві винуватість підсудної ОСОБА_2 доведена, її дії знаходяться в причинному зв'язку з наступившими наслідками - отриманими потерпілим тілесними ушкодженнями, які призвели до суттєвого погіршення зору, фізичними та душевними стражданнями, а саме: відсутність можливості працювати, вести без сторонньої допомоги нормальний спосіб життя, пов'язаний з відсутністю в даний час зору та необхідності лікування для його поліпшення.

При цьому, суд враховує вимоги розумності та справедливості, що підсудна не працює та хворіє, і знаходить можливим зменшити розмір морального відшкодування до 100000 грн.

Керуючись ст. ст. 323 та 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання , якщо вона протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь:

державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 4 Міністерства охорони здоров'я України» р/р 35218003003624 УДК у Хмельницькій області МФО 815013 код 33977967 - 1110 (одна тисяча сто десять) грн. 86 коп.;

ОСОБА_3 - 100000 (сто тисяч) грн. моральних збитків.

Речові докази:

фрагмент бетону з плямами схожими на кров - залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Нетішинський міський суд.

Суддя Савіцький Л. П.