Постанова № 27930663, 31.07.2012, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу: 31.07.2012

Справа № 0818/8028/2012

Номер провадження 4/0818/1991/2012

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2012 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Апаллонової Ю.В.,

при секретарі: Ляховецькій С.С.,

за участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Запоріжжі подання слідчого СУ ГУМВД України в Запорізькій області старшего лейтенанта міліції ОСОБА_3 про обрання міри запобіжного заходу та матеріали кримінальної справи № 159100 у відношенні :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженка м.Приморськ Запорізької області, громадянка України, українка, освіта вища, бухгалтер, одружена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою:АДРЕСА_2

- обвинуваченої у скоєнні злочинів передбачених ч.ч. 2,3 ст. 27 -ч. 5 ст. 191 , ч.ч.. 2,3 ст. 27 -ч.2 ст. 366 УК України ,

ВСТАНОВИВ:

Із наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_5, займаючи посаду Голови правління Кредитної спілки «Меотида», вступив у злочинну змову з головним бухгалтером кредитної спілки ОСОБА_4, і вони діючи умисно з використанням офіційно наданих за посадою повноважень з корисливих спонукань, в період з 06.02.2008 р. по 29.05.2009 р. шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах та для досягнення цієї мети умисно скоїли службове підроблення.

Зайняття ОСОБА_5 посади, яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядних і адміністративно-господарських обов'язків в КС «Меотида»та злочинна змова з бухгалтером спілки ОСОБА_4, надало їм можливість в період з 06.02.2008 р. по 29.05.2009 р. досягти мети і реалізувати корисливі спонукання щодо заволодіння майном членів КС «Меотида»на загальну суму 8`485`314,35 грн.

В 2000 р. кредитна спілка «Меотида»була зареєстрована як громадська організація, відповідно до свідоцтва про реєстрацію об'єднання громадян №27 від 25.04.2000 р., виданого Приморським районним управлінням юстиції Запорізької області. Основною метою діяльності КС «Меотида» визначався фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування.

Відповідно до протоколу Установчих зборів №1 від 22.02.2000 р. одним із засновників громадської організації КС «Меотида»являвся ОСОБА_5, який увійшов до членів Правління спілки та 22.02.2000 р. його було обрано Головою Правління.

З прийняттям та набранням чинності Законів України «Про кредитні спілки»та «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» кредитні спілки набули статусу юридичних осіб, відповідно 22.06.2004 р. уповноваженим органом Держфінпослуг зареєстровано КС «Меотида»до ЄДРПОУ з ідентифікаційним кодом 25820649, про що спілкою отримано свідоцтво серії АОО №224242, та цією ж датою спілку зареєстровано в Державному реєстрі фінансових установ за №14100370, про що спілкою отримано свідоцтво серії КС №269 з безстроковим терміном дії.

Відповідальною особою за поточну фінансову діяльність КС «Меотида»являвся ОСОБА_5, який був призначений і працював на посаді Голови правління кредитної спілки відповідно до рішення зборів членів Правління, зафіксованого у протоколі №1 від 22.02.2000 р., та рішення Спостережної ради, зафіксованого у протоколі №16 від 12.05.2005 р.

Розуміючи, що тільки його зусиль недостатньо для скоєння привласнення грошових коштів з каси КС «Меотида», оскільки вилучення готівкових коштів з каси можливо тільки через залучення матеріально-відповідальної особи маючої доступ до коштів та маючої право оформлення оправдальних первинних документів, ОСОБА_5 залучив до злочинної діяльності головного бухгалтера спілки ОСОБА_4

Залучення до незаконних дій по фінансовим операціям з готівковими коштами бухгалтера обумовлювалось тим, що бухгалтером здійснюється процес виявлення та документування, реєстрації і узагальнення інформації про дії (події), що викликали зміни в структурі активів та зобов'язань спілки (господарські операції), на підставі первинних документів. Відповідно, дані відображені бухгалтером в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності є інформацією про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів кредитної спілки. А фінансова та податкова звітності, що використовують грошовий вимірник, які подаються до державних контролюючих органів (Держфінпослуг, ДПА) ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тобто, головний бухгалтер кредитної спілки ОСОБА_4 веденням бухгалтерського обліку повинна була надавати користувачеві повну, правдиву та неупереджену інформацію з урахуванням маскування незаконного виведення з каси готівкових коштів (зважену на факт розкрадання). Та, оскільки відповідно до ст. 22 Закону України «Про кредитні спілки»Голова правління несе персональну відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності, таким чином узгодженими діями між керівником та головним бухгалтером практично досягалось тривале розкрадання коштів та укриття злочину від контролюючих органів (державних та суспільних), можливість уникнення відповідальності.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»та Статуту КС «Меотида»питання організації бухгалтерського обліку в установі належать до компетенції Голови правління. Форми організації бухгалтерського обліку КС «Меотида»були визначені Головою правління ОСОБА_5 з урахуванням того, що бухгалтерський облік фінансових операцій спілки здійснювався лише однією особою - ОСОБА_4, що додатково надавало можливості узгодженості дій, їх спрямованості на формально правильне оформлення фінансових операцій по незаконному вилученню грошових коштів з власності спілки та її членів.

Так, в період 2002-2009 р.р. функції головного бухгалтера КС «Меотида»виконувала ОСОБА_4, яка була призначена на посаду бухгалтера згідно наказу №12 від 07.05.2002 р. З грудня 2006 р. була задіяна форма організації бухгалтерського обліку у вигляді користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як приватний підприємець. ОСОБА_4, зареєструвавшись фізичною особою-підприємцем (свідоцтво серії НОМЕР_1 від 05.12.2006 р.), з 25.12.2006 р. як приватний підприємець надавала КС «Меотида»бухгалтерські послуги згідно договорів. В період 2007-2009 р.р. діяли договори, які були укладені між Головою правління КС «Меотида»ОСОБА_5 та фізичною особо-підприємцем ОСОБА_4, про надання бухгалтерських послуг.

При наданні фінансових послуг надходження до каси КС «Меотида»грошових коштів здійснювалось, зокрема, через залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Видатки з каси КС «Меотида»здійснювались, зокрема, через надання кредитів членам кредитної спілки.

Відповідно до вимог законодавства в КС «Меотида»було визначено ліміт каси, який розраховувався у відсотковому відношенні до кредитного портфелю спілки та згідно наказу Голови правління розподілявся між головним офісом і відділеннями таким чином, що відділення зобов'язані були залучені кошти відразу здавати до каси Приморського відділення. Ліміт каси у відділеннях кредитної спілки, а також залишок грошових коштів на рахунках та в касі (як головного офісу, так і відділень), щоденно контролювався бухгалтером ОСОБА_4 Інкасацію коштів здійснював безпосередньо ОСОБА_5

Таким чином, в касі головного офісу КС «Меотида»акумулювались грошові кошти, що надходили у розпорядження кредитної спілки як з кас відділень, так і з розрахункового рахунку.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки»внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти), належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки.

Незаконне вилучення з каси КС «Меотида»грошових коштів здійснювалось шляхом оформлення та видачі коштів під фіктивні кредити, тобто такі кредити, які оформлювались документально відповідно до вимог законодавства на визначених членів спілки та по касі, з оформленням первинних касових документів на даних осіб, видавались кошти, проте фактично зазначені особи кредитні договори не укладали та не отримували в касі спілки грошові кошти.

Бухгалтером ОСОБА_4 складались видаткові касові ордери та на їх підставі з каси кредитної спілки вилучались грошові кошти. На підставі складених нею первинних документів в бухгалтерському обліку спілки вона обліковувала фінансову операцію по видачі кредитів членам спілки. Проте, фактично кредити членам КС «Меотида»не видавались, відповідно повернення коштів, наданих нібито в позику, та отримання коштів в оплату за користування кредитом (прибуток) не відбувалось.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виконуючи злагоджені дії відповідно до функцій за посадою і розподілом обов'язків за співучастю в злочинах, складали завідомо неправдиві офіційні документи КС «Меотида», що не відповідали дійсності щодо інформації про події, які породили наслідки правового характеру для кредитної спілки та її членів.

Так, схема скоєння злочину, що передбачав розкрадання грошових коштів через операції по видачі готівки з каси КС «Меотида», ОСОБА_5 та ОСОБА_4 була передбачена та здійснювалась з послідовних, обоюдних та взаємопов'язаних дій, що виконувались ними відповідно до їх функціональних повноважень проте всупереч інтересів служби та зі злочинною метою:

- Голова правління ОСОБА_5 та головний бухгалтер ОСОБА_4 визначали зміст фінансової операції та, з урахуванням накопичення коштів в касі, можливість її проведення з використанням визначеної ними суми готівки.

- прийняте рішення оформлювали у вигляді протоколів засідання кредитного комітету, договорів кредиту.

- ОСОБА_4 вносила запис до журналу реєстрації фінансових операцій в «КС-Фінанси», який є вихідним до оформлення всіх операцій спілки.

- ОСОБА_4 складала видаткові касові ордери, які підписувались нею та ОСОБА_5, та реєструвала ці первинні документи.

- видаткові касові ордери ОСОБА_4 передавала касиру для реєстрації в касовій книзі та долучення до звіту касира, або вона самостійно реєструвала документи та долучала до касової книги без залучення до цих дій касира.

- при здійсненні дій по маскуванню злочину, ОСОБА_5 надавалась ОСОБА_4 для використання частка викрадених грошових коштів для подальшого внесення до каси в якості нібито погашення заборгованості по фіктивним кредитам. ОСОБА_4 надану їй суму коштів розбивала на платежі по різним фіктивним кредитам та складала прибуткові касові ордери, реєструвала факт проведення таких операцій в журналі.

- ОСОБА_4 на підставі первинних документів здійснювався бухгалтерський облік фінансових операцій КС «Меотида», в тому числі обліковувались фіктивні як істинні, та на основі первинних документів формувались зведені документи у вигляді звітів.

- звіти по діяльності КС «Меотида»підписувались ОСОБА_5 та від імені спілки у звітні періоди (квартал, півріччя, 11 місяців, рік) надавались до Держфінпослуг.

Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за період з лютого 2008 р. по травень 2009 р. здійснено протиправне заволодіння чужим майном шляхом проведення незаконних фінансових операцій, з каси КС «Меотида»ОСОБА_5 і ОСОБА_4 привласнені грошові кошти на загальну суму 12`739`381 грн.

Реалізація ОСОБА_5 і ОСОБА_4 привласнення коштів з каси КС «Меотида»відбувалась в результаті їх сумісних дій по службовому підробленню, що передбачали складання неправдивих документів, на підставі зафіксованої в них інформації про правочин облік незаконних фінансових операцій по бухгалтерському обліку кредитної спілки та, для забезпечення тривалості злочинної діяльності і маскування скоєних злочинів, складання документів звітності з їх наданням до Держфінпослуг України.

Статтею 44 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»передбачено, що посадові особи, які порушують законодавство про здійснення діяльності з надання фінансових послуг, несуть кримінальну відповідальність, установлену законом.

Таким чином, як зазначається у поданні, ОСОБА_5, являючись Головою Правління КС «Меотида»і зі співучастю бухгалтера ОСОБА_4, використовував можливості повноважень службової особи і всупереч інтересам служби спрямував свої дії на заволодіння чужим майном шляхом привласнення грошових коштів отриманих за результатами фінансової діяльності кредитної спілки та обернення на свою користь коштів членів спілки-вкладників в загальній сумі 8485314,35грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і являється особливо великим розміром.

11.07.2012 року слідчим управління ГУМВС в області кримінальну справу № 1591030 порушено відносно ОСОБА_4 та в цей же день підозрюваному відповідно до вимог ст..98-2 КПК України вручено копію постанови про порушення кримінальної справи.

На вимогу слідства для проведення слідчих дій ОСОБА_4 по повістці з викликом на 02.07.2012 року до слідчого не з'явилася, причин неявки не повідомила. Отримуючи письмовий виклик від слідчого Бєльчева І.І. достатньо розуміла необхідність її явки до слідчого управління для проведення з її участю слідчих дій, проте не з'явилася на призначену дату і самостійно в наступний час, тобто проігнорувала вимоги слідства і вчинила перепони.

В своєму поданні слідчий просить обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки та вчинила особливо тяжкий злочин та перебуваючи на волі буде ухилятися від слідства та суду.

Прокурор подання підтримав.

ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, згідно довідки КУ «ОКПЛ?»ЗОС знаходиться на стаціонарному лікуванні з 15.07.2012 року.

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 просила не обирати щодо підзахисної запобіжний захід у вигляді застави, посилаючись на відсутність необхідності обрання саме такого заходу,оскільки ОСОБА_4 від слідства не ухиляється і також на ті обставини, що ОСОБА_4 не взмозі забезпечити сплату застави.

Зваживши на необхідність дотримання розумних строків та враховуючи строк розгляду подання про обрання запобіжного заходу та ті обставини, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності обвинуваченої, яка з 15.07.2012 року знаходиться на стаціонарному лікуванні у КУ «ОКПЛ»ЗОС за участю адвокатів обвинуваченої.

Законом №4025 в статтю 165 Кримінально-процесуального кодексу України -«Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу», внесено зміни та викладено у новій редакції, відповідно до частини четвертої якої, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжких злочинів від чотирьох тисяч п'ятисот до сімнадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 154-1 КПК України -«Застава», вноситься виключно у вигляді коштів у національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення належної поведінки особи, щодо якої застосовано запобіжний захід, її явки за викликом до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також виконання інших покладених на неї обов'язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу, з умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суддя, відповідно до вимог кримінально-процесуального закону повинен врахувати підстави та обставини, передбачені ст. ст. 148, 150, 155 КПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний (обвинувачений) буде намагатися ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Згідно ст. 150 КПК України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд повинен досліджувати обставини, а також інші відомості, що вказують на існування обставин, які можуть свідчити про те, що підозрюваний (обвинувачений) перебуваючи на волі, порушуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки та займатиметься злочинною діяльністю.

Стаття 154-1 КПК України передбачає, що застава полягає у внесенні коштів у національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення належної поведінки особи, щодо якої застосовано запобіжний захід, її явки за викликом до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також виконання інших покладених на неї обов'язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу, з умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Відповідно до частини п'ятої статті 154-1 КПК України, у всіх випадках розмір застави не може бути меншим від розміру цивільного позову, розміру майнової шкоди, завданої злочином, або розміру отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, обґрунтованих достатніми доказами.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу»№ 6 від 26.03.1999 року, вимога закону про врахування майнового стану обвинуваченого є умовою застосування застави як такої і включає в себе з'ясування згоди обвинуваченого або заставодавця внести заставу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.ч. 2,3 ст. 27 -ч. 5 ст. 191 , ч.ч.. 2,3 ст. 27 -ч.2 ст. 366 УК України , у санкції якої установлено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Під час розгляду подання, суду не було надано доказів того, що у слідчого є підстави для обрання до ОСОБА_6 саме цього виду запобіжного заходу, оскільки вона з'являється за викликами слідчого, не перешкоджає проведенню слідчих дій та встановленню істини по справі, до того ж вона має постійне місце проживання, позитивно характеризується, одружена.

ОСОБА_6 дійсно обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад сім років, однак сама по собі ця обставина не дає можливості з достатнім для цього ступенем вірогідності стверджувати, що залишаючись на волі обвинувачена перешкоджатиме встановленню істини у справі.

Жодних даних, які б свідчили про реальність загрози такої поведінки обвинуваченої під час провадження досудового слідства чи її розгляду у суді, слідчим ані у поданні, ані у судовому засіданні під час його розгляду не наведено.

Так само, ані у поданні, ані у ході його розгляду слідчим не наведено даних, які б свідчили про реальність загрози ухилення обвинуваченого від слідства і суду та виконання процесуальних рішень останніх.

Будь-які дані про те, що обвинувачений раніше вчиняв дії, які б свідчили про його наміри ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини відсутні й в матеріалах кримінальної справи.

Слідчий наполягав на тому, що ОСОБА_6 ухиляється від слідства, проте у судовому засіданні повідомив про те, що викликав ОСОБА_6 двічі по телефону та один раз повісткою на 02.07.2012 р., на виклик вона не з'явилася.

Між тим, як вбачається з свідоцтва про смерть, 29.05.2012 року помер син ОСОБА_6 і 02.07.2012 року вона була на похоронах сина і ці обставини безапеляційно свідчать про поважність причини неявки до слідчого.

Крім цього, ОСОБА_6 з 15.07.2012 року знаходиться на стаціонарному лікуванні в обласній психіатричній лікарні , і згідно повідомленню головного лікаря КУ «»ОКПЛ»ЗОС закінчення курсу лікування буде здійснено після покращення психічного стану (приблизно до 1,5 місяця).

Дані про особу обвинуваченої ОСОБА_6, що містяться в матеріалах справи, вказують на те, що вона є раніше не судима та вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, є одружена. До подання приєднані довідки про матеріальний стан обвинуваченої, зі змісту яких вбачається наявність рухомого та нерухомого майна у власності обвинуваченої, між тим , як пояснив слідчий, майже на все майно накладено арешт для забезпечення цивільного позову.

Враховуючи матеріальний стан обвинуваченої, яка не має можливості внести розмір застави, передбачений ст.154-1 КПК України, ні інші фізичні та юридичні особи не виявили бажання вносити таку заставу, тому обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді застави буде недоцільним.

Виходячи з цього, суд вважає, що подання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави є безпідставним, оскільки одна тільки тяжкість злочину, інкримінуємого ОСОБА_6, не може бути підставою для обрання її саме такого виду запобіжного заходу.

З огляду на зазначене, у задоволенні подання слід відмовити, а ОСОБА_6 обрати запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 148-150, 151, 154-1, 165, 165-2 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання слідчого СУ ГУМВД України в Запорізькій області старшего лейтенанта міліції ОСОБА_3 про обрання міри запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_4 у вигляді застави залишити без задоволення.

Обрати ОСОБА_4, обвинуваченої за ч.ч. 2,3 ст. 27 -ч. 5 ст. 191 , ч.ч.. 2,3 ст. 27 -ч.2 ст. 366 УК України, запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області на протязі 3 діб.

Суддя: Ю.В. Апаллонова