Рішення № 27929279, 05.12.2012, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№1806/12197/12

Провадження №2/1806/3307/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2012 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого Корольової Г.Ю.,

при секретарі Кириченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе», 3-я особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з вищеозначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 25.06.1973 року по 31.12.2010 рік перебував у трудових відносинах з ПАТ СМНВО ім.М.В.Фрунзе, працював на ПАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе» в управлінні з монтажу, налагодження та сервісного обслуговування обладнання електрозварником ручного зварювання 5 розряду. Як наслідок роботи в неналежних умовах і нестворення роботодавцем безпечних умов праці перебував на обстеженні і лікуванні в клініці Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного інституту з 14.06.2011 року по 13.07.2011 року. За результатами цього обстеження та складеного за його наслідками повідомлення про професійне захворювання форми П-3, яке надійшло до установи СЕС 20.07.2011року, комісія з представників Сумської міської CEC, ВАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе» та Управління ВД Фонду у Сумській області провела розслідування випадку хронічного професійного захворювання позивача, за результатами якого склала акт розслідування за формою П-4 від 27 липня 2011 року №50 і встановлено,що позивач отримав професійне захворювання у вигляді основного діагнозу: пневмоконіоз першої стадії,S\S,2\2,повільний розвиток. Захворювання професійне ( вперше встановлено ППВЕК в клініці НДІ ГП та ЗП ХНМУ 01.07.2011р.) Хронічне обструктивне захворювання легенів токсико - пилової етимології другої стадії в фазі нестійкої ремісії. Дистонія правого головного бронха першого ступеня. Емфізема легенів другого ступеня. Легенева недостатність другого ступеня. Захворювання професійне ( вперше встановлено ППВЕК в клініці НДІ ГП та ЗП ХНМУ 01.07.2011р.) Нейросенсорна туговухість з помірним ступенем зниження слуху(третя ступінь)професійного характеру від тривалого впливу виробничого шуму (вперше встановлено ППВЕК в клініці НДІ ГП та ЗП ХНМУ 01.07.2011р.) та сукупного діагнозу:хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії. Дисциркуляторна енцефалопатія (гіпертонічна + атеросклеропатична) першої - другої стадії с ХНМК, переважно у вертебро-базіллярному басейні, правобічна вертеброгенна люмбоішалгія з помірною. м'язово - тонічною напругою. Остеохондроз і спондилоартроз попереково- крижового відділу хребта. Хронічний фарингіт. Пресбіопія. Вказує, що в акті розслідування профзахворювань зазначено, що профзахворювання виникло у зв*язку з недосконалістю технологій, неефективного використання засобів індивідуального захисту, тривалої роботи в шкідливих умовах праці, а причиною захворювання - проведення робіт в умовах підвищення рівнів шуму, загазованості. 12.10.2011 року позивач пройшов огляд спеціалізованою фтізіатричною МСЕК, за наслідками якого йому безтерміново встановлено 60% стійкої втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання та третю групу інвалідності, що підтверджується актом МСЕК від 12.10.2011 року.

Прохає стягнути на його користь моральну шкоду у зв*язку з отриманням 3 групи інвалідності, втрати працездатності внаслідок професійного захворювання, що потягло з приводу хвороби втрати нормальних життєвих зв*язків з оточуючими, обмеження життєдіяльності та вимагання додаткових зусиль по організації життя, постійного перебування під наглядом лікарів. Моральну шкоду оцінює у розмірі 60 000грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та розмір моральної шкоди обґрунтовують тим, що за кожний відсоток втрати працездатності дорівнює 1 000 грн., пояснюючи, що здоров'я саме найцінніше, а захворювання спричиняють моральні страждання.

Представник відповідача Гоч В.М у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди в зв*язку з професійним захворюванням, він був ознайомлений про наявність на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров*я та погоджуючись на запропоновані йому умови праці, позивач усвідомлював можливі негативні наслідки для свого здоров*я та несе солідарну відповідальність за їх настання. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник 3-ої особи в судове засідання не з*явився, надали суду заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.

Суд заслухавши осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач з 25.06.1973 року по 31.12.2010 рік перебував у трудових відносинах з ПАТ СМНВО ім.М.В.Фрунзе, працював на ПАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе» в управлінні з монтажу, налагодження та сервісного обслуговування обладнання електрозварником ручного зварювання 5 розряду (а.с. 3-4).

Під час обстеження в період з 14 червня по 13 липня 2011 року в клініці Науково-дослідного інституті гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного інституту ОСОБА_1 встановлено захворювання у вигляді основного діагнозу: пневмоконіоз першої стадії,S\S,2\2,повільний розвиток. Захворювання професійне ( вперше встановлено ППВЕК в клініці НДІ ГП та ЗП ХНМУ 01.07.2011р.) Хронічне обструктивне захворювання легенів токсико - пилової етимології другої стадії в фазі нестійкої ремісії. Дистонія правого головного бронха першого ступеня. Емфізема легенів другого ступеня. Легенева недостатність другого ступеня. Захворювання професійне ( вперше встановлено ППВЕК в клініці НДІ ГП та ЗП ХНМУ 01.07.2011р.) Нейросенсорна туговухість з помірним ступенем зниження слуху(третя ступінь)професійного характеру від триввлого впливу виробничого шуму (вперше встановлено ППВЕК в клініці НДІ ГП та ЗП ХНМУ 01.07.2011р.) та сукупного діагнозу :хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії. Дисциркуляторна енцефалопатія( гіпертонічна + атеросклеропатична) першої - другої стадії с ХНМК, переважно у вертебро-базіллярному басейні, правобічна вертеброгенна люмбоішалгія з помірною м'язово - тонічною напругою. Остеохондроз і спондилоартроз попереково - крижового відділу хребта. Хронічний фарингіт. Пресбіопія та направлено повідомлення за формою П-3 про професійне захворювання (а.с.5,6).

На підставі цього обстеження та складеного за його наслідками повідомлення про професійне захворювання форми П-3, яке надійшло до установи СЕС 20.07.2011року, комісія з представників Сумської міської CEC, ВАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе» та Управління ВД Фонду у Сумській області провела розслідування випадку хронічного професійного захворювання позивача, за результатами якого склала акт розслідування за формою П-4 від 27 липня 2011 року №50 і встановлено професійне захворювання у виді основного діагнозу: пневмоконіоз першої стадії,S\S,2\2,повільний розвиток. Захворювання професійне ( вперше встановлено ППВЕК в клініці НДІ ГП та ЗП ХНМУ 01.07.2011р.) Хронічне обструктивне захворювання легенів токсико - пилової етимології другої стадії в фазі нестійкої ремісії. Дистонія правого головного бронха першого ступеня. Емфізема легенів другого ступеня. Легенева недостатність другого ступеня. Захворювання професійне ( вперше встановлено ППВЕК в клініці НДІ ГП та ЗП ХНМУ 01.07.2011р.) Нейросенсорна туговухість з помірним ступенем зниження слуху(третя ступінь)професійного характеру від тривалого впливу виробничого шуму (вперше встановлено ППВЕК в клініці НДІ ГП та ЗП ХНМУ 01.07.2011р.) та сукупного діагнозу:хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії. Дисциркуляторна енцефалопатія( гіпертонічна + атеросклеропатична) першої - другої стадії с ХНМК, переважно у вертебро - базіллярному басейні, правобічна вертеброгенна люмбоішалгія з помірною м'язово - тонічною напругою. Остеохондроз і спондилоартроз попереково- крижового відділу хребта. Хронічний фарингіт. Пресбіопія. (а.с.7). З акту розслідування хронічного професійного захворювання №50 від 27 липня 2011 вбачається, що комісією у складі представників відповідача, лікаря відділення гігієни праці Сумської міської СЕС та начальника відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювання управління ФСНВ та ПЗ в Сумській області проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання позивача і встановлено, що професійне захворювання виникло у зв'язку з неефективністю використання засобів індивідуального захисту, недосконалістю технологій, тривалої роботи в шкідливих умовах праці ,причиною професійного захворювання стало проведення робіт в умовах підвищених рівнів шуму, загазованості, внаслідок недотримання відповідачем умов охорони праці Зазначений акт був підписаний всім складом комісії, в тому числі і представником відповідача.

12.10.2011 року позивач пройшов первинний огляд спеціалізованою фтізіатричною МСЕК, за насідками якого йому безтерміново встановлено 60%(в тому числі пневмокон., ХОЗЛ -45%, тугов. - 15%) стійкої втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання та 3 групу інвалідності, що підтверджується актом МСЕК від 12.10.2011року. (а.с.8).

Таким чином судом встановлено, що роботодавцем було порушено право позивача на безпечні умови праці, внаслідок чого у нього виникло професійне захворювання, що спричинило йому душевні страждання в зв'язку зі значним погіршенням стану здоров*я. Внаслідок погіршення стану здоров*я позивач значно обмежений в життєдіяльності, звичках, бажаннях, що вимагає від нього вживати додаткових зусиль по організації її життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізична особа зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. До 2006 року обов*язок відшкодування моральної шкоди, заподіяної, зокрема, внаслідок професійного захворювання, покладався на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні, та відповідні норми закону були зупинені законами про Державний бюджет відповідно на 2006 та 2007 роки. Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що трудове законодавство встановлює права, обов*язки, відповідальність робітника та роботодавця у сфері трудових відносин, зокрема, роботодавець зобов*язаний створити безпечні та нешкідливі умови праці найманому працівникові, а завдання каліцтва або іншого ушкодження здоров*я працівникові під час виконання ним трудових обов*язків та відповідальність за таку шкоду роботодавця, за наявності вини, знаходяться поза межами регулювання нормами трудового законодавства, і така відповідальність наступає відповідно до норм ЦК України.

З огляду на вищенаведене, при визначенні факту спричинення моральної шкоди у зв*язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, яке встановлено висновками МСЕК, заподіяння моральних страждань потерпілому-позивачу є доведеним.

Незважаючи на те, що професійне захворювання позивачу вперше встановлено після звільнення його з роботи та перебуванням його на пенсії, його життєдіяльність у зв*язку з отриманням як групи інвалідності, так і втратою працездатності на 60% відсотків передбачає і це підтверджується витягом з історії хвороби та постійних звернень до лікарів, що потребує як додаткових витрат на поновлення здоров'я, так і втрати часу на відпочинок і отримання задоволення від спілкування зі близькими людьми, друзями та іншого часу своєї життєдіяльності, постійне вживання ліків та витрат на їх придбання, а тому враховуючи характер та обсяг страждань позивача, тривалість вимушених змін у його життєвих стосунках та їх негативні наслідки, виходячи з принципу розумності та відсутності збагачення, враховуючи постійне підвищення рівня життя, визначити розмір моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., як суми розумної та справедливої.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача судовій збір у розмірі 107,3 грн. у прибуток держави.

Керуючись ст..ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 268, 1167 ЦК України, рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008 р., ст.ст. 21, 153, 173, 237-1 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе», 3-я особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Сум про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе» судовий збір 107,30 грн. у прибуток держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя Г.Ю. Корольова