Справа № 2310/2050/2012
Номер провадження 2/2310/564/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2012 року м.Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого -судді Свитки С.Л.
за участю секретаря Побута Р.С.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Темненка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Київський завод реле та автоматики" про відшкодування заборгованості по заробітній платі, відшкодування середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з даним позовом і просила стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати в сумі 7399,55 грн, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 1200 грн, моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що в період з 21.08.2001р. по 01.06.2012р. працювала у ПАТ "Київський завод реле та автоматики", але відповідачем не проведений з нею розрахунок при звільненні, тому позивач просить стягнути заробітну плату в сумі 7399,55 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 1200 грн. затримка розрахунку при звільненні призвело до заподіяння їй моральної шкоди в сумі 10000 грн.
У суді позивачка свої вимоги підтримала та надала пояснення аналогічні до змісту позову.
Представник відповідача у суді позов визнав в частині виплати позивачу заборгованості по заробітній платі в сумі 7399 грн 55 коп. Що стосується позовних вимог щодо виплати середнього заробітку за час затримки при звільненні просив відмовити у зв"язку з пропущенням строку позовної давності. В частині стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн просить відмовити через необґрунтованість.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
У суді достовірно встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працюючи у ПАТ "Київський завод реле та автоматики" на посаді економіста бази відпочинку "Рось", з 21.08.2011 року по 01.06.2012р., що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с.4-5).
Станом на день звільнення заборгованість з виплати заробітної плати позивачки склала 7399,55 грн, що визнано у суді стороною відповідача.
У день звільнення позивачки з роботи розрахунок з нею проведений не був і станом на день прийняття рішення судом строк затримки розрахунку при звільненні становить 186 днів.
Середньоденний заробіток позивачки становить 66,42 грн.
На час ухвалення рішення у справі відповідач фактично не розрахувався з відповідачкою.
Невиплатою заробітної плати, затримкою розрахунку при звільненні відповідач заподіяв позивачу моральної шкоди, яка виразилася у переживаннях щодо не отриманої плати за виконану роботу та через відсутність коштів, необхідність вживати додаткових заходів для організації свого життя, оскільки заробітна є єдиним джерелом доходу позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку, що право позивачки є порушеним, у зв*язку з чим воно підлягає захисту судом, оскільки згідно ч.1 ст.115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення невиплаченої заробітної плати в сумі 7399 грн 55 коп підлягає до повного задоволення.
Статтею 117 КЗпП визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Згідно ч.1 ст.237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до приписів частин першої і другої ст..233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року, яке є обов*язковим для усіх судів України, вирішено, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Відповідно абзацу третього п. 2.2 вказаного Рішення встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Таким чином, враховуючи, що на день ухвалення рішення судом відповідач фактично не розрахувався з позивачкою, суд приходить до висновку, що остання не пропустила строк звернення до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
З вказаних підстав суд критично оцінює посилання відповідача на приписи ч.ч. 1, 2 ст.233 КЗпП України у своїх запереченнях проти позову в частині відшкодування моральної шкоди та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як на спробу уникнути цивільної відповідальності, оскільки вказані заперечення не ґрунтуються на приписах закону та суперечать рішенню Конституційного Суду України №4 р-п/ 2012 від 22 лютого 2012 року,.
Таким чином, за розрахунком суду середній заробіток позивачки за час затримки розрахунку становить 12354,12 грн (Середньоденний заробіток позивачки 66,42 грн/день * 186 днів), але при винесенні рішення суд керується позовними вимогами останньої, у зв*язку з чим стягує з відповідача на користь останньої 1200 грн.
Крім того, враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачці була заподіяна моральна шкода.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди в даному випадку, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд визначає розмір такого відшкодування у 500 грн.
Керуючись ст.ст.212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України,
Суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ПАТ "Київський завод реле та автоматики" про відшкодування заборгованості по заробітній платі, відшкодування середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики"(03680, м.Київ, вул.І.Лепсе,6 МФО 300238, ЄДРПОУ 00214853, інші відомості суду не відомі) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, реєстраційний №ОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НС НОМЕР_2 виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України 13.07.2000 року, інші відомості суду не відомі, кошти в сумі 7399 грн 55 коп в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі, 1200 грн в рахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 07.12.2012 року та 500 грн у відшкодування моральної шкоди;
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя Свитка С. Л.
Судове рішення № 27926709, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області було прийнято 07.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2310/2050/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: