Справа № 2-253/12
Провадження №: 2/2601/253/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
при секретарях Вороні В.В., Кузічевій Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»про розірвання договорів,
встановив:
11.02.2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про розірвання договорів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 09.02.2011 року нею отримано листи від ПАТ «ОТП Банк»з приводу того, що Банк всі права, які належали йому за кредитними договорами від 18.04.2006 року №CNL-В00/055/2006 та від 27.11.2007 року №ML-В00/107/2007, передав ТОВ «ОТП Факторинг Україна». За умовами кредитного договору №CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року, що укладений нею з АКБ «Райффайзенбанк Україна» вона зобов»язалася повернути отримані в кредит грошові кошти на загальну суму 440 000, 00 дол.США в строк до 17.04.2021 року з фіксованою процентною ставкою 10%, а відповідно до кредитного договору №ML-В00/107/2007 від 27.11.2007 року повернути отримані в кредит грошові кошти на загальну суму 260 000, 00 дол.США в строк до 25.11.2019 року з плаваючою процентною ставко -фіксований відсоток (3,99%) + FIDR. Після заміни сторони кредитора за зазначеними договорами було змінено умови виконання нею зобов»язань щодо погашення кредиту та сплати відсотків, оскільки зазначені платежі вона мала робити в національній валюті з урахуванням її курсу до валюти кредиту. Крім цього порушення, кредитором порушувалися умови укладених з нею кредитних договорів щодо розподілу внесених грошових коштів протягом 2006-2010 року на погашення кредиту та сплати відсотків. Без наявних на те підстав, у 2009 році кредитор звернувся до суду з вимогою про дострокове повернення, отриманих нею кредитів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, які були залишені без розгляду за заявою представника позивача, оскільки останній на вимогу суду не міг надати доказів щодо отриманої нею суми кредиту та розміру його погашення. У березні 2010 року кредитор звернувся в Старокиївський районний суд м. Вінниці за місцем проживання поручителя, який поручився перед банком щодо виконання нею зобов»язань за кредитними договорами в межах 80, 00 грн.. У подальшому договори поруки були визнані судовим рішенням недійсними. Одна з заявок про видачу готівки в розмірі 1 094, 00 дол. США від її імені була підписана невстановленою особою. Крім того, кредитор не надавав необхідну їй інформацію за укладеними з нею кредитними договорами, а у подальшому було втрачено матеріали її кредитної справи. Зважаючи на зазначені порушення допущені кредитором за укладеними з нею кредитними договорами та відсутність відповідальності останнього, просила розірвати кредитні договори від 18.04.2006 року №CNL-В00/055/2006 та від 27.11.2007 року №ML-В00/107/2007, а також договір іпотеки від 20.04.2006 року №РСL-002/553/2006, від 27.11.2007 року №РМL-В00/1-7/2007, зняти заборону щодо відчуження: квартири №26 за адресою -АДРЕСА_2; квартиру №39 за адресою -АДРЕСА_3, відшкодувати понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 14.12.2011 року відповідача ТОВ «ОТП Факторинг Україна»замінено на його правонаступника ПАТ «ОТП Банк».
13.02.2012 року представник позивача ОСОБА_2, від імені та в інтересах ОСОБА_1 подала заяву про зміну підстав позову, відповідно до якої позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк»про розірвання кредитних договорі та договорів іпотеки, зняття заборони щодо відчуження обґрунтувала наступним.
17.08.2011 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна»та ПАТ «ОТП Банк»було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до п. 3.1. якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» переуступає ПАТ «ОТП Банк» права на кредитний портфель, який включає в себе Кредитні договори, а ПАТ «ОТП Банк»приймає такий кредитний портфель. За даними додатку №1 до цього ж договору ТОВ «ОТП Факторинг Україна»передало, а ПАТ «ОТП Банк»було прийнято права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами від 18.04.2006 року №CNL-В00/055/2006 та від 27.11.2007 року №ML-В00/107/2007.
18.04.2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна» було укладено кредитний договір №CNL-В00/055/2006 за умовами якого позичальник отримала кредит на суму 440 000, 00 дол. США зі сплатою 10 % річних за користування кредитними коштами, на строк до 17.04.2021 року. Для забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов»язань за кредитним договором № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року між нею та АКБ «Райффайзенбанк Україна» 20.04.2006 року було укладено договір іпотеки №РСL-002/553/2006, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в заставу кредитору належне їй на праві власності нерухоме майно - квартиру №26 за адресою АДРЕСА_2; квартиру №39 за адресою -АДРЕСА_3.
27 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП БАНК»було укладено ще один кредитний договір №ML-В00/107/2007, за умовами якого позичальник отримала в кредит грошові кошти на загальну суму 260 000, 00 дол.США зі сплатою відсотків за плаваючою процентною ставкою -фіксований відсоток (3,99%) + FIDR., на строк до 25.11.2019 року. Для забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов»язань за кредитним договором №ML-В00/107/2007 від 27.11.2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Отп Банк»27.11.2007 року було укладено договір іпотеки № РМL-В00/107/2007, за умовами якого ОСОБА_1 передано в заставу кредитору належне їй на праві власності нерухоме майно -квартиру №39 за адресою -АДРЕСА_3.
З моменту укладення кредитних договорів: №CNL-В00/055/2006 - 18.04.2006 року; №ML-В00/107/2007 -27.11.2007 року кредитором було допущено ряд порушень їх же істотних умов, що завдало ОСОБА_1 значної шкоди.
Відповідно до договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб №В00/268/06 від 18.04.2006 року кредитором було відкрито на ім»я позичальника ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_1. Рух кредитних коштів здійснювався відповідно до кредитних заявок ОСОБА_1 наступним чином: кредитні кошти в сумі 290 000, 00 дол. США 19.04.2006 року були перераховані на поточний рахунок НОМЕР_1 з подальшим їх перерахуванням на рахунок АКБ «Правекс-Банк» в якості погашення ОСОБА_1 кредиту, який був отриманий раніше в АКБ «Правекс-Банк». Кредитні кошти в сумі 410 000, 00 дол.США були перераховані 20.04.2006 року та 27.11.2007 року на цей же поточний рахунок НОМЕР_1 з якого протягом 2006 - 2008 років кошти ОСОБА_1 знімалися поступово і фактично було отримано лише частину грошових коштів із зазначеної суми 410 000, 00 дол. США. Для підрахунку точної суми отриманого кредиту ОСОБА_1 23.09.2009 року звернулася до кредитора з заявою про надання документів щодо перерахування грошових коштів на що отримала відписку про уточнення з приводу якого кредитного договору необхідно надати їй інформацію. У подальшому ОСОБА_1 було подано три уточнюючих запити щодо надання інформації про підтвердження суми виданих готівкою кредитних коштів, однак у порушення вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»зазначену інформацію від кредитора не отримала.
На вимогу позичальника ОСОБА_1 кредитором не було відкрито на її ім»я ще один поточний рахунок для обслуговування окремо кожного кредитного договору, що призвело до відсутності можливого контролю з її боку в рахунок погашення якого кредитного договору та відсотків зараховувалися грошові кошти, що знаходилися на цьому ж рахунку, або надходили за рахунок внесених нею платежів.
У серпні 2009 року кредитором розпочато ряд дій з метою заволодіння предметами іпотеки -які передані в заставу ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання нею ж зобов»язань за кредитними договорами.
За відсутності законних для того підстав кредитор 31.08.2009 року подав до Печерського районного суду позов про дострокове розірвання укладених із ОСОБА_1 кредитних договорів та дострокове повернення кредитних коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з наданням права кредитору від свого імені укласти договір купівлі-продажу та надання банку усіх повноважень продавця. Зазначені дії кредитора вважає такими, як внесення в односторонньому порядку змін до кредитних договорів щодо строку повернення кредитів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, що є істотною умовою цих договорів. Невиконавши ухвалу суду, про витребування документів щодо суми отриманого ОСОБА_1 кредиту, кредитор скористався правом залишення без розгляду заявлених до ОСОБА_1 позовних вимог.
У березні 2009 року з аналогічним позовом кредитор звернувся до Староміського районного суду м. Вінниці. Відповідачами за позовними вимогами, заявленими до Староміського районного суду м. Вінниці кредитор зазначив невідомого ОСОБА_1 її поручителя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Відповідальність поручителя ОСОБА_1 -ОСОБА_3 обмежувалася 80, 00 гривнями в той час, як розмір кредитів ОСОБА_1 складав 440 000, 00 дол. США та 260 000, 00 дол. США. Ухвалене Староміським районним судом м. Вінниці заочне рішення за позовними вимогами кредитора до ОСОБА_1 та її поручителя ОСОБА_4 було скасоване, а під час нового судового розгляду кредитор скористався своїм правом та заявив клопотання про залишення без розгляду заявлених позовних вимог, яке було задоволено судом. Проте, під час судового розгляду позовних вимог кредитора до ОСОБА_1 було проведено експертне дослідження однієї заявки ОСОБА_1 на видачу готівки за кредитним договором та встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 належить іншій особі. Для дослідження інших заявок ОСОБА_1 про видачу готівок кредитором не було надано матеріали кредитної справи ОСОБА_1 з тих підстав, що вона втрачена. Також послалася на те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.11.2010 року було задоволено позов ОСОБА_1 та визнано недійсними укладені кредитором та ОСОБА_3 договори поруки за якими останній поручився за виконання ОСОБА_1 зобов»язань за кредитними договорами.
З моменту укладення ОСОБА_1 з ЗАТ «ОТП Банк»другого кредитного договору кредитором допущено ряд істотних порушень щодо розподілення грошових коштів з поточного рахунку ОСОБА_1 на виконання нею зобов»язань за кредитними договорами.
10.12.2010 року між ПАТ «ОТП Банк»та ТОВ «Факторинг Україна»укладено договір про передачу ПАТ «ОТП Банк» усіх прав та обов»язків за укладеними з ОСОБА_1 кредитними договорами ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що з урахуванням умов цих же кредитних договорів є заміною кредитора в триваючих кредитних зобов»язаннях та внесенням у односторонньому порядку істотних змін до кредитних договорів, оскільки позичальник у такий спосіб була позбавлена можливості виконувати свої зобов»язання у спосіб та порядку визначеному умовами укладених кредитних договорів.
Оскільки за умовами кредитних договорів №CNL-В00/055/2006 - 18.04.2006 року; №ML-В00/107/2007 -27.11.2007 року не передбачено відповідальність кредитора у випадку порушень його істотних умов, а зазначені порушення є порушенням істотних умов зазначених договорів, що завдали іншій стороні за договором значної шкоди, а тому просила розірвати їх у порядку передбаченому ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Крім того, посилаючись на те, що розірванням кредитних договорів будуть припинені зобов»язання позичальника за цими договорами, а п.1 ч. 1 ст. 593 ЦК України передбачено, що право застави припиняється у разі припинення зобов»язання забезпеченого заставою, просить розірвати і укладені сторонами у справі договори іпотеки: 20.04.2006 року №РСL-002/553/2006; 27.11.2007 року №ML-В00/107/2007.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені позовні вимоги, просили розірвати укладені ОСОБА_1 кредитні договори з АКБ «Райффайзенбанк Україна»та ЗАТ «ОТП Банк»правонаступниками яких є ПАТ «ОТП Банк»з підстав порушення кредитором істотних умов цих же договорів, що завдало значної шкоди позичальнику. Порушенням істотних умов кредитних договорів кредитор завдав значної шкоди позичальнику, оскільки позивач у такий спосіб була позбавлена можливості належним чином скористатися отриманою послугою, виконати свої зобов»язання за укладеними кредитними договорами. Крім того, порушення істотних умов кредитних договорів позивач позбавлялася належного їй майна, оскільки з вини кредитора невстановлені особи використовували належні їй кошти, було допущено втручання в її особисте життя, оскільки про її майновий стан з вини відповідача був обізнаний поручитель ОСОБА_3, який фактично не брав на себе обов»язку виконання її зобов»язань за кредитними договорами, а судовим рішенням встановлено, що договори поруки, які були укладені відповідачем та ОСОБА_3 щодо зобов»язань ОСОБА_1 за кредитними договорами були укладені без наміру створення правових наслідків. Порушуючи умови договорів, шляхом звернення в суд з позовом щодо дострокового повернення кредитних коштів відповідач мав намір заволодіти майном, яке було предметом іпотеки.
Представники відповідача ПАТ «ОТП Банк»у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання укладених нею з АКБ «Райффайзенанк Україна»та ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником яких є ПАТ «ОТП Банк»кредитних договорів та договорів іпотеки, якими було забезпечено виконання ОСОБА_1 зобов»язань за кредитними договорами не визнали. Просили відмовити в задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, посилаючись на те, що на виконання умов, укладених з позичальником ОСОБА_1 кредитних договорів кредитором було перераховано кредитні кошти на вимогу останньої у визначеному розмірі та за вказаними реквізитами. Твердження позивача, що кредитор, безпідставно заявляв вимоги про дострокове розірвання договорів та дострокове повернення кредитних коштів чим в односторонньому порядку вносив зміни до оспорюваних кредитних договорів не відповідають дійсності, оскільки банк виключно з підстав передбачених умовами договорі вимагав виконання позичальником прострочених зобов»язань. Звернення кредитора в суд з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами не було порушенням умов договору зі сторони банку, а обраним ним способом захисту його інтересів. Укладенням ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг» договору купівлі-продажу кредитного портфелю до складу якого увійшли і кредитні договори, укладені з позивачем ОСОБА_1 не є розкриттям банківської таємниці, а тільки заміною кредитора у зобов»язанні. Посилання позивача ОСОБА_1 про неможливість виконання нею зобов»язань за кредитними договорами є безпідставними, оскільки до договору купівлі-продажу кредитного портфелю між його сторонами було укладено договір комісії, за умовами якого ПАТ «ОТП Банк»зобов»язалося приймати грошові кошти від боржника у національній та іноземній валюті, конвертацію та перерахування таких коштів здійснювати за поточним офіційним курсом у день їх надходження без утримання комісій. Крім того, послалися на те, що розкриття банківської таємниці у зв»язку з передачею кредитного портфелю та безпосередньо кредитних договорів покупцю є дозволеним розкриттям банківської таємниці та не порушує вимоги Закону України «Про банки та банківську діяльність». Зазначені позивачем обставини, як підстави для позову не доведені належними та допустимими доказами. Також вказали суду, що позивач не виконує боргові зобов»язання за кредитними договорами у зв»язку з чим має заборгованість, а питання щодо її повернення у примусовому порядку вирішується судом в іншому провадженні.
У судове засідання 31.10.2012 року представник відповідача не з»явився, будучи належним чином повідомленим, про причини неявки суд не повідомив. З урахуванням думки позивача та її представника суд ухвалив про можливість завершення судового розгляду справи за відсутності останнього
Заслухавши учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлений ОСОБА_1 позов до ПАТ «ОТП Банк»підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.04.2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна» було укладено кредитний договір №CNL-В00/055/2006 (а.с.8-16).
За умовами кредитного договору №CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту -440 000, 00 дол. США; цільове використання кредиту -перший транш на погашення поточної заборгованості позичальника перед кредитором першої черги в розмірі 290 000, 00 дол. США, другий та третій транші на проведення ремонту в сумі по 20 000, 00 дол., четвертий транш на проведення ремонту в сумі 10 000, 00 дол. США, п»ятий транш на придбання нерухомого майна в сумі 100 000, 00 дол. США. Дата остаточного повернення кредиту -17.04.2021 року. Поточний рахунок позичальника НОМЕР_1. Сторони також домовились, що для розрахунку процентів буде використовуватись фіксована процентна ставка -10%, яка буде незмінною на весь строк дії договору. Узгоджено, що повернення кредиту та сплату процентів позичальник має вчиняти шляхом сплати ануїтентних платежів.
Для забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов»язань за кредитним договором № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року між нею та АКБ «Райффайзенбанк Україна» 20.04.2006 року було укладено договір іпотеки №РСL-002/553/2006, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в заставу кредитору належне їй на праві власності нерухоме майно - квартиру №26 за адресою -АДРЕСА_2; квартиру №39 за адресою -АДРЕСА_3 (а.с.17-19).
27 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП БАНК»було укладено ще один кредитний договір №ML-В00/107/2007 (а.с.20-27).
За умовами кредитного договору №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту -260 000, 00 дол. США; цільове використання кредиту -придбання нерухомого майна. Дата остаточного повернення кредиту -25.11.2019 року. Поточний рахунок позичальника НОМЕР_1. Сторони також домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка FIDR + фіксований відсоток 3,99% річних. Повернення кредиту та сплату процентів вчиняти шляхом сплати позичальником ануїтентних платежів.
Для забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов»язань за кредитним договором №ML-В00/107/2007 від 27.11.2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк»27.11.2007 року було укладено договір іпотеки № РМL-В00/107/2007, за умовами якого ОСОБА_1 передано в заставу кредитору належне їй на праві власності нерухоме майно -квартиру №39 за адресою -АДРЕСА_3.
Відповідно до змісту укладених ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк»(як правонаступником АКБ «Райффайзенбанк Україна»та ЗАТ «ОТП Банк») кредитних договорів, а саме п. 1.5. - погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок. При надходженні до банку коштів для виконання боргових зобов»язань, банк направляє такі кошти на погашення боргових зобов»язань у наступній черговості:1) прострочені проценти за користування кредитом ( якщо прострочка матиме місце); 2) проценти, нараховані на прострочену до повернення суму кредиту ( якщо про строчка матиме місце); 3) прострочена до повернення сума кредиту (якщо прострочка матиме місце); 4) пеня за несплату в строк процентів (якщо прострочка матиме місце); 5) пеня за неповернення в строк суми кредиту (якщо неповернення матиме місце)); 6) строкові проценти за користування кредитом; 7) штраф за нецільове використання кредиту, а також будь-які інші штрафи передбачені умовами договору; 8) сума основного боргу за кредитом. Банк має право на договірне списання коштів з рахунку позичальника для виконання боргових зобов»язань по цьому договору. Включенням у договір цього пункту позичальник надає банку доручення на договірне списання. Таке доручення підлягає виконанню банком за умови настання строку виконання боргових зобов»язань, з моменту настання строку виконання боргових зобов»язань і в сумі, що дорівнює сумі боргових зобов»язань, строк виконання яких настав чи отримання банком письмового повідомлення (заяви) позичальника про дострокове погашення боргових зобов»язань у сумі та у строки, які зазначені в письмовому повідомленні (заяві). Здійснюючи на підставі цього договору договірне списання коштів з рахунку позичальника, банк оформляє відповідний меморіальний ордер. Банк є отримувачем коштів по вказаному договірному списанню. Договірне списання може здійснюватися з будь-якого рахунку позичальника відкритого в банку, реквізити якого відомі сторонам, зокрема з поточного рахунку позичальника. Відповідно до п.1.9. цього ж кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов»язань у цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та\або поручителем своїх боргових та інших зобов»язань за цим договором; у випадку невиконання позичальником боргових зобов»язань понад 38 календарних днів, банк має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, шляхом відправлення на поштову адресу позичальника відповідного листа. Цей договір вважається розірваним з моменту відправлення на поштову адресу позичальника відповідного листа.
Зазначені умови кредитних договорів з приводу яких заявлено спір є істотними умовами, оскільки стосуються порядку та строку виконання зобов»язань сторін за договором з приводу яких досягнуто згоди кредитором та позичальником при їх укладенні.
Звертаючись в суд з позовом про розірвання кредитних договорів та договорів іпотеки, якими було забезпечено виконання зобов»язань позивача за кредитними договорами, остання зазначає, що кредитором були порушені істотні умови кредитних договорів, а саме не відкриття другого поточного рахунку за тих умов, що укладено два кредитних договори; порушення умов договору щодо договірного списання грошових коштів з поточного рахунку на виконання зобов»язань позичальника за кредитними договорами, звернення до суду з позовами про дострокове розірвання договорів та повернення кредиту за відсутності заборгованості з приводу погашення кредитів та сплати відсотків за користування кредитними коштами; укладення договорів поруки зі сторонньою особою; розкриття банківської таємниці; в односторонньому порядку внесення змін до кредитних договорів у частині щодо валюти платежу.
Як зазначено судом вище позивач ОСОБА_1 кредитний договір №CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року укладала з АКБ «Райффайзенбанк Україна», а кредитний договір № №ML-В00/107/2007 від 27.11.2007 року з ЗАТ «ОТП Банк».
За даними виписки зі статуту ПАТ «ОТП Банк», останнє є правонаступником усіх прав та обов»язків ЗАТ «ОТП Банк», яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та оов»язків АКБ «Райффайзенбанк Україна». Згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.10.2006 року банк змінив свою назву з АКБ «Райффайзенбанк Україна»на ЗАТ «ОТП Банк». З метою приведення статуту у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 року згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 23.04.2009 року банк змінив свою назву з ЗАТ «ОТП Банк»на ПАТ «ОТП Банк». Відповідно ПАТ «ОТП Банк», як правонаступник АКБ «Райффайзенбанк Україна»та ЗАТ «ОТП Банк», з якими ОСОБА_1 було укладено кредитні договори з приводу яких заявлено спір є належним відповідачем за заявленими останньою позовними вимогами.
За правилами ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності) в інтересах яких заявлено вимоги. Правилами ст. 10 цього Кодексу визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до статтей 57,58,59.60,61 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статтей 626,627,628,629,638,651 ЦК України: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків; відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов»язковим для виконання сторонами; договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала .
У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов кредитного договору № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року та відповідно до кредитних заявок ОСОБА_1 на поточний рахунок НОМЕР_1 відкритий у філії Райффайзенбанк Україна в м. Вінниці на ім»я ОСОБА_1 було перераховано: 19.04.2006 року 290 000, 00 дол. США; 20.04.2006 року - 20 000, 00 дол.США, 20 000, 00 дол. США, 10 000, 00 дол. США, 100 000, 00 дол. США (т.1 а.с. 176-180).
За даними кредитної заявки ОСОБА_1 від 19.04.2006 року про перерахування на її поточний рахунок 290 000, 00 дол. США в цей же день 19.04.2006 року після перерахування зазначених грошових коштів кредитором на рахунок НОМЕР_1 із них 140 000, 00 дол. США було перераховано на рахунок НОМЕР_2 на погашення кредиту ОСОБА_1 у АКБ «ПравексБанк» згідно договору про відкриття кредитної лінії №375-003/05Ф від 16.092005 року, а решту 150 000, 00 дол. США на рахунок НОМЕР_2 на погашення кредиту ОСОБА_1 у АКБ «ПравексБанк»згідно договору про відкриття кредитної лінії №375-002/05 Ф від 16.09.2005 року. (т.1 а.с.180).
На виконання умов кредитного договору №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року та відповідно до кредитної заявки ОСОБА_1 від 27.11.2007 року в цей же день на поточний рахунок НОМЕР_1 відкритий на ім»я ОСОБА_1 перераховано кредит у розмірі 260 000, 00 дол. США (т.1 а.с. 175).
За даними кредитних заявок ОСОБА_1 та відповідно до кредитного договору №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року позичальнику ОСОБА_1 було видано готівкою: заявка №17 від 27.11.2007 року -70 000, 00 дол. США; заявка №18 від 27.11.2007 року 10 000, 00 дол. США. (том.2 а.с.46).
За даними виписки про рух коштів на поточному рахунку НОМЕР_1 відкритому кредитором на ім»я ОСОБА_1, яка надана відповідачем на вимогу суду, ОСОБА_1 було отримано шляхом безготівкового переказу 116 000,00 дол. США 27.11.2007 року, а 56 600, 00 дол. США перераховано в рахунок дострокового погашення кредиту отриманого ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року.
Таким чином, відповідно до заявок ОСОБА_1 про видачу готівок та даних виписки про рух коштів на поточному рахунку НОМЕР_1 відкритому кредитором на ім»я ОСОБА_1: за першим кредитним договором № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року із отриманих у кредит 440 000, 00 дол. США позивачем у справі було використано грошові кошти на загальну суму 290 000, 00 дол.США для погашення кредитних зобов»язань перед АТ «ПравексБанк», а 150 000, 00 дол. США залишилися на зазначеному поточному рахунку; за другим кредитним договором №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року ОСОБА_1 отримала готівкою грошові кошти -196 000, 00 дол.США ( 10 000, 00 + 70 000, 00 + 116 000, 00 = 196 000, 00), 56 600, 00 дол. на погашення першого кредиту, а всього використано 252 600, 00 дол. США, решта грошових коштів з отриманого кредиту у розмірі 7 400, 00 дол. США залишилися на зазначеному поточному рахунку.
Відтак, після отримання кредитних коштів за першим та другим кредитним договорами на поточному рахунку позичальника залишилися невикористаними 157 400, 00 дол. США, за рахунок яких на виконання умов цих же договорів, які викладені у п. 1.5.2. при необхідності, а саме при настанні строку виконання чергового щомісячного платежу позичальником за кредитними договорами, кредитор мав самостійно провести зарахування необхідної суми на виконання зобов»язань ОСОБА_1 за кожним договором.
Відповідно до графіку повернення кредиту та сплати відсотків, що є додатком №1 до кредитного договору № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року перший платіж позичальник мала б вчинити 01.05.2006 року на погашення кредиту сплатити 3 399, 34 дол. США, відсотків -1 425, 00 дол. США, всього платіж на загальну суму 4 824, 34 дол. США. У подальшому в наступні місяці щомісячні платежі мали складати загальну суму 4 743, 78 дол. США включно по березень 2021 року, а останній платіж 17.04.2021 року в сумі 4 760, 46 дол. США.. Щомісячні платежі мали вчинятися 1, 2 або 3 числа (т.1 а.с. 15-16).
Відповідно до графіку повернення кредиту та сплати відсотків, що є додатком №1 до кредитного договору №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року щомісячні платежі на погашення кредиту та відсотків мали вчинятися 24,25,26 числа в сумі 3 358, 33 дол. США, за виключенням платежів 24.12.2008 року, що мав бути сплачений у сумі 4 700,72 дол. США; 24.11.2009 року в сумі 4 676,94 дол. США; 24.11.22010 року у сумі 4 650, 25 дол. США; 24.11.2011 року у сумі 4 620, 27 дол.США; 26.11.2012 року у сумі 4 587, 00 дол. США і так до остаточного виконання зобов»язань щорічні платежі у листопаді місяці були відмінними від щомісячних платежів.
За даними наданих суду відповідачем меморіальних валютних ордерів та виписки про рух коштів на поточному рахунку НОМЕР_1 відкритому кредитором на ім»я ОСОБА_1, на виконання умов кредитного договору № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року банком перераховано з поточного рахунку ОСОБА_1 грошові кошти з дотриманням умов договору тільки за першим платежом -03.05.2006 року, а наступні платежі були здійснені частина з незначними порушеннями, а частина зі значними порушеннями, а саме:
за графіком фактично
дата сума кредиту відсотків всього сума кредиту відсотків всього
01.01.07 1 048,18 3 695,60 4 743,78 690,52 4 053,26 4 743,78
01.02.07 1 057,20 3 695,60 -- 1 411,17 3 332,61 ---
01.05.07 1 322,75 3 421,03 -- 1 086,77 3 657,01 ---
01.06.07 1 098,21 3 645,57 -- 1 331,46 3 412,32 ---
03.12.07 1 042,55 3 701,23 -- 3 470,42 599,66 4 070,08
01.01.08 1 397,94 3 345,84 -- 902,73 3 167,35 ----
01.02.08 1 179,23 3 564,55 -- 1 395,67 2 764,41 4 160,08
03.03.08 1 189,38 3 554, 40 -- 1 020,72 3 049,36 4 070,08
01.04.08 1 428,28 3 315,50 -- 1 225,68 2 844,40 ---
01.05.08 1 325,85 3 417,93 -- 746,84 3 323, 24 ---
02.06.08 1 109,78 3 634, 00 -- 246,71 3 823,37 ---
01.07.08 1 459,40 3 284,38 -- 1 243,56 2 826,52 ---
01.08.08 1 245,46 3 498,32 -- 1 059,33 3 010,75 ---
01.09.08 1256,19 3 487,59 -- 1 068,45 3 001,63 ---
01.10.08 1 379,16 3 364,62 -- 1 174,19 2 895,89 ---
03.11.08 1 055,34 3 688,44 -- 895,36 3 174,72 ---
01.12.08 1 622,40 3 121, 38 -- 1 383,34 2 686,74 ---
01.01.09 1 301,94 3 441, 84 -- 3 058,26 3 058,26
02.02.09 1 202,48 3 541,30 -- 0,32 + прострочені %
2 962,37.
02.03.09 1654,50 3 089,28 -- часткове погашення прострочених %
269,19
01.04.09 1 613,27 3 130,51 --- прострочені % 2 867,12 + часткове погашення прострочених % - 2 500,00 + 2 675,98
01.05.09. 1 459,69 3 284,09 прострочені % - 3 153,83 + 193,18
01.06.09 1 362,79 3 380,99 прострочені % - 2 675,98 + 2 500,00
01.07.09 1 613,27 3 130,51 сплата % - 0,03 + простроч.% 2 867,09
+ погашення простр.% -175,98
03.08.09 1 170,75 3 573,03 часткове погашення простр.% - 200,50
+ 1 500, 00 (т.1 а.с.15-16,т.2 а.с.128-129,130-131,136-137,153-193, т. 3 а.с.9-35).
За даними наданих суду відповідачем меморіальних валютних ордерів та виписки про рух коштів на поточному рахунку НОМЕР_1 відкритому кредитором на ім»я ОСОБА_1, на виконання умов кредитного договору № МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року банком перераховано з поточного рахунку ОСОБА_1 грошові кошти з дотриманням умов договору тільки за платежами з першого по восьмий включно, а наступні платежі були здійснені частина з незначними порушеннями, а частина зі значними порушеннями, а саме:
за графіком фактично
дата сума кредиту відсотків всього сума кредиту відсотків всього
25.08.08 776, 36 2 581,97 3 358,33 695,67 2 662,66 3 358,33
24.09.08 945,17 2 413,16 --- 1 024,86 2 333,47 ----
24.10.08 954,22 2 404,11 --- 954,21 2 404,12 ---
24.11.08 883,52 2 474,81 4 700,72 404,10 2 954,23 ---
24.12.08 971,81 2 386,52 3 358,33 3 015, 43 ---
26.01.09 743,40 2 614,93 --- 2 201,07 + простроч.%
1 115, 90
24.02.09 1 067,24 2 291,09 ---- 1 800, 00 + простроч.%
1 114,91
24.03.09 1 155,78 2 202,55 ---- сплата простр. % 2 230,81 + 2 814,40
24.04.09 931,23 2 427,10 ---- сплата простр. % 3 115,94
25.05.09 940,44 2 417,89 ---- часткова сплата простр.% -2 306,82 +
3 115, 94
24.06.09 1 027,44 2 330,89 --- сплата простр. % - 3 015,43
24.07.09 1 037,28 2 321,05 --- сплата простр.% - 507,38+ 1 816,44 +
3 015, 42
25.08.09 893,14 2 465,19 ---- сплата простр.% - 1 299,50 +3 216,46. (т.1 а.с.24-27, т.2 а.с.223-246, т. 3 а.с.9-35).
Таким чином з аналізу меморіальних ордерів та виписки про рух грошових коштів на поточному рахунку НОМЕР_1 відкритому кредитором на ім»я ОСОБА_1 видно, що кредитор виконуючи умови п. 1.5.2. кредитних договорів з приводу яких заявлено спір не дотримувався порядку направлення грошових коштів на погашення боргових зобов»язань позичальника, що визначений п.1.5.1.4. цих же договорів.
Крім того, за даними графіків повернення кредитів та сплати відсотків за кредитним договором № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року на виконання зобов»язань по сплаті кредиту та відсотків з 01.05.2006 року і по 31.08.2009 року ОСОБА_1 мала б сплатити 194 575,54 дол. США, а за договором № МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року і по 31.08.2009 року мала б внести на поточний рахунок -71 867,32 дол.США., а всього за обома договорами -266 442, 86 дол.США.
За даними виписки про рух коштів на поточному рахунку НОМЕР_1 відкритому кредитором на ім»я ОСОБА_1, що надана суду відповідачем, починаючи з 02.10.2006 року і по 31.08.2009 року ОСОБА_1 на виконання боргових зобов»язань за зазначеними вище кредитними договорами внесено на поточний рахунок НОМЕР_1 грошові кошти на загальну суму - 175 647, 00 дол. США (т.3 а.с.9-34).
Як встановлено судом (про що зазначено вище) на поточному рахунку НОМЕР_1 відкритому кредитором на ім»я ОСОБА_1 після отримання від кредитора кредитних коштів на виконання договорів № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року та №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року залишилися невикористаними 157 400, 00 дол. США, які на виконання умов цих же договорів, передбачених у п. 1.5.2. кредитор мав використати для виконання щомісячних боргових зобов»язань позичальника за цими кредитними договорами.
Крім того, 18.04.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна»та ОСОБА_1 було укладено договір №В00/268/06/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафту), за умовами якого банк надає позичальнику овердрафт шляхом кредитування поточного рахунку НОМЕР_1, відкритого в філії Райффайзенбанк Україна в м. Вінниці в розмірі ліміту овердрафта, який становить 30 000, 00 дол. США, а позичальник приймає кредит, зобов»язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту. Розмір кредиту визначається банком в обсязі суми, якої не вистачає на поточному рахунку позичальника для погашення відсотків за користування непростроченим кредитом. Право позичальника на отримання кредиту виникає з моменту відсутності чи нестачі на поточному рахунку позичальника коштів в сумі, яка необхідна для здійснення платежів. Пунктом 1.5.3 цього договору передбачено, що він є невід»ємною частиною договору №В00/268/06 про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб, укладеного 18.04.2006 року. (том1 а.с.164-165).
Таким чином, судом достовірно встановлено, що за наявності на поточному рахунку позивача 157 400, 00 дол. США (які були залишені позичальником для договірного списання) та внесення ОСОБА_1 на поточний рахунок на виконання зобов»язань за кредитними договорами 175 647, 00 дол. США, що станом на 31.08.2009 року складало загальну суму 333 047, 00 дол. США, а на виконання боргових зобов»язань за кредитними договорами станом на цей же період часу необхідно було сплатити 266 442, 86 дол.США, то станом на 31.08.2009 року у позичальника ОСОБА_1 відсутні порушення виконання зобов»язань за кредитними договорами № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року та №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року, оскільки виконання зобов»язань останньої було забезпечено грошовими коштами, що були на поточному рахунку НОМЕР_1 відкритому кредитором на ім»я ОСОБА_1 та мали використовуватися кредитором для погашення щомісячних платежів за зазначеними кредитними договорами та внесеними грошовими коштами на цей же рахунок позичальником.
Наразі, встановлені судом обставини свідчать про обґрунтованість тверджень позивача у справі щодо порушення відповідачем у справі умов укладених з ОСОБА_1 кредитних договорів № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року та №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року, що передбачені п. 1.5. частини №2 цих же договорів.
Крім того, встановлена судом обставина, що ОСОБА_1 на виконання своїх зобов»язань також вносила грошові кошти готівкою на поточний рахунок, який був відкритий відповідачем на її ім»я, свідчить і про порушення кредитором і умов п. 5.1.3. кредитних договорів, з приводу яких заявлено спір, оскільки внесені грошові кошти не направлялися банком за призначенням, а саме - на погашення поточних щомісячних платежів, а на погашення прострочених платежів по сплаті відсотків, які за проведеним вище аналізом включно по 31.08.2009 року були відсутні у ОСОБА_1..
Відтак, відсутність у ОСОБА_1 порушень з приводу виконання зобов»язань за кредитними договорами щодо повернення кредиту та сплати відсотків є підтвердженням того, що ПАТ «ОТП Банк»також допущено порушення п. 1.9. цих же договорів щодо права кредитора на дострокове виконання позичальником боргових зобов»язань.
Так, відповідно до змісту позовної заяви ПАТ «ОТП Банк»поданої останнім 31.08.2009 року до Печерського районного суду, кредитором заявлено позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами: № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року в розмірі 9 863,52 дол.США, що складається з заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками та штрафних санкцій -пені у розмірі 126 748,44 грн. і штрафу у розмірі 75,00 грн.; №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року в розмірі 12 363,25 дол.США, що складається з заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками та штрафних санкцій - пені у розмірі 94 464, 87 грн. і штрафу 75, 00 грн.. У цьому ж позові позивачем було заявлено вимоги і про звернення стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ «ОТП Банк», а саме: житлову квартиру АДРЕСА_2; житлову квартиру №39 за адресою -АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (том 1 а.с.161-163.).
Крім того, зі змісту зазначеної позовної заяви, поданої кредитором до Печерського районного суду 31.08.2009 року видно, що, звертаючись в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позивач зазначає, що остання порушує умови укладених кредитних договорів щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами строки сплати яких та розміри платежів визначені умовами договорів з приводу яких заявлено спір.
Відповідно до змісту позовної заяви ПАТ «ОТП Банк»заявленої до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами, яка була подана на розгляд до Староміського районного суду м. Вінниці 13.03.2010 року, було заявлено вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами станом на 29.01.2010 року. Розмір заборгованості, яку просив стягнути позивач складалася: за договором № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року - з залишку заборгованості за кредитом 344 054, 47 дол.США; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у відповідності до п.1.4., частини 2 кредитного договору за період з 02.06.2009 року по 20.11.2009 року 24 623,89 дол.США; нарахованої пені за період з 03.02.2009 року по 26.08.2009 року 125 838,16 грн. і штрафу у розмірі 75,00 грн.; за договором №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року (станом на 20.01.2010 року) - з заборгованості за кредитом 3 249 724,87 дол.США; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у відповідності до п.1.4., частини 2 кредитного договору 18 494,23 дол. США; нарахованої пені з підстав несвоєчасного повернення кредиту за період з 27.01.2009 року по 26.08.2009 року у розмірі 92 630,76 дол.США і штрафу у розмірі 75,00 грн..
Як зазначено вище, з наведеного аналізу меморіальних валютних ордерів та виписки про рух коштів на поточному рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім.»я ОСОБА_1, станом на 31.08.2009 року, тобто на час звернення відповідача з позовом до позивача, що був поданий до Печерського районного суду м. Києва, у ОСОБА_1 були відсутні прострочені платежі на виконання боргових зобов»язань за кредитними договорами, оскільки відповідно до графіків позивач мала б сплатити за обома договорами станом на 31.08.2009 року 266 442, 86 дол. США, а з урахуванням наявних на поточному рахунку грошових коштів у сумі 157 400, 00 дол. США і внесених 175 647, 00 дол США, що склало загальну суму 333 047, 00 дол. США, то станом на 31.08.2009 року залишок грошових коштів для договірного списання складав (333 047, 00 -266 442, 86 = 66 605, 00) 66 605, 00 дол.США..
За даними графіків повернення кредитів та сплати відсотків за кредитним договором № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року на виконання зобов»язань по сплаті кредиту та відсотків з 31.08.2009 року і по 29.01.2010 року (оскільки розрахунок заборгованості при зверненні з позовом до Староміського районного суду м. Вінниці проводився станом на 29.01.2010 року) ОСОБА_1 мала б сплатити 23 718,90 дол.США а за договором № МL-В00/107/2007 з 31.08.2009 року і по 20.01.2010 року (оскільки розрахунок заборгованості при зверненні з позовом до Староміського районного суду м. Вінниці проводився станом на 20.01.2010 року) мала б внести на поточний рахунок -14 751,93 дол.США, а всього за обома договорами - 38 470,83 дол.США.
Відповідно, за наявності на поточному рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім.»я ОСОБА_1, станом на 31.08.2009 року грошових коштів у розмірі 66 605, 00 дол. США та за необхідності сплати боргових зобов»язань за кредитними договорами з 31.08.2009 року і по 29.01. та 20.01.2010 року грошових коштів у розмірі 38 470, 83 дол., то за умови виконання кредитором умов договору про договірне списання грошових коштів на виконання боргових зобов»язань за кредитними договорами у кредитора було достатньо грошових коштів для виконання у повному обсязі зобов»язань ОСОБА_1 за кредитними договорами станом на час проведення розрахунку заборгованості, яка була предметом для звернення ПАТ «ОТП Банк»13.03.2010 року в Староміський районний суд м. Вінниці до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 636 897,46 дол. США та 218 618, 92 грн. (том 3 а.с.39-41)
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача у справі, що між сторонами за кредитними договорами № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року та №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року були укладені додаткові угоди, якими було визначено інший графік та в іншому розмірі виконання ОСОБА_1 зобов»язань за кредитними договорами, оскільки суду не надані такі договори для дослідження у судовому засіданні з посиланням на те, що ці договори втрачені та не відновлені. Надана відповідачем копія додатковоі угоди від 22 грудня 2008 року, також не приймається судом до уваги, оскільки позичальник ОСОБА_1 заперечує укладення з нею додаткових договорів у тому числі і від 22.12.2008 року. Позивач у справі також стверджує, що на час укладення додаткової угоди від 22 грудня 2008 року перебувала за кордоном нашої держави на підтвердження чого надала оригінал для огляду та копію закордонного паспорту на її ім»я, а також виїздні документи (том1а.с.232-233, том.2 а.с.1-2, том 1 а.с.211-222).
Додатково перевірити твердження ОСОБА_1 про неналежність їй підпису на додатковій угоді від 22.12.2008 року та інших додаткових договорах до кредитних договорів на які посилається представник відповідача не виявилося можливим, оскільки у зв»язку з втратою кредитором кредитної справи ОСОБА_1 за кредитними договорами з приводу яких заявлено спір в якій знаходилися оригінали всіх договорів укладених банком з останньою суд позбавлений можливості призначити та провести експертне дослідження щодо належності підписів позивачу у справі.
Належним чином доведеним є посилання ОСОБА_1 на те, що кредитором було здійснено видачу готівки з її поточного рахунку в сумі 1 094, 00 дол. США за заявою про видачу готівки №8 від 20 квітня 2006 року, яка за даними висновку №6051/10-11 судово-почеркознавчої експертизи, проведеної КНДІСЕ 05.10.2010 року, від імені ОСОБА_1 вчинена іншою особою з наслідуванням підпису останньої (том 1 а.с.38-40, том 2 а.с.53).
Судом також встановлено, що 26.11.2009 року ОСОБА_1 зверталася з письмовими зверненнями до регіонального відділення ПАТ «ОТП Банк»з вимогою надати інформацію за кредитними договорами № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року та №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року, а також копії договорів, які укладалися після підписання основних договорів, заяв про видачу готівки, даних про рух коштів на її позичкових та поточному рахунку, що в порушення вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»не було виконано відповідачем, натомість останнім у грудні 2010 року було визнано, що втрачено кредитну справу ОСОБА_1, що позбавило позичальника права на отримання інформації, що стосувалася укладених нею з відповідачем у справі кредитних договорів, а також суд належного з»ясування обставин щодо кредитних договорів, які просить розірвати позивач (том 1 а.с.43-47,143,144).
На думку суду, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні і твердження ОСОБА_1 щодо порушення кредитором умов кредитних договорів у результаті укладення договорів поруки з ОСОБА_3, які визнані недійсними рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.11.2010 року за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ПАТ «ОТП Банк», яке набрало законної сили 30.06.2011 року відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва (том 1 а.с.154-160).
Так, відповідно до змісту п. 5 ч. 1 кредитних договорів № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року та №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року, поручитель - погоджена банком фізична особа з якою банк уклав договір поруки. Договір поруки укладається між банком та поручителем. За договором поруки, поручитель зобов»язується перед банком відповідати за виконання позичальником боргових зобов»язань за кредитним договором до повного виконання.
Як видно зі змісту судових рішень, постановлених за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПАТ «ОТП Банк»про визнання недійсними договорів поруки, судом встановлено, що між ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_3 були укладені договори поруки: 18.04.2006 року № SR-В00/55/2006 ; 27.11.2007 року № SR-В00/107/2007. Відповідно до п.1.1. договорів поруки, ОСОБА_3 зобов»язувався відповідати за повне та своєчасне виконання позивачем ОСОБА_1 боргових зобов»язань перед ПАТ «ОТП Банк»за кредитними договорами № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року та №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року, за якими лише основна сума кредиту складає 440 000, 00 дол. США та 260 000, 00 дол.США шляхом встановлення ліміту відповідальності по 10, 00 дол.США за кожним договором поруки. Суд апеляційної інстанції також прийшов до висновку, що оспорювані договори поруки зачіпають інтереси ОСОБА_1, оскільки відповідно до п.п.3.1. пункту 3, який регулює «забезпечення зобов»язань позичальника» обох кредитних договорів, укладених між позивачкою та банком, по першому кредиту позичальник гарантував і зобов»язався, що після підписання цього договору з банком, позичальник протягом 30 календарних днів з дати отримання кредиту укладе з банком договір іпотеки на умовах, що влаштовує банк. Позичальник також зобов»язався забезпечити належне виконання п.3.1. цього договору і майновим поручителем. По другому кредиту сторони дійшли згоди, що в якості забезпечення позичальником всіх своїх зобов»язань за договорами, позичальник зобов»язується передати чи\та забезпечити передачу майновим поручителем в іпотеку банку предмет іпотеки, що перебуває у власності позичальника чи/та майнового поручителя чи здійснити інші дії письмово погоджені з банком. Як вбачається з договорів іпотеки, укладених між ОСОБА_1 та банком, позивачка виконала зазначені вище умови шляхом передачі в заставу банку належного їй на праві власності нерухомого майна, що за оцінкою сторін перевищує одержані ОСОБА_1 суми кредиту. Зобов»язання щодо поруки, іпотеки належать до категорії додаткових та покликані забезпечити належне виконання боржником основного зобов»язання. Договори іпотеки в повному обсязі забезпечують виконання зобов»язань ОСОБА_1, а тому є всі підстави вважати, що договори поруки було укладено відповідачами без наміру створення правових наслідків.
Наразі, встановлені судовими рішеннями обставини з приводу того, що укладені ПАТ «ОТП «Банк»та ОСОБА_3 договори поруки 18.04.2006 року № SR-В00/55/2006 та 27.11.2007 року № SR-В00/107/2007 не створювали правових наслідків щодо забезпечення поручителем повного та своєчасного виконання ОСОБА_1 боргових зобов»язань перед ПАТ «ОТП Банк»за кредитними договорами № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року та №МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року є порушенням умов кредитних договорів, оскільки п.5 частини першої цих же договорів передбачена можливість їх забезпечення порукою тільки щодо повного забезпечення виконання зобов»язань.
Суд не приймає до уваги зазначені позивачем обставини, як підстави для заявленого позову те, що на вимогу позичальника кредитор не відкрив ще один поточний рахунок для самостійного обслуговування кожного кредитного договору для належного контролю руху коштів, оскільки на її підтвердження позивачем не надано суду належних доказів.
Не ґрунтуються на вимогах закону твердження позивача у справі про те, що ПАТ «ОТП Банк»передавши всі належні йому права вимоги, за укладеними з нею кредитними договорами в порушення вимог ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» провів заміну сторони в триваючих кредитних договорах чим без її на те згоди розповсюдив інформацію, що складає банківську таємницю, оскільки факт передачі усіх прав кредитора ПАТ «ОТП Банк»за кредитними договорами, що укладені з ОСОБА_1 до ТОВ «Факторинг Україна»на підставі договору про відступлення права вимоги від 17.08.2011 рок, що відповідало вимогам ст.ст. 512,516 ЦК України.
Однак, твердження представника відповідача з приводу того, що на забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов»язань за кредитними договорами у валюті кредиту, ПАТ ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна»10.12.2010 року було укладено договір комісії, згідно умов якого банк, як комісіонер, зобов»язався приймати грошові кошти від боржників у національній та іноземній валюті не доведені відповідачем належним чином, оскільки копія такого договору на підтвердження його укладення суду не надана, а тому суд приходить до висновку, що після укладення між ПАТ «ОТП Банк»та ТОВ «ОТП Факторинг Україна»договору купівлі-продажу кредитного портфелю до складу якого увійшли і кредитні договори з приводу яких заявлено спір, а саме з 17.08.2011 року відповідачем було порушено право позивача на виконання боргових зобов»язань за кредитними договорами у валюті цих договорів.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що зазначені позивачем обставини, як підстави для позову -порушення умов договору щодо договірного списання грошових коштів з поточного рахунку на виконання зобов»язань позичальника за кредитними договорами, звернення до суду з позовами про дострокове розірвання договорів та повернення кредиту за відсутності заборгованості з приводу погашення кредитів та сплати відсотків за користування кредитними коштами; укладення договорів поруки зі сторонньою особою; в односторонньому порядку внесення змін до кредитних договорів у частині щодо валюти платежу знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а зазначені порушення призвели до того, що позичальнику ОСОБА_1 у такий спосіб було завдано істотної шкоди, оскільки у такий спосіб кредитор достроково намагався повернути кредитні кошти, що були надані у довгострокове користування, а також з урахуванням штрафних санкцій та зверненням стягнення на належне на праві власності позивачу нерухоме майно, яким було забезпечено виконання її зобов»язань за кредитними договорами, а відтак суд приходить до висновку, що укладені ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк», як правонаступником АКБ «Райффайзенбанк Україна»та ЗАТ «ОТП Банк» - 18.04.2006 №CNL-В00/055/2006 та 27.11.2007 року №ML-В00/107/2007 мають бути розірвані судом за правилами ч.2 ст.651 ЦК України, що в свою чергу за правилами ч.2,ч.3 ст. 653 ЦК України є підставою для припинення зобов»язань сторін з моменту набрання рішення суду законної сили.
Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання укладених нею та АКБ «Райффайзенбанк Україна» 20.04.2006 року договору іпотеки №РСL-002/553/2006, ЗАТ «ОТП Банк»27.11.2007 року договору іпотеки № РМL-В00/107/2007, то правові підстави для їх розірвання відсутні.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а п.1 ч.1 ст. 593 цього Кодексу передбачено, що право застави припиняється у разі припинення зобов»язання забезпеченого заставою, а ч. 2 цієї ж статті визначено, що у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні зміни.
Відповідно до умов зазначених вище договорів іпотеки, що були укладені ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна» і ЗАТ «ОТП Банк»ОСОБА_1 передала в заставу належне їй на праві власності нерухоме майно -квартиру №26 за адресою АДРЕСА_2; квартиру №39 за адресою -АДРЕСА_3 для забезпечення виконання нею зобов»язань за кредитними договорами від 18.04.2006 №CNL-В00/055/2006 та від 27.11.2007 року №ML-В00/107/2007. Відповідно до п. 9.1. цих же договорів іпотеки, вони набирають чинності з дня їх нотаріального посвідчення та діють до виконання боргових зобов»язань іпотекодавця за забезпеченими кредитними договорами у повному обсязі.
Наразі, зважаючи на висновки суду про розірвання кредитних договорів, виконання яких було забезпечено зазначеними договорами іпотеки, що є підставою для припинення зобов»язань сторін за розірваними договорами, а термін дії договорів іпотеки визначено до повного виконання зобов»язань іпотекодавця за забезпеченими кредитними договорами, то суд приходить до висновку, що зазначені обставини є підставою для припинення правовідносин між сторонами за цими договорами та необхідність внесення до державного реєстру зняття заборони на відчуження предмету іпотеки, яким є нерухоме майно -квартира №39 за адресою -АДРЕСА_1 за адресою -АДРЕСА_2.
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи за правилами ст. 88 ЦПК України покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст.14,15,16,512,516,626,627,628,629,638,651,575,593 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10,11,60,88,212,213-215,218 ЦПК України, суд -
вирішив:
позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»про розірвання договорів, задовольнити частково.
Розірвати кредитні договори:
№CNL-В00/055/2006 укладений 18.04.2006 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна»;
№ML-В00/107/2007 укладений 27.11. 2007 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «ОТП БАНК» .
Припинити правовідносини між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «ОТП Банк»за договорами іпотеки:
№РСL-002/553/2006 укладеним 20.04.2006 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна»;
№ РМL-В00/107/2007 укладеним 27.11.2007 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк».
Зняти заборону щодо відчуження квартири АДРЕСА_2, що була внесена до державного реєстру заборон відповідно до договору іпотеки №РСL-002/553/2006 укладеного 20.04.2006 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна».
Зняти заборону щодо відчуження квартири АДРЕСА_3, що була внесена до державного реєстру заборон відповідно до договору іпотеки №РСL-002/553/2006 укладеного 20.04.2006 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна».
Зняти заборону щодо відчуження квартири АДРЕСА_3, що була внесена до державного реєстру заборон відповідно до договору іпотеки № РМL-В00/107/2007 укладеного 27.11.2007 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк».
Стягнути з публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(код ЄДРПОУ -36789421) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 51, 00 грн. та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього 171 (сто сімдесят одна) грн. 00 коп..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 27926425, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 31.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-253/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: