Ухвала суду № 27921573, 27.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кузнецов Р.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року справа №0552/5631/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суду у складі колегії суддів:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 жовтня 2012 р. у справі № 0552/5631/2012 (головуючий І інстанції Кузнецов Р.О.) за позовом ОСОБА_2 до Орган опіки та піклування виконавчого комітету Макіївської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування подання про призначення ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області з позовом до органу опіки та піклування виконавчого комітету Макіївської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та скасування подання про призначення ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_5

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 жовтня 2012 року було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року та направити справу для продовження розгляду.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України адміністративний суд зобов'язаний діяти в межах повноважень, встановлених законом

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути спір, переданий на вирішення адміністративного суду, який виник між двома (або кількома) конкретними суб'єктами права стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (або інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позов заявлено про скасування подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Макіївської міської ради про призначення ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_5 та зобов'язання прийняти рішення про призначення позивача опікуном.

Підставою для звернення позивача до суду стало те, що ОСОБА_3 звернувся до Черногвардійського районного суду м. Макіївки із позовом про призначення його опікуном, на підставі подання органу опіки та піклування про призначення його опікуном.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини, що виникли між позивачем та органом опіки та піклування виконавчого комітету Макіївської міської ради за характером є цивільно-правовими.

Колегія суддів з зазначеним твердженням суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦГК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно нормам глави II розділу IV ЦПК України вирішення питання про призначення та звільнення від повноважень опікуна недієздатної особи вирішується судом в порядку окремого провадження.

Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

Ст. 56 ЦК України, передбачено, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з чинним законодавством України (ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 N 34/166/131/88) безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається на відповідні відділи і управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад у межах їх компетенції.

Правову основу діяльності органів опіки та піклування складають зокрема Конституція України, Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Закони України "Про охорону дитинства", "Про попередження насильства в сім'ї", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", Указ Президента України "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей" від 11 липня 2005 року N 1086/2005, постанова КМУ від 17 жовтня 2007 року N 1228 "Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування надь дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування", Правила опіки та піклування, затверджені спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 N 34/166/131/88, та інші нормативно-правові акти.

Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, а також напрям їх діяльності детально регламентовано Правилами опіки та піклування затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року N 34/166/131/88, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за N 387/3680 (надалі Правила)

Відповідно до п. 1.2. Правил, опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей. Опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станам здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.

Згідно п. 1.7. Правил, органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації: вирішують питання про встановлення і припинення опіки та піклування; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування); здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників; забезпечують тимчасове влаштування неповнолітніх та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування); розглядають звернення дітей щодо неналежного виконання батьками (одним з них) обов'язків з виховання або щодо зловживання батьків своїми правами; вирішують згідно з чинним законодавством питання щодо грошових виплат дітям, які перебувають під опікою (піклуванням); розглядають спори, пов'язані з вихованням неповнолітніх дітей; розглядають скарги на дії опікунів (піклувальників); вирішують питання щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили навчально-виховні заклади і не мають житла; вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках; оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка; охороняють та зберігають житло і майно підопічних і визнаних безвісно відсутніми; провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.

Відповідно п. 1.8.Правил, рішення органів опіки і піклування про призначення чи звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов'язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.

Таким чином, питання про призначення особи опікуном, вирішується виключно судом, в порядку цивільного судочинства. Подання органу опіки та піклування про призначення опікуном є лише висновком про можливість призначення особи опікуном та має лише рекомендаційний характер. Тобто, предметом спору в ній є висновок органу опіки та піклування, який не є нормативно-правовим актом і носить лише рекомендаційний характер, а відповідач при розгляді зазначеного питання не виконує управлінські функції.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції по відношенню до іншого суб'єкта, який є учасником спору, тому такий спір не має ознак справи адміністративної юрисдикції встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України і відповідно не відноситься до компетенції адміністративних судів. Таким чином, відповідно до позовної заяви, позивачем вимоги про вирішення публічно-правового спору не заявлені.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача є одним із способів захисту цивільного права.

Таким чином, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 жовтня 2012 р. у справі № 0552/5631/2012 залишити без задоволення.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 жовтня 2012 р. у справі № 0552/5631/2012 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва