Постанова № 27921510, 03.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року Справа № 5019/1419/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" на рішення господарського суду Рівненської області від 17.10.12р. у справі № 5019/1419/12 (суддя Романюк Р.В.)

за позовом Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р"

про стягнення в сумі 54 619 грн. 56 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №5019/1419/12 від 17.10.12р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" на користь Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" 51 537 грн. 25 коп. боргу, 2 311 грн. 81 коп. пені, 474 грн. 23 коп.- 3% річних, 296 грн. 27 коп. інфляційних та 1 609, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що наявність заборгованості у відповідача за надані згідно договору послуги підтверджуються зібраними у справі доказами, а нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних здійснено позивачем у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 17.10.12р. у справі 5019/1419/12 в частині стягнення пені. В цій частині у задоволенні позову просить відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане рішення в частині стягнення 2311,81 грн. пені прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а оскаржене рішення в зазначеній частині підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов"язання мало бути виконаним.

Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися. Про час і місце розгляду апеляційної скарги були повідомленні належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштової кореспонденції (ухвал суду, а.с. - 142, 143).

У зв'язку з належним повідомленням представників сторін про дату, час судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Рівненський апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 17.10.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 23.04.2009 р. між комунальним підприємством "Славутське житлово - комунальне об'єднання" (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" (Споживач) був укладений договір про надання послуг з теплопостачання № 146 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Даним Договором (а.с. 9-14).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до п.2.1. Договору послуги надаються споживачу в обсягах згідно п. 3.1. Даного Договору у вигляді теплоенергії на потреби опалення в період опалювального сезону, враховуючи фактичну подачу природного газу і електроенергії на котельні виконавця.

Згідно пункту 3.2. Договору теплова енергія подається споживачу за адресою: Хмельницька область, м. Славута, площа Шевченка,7.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом (п. 5.1. Договору).

Оплата за спожиті послуги проводиться відповідно до встановлених тарифів на підставі рахунків або актів виконаних робіт виконавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.п. 4.1., 4.3. Договору).

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач протягом червня 2011 року - квітня 2012 року надавав споживачу послуги, загальною вартістю 60 967 грн. 58 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками за послуги теплопостачання, виставленими Комунальним підприємством "Славутським житлово-комунальним об'єднанням" відповідачу (а.с. 26-36).

Проте згідно залученої до справи банківської виписки від 06.12.2011р., вартість отриманого товару відповідачем сплачена лише частково, а саме на загальну суму 9 430 грн. 33 коп.

Доказів сплати залишку заборгованості в сумі 51 537 грн. 25 коп. суду не подано.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки заборгованість за договором про надання послуг з теплопостачання № 146 від 23 квітня 2009 року в сумі 51 537 грн. 25 коп. підтверджується зібраними у справі доказами, і її наявність відповідачем не спростовано, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, згідно пункту 3 якої, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом підпункту 2 пункту 7.1 договору №146 від 23.04.09р. споживач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

Споживач прострочив виконання зобов'язання, внаслідок чого за останній опалювальний період (період з 01.11.2011р. по 15.04.2012р.) позивачем нараховано за 167 днів пеню у розмірі 2 311 грн. 81 коп. Розмір пені (що було перевірено судом апеляційної інстанції) обраховано відповідно до вимог чинного законодавства (в межах спеціальної позовної давності в один рік та стягнення її не більше ніж за шість місців).

Твердження апелянта про порушення норм матеріального та процесуального права в цій частині не знайшло свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, а відтак є необґрунтованим та безпідставним.

Окрім того, відповідачу позивачем, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України, нараховано інфляційні та 3 % річних, в розмірі 296 грн. 27 коп. та 474 грн. 23 коп., відповідно, які судом першої інстанції стягнуті підставно.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 17.10.12 р. у справі № 5019/1419/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" - без задоволення.

Справу №5019/1419/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.