Постанова № 27921262, 05.12.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.12 Справа № 5015/3205/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого -судді Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Костів Т.С.

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

від позивача: з'явився.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув апеляційну скаргу відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області, м. Старий Самбір

на рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2012 року,

суддя Чорній Л.З.,

у справі № 5015/3205/12

за позовом: приватного підприємця ОСОБА_2, м. Старий Самбір

до відповідача: відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області, м. Старий Самбір

про стягнення 20381,16 грн.,

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 18.09.2012 року позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_2 задоволено та стягнено з відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області на користь приватного підприємця ОСОБА_2 20 381,16 грн. боргу та 1 609,50 грн. - судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, за яким позивач поставляв товар, а відповідач мав оплатити кошти за отриманий товар, що останнім не було здійснено, а тому згідно з ст.692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення місцевого суду скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПП ОСОБА_2 відмовити повністю і вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що при укладенні договору згідно ст.641 ЦК України передує пропозиція, яку може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Однак пропозиції на укладення договору до відповідача не надходило. Договору про закупівлю товарів за державні кошти на 2012 рік не було укладено.

Скаржник зазначає, що оскільки договору між сторонами укладено не було, відповідно немає підстав виникнення зобов'язання.

Скаржник покликається на те, що в порушення умов процесуального законодавства, позивач не зверталася до відповідача із письмовою претензією та не проводились переговори між представниками сторін.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому його неявку суд розцінює як без поважних при чин.

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення позивача, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем поставлялись товари дошкільним навчальним закладам №1 та №2 в м. Старий Самбір, які перебували на балансі відповідача та отримували товари, продукти харчування і миючі засоби. Вказане підтверджується:

- накладною №29 від 25.07.11 р. поставленою відповідачу вагу електронну вартістю 2 400,00 грн., вказане підтверджується довідкою цього закладу №38 від 17.05.12 р.

- накладною №1 від 25 січня 12 р. на суму 3 663,00 грн.;

- накладною №2 від 25 січня 12 р. на суму 7 291,81 грн.;

- накладною №1 від 25 січня 12 р. на суму 2 594,00 грн.;

- накладною №2 від 25 січня 12 р. на суму 3 515,65 грн.;

- накладною №3 від 25 січня 12 р. на суму 529,50 грн.;

- накладною №3 від 25 січня 12 р. на суму 387,20 грн., всього на суму 17 981,16 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 20 381,16 грн.

До матеріалів справи позивачем долучено довідки №№36,61,37,62, засвідчені підписами та печатками повноважних осіб дошкільних навчальних закладів №1 та №2, які перебувають на балансі Старосамбірської районної державної адміністрації, якими підтверджується заборгованість за отриманий товар в сумі 20 381,16 грн. Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

У зв'язку з чим, покупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого, як встановлено місцевим суди, зроблено не було. Тобто, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Щодо покликання скаржника, що обов'язок відповідача оплатити отриманий ним товар, виникає лише після звернення позивача, як продавця, з вимогою про виконання зобов'язання здійснити оплату товару, та отримання даної вимоги відповідачем, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 ЦК України "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання товару.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2012 року у справі №5015/3205/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Т.С. Костів

Повний текст постанови виготовлено 06.12.2012 р.