Постанова № 27921153, 04.12.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа№ 53/272

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Слишок М. В. - представник за довіреністю № 01/89 від 17.05.2012

від відповідача: Варвась Д. О. - представник за довіреністю № 0888 від 25.06.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»

на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012

у справі № 53/272 (суддя Грєхова О. А.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»

до Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»

про стягнення 170 233,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення основного боргу за виконані за договором № 37 від 07.07.2010, але неоплачені роботи в сумі 151 371,51 грн., збитків від інфляції в сумі 6 433,29 грн., 3 % річних в сумі 2 015,52 грн. та пені в сумі 10 413,53 грн.

На задоволення клопотання відповідача, ухвалою суду від 11.07.2011 провадження у цій справі зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 6/665 та набрання рішенням суду законної сили.

Після поновлення провадження у справі (ухвала суду від 30.07.2012) позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 118-123), з урахуванням якої позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 151 371,51 грн., збитків від інфляції в сумі 9 309,35 грн., 3 % річних в сумі 8 037,21 грн. та пені в сумі 10 413,53 грн.

Збільшення розміру позовних вимог ґрунтується на тому, що за час розгляду справи в суді збільшився період невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті спірних робіт та, відповідно, збільшився розмір 3 % річних та збитків від інфляції.

Зазначену заяву судом першої інстанції прийнято до розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2012, повний текст якого підписаний 07.09.2012, у справі № 53/272 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено невиконання відповідачем свого обов'язку з оплати виконаних позивачем за умовами спірного договору робіт.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі № 53/272 від 03.09.2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в частині збільшення позовних вимог, а також змінити суму боргу на 131 371,51 грн.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2» посилається на те, що суд першої інстанції, після поновлення провадження у справі, безпідставно не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та не надав відповідачеві можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Також відповідач зазначає, що задоволення заяви про збільшення позовних вимог є необґрунтованим, оскільки, згідно ст. 625 ЦК України збитки від інфляції та 3 % річних нараховуються на кожен день прострочення, проте, строк на який зупинялось провадження у справі не може рахуватись як прострочення, оскільки зупинення провадження відбувається за ухвалою суду та направлене на повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, і протягом цього часу відповідач не може розрахуватись тому, що його вина та законність нарахування збитків та 3 % річних не доведено в судовому порядку.

Крім того, відповідач зазначає про те, що протягом строку, на який зупинялось апеляційне провадження у цій справі, відповідачем було перераховано позивачу 20 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.08.2011, а отже, сума основного боргу становить не 151 371,51 грн., яка заявлено позивачем, а 131 371,51 грн.

03.12.2012 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач підтвердив факт надходження від відповідача 20 000 грн. та зазначив, що сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 131 371,51 грн., а також надав перерахунок суми 3 % річних та збитків від інфляції з врахуванням зменшення суми основного боргу (7 412,55 грн. та 9 148,70 грн. відповідно).

З огляду на вищевказані обставини, позивач погодився, що розмір збитків від інфляції становить 9 148,70 грн., а сума 3 % річних - 7 412,55 грн.

Під час розгляду справи, представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Як слідує з матеріалів справи під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач змінив організаційно-правову форму з «Відкритого акціонерного товариства, на: «Публічне акціонерне товариство», про що свідчить наявний в матеріалах справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЄ № 413234 (а.с. 70), що судом першої інстанції залишено поза увагою.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

07.07.2010 відповідач як Генпідрядник, та позивач як Субпідрядник уклали договір на виконання оздоблювальних робіт № 37 (далі Договір), за яким відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання в межах виділених відповідачем капіталовкладень, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, в обумовлений Договором строк виконати роботи на об'єкті: «Реконструкція з добудовою середньої школи № 47 в м. Києві по вул. Патріса Лумумби, 14/21» (далі - Об'єкт), замовником якого є КП «Печерськ-Інвест».

Пунктом 1.2 Договору сторонами погоджено, що до складу робіт входять: роботи згідно дефектних актів № 1, № 2 (штукатурні роботи, шпаклювання стін та стель, фарбування стін та стель ВА, установлення і розбирання риштувань, різні роботи).

Розділом 6 Договору сторонами погоджений порядок здачі та прийняття робіт:

- позивач до 25 числа звітного місяця складає та передає уповноваженому представникові відповідача Акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) та довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) (п. 6.1);

- відповідач перевіряє Акт виконаних робіт та передає не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним, завірений примірник Акту позивачеві в частині фактично виконаних робіт та правильності застосованих розрахунків. У разі невідповідності виконаних робіт вимогам державних стандартів, будівельних норм, проектної та технічної документації - надає мотивовану відмову від прийняття робіт, з переліком недоробок та дефектів, які підлягають усуненню (п. 6.2).

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач на виконання умов Договору в період з липня 2010 по вересень 2010 виконав роботи на загальну суму 784 020,53 грн., що підтверджуються актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), які підписані представниками обох сторін та скріплені їх печатками (форми КБ-2в та КБ-3 за липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року (а.с. 21-55 т. 1).

Факт виконання позивачем спірних робіт, їх якість, обсяги та вартість відповідачем під час розгляду справи по суті не заперечувалась.

Пунктом п.5.1 Договору визначено, що оплата за виконані роботи здійснюється щомісяця на підставі підписаних повноважними представниками сторін атів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (формаКБ-3) при умові отримання коштів від замовника.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, посилається на те, що відповідач в повному обсязі за роботи, виконані позивачем за Договором, не розрахувався, і що заборгованість відповідача перед позивачем складає 151 371,51 грн.

Окрім вище перелічених актів та довідок, факт наявності боргу відповідача перед позивачем саме в розмірі 151 371,51 грн. підтверджена наявною в матеріалах справи копією протоколу про зарахування взаємних вимог від 29.04.2011 (а.с. 59), яким сторони встановили, що за договором найму (оренди) житла № 22 від 01.01.2011 у позивача наявна заборгованості перед відповідачем в сумі 5 695,71 грн., в той час як за спірним Договором відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 157 067,22 грн. З огляду на вказані обставини, сторони дійшли згоди провести зарахування взаємних вимог на суму 5 695,71 грн.

Отже, станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом, заборгованість відповідача перед позивачем становила 151 371,51 грн.

Після порушення провадження у цій справі, 09.08.2011, в рахунок погашення спірної заборгованості, відповідач перерахував позивачеві 20 000 грн., що підтверджується випискою за банківського рахунку відповідача, яку він додав до апеляційної скарги.

Зазначеної виписки не було надано сторонами під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Колегія суддів зауважує позивачеві на тому, що згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, і, враховуючи що судом першої інстанції рішення винесено за відсутності представника відповідача, саме позивач мав надати відомості про часткову сплату відповідачем спірної заборгованості, чого ним зроблено не було, що призвело до прийняття судом першої інстанції помилкового рішення.

Водночас відповідно до приписів ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Враховуючи, що, як слідує з матеріалів справи, спірне рішення прийнято в першому ж засіданні після поновлення провадження у справі за відсутності представника відповідача, та враховуючи те, що відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, яке судом задоволено не було, колегія суддів вважає за можливе долучити до справи додатковий доказ, а саме копію виписки з банківського рахунку відповідача від 09.08.2011.

При цьому, колегія суддів зауважує відповідачеві на тому, що до клопотання про відкладення розгляду справи ним не додано ніяких доказів неможливості прийняти участь в судовому засіданні, з огляду на що суд першої інстанції правомірно не задовольнив зазначене клопотання.

Пунктом 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з п. 4.4. вказаної Постанови, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 20 000 грн. підлягає припиненню з підстав п. 1-1 ст. 80 ГПК України, згідно з яким господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

З огляду на вказані обставини, фактично, станом на дату винесення спірного рішення, заборгованість відповідача перед позивачем, з врахуванням часткової оплати в сумі 20 000 грн., становила 131 371,51 грн. (151 371,51-20 000).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних за Договором робіт на загальну суму 131 371,51 грн., тому суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача в частині стягнення зазначеної суми основного боргу. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 10 413,53 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

Відповідно до п.10.1.1 Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо своєчасного розрахунку за виконані роботи відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 10 413,53 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 9 309,35 грн., 3 % річних в сумі 8 037,21 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як слідує з матеріалів справи позивач, звертаючись до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог та збільшуючи позовні вимоги про стягнення 3 % річних та збитків від інфляції, проводив їх розрахунок без врахування частково погашення відповідачем спірної заборгованості, що не є вірним та призвело до прийняття судом помилкового рішення щодо зазначених майнових вимог.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та збитків від інфляції підлягають задоволенню за уточненим розрахунком позивача, доданим до відзиву на апеляційну скаргу. Задовольняються позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі в сумі 7 412,55 грн. та збитків від інфляції в сумі 9 148,70 грн.

При цьому, колегія суддів заважує відповідачеві на тому, що зупинення провадження у справі не є підставою для не нарахування збитків від інфляції та 3 % річних, оскільки обов'язок оплатити суму основного боргу, на які позивач їх нараховує, виникає у відповідача саме з умов Договору, а не з рішення суду, тобто відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті спірних робіт ще до дати звернення позивача до суду з цим позовом, а отже, відповідно до приписів ст. 625 ЦК України позивач має право нарахувати 3 % річних та збитки від інфляції за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне з'ясування обставин справи, тому рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012 у справі № 53/272 підлягає зміні, позов задовольняється частково, до стягнення з відповідач на користь позивача присуджується основний борг в сумі 131 371,51 грн., пеня в сумі 10 413,53 грн., 3 % річних в сумі 7 412,55 грн., збитки від інфляції в сумі 9 148,70 грн., провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 20 000 грн. припиняється, в решті позову відмовляється.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за подачу позову покладаються на відповідача з врахуванням розміру заборгованості які існувала на дату звернення позивача до суду з даним позовом.

З огляду на підстави зміни рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» задовольняється частково.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України та враховуючи вимоги викладені в апеляційній скарзі, судові витрати за подачу апеляційної скарги щодо суми основного боргу 20 000 грн. покладаються на позивача (200 грн.), а решта на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити назву відповідача з «Відкрите акціонерне товариство«Трест «Київміськбуд-2» на: «Публічне акціонерне товариство«Трест «Київміськбуд-2»

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012 у справі № 53/272 задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012 у справі № 53/272 змінити.

4. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012 у справі № 53/272 в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 26-А, ідентифікаційний код 04012661) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд» (01001, м. Київ, Музейний провулок, 2-В, ідентифікаційний код 05503214) основний борг в сумі 131 371 (сто тридцять одна тисяча триста сімдесят одна) грн. 51, коп., пеню в сумі 10 413 (десять тисяч чотириста тринадцять) грн. 53 коп., 3 % річних в сумі 7 412 (сім тисяч чотириста дванадцять) грн. 55 коп., збитки від інфляції в сумі 9 148 (дев'ять тисяч сто сорок вісім) грн. 70 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 702 (одна тисяча сімсот дві) грн. 34 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.. та витрати по сплаті судового збору в сумі 162 (сто шістдесят дві) грн. 26 коп.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 20 000 грн. припинити

4. В решті позову відмовити.

5. Видати наказ».

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд» (01001, м. Київ, Музейний провулок, 2-В, ідентифікаційний код 05503214) на користь Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 26-А, ідентифікаційний код 04012661) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 200 (двісті) грн.

6. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити господарському суду міста Києва.

7. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи №53/272.

Повний текст постанови складено: 10.12.2012

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Баранець О.М.

Пашкіна С.А.