Рішення № 27921062, 04.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.12 Справа№ 5015/4228/12

За позовом: Малого приватного підприємства «Ірена», м. Львівдо відповідача:Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, смт. Запитів, Кам'янка-Буський районпро: стягнення 30 182,80 грн.,Суддя О. Долінська При секретарі Н. Вашкевич За участю представників:позивача:Маруняк В.Б. -дов. №б/н від 26.10.2012р.відповідача:ОСОБА_1 На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Малим приватним підприємством «Ірена»до Фізичної особи -підприємця про стягнення 30 182,80 грн. Ухвалою від 11.10.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.10.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договір купівлі-продажу № 94 від 01.09.2011 р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 15 016,32 грн. Крім того, відповідачу нараховано 15 166,48 грн. -пені.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних матеріалах справи ухвалах суду.

В судове засідання 04.12.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав повністю, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання 04.12.2012 р. відповідач з'явився, подав відзив на позов, в якому просить позов задоволити частково в сумі 16 158,34 грн., з яких сума основного боргу становить 15 016,32 грн., сума пені -1 142,02 грн., в решті частині стягнення суми пені відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу № 94 від 01.09.2011 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується надати, а отримувач (відповідач у справі) прийняти та оплатити на умовах і на протязі терміну дії цього договору нафтопродукти (надалі -товар) на суму 20 000,00 грн. (п.1.1. Договору

Пунктом 1.2. Договору, кожна поставка товару узгоджується сторонами шляхом оформлення розхідних накладних, які відповідають за юридичною силою додаткам цього договору і становлять його невід'ємну частину.

На виконання умов даного Договору, позивачем поставлено відповідачу товар, а відповідачем його отримано, про що свідчить накладна № 1/94 від 01.03.2012 р. на суму 15 016,32 грн. (в т.ч. ПДВ), що засвідчена печатками сторін (міститься в матеріалах справи).

Згідно п. 2.1. цього Договору, асортимент продукції, ціна і загальна сума поставки визначається сторонами у розхідних накладних.

Відповідно до п. 4.2. Договору, умови оплати -100% передоплата за кожну партію товару або за домовленістю сторін в термін до 3 банківських днів.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 15 016,32 грн. позивачу не погасив, доказів оплати заборгованості відповідачем суду не подано, у відзиві на позов відповідач основної суми заборгованості перед позивачем не заперечує, а також визнає суму пені в розмірі 1 142,02 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 4.2. Договору, умови оплати -100% передоплата за кожну партію товару або за домовленістю сторін в термін до 3 банківських днів.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач товар отримав на суму 15 016,32 грн., про що свідчать підписи представника на накладних, проте доказів оплати товару суду не представив. Суд бере до уваги те, що на час розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 15 016,32 грн. позивачу не погасив, доказів оплати заборгованості відповідачем суду не подано, у відзиві на позов відповідач основної суми заборгованості перед позивачем не заперечує, а також визнає суму пені в розмірі 1 142,02 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 016,32 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Позивачем направлена претензія відповідачу №49 від 17.08.2012 р., яку відповідач залишив без розгляду, відповіді не надав.

Пунктом 5.1. Договору, передбачено, що у випадку затримки оплати більше ніж на 3 (три) банківських дні отримувач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен прострочений банківський день.

Згідно з ч.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом згідно умов укладеного договору відповідач повинен був сплатити кошти позивачу за отриманий товар в термін до 3-х банківських днів; Однак термін оплати був відповідачем порушений і несплата основної основної суми боргу відповідачем має місце і на час прийняття судом рішення. Відповідач у своєму відзиві визнає частково суму пені в розмірі 1 142,02 грн. визначивши її, виходячи з умов договору і діючого законодавства.

Щодо пені, заявленої до стягнення, то пунктом 5.1. договору №94 від 01.09.2011 р. встановлено, що при порушенні умов договору винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен прострочений банківський день.

Згідно із ч. 2ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, нарахування пені слід починати з 06.03.2012 року по 06.09.2012 р., в межах піврічного строку.

Таким чином, згідно з договором та законом розмір пені, який сплачується при порушенні умов договору, не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Однак, позивач заявив до стягнення пеню, яка нараховано в більшому розмірі, ніж подвійна облікова ставка НБУ (з 10.08.2010 р. по 22.03.2012 р облікова ставка НБУ становить 7,5%), а саме: в розмірі 0,5% від суми основного боргу 15 166,48 грн. за кожен день прострочення.

Відтак, враховуючи умови договору та норми ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»до задоволення підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 06.03.2012 р. по 22.03.2012 р., що становить 108,11 грн., а з 23.03.2012 р. по 03.09.2012 р. -1033,91 грн. Отже, до стягнення з відповідача загальна сума пені становить 1 142,02 грн. Решта сума пені нарахована безпідставно і до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Представник позивача не надав суду доказів сплати судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову та не надав належних і допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За таких обставин, суд вважає доводи позивача щодо накладення арешту на грошові суми, що на розрахунковому рахунку у відповідача, з метою забезпечення позову, є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 49, 66,82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково. 2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Малого приватного підприємства «Ірена»(адреса: вул. Водогінна, 2, м. Львів, 79017; ідентифікаційний код 13807069) 15 016,32 грн. основної заборгованості, 1 142,02 грн. -пені та 861,64 грн. витрат понесених на сплату судового збору. 3. В частині стягнення 14 024,46 грн. пені відмовити. 4. Повернути позивачеві - Малому приватному підприємству «Ірена»(адреса: вул. Водогінна, 2, м. Львів, 79017; ідентифікаційний код 13807069) з державного бюджету 43,50 грн. зайво сплаченого ним судового збору платіжним дорученням №1219 від 24.09.2012 р. 5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.