Рішення № 27920915, 05.12.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.12 Справа № 11пн/5014/2436/2012

За позовом Комунального підприємства "Лисичанська житлово - експлуатаційна контора № 1", м. Лисичанськ Луганської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Лисичанськ Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській області , м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Виконавчий комітет Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Лисичанська міська рада, м. Лисичанськ Луганської області

про зобов'язання вчинити певні дії

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Васильєва В.М., довіреність № 1 від 03.01.2012;

від відповідача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 виданий 03.07.1997 МВМ Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області;

від 3-ої особи (ОСОБА_2.) - ОСОБА_4, довіреність № 4507 від 12.10.2010;

від 3-ої особи (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області) - Бурмак К.В., довіреність № 7/12-2044к вих. 12 від 17.09.2012;

від 3-ої особи (ВК Лисичанської міської ради) - Калініченко В.В., довіреність № 4057-01/16 від 11.10.2012;

від 3-ої особи (Лисичанської міської ради) - Теряник В.В., заст. начальника управління архітектури та містобудування, довіреність №47/0-01/31 від 30.11.2012; Зиль О.В., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №105-01/16 від 06.01.2012;

в с т а н о в и в:

Суть спору (з урахуванням заяви б/н від 15.10.2012 про уточнення позовних вимог): позивачем заявлено вимоги про:

- зобов'язання відповідача відновити орендоване нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та привести його у первісний стан шляхом демонтажу збудованої без узгодження з орендодавцем капітальної стіни в коридорі загального користування з іншим орендарем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за рахунок власних коштів;

- зобов'язання відповідача усунути порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 орендованим майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

В процесі судового розгляду справи позивачем суду надано письмову заяву від 15.10.2012 (том справи 1, а.с. 34) про відмову від позовних вимог у частині вимог про зобов'язання відповідача усунути порушення фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 орендованим майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Наслідки відмови від позову у частині вказаних вище вимог позивачеві судом роз'яснені.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем без згоди позивача як орендодавця комунального майна здійснено реконструкцію вказаного орендованого майна, а саме збудовано капітальну стіну у коридорі нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яким відповідач користується спільно із іншим орендарем -фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2

В судовому засіданні 03.12.2012 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.12.2012, 11 годин 30 хвилин.

Після перерви в судове засідання повноважний представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, не прибув, надавши суду письмове клопотання від 03.12.2012 про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням фактичних обставин справи, думок присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу суд вважає за можливе задовольнити зазначене клопотання та розглянути справу за відсутності вказаної третьої особи та її представника.

В судовому засіданні 05.12.2012 позивачем суду надано письмову заяву про уточнення (фактично -зміну формулювання) позовних вимог, у якій позивач просить суд зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, поновити у первісному стані орендоване нежиле приміщення площею 12,7 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зносу (демонтажу) за власний рахунок капітальної стіни, збудованої у вказаному орендованому нежитловому приміщенні (коридорі).

Вказана заява позивача не суперечить положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є заявою про зміну предмету позову, а є лише конкретизацією позовних вимог.

Відповідач письмовим відзивом на позовну заяву проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -фізична особа-підприємець ОСОБА_2, письмовим відзивом від 09.11.2012 позовні вимоги підтримала.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській області у судовому засіданні надано письмовий відзив від 15.11.2012 на позовну заяву.

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - виконавчим комітетом Лисичанської міської ради та Лисичанською міською радою, позовні вимоги також підтримані у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

16.03.2011 між позивачем у справі як Орендодавцем та відповідачем як Орендарем укладений договір № 8/11 оренди нежитлового приміщення, що знаходиться у комунальній власності (том справи 1, а. с. 8 -10) (ладі за текстом -договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування комунальне майно -нежитлове приміщення площею 12, 7 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Орендоване майно передане позивачем відповідачеві за актом приймання -передачі від 16.03.2012 (том справи 1, а.с. 11).

Суміжне приміщення з орендованим відповідачкою приміщенням орендоване фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 на підставі договору оренди № 22/10 нерухомого майна, що знаходиться у комунальній власності, від 27.07.2010 (том справи 1, а.с. 12 -14).

Частина приміщення на першому поверсі будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 185, 7 кв. м, належить відповідачеві на праві власності, що підтверджено наявним у матеріалах справи свідоцтвом про право власності № 324 від 24.11.2006 (том справи 1, а.с. 80).

З метою відокремлення належного відповідачеві на праві власності майна від інших приміщень на першому поверсі вказаної вище будівлі відповідачем було розпочато узгодження реконструкції вказаного майна.

Рішенням Лисичанської міської ради від 09.04.2009 № 220 (том справи 1, а.с. 83) відповідачу дозволено проектування реконструкції нежитлового вбудованого приміщення з будівництвом двох окремих входів під магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1.

Додатком до вказаного рішення № 220 є Ескізний проект (том справи 1, а.с. 57-58). У вказаному ескізному проекті загальний коридор, що є предметом укладеного сторонами у справі договору оренди, з трьох сторін має двері і не має жодної капітальної стіни.

Після розгляду робочого проекту «Реконструкція нежитлового вбудованого приміщення з будівництвом двох окремих входів під магазин змішаної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1»рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 18.07.2011 № 393 (том справи 1, а.с. 92) з посиланням на положення п. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що регулює компетенцію органів місцевого самоврядування у галузі будівництва, відповідачу дозволено здійснювати реконструкцію нерухомого майна згідно із проектом реконструкції.

Відповідно до наявного у матеріалах справи проекту № 57 реконструкції нежитлового вбудованого приміщення з будівництвом двох окремих входів під магазин змішаної торгівлі по АДРЕСА_1 (том справи 1, а.с. 148 -150, том справи 2, а.с. 1 - 62) у загальному коридорі, що знаходиться у спільному користуванні відповідача та фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, підлягає спорудженню капітальна стіна (том справи 2, а.с. 24).

Постановою № 42 від 14.06.2012 (том справи 1, а.с. 94) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (том справи 1, а.с. 94) на відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 98460 грн. 00 коп.

Як зазначено у пункті 8 вказаної постанови від 14.06.2012 № 42, підставою для накладення штрафу став факт експлуатації нежитлового приміщення під магазин змішаної торгівлі без отримання відповідного документу, який дає право на експлуатацію, а саме без реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що є порушенням п. 5, п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого постановою Кабінету міністрів України 13.04.2011 за № 461.

Вказана постанова на даний час є чинною.

В подальшому до вказаного проекту були внесені зміни, що підтверджено наявними у матеріалах справи витягами (том справи 2, а.с. 107 - 109) і відповідач був зобов'язаний замість капітальної стіни у коридорі загального користування влаштувати протипожежні двері. Про необхідність вказаних змін відповідач був повідомлений листом головного архітектора проекту від 28.03.2012 № 127, яким головний архітектор проекту повідомив про необхідність заміни закладки отворів на установку протипожежних дверей для забезпечення доступу користувачів суміжних приміщень у санвузол та інші приміщення, що належать їм. Вказане зафіксоване також листом ТОВ «Юнівер»від 07.06.2012 № 38 на адресу відповідача (том справи 2, а. с. 110), з яким відповідачем укладений договір від 15.08.2011 № 108 про надання послуг з проведення технічного нагляду за реконструкцією нежилого вбудованого приміщення з будівництвом двох окремих входів під магазин змішаної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1.

В порушення вказаних рекомендацій відповідачем у коридорі загального користування, який є майном, що орендується відповідачем, останнім було споруджено капітальну стіну, яка фактично перешкоджає доступу інших орендарів до санітарно-гігієнічної частини будівлі.

Зареєстрована у встановленому порядку Декларація про готовність об'єкта до експлуатації відповідачем під час судового розгляду справ не надана. На наданому відповідачем примірнику такої декларації відсутній підпис уповноваженої на це посадової особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, а також печатка вказаного органу (том справи 2, а.с. 91 -94).

Відповідно до умов пункту 4.15 договору невід'ємні поліпшення орендованого майна, переобладнання та капітальний ремонт Орендар має право здійснювати лише за письмовою згодою Орендодавця.

Згоди позивача у справі як орендодавця на реконструкцію орендованого приміщення відповідач не отримувала.

Листом від 15.06.2012 № 651-01/2 (том справи 1, а.с. 23) Управління власності Лисичанської міської ради повідомило позивача про встановлення Управлінням факту будівництва відповідачкою стіни в орендованому останньою приміщенні і виклало вимогу про вжиття відповідних передбачених законодавством заходів з метою недопущення порушення умов договору оренди.

Порушення відповідачем усунені не були, капітальну стіну у коридорі загального користування не демонтовано, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», інших нормативних актів, що регулюються питання оренди комунального майна, а також умовами укладеного сторонами у справі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у ст. 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень п. 3 ст. 773 Цивільного кодексу України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Статтею 778 Цивільного кодексу України зазначено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Одночасно з нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (ч. 3 ст. 23) орендар має право здійснювати поліпшення орендованого майна за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»вказаний Закон регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до умов пункту 4.15 договору невід'ємні поліпшення орендованого майна, переобладнання та капітальний ремонт Орендар має право здійснювати лише за письмовою згодою Орендодавця.

Як свідчать матеріали справи та її фактичні обставини, відповідачем у коридорі загального користування, що є предметом укладеного сторонами у справі договору оренди, збудовано капітальну стіну.

Згідно п. 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N 288/4509, модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо розглядаються як різновиди поліпшення основних фондів.

Поліпшення об'єкта основних засобів -витрати, що пов'язані з модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо об'єкта основних засобів, в результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, які первісно очікуються від його використання.

Держбуд у листі від 30.04.2003 р. № 7/7-401 повідомив, що капітальний ремонт будівлі -це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їхнім фізичним зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.

Таким чином, відповідачем виконувалися роботи не з капітального ремонту орендованого приміщення, а саме з його реконструкції, що є різновидом поліпшення орендованого майна.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи та не спростовано відповідачем, згоди позивача як орендодавця на реконструкцію орендованого майна відповідач не отримувала.

Доводи відповідача щодо отримання ним згоди безпосередньо власника орендованого майна -Лисичанської міської ради, на його реконструкцію, судом до уваги не приймаються, оскільки дозвіл на реконструкцію був наданий Лисичанською міською радою щодо частини майна, яка знаходиться у власності відповідача, з питань будівництва, які віднесені до компетенції Лисичанської міської ради відповідно до положень пункту 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Посилання на вказану норму Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»міститься у самому рішенні Лисичанської міської ради від 18.07.2011 № 393.

Вказаним рішенням взагалі не розглядалося питання щодо надання відповідачеві згоди на реконструкцію саме орендованого майна площею 12, 7 кв. м, що є предметом укладеного сторонами у справі договору оренди.

Зазначене рішення Лисичанської міської ради не було прийняте з посиланням на вимоги ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому наявність такого рішення не є правовою підставою для висновку про надання власником комунального майна, що орендується відповідачем на підставі положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна», дозволу на його реконструкцію саме у частині орендованого приміщення.

Відповідно до пунктів 11, 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта в експлуатацію, а прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до ІV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Зареєстрована у встановленому порядку Декларація про готовність об'єкта до експлуатації відповідачем під час судового розгляду справ не надана. На наданому відповідачем примірнику такої декларації відсутній підпис уповноваженої на це посадової особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, а також печатка вказаного органу.

Крім того, матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт будівництва вказаної капітальної стіни з порушенням проекту реконструкції № 57, який було змінено відповідно до зауважень органів державного контролю за будівництвом.

Згідно статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 Цивільного кодексу України визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач уповноважений власником орендованого майна -територіальною громадою м. Лисичанська в особі Лисичанської міської ради, здійснювати управління комунальною власністю, до якої входить орендоване відповідачем майно.

Є доведеним матеріалами справи факт порушення відповідачем під час будівництва зазначеної вище капітальної стіни умов пункту 4.15 укладеного сторонами у справі договору оренди, а також вимог ст.ст. 773, 778 Цивільного кодексу України щодо необхідності отримання згоди наймодавця щодо поліпшення орендованого майна.

За таких обставин є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, позовна вимога про зобов'язання відповідача поновити у первісному стані орендоване нежиле приміщення площею 12,7 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зносу (демонтажу) за власний рахунок капітальної стіни, збудованої у вказаному орендованому нежитловому приміщенні (коридорі).

В процесі судового розгляду справи позивачем суду надано письмову заяву від 15.10.2012 (том справи 1, а.с. 34) про відмову від позовних вимог у частині вимог про зобов'язання відповідача усунути порушення фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 орендованим майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Наслідки відмови від позову у частині вказаних вище вимог позивачеві судом роз'яснені.

З урахуванням викладеного провадження у справі у частині вимог про зобов'язання відповідача усунути порушення фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 орендованим майном підлягає припиненню на підставі положень пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати у вказаній частині позивачеві поверненню не підлягають, оскільки під час звернення до суду з даним позовом позивачем за двома немайновими позовними вимогами сплачено мінімальний судовий збір у розмірі 1073 грн. 00 коп. який підлягав би сплаті й під час звернення з позовною вимогою, від якої позивач не відмовлявся. Крім того, повернення судового збору у випадку часткової відмови від однієї з немайнових вимог позову не передбачене Законом України «Про судовий збір».

Судові витрати покладаються на відповідача у справі на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 26, 33, 34, 43, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, поновити у первісному стані орендоване нежиле приміщення площею 12,7 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зносу (демонтажу) за власний рахунок капітальної стіни, збудованої у вказаному орендованому нежитловому приміщенні (коридорі), видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №1», Луганська область, м. Лисичанськ, вул.. Свердлова, 328, код 03363677, судовий збір у розмірі 1073 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

В судовому засіданні 05.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 10.12.2012.

Суддя М.О. Москаленко