Рішення № 27920899, 03.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2012 р.Справа № 5017/3155/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 3600грн. та витребування майна

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Гусаров О.Л., діючий на підставі довіреності від 30.10.12р.

від відповідача: ОСОБА_2, особисто; ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності від 21.11.2012р. №1103.

В судовому засіданні 12.11.2012р. у справі оголошено перерву до 23.11.2012р. до 11год.15хв. в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати у розмірі 3600грн. та витребування із незаконного володіння відповідача столів (місць) №№340, 76, 174, 339, що є власністю і знаходяться та території позивача за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5017/3155/2012.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

Вищезазначена заява судом не задоволена, оскільки відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття. Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для її відхилення.

15.11.2012р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог (вх№34620/2012), згідно якої просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати у розмірі 3600грн. та неустойку у розмірі 8880грн., витребувати із незаконного володіння відповідача столи (місця) №№340, 76, 174, 339, що є власністю і знаходяться та території позивача за адресою: АДРЕСА_2.

В свою чергу, відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вищий господарський суд України в п.3.7 роз'яснення від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосуван ня Господарського процесуального кодексу України»(із змінами, внесеними Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007р. №04-5/103 «Про внесення змін та доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду Ук раїни і роз'яснень та рекомендацій президії Вищого господарського суду України і про визнання таким, що втратило чинність, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України») зазначив: зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими пози вач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Таким чином, оскільки заява позивача фактично направлена на одночасну зміну предмета і підстав позову, подана після початку розгляду справи по суті, який розпочався 12.11.2012р. згідно протоколу судового засідання, що є порушенням вимог ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, суд не прийняв до розгляду позовну вимогу щодо стягнення неустойки у розмірі 8880грн.

30.11.2012р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог (вх№36336/2012), згідно якої просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати у розмірі 3600грн. та неустойку у розмірі 12480грн., витребувати із незаконного володіння відповідача столи (місця) №№340, 76, 174, 339, що є власністю і знаходяться та території позивача за адресою: АДРЕСА_2, яка судом також не прийнята до розгляду з вищенаведених підстав.

З урахуванням викладеного судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати у розмірі 3600грн., витребування із незаконного володіння відповідача столи (місця) №№340, 76, 174, 339, що є власністю і знаходяться та території позивача за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 проти позову усно заперечує вказуючи, що пункт 3 договорів від 10.02.2012р. №№ ДГ ДГ -0778, ДГ ДГ-0779, ДГ ДГ-0780, та від 01.01.2012р. договору №ДГ ДГ-0603 передбачає собою зобов'язання підприємця щомісячно сплачувати встановлено орендну плату не пізніш 5 числа поточного місяця шляхом перерахування Підприємству повної вартості за оренду торгового місця протягом строку дії договору. Однак, ні в зазначеному пункті, ні в іншому пункті договору не вказано, на який саме рахунок підприємець повинен перераховувати орендну плату, що позбавляє підприємця своєчасно, та в повному об'ємі сплачувати орендну плату у разі відсутності виставленого рахунку орендодавця. Враховуючи, що орендна плата сплачується за поточній місяць, то -зважаючи на укладення договорів 10.02. - дата сплати орендної плати настає 10 числа кожного місяця і не може бути встановлена раніше. Пунктом 4 договорів встановлено, що у випадку прострочення перерахування орендної плати більш ніж 2 дні від визначеного строку Підприємство має право розірвати даний договір в однобічному порядку і позбавити Підприємця торгового місця. Відповідач зазначає, що договори з зазначеними пунктами була змушена підписати, так як фактично з не підписанням договорів лишалася можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність, та забезпечувати своє існування та сім'ї, то б то волевиявлення її при укладені правочину не було вільним і не могло відповідати внутрішній волі. Дії позивача суперечать вимогам ст.783 ЦК України, якою передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору у разі встановлених зазначеною статтею випадках. Та відсутньою є умова розірвання договору в односторонньому порядку у разі несплати чи несвоєчасної сплати орендної плати. Відповідно до ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить орендну плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

03.12.2012р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом в порядку ст.60 ГПК України (вх№5600/2011) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" про визнання недійсними договорів оренди торговельного місця, укладених між позивачем та відповідачем 10.02.2012р. №№ДГДГ-0778, ДГДГ-0779, ДГДГ-0780 та 01.01.2012р. №ДГДГ-0603 з моменту їх укладення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2012р., приймаючи до уваги, що зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вх№5600/1012 від 03.12.12р.) подано після початку розгляду господарським судом справи №5017/3155/2012 по суті, зазначений зустрічний позов повернуто заявнику без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" (Підприємство) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Підприємець), укладено договори оренди торгових місць та території, що належить Підприємству по АДРЕСА_2, а саме: договір №ДГ ДГ-0603 від 01.01.2012р., згідно умов якого Підприємство надає, а Підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) №339, вартість орендної плати за який становить 750грн. на місяць із урахуванням ПДВ; договір №ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., згідно умов якого Підприємство надає, а Підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) №76, вартість орендної плати за який становить 950грн. на місяць із урахуванням ПДВ; договір №ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., згідно умов якого Підприємство надає, а Підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) №340, вартість орендної плати за який становить 950грн. на місяць із урахуванням ПДВ; договір №ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р., згідно умов якого Підприємство надає, а Підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) №174, вартість орендної плати за який становить 950грн. на місяць із урахуванням ПДВ. У зазначену суму входить відшкодування фактичних витрат Підприємства за користування землею, комунальні послуги, на прибирання приміщень загального користування й території, охорону громадського порядку, і інші витрати. Три дні на місяць є санітарними, згідно наказу по Підприємству (п.2 Договорів).

За умовами п.3 даних договорів Підприємець не пізніше 3-х банківських днів з дня підпису договорів зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Підприємства повну вартість за оренду торгових місць за перший місяць оренди. Підприємець зобов'язаний сплачувати щомісячну орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом перерахування Підприємству повної вартості за оренду торгових місць протягом строку дії договору.

Відповідно до п.7 зазначених договорів термін їх дії визначений: договір №ДГ ДГ-0603 від 01.01.2012р. з 01.01.2012р. до 30.12.2012р. включно, договори №ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р. -з 10.02.2012р. до 30.12.2012р. включно.

За умовами п.4 цих договорів у випадку прострочення Підприємцем перерахування оплати більше, ніж 2 дні від визначеного строку, Підприємство має право розірвати даний договір в односторонньому порядку і позбавити Підприємця торгових місць.

Згідно наказу директора ТОВ „Одеський торговий дім" №16 від 09.10.2012р., на підставі п.4 договорів оренди №ДГ ДГ-0603 від 01.01.2012р., №ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р. вирішено розірвати зазначені договори у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договорами оренди №ДГ ДГ-0603 від 01.01.2012р., №ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р. щодо своєчасної оплати за користування орендованим майном.

Листом від 09.10.2012р. ТОВ „Одеський торговий дім" повідомило фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди №ДГ ДГ-0603 від 01.01.2012р., №ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договорами оренди №ДГ ДГ-0603 від 01.01.2012р., №ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р. щодо своєчасної оплати за користування орендованим майном, позивач надіслав відповідачу претензію вих№140 від 16.10.2012р. з вимогою сплатити на користь орендодавця заборгованість у сумі 3600грн. в триденний строк, яка залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно п.3 даних договорів Підприємець не пізніше 3-х банківських днів з дня підпису договорів зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Підприємства повну вартість за оренду торгових місць за перший місяць оренди. Підприємець зобов'язаний сплачувати щомісячну орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом перерахування Підприємству повної вартості за оренду торгових місць протягом строку дії договору. Наявність заборгованості з орендної плати підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Частиною 1 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Посилання відповідача на те, що орендна плата сплачується за поточній місяць, то зважаючи на укладення договорів 10.02. - дата сплати орендної плати настає 10 числа кожного місяця і не може бути встановлена раніше не приймають до уваги, оскільки не відповідають п.3 умовам договорів, за якими відповідач зобов'язався сплачувати щомісячну орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом перерахування Підприємству повної вартості за оренду торгових місць протягом строку дії договору. Вказані договірні умови не змінені сторонами, відповідають приписам ст.6, 629 ЦК України та є обов'язковими до виконання сторонами у розумінні приписів ст.526 ЦК України.

Разом з цим, не заслуговують на увагу й посилання відповідача на порушення позивачем приписів ст.ст.782, 783 ЦК України, оскільки сторони у п.4 вищезазначених договорів, невизнаними недійсними в судовому порядку, передбачили умови щодо права позивача на розірвання договорів в однобічному порядку і позбавлення Підприємця торгового місця у випадку прострочення перерахування орендної плати більш ніж 2 дні від визначеного строку, які відповідачем як встановлено вище були неодноразово порушені, відповідають приписам ст.ст.6, 525, 629 ЦК України, а отже, є обов'язковими до виконання сторонами у розумінні приписів ст.526 ЦК України.

Крім того, умовами договорів не передбачено, що позивач повинен виставляти відповідачу рахунки по орендній платі, а визначено, що відповідач зобов'язаний вносити орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом перерахування Підприємству повної вартості за оренду торгового місця на розрахунковий рахунок, зазначений, як вбачається з матеріалів справи разом з реквізитами сторін. Що спростовує доводи відповідача щодо позбавлення підприємця можливості своєчасно та в повному об'ємі сплачувати орендну плату у разі відсутності виставленого рахунку орендодавця.

З огляду на вищевикладене, а також ненадання відповідачем доказів виконання зобов'язань щодо сплати орендної лати у визначений п.3 договорами строк, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" в частині стягнення з відповідача 3600грн. заборгованості по орендній платі, яка виникла до направлення відповідачу вимоги про розірвання договору згідно поданого розрахунку, що не заперечується відповідачем, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлена вимога про витребування із незаконного володіння відповідача столів (місць) №№340, 76, 174, 339, що є власністю і знаходяться та території позивача за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За умовами п.4 цих договорів у випадку прострочення Підприємцем перерахування оплати більше, ніж 2 дні від визначеного строку, Підприємство має право розірвати даний договір в односторонньому порядку і позбавити Підприємця торгових місць.

Згідно наказу директора ТОВ „Одеський торговий дім" №16 від 09.10.2012р., на підставі п.4 договорів оренди №ДГ ДГ-0603 від 01.01.2012р., №ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р. вирішено розірвати зазначені договори.

Листом від 09.10.2012р. ТОВ „Одеський торговий дім" повідомило фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди №ДГ ДГ-0603 від 01.01.2012р., №ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р.

Враховуючи зазначені норми матеріального права, умови п.4 договору, наявність у позивача права розірвати дані договори №ДГ ДГ-0603 від 01.01.2012р., №ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р., наміру щодо розірвання договорів згідно листа від 09.10.2012р. в односторонньому порядку виявленного позивачем відповідно до вимог законодавства та п.4 договорів оренди, свідчить, що вказані договори є розірваними, а зобов'язання припиненими.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені норми матеріального права, ненадання відповідачем доказів повернення орендованих торгових місць позивачу після розірвання договорів оренди столів (місць) №№340, 76, 174, 339, що є власністю і знаходяться та території позивача за адресою: АДРЕСА_2, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" про витребування із незаконного володіння відповідача вказаного майна є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 2682,5грн., а також повернути з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір у сумі 112,50грн. та судовий збір у сумі 1677грн., сплачений за подачу заяви про забезпечення позову згідно платіжного доручення №874 від 29.10.12р. на підставі п.1 с.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" (65012, м.Одеса, Новощепний ряд, 2; п/р2600218760 в АБ „Порто Франко", МФО 328180, код 23862916) заборгованість з орендної плати у розмірі 3600(три тисячі шістсот)грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2682(дві тисячі шістсот вісімдесят дві)грн.50коп.

3. Витребувати із незаконного володіння фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) майна столи торгові (місця) №№340, 76, 174, 339, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" (65012, м.Одеса, Новощепний ряд, 2; п/р2600218760 в АБ „Порто Франко", МФО 328180, код 23862916).

4. Повернути з Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" (65012, м.Одеса, Новощепний ряд, 2; п/р2600218760 в АБ „Порто Франко", МФО 328180, код 23862916) надлишково сплачений судовий збір у сумі 112(сто дванадцять)грн.50коп. та судовий збір у сумі 1677(одна тисяча шістсот сімдесят сім)грн., сплачений за подачу заяви про забезпечення позову згідно платіжного доручення №874 від 29.10.12р.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.12.2012р.

Суддя Фаєр Ю.Г.