Рішення № 27920897, 05.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.12 Справа №5015/3877/12

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Граве Україна Страхова компанія», м.Львів

про відшкодування збитків у порядку регресу у сумі 5'556,55 грн.,

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Романів В.Я.

Представники:

від позивача: Басович В.Б. -представник (дов.№28/2012 від 03.01.2012р., діє до 31.12.2012р.);

від відповідача: Пащенко Д.О. -юрисконсульт (дов.№57 від 03.01.2012р., діє до 31.12.2012р.).

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»подано позов до Приватного акціонерного товариства «Граве Україна Страхова компанія» про відшкодування збитків у порядку регресу в розмірі 5'556,55 грн.

Ухвалою суду від 19.09.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 09.10.2012р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду. Ухвалою суду від 19.11.2012р. за клопотанням позивача було продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

У судовому засіданні 05.12.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позовні вимоги задоволити повністю і стягнути з відповідача у порядку регресу суму збитків у розмірі 5'556,55 грн. та судовий збір у розмірі 1'609,50 грн.

У судовому засіданні 05.12.2012р. представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, у задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

21.03.2007р. між Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»(страховик, позивач по справі) та Савочкою Русланом Івановичем (страхувальник) був укладений договір страхування транспортного засобу №20671. Транспортний засіб - автомобіль КІА RIO, державний номерний знак АА 2285 СМ (п.п. 3.2, 3.5 договору).

07.10.2008р. у м.Києві на вул.Щербакова, 21 сталася ДТП за участю автомобіля КІА RIO, державний номерний знак АА 2285 СМ, який належить та яким керував Савочка Руслан Іванович та автомобіля Татра, державний номерний знак 035-60 КМ, який належить ВАТ «Мостобуд 112», та яким керував Поліщук Анатолій Олександрович.

Постановою Шевченківського районного суду від 19.11.2008р. у справі №3-45586/2008 Поліщука А.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

08.10.2008р. Савочка Р.І. звернувся до позивача з листом-повідомленням про подію з транспортним засобом. 08.02.2010р. був складений висновок №Ч10-62 автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, відповідного до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля КІА RIO, в результаті його пошкодження в ДТП становить 6'667,86 грн. (без урахування ПДВ розмір збитків становить 5'556,55 грн.).

На виконання умов договору Савочці Р.І. був виплачений розмір заподіяної шкоди без ПДВ у сумі 5'556,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЦО25691 від 16.06.2011р.

Відповідно до полісу №ВС/0873320 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип №1) забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Татра 815 УДС 114, державний номерний знак 035-60 КМ. Страхувальником у даному полісі вказано ВАТ «Мостобуд 112», а страховиком -СК «Інпро», правонаступником якої є відповідач.

23.05.2012р. позивачем було направлено відповідачу лист з заявою про виплату страхового відшкодування у сумі 5'556,55грн. в порядку регресу, що підтверджується повідомленням про вручення від 24.05.2012р., який залишився без відповіді.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальника.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодування особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з ст.27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Потерпілий використав своє право на звернення до позивача з вимогою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з укладенням з останнім договору страхування транспортного засобу №20671 від 21.03.2007р. Тобто, в розумінні положень ст.27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України позивач в порядку регресу набув право на виплату страхового відшкодування до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем Татра 815 УДС 114, підтверджується постановою Шевченківського районного суду від 19.11.2008р. у справі №3-45586/2008.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну автомобілем Татра 815 УДС 114, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/0873320).

Пунктом 37.4 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствами, установами та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодування збитків.

У редакції Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до виплат страхового відшкодування, які відбуваються після вказаної дати, також передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а»пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля КІА RIO, державний номерний знак АА 2285 СМ, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в межах передбачених договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/0873320), а до ПрАТ «Європейський страховий альянс», страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування транспортного засобу №106К 20671, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПрАТ «Граве Україна Страхова компанія» як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна позиція підтримується постановами Верховного Суду України від 26.12.2012р. у справі №4/12-3520-2011 та від 30.01.2012р. у справі №23/106.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»наведено вичерпний перелік випадків, коли страховик чи МТСБУ не відшкодовують шкоди. Проте, відповідачем не надано доказів наявності таких випадків.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування, виплаченого позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу №106К 20671, що укладений між позивачем та страхувальником стосовно транспортного засобу, який було пошкоджено у ДТП.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ч.18 ст.9 Закону України «Про страхування»франшизою є частина збитків, що не відшкодується страховиком згідно з договором страхування. Відповідно до полісу №ВС/0873320 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в межах якого відповідач є відповідальною особою за завдані збитки, розмір франшизи становить 510,00 грн., тобто відповідач несе цивільно-правову відповідальність за застрахованим автомобілем в розмірі завданої шкоди, за винятком 510,00 грн.

Відповідно до ч.16 ст.9 Закону України «Про страхування»страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно з п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, прямі збитки - це поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки, без урахування неотриманих майбутніх вигод.

Відповідно до п. 17 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, в звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість.

Сума витрат, які повинен здійснити власник пошкодженого транспортного засобу для проведення його відновлювального ремонту, в даному випадку включає податок на додану вартість, що підтверджується висновком №Ч10-62 автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, відповідно до якого сума таких витрат з урахуванням ПДВ становить 6'667,86 грн., а без урахування ПДВ - 5'556,55 грн. (6'667,86 грн. -20% = 5'556,55 грн.).

Платіжним дорученням №ЦО25691 від 16.06.2011р. підтверджується виплата страхувальнику розміру заподіяної шкоди у сумі 5'556,55 грн., тобто без ПДВ.

Відповідно до ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше дати зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку -дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

З наведених норм та матеріалів справи випливає, що розмір витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу, які несе власник транспортного засобу, включає суму ПДВ, що виплачується або при виплаті страхового відшкодування до проведення відновлювального ремонту, або після такого.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З огляду на наведені норми закону, у даному випадку до позивача переходить право вимоги, яке сам страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Цивільно-правову відповідальність за завданий збиток несе відповідач в розмірі суми витрат на відновлювальний ремонт за винятком розміру франшизи, яка страховиком не відшкодовується. Таким чином, сам страхувальник має право вимоги до страховика в розмірі 6'157,86 грн. (6'667,86 грн. розмір шкоди -510,00 грн. розмір франшизи = 6'157,86 грн.). Такий розмір права вимоги на підставі ст.27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України перейшов до позивача. Але враховуючи те, що страхувальнику була здійснена виплата страхового відшкодування в розмірі 5'556,55 грн., а до страховика переходить право вимоги лише в межах фактичних витрат, ним було заявлено до стягнення з відповідача 5'556,55 грн. Отже, розмір заявленої позивачем до відповідача в порядку регресу суми не перевищує розміру права вимоги з урахуванням франшизи, яку сам страхувальник має до особи, відповідальної за завданий збиток, та яке відповідно перейшло до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факти відшкодування позивачем страхувальнику розміру відновлювального ремонту та виникнення в нього права вимоги, яке страхувальник, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Крім того, підтверджено факт про те, що відповідач є відповідальною особою за завдані збитки в межах, передбачених договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та встановлено, що розмір заявленого позивачем до стягнення з відповідача суми вимоги не перевищує розміру права вимоги з урахуванням франшизи, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, сплачені позивачем, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5, п.22.1 ст.22, ст.32, п.37.4 ст.37, ст.9 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.187 Податкового кодексу України, ст.979, ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Граве Україна Страхова компанія»(79044, м.Львів, вул.Метрологічна, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19243047) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(01135, м.Київ, вул.Г.Андрющенка, 4-Г, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19411125) 5'556,55 грн. збитків у порядку регресу та 1'609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 05.12.2012р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 10.12.2012р.

Суддя Яворський Б.І.