Рішення № 27920859, 06.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.12 Справа№ 5015/1210/11

За позовом: Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області, м. Львів

до відповідача:Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства, м. Пустомити

про: стягнення 2132 грн. 86 коп.

Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

від прокуратури: Телюк Г.В.

від позивача: Батьков В.В.

від відповідача: не з"явився

Представникам сторін, які з"явилися в судове засідання, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало

Суть спору: Позов заявлено Львівським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області до Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства про стягнення 2132 грн. 86коп. завданої шкоди внаслідок порушень земельного законодавства та законодавства про відходи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, державі було завдано збитків в розмірі 2132 грн. 86 коп., розрахованих відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. №149)

Ухвалою суду від 11.03.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.04.2011р. Ухвалою суду від 06.04.2011р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-2961/11/1370 за адміністративним позовом Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства до державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Кравця Остапа Богдановича, Затишко Назарія Федоровича, Гладуна Миколи Володимировича та Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування припису № 193 від 30.12.2010р., визнання нечинним розрахунку розміру шкоди за забруднення грунтів на суму 2132 грн. 86 коп.

Ухвалою суду від 08.11.2012р. у зв'язку з набранням законної сили постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2011р., провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 06.12.2012 р.

В судовому засіданні 06.12.2012 р. представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 06.12.2012р. не забезпечив, однак направив суду клопотання від 05.12.2012р. (зареєстроване канцелярією суду 06.12.2012р. за № 27742/12) про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку поноважного представника в дане судове засідання. У суду відсутня можливість задоволення даного клопотання та відкладення розгляду справи, оскільки сплив встановлений ст. 69 ГПК України двомісячний строк (позов надійшов до суду 09.03.2012р. -провадження у справі зупинено 06.04.2012р., 08.11.2012р. -поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 06.12.2012р.) вирішення спору, а клопотання про його продовження від сторін не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд встановив:

28.12.2010р. уповноваженими представниками позивача -державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області Кравцем О.Б., Затишко Н.Ф., та Гладуном М.В. із залученням помічника прокурора Пустомитівського району Грабар В.Б. в присутності головного інженера Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства Сенишин А.Я. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Пустомитівським міським житлово-комунальним підприємством, за результатами якої складено акт перевірки від 05.07.2010р. №240/247. Протоколом вимірювань показників складу та властивостей грунтів №(461-462)/10 відповідно до акту відбору проб грунтів від 28.12.2012р. №134 встановлено, що Пустомитівським МЖКП здійснено забрудненнями солями важких металів земельної ділянки на території біля сміттєзвалища в м.Пустомити.

На підставі акту № 240/247 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.12.2010р. та відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. №149) відповідачу нараховано збитки в розмірі 2 132 грн. 86 коп. 08.02.2011р. позивачем направлено відповідачеві претензію №9 про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства. Станом на дату подання позовної заяви повідомлення про результати розгляду претензії від відповідача не надходило.

При прийнятті рішення суд керувався наступним:

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Так, частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов'язанням, тобто зобов'язанням з відшкодування шкоди. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв'язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Охорона земель включає: а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб; в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь (стаття 164 Земельного кодексу України).

Згідно з статтею 35 Закону України „Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно зі статтею 33 Закону України „Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

Враховуючи ту обставину, що відповідач порушив вимоги наведених вище нормативно-правових актів, в його діях вбачається перший елемент складу цивільного правопорушення -протиправна поведінка. Факту протиправності поведінки відповідачем не спростовано.

Статтею 42 Закону України „Про відходи" передбачено, що особи винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність зокрема за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди.

Згідно зі статтею 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні зокрема у: порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; порушенні норм екологічної безпеки; допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Здійснення забруднення земельної ділянки солями важких металів завдало державі шкоди, яка полягає у завданні шкідливого впливу на стан земель та родючість грунтів. Відповідач не заперечив факту завдання шкоди.

Заподіяння шкідливого впливу на стан земель та родючість грунтів завдало державі шкоди в сумі 2132,86 грн., що свідчить про наявність причинного зв'язку. Розмір шкоди визначено на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. №149).

Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2011р. у справі №132309/11/9104 за позовом Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства до Кравця Остапа Богдановича, Затишко Назарія Федоровича, Гладуна Миколи Володимировича - державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, Державної екологічної інспекції у Львівській області за участю третьою особи Прокуратура Пустомитівського району Львівської області про визнання дій притиправними та скасування припису №193 від 30.12.2010р. відмовлено повністю в задоволенні адміністративного позову. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012р. апеляційну скаргу Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 р. у справі №2а-2961/11 - без змін.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 35 Закон України „Про охорону земель", ст.ст.33,42 Закону України" Про відходи", ст.96 ЗК України, ст.ст. 11, 1166 ЦК України, ст.ст.33,34,44,49,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства, м.Пустомити, вул. Шептицького, 3 (ідентифікаційний код 22372541) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів, вул. Стрийська, 98 ( р/р 33111331700391 отримувач місцевий бюджет м. Пустомити, ідентифікаційний код 23965036, УДК у Пустомитівському районі, МФО 825014, код платежу 24062100) 2132 грн. 86 коп. збитків. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3.Стягнути з Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства, м.Пустомити, вул. Шептицького, 3 (ідентифікаційний код 22372541) в доход державного бюджету 1609 грн. 50 коп. судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний тест рішення виготовлено

та підписано 07.12.2012р.