Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
30 листопада 2012 р. № 2-а- 12063/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.
при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги заявлені до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС про скасування податкових повідомлень рішень форми «П»від 18.05.2012 року № 000192301, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7432312,00 грн. та податкове повідомлення рішення форми «р» від 18.05.2012 року № 000202301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 151290 грн.
У судовому засіданні представники позивача заявлений позов підтримали у повному обсязі, пославшись на те, що підприємством правомірно сформовані валові витрати за період, що підлягав ревізій, а отже у податкового органу відсутні підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з тих підстав, зазначених у письмових запереченнях на позовну заяву, так як перевіркою встановлено порушення низки норм податкового законодавства, які були зафіксовані у відповідному акті перевірки, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вважає їх законними та вказує про відсутність підстав для їх скасування. В задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи , суд встановив наступні обставини. ТОВ "Балаклійське птахівництво" зареєстровано 14.04.2010 року Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 398083, включено до ЄДРПОУ, про що свідчить копія довідки серії АБ № 542733, виданої відділом статистики у Балаклійському районі 22.07.2011 р., взято на податковий облік в ДПІ Балаклійського району Харківської області.
Згідно довідки серії АБ № 542733 основними видами діяльності позивача за КВЕД є розведення свійської птиці, виробництво м'яса, оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
У період з 28.03.2012 року по 18.04.2012 року фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з питань правильності визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.04.20111 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 25.04.2012 року № 218/22-047/37010571, яким зафіксовані порушення: п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 , абз.1,2 п.п.138.1.1, п.138.4 п.138 , п.п.138.10.2, п.138.10 ст.138 , п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, внаслідок чого завищено витрати , що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року на суму 8090093,00 грн.
Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення форми «П»від 18.05.2012 року № 000192301, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7432312,00 грн. та податкове повідомлення рішення форми «Р» від 18.05.2012 року № 000202301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 151290 грн.
Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідач скористався правом адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення -рішення, відповідно до приписів ст..56 ПК України, за результати якого податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Щодо порушення вимог діючого законодавства в частині включення до декларації з податку на прибуток 2-4 кварталів 2011 року не лише від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого підприємством за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 року, алей від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року в сумі 1607017,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень не відповідають вимогам діючого податкового законодавства, оскільки зазначені у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за період, що ревізувався показники від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток сформовані без порушення вимог п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Позивач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за період, що підлягав ревізії, правильно визначено у податковій декларації підсумковим значенням з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього періоду, в т.ч. 2010 року у розмірі 1607017,00 грн.. У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги та доводи заявленого позову, просила суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що під час формування податкової декларації з податку на прибуток позивач не мав права включати до рядку 06.6 - "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" загальну суму від'ємного значення 2010 року, а зобов'язаний був включати лише показники, що виникли саме з 1 кварталі 2011 року без врахування раніше понесених збитків.
Відповідно наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової декларації по податку на прибуток підприємств" № 114 від 28.02.2011 р., у ред., що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у р.06.6 декларації з податку на прибуток підприємств відображається від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року)
Із дослідженої у судовому засіданні декларації з податку на прибуток підприємства за період, що підлягав ревізії встановлено, що до декларації з податку на прибуток 2-4 кварталів 2011 року не лише від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого підприємством за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 року, алей від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року в сумі 1607017,00 грн.
Суд не перевіряє правильності формування вказаного показника в межах даної адміністративної справи, оскільки як встановлено із пояснень представника відповідача податкова декларація із зазначенням самостійно виправлених помилок податковою інспекцією прийнята без зауважень та між сторонами відсутній спір, щодо цієї обставини.
У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні вимог відмовити, пославшись на те, що пунктом 37.1 ст. 37 ПКУ визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.
Проте суд не погоджується з такою позицією відповідача по справі з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі підпунктів 54.3, 58.1 ПК України. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Проте суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року. Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Тобто показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток обчислюється наростаючим підсумком, що призводить до того, що від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного податкового періоду є невід'ємною складовою частиною загального показника об'єкту оподаткування податком на прибуток поточного звітного податкового.
Таким чином, показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р. є цілісним показником, формування якого не залежить від періодів його виникнення, оскільки таке не передбачено законом.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України)
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на підставі встановленого порушення п.150.1. ст..150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України.
Стосовно долученої до матеріалів справи постанови Вовчанського районного суду від 26.06.2012 року у адміністративній справі № 3/2008/395/12 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадової особи позивача, як підстави задоволення позову суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанову суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.
Стаття 1631 КУпАП передбачає застосування штрафу за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Проте суд зауважує, що спірним питанням у справі є питання, чи було допущене суб'єктом господарювання - юридичною особою порушення вимог податкового законодавства в частині формування валових витрат, визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток, що не може бути ототожнено. Отже така справа не є справою про правові наслідки дій чи бездіяльності фізичної особи, щодо якої ухвалено постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності.
Щодо неврахування в декларації з податку на прибуток 2 кварталу 2011 року, 2-3 кварталів 2011 року, 2-4 кварталів 2011 років результатів перевірки, оформлених актом від 18.07.20111 року № 341/23-104/37010571, суд зазначає наступне.
Судовим розглядом встан6овлено, що посадовими особами ДПІ у Балаклійському районі було проведено перевірку ТОВ "Балаклійське птахівництво" та складено акт від 18.07.2011р. № 341/23-104/37010571 про результати документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво" (код за ЄДРПОУ 37010571) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків та зборів за період з 14.04.2010 по 31.03.2011, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 14.04.2010 по 31.03.2011року
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011 року № 0001642301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2423674,00 грн. та застосування штрафної фінансової санкції (штрафу) у розмірі 01,00 грн. Не погодившись із вказаним рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку та за результатами розгулу справи у суді вказане рішення залишено без змін (постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року № 2а-2623/12/2070).
Згідно з п. 56.1, 56.2 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Пунктом 56.15 ст. 56 ПК України визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Згідно ч. 4 ст. 56.18 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно п. 46.1 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Пунктом 46.5 визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.
У період, що ревізувався діяли дві форми податкової звітності з податку на прибуток підприємств, затверджені відповідно наказами ДПА України від 28.02.2011 № 114 у р.06.6. якої передбачено відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року)
Таким чином, сума неузгодженого податкового зобов'язання, не могла приймати участь у розрахунках податкових зобов'язань наступного податкового звітного періоду, до її узгодження та неузгоджені суми податкового зобов'язання визначені податковими повідомленням - рішенням від 01.08.2011 року № 0001642301 не підлягали відображенню у податкових деклараціях з податку на прибуток.
Проте суд зауважує, що на момент розгляду справи правомірність означеного податкового повідомлення-рішення підтверджено судовими рішеннями, отже у позивача з 04.10.2012 року (набуття законної сили рішенням апеляційної інстанції) виник обов'язок відкоригувати показники від'ємного значення з урахуванням зобов'язань, визначених податковим повідомлення-рішенням від 01.08.2011 року № 0001642301, а отже з урахуванням п. 8 ч.3 ст. 2 КАС України (принцип пропорційності), суд вважає податкові повідомлення рішення в частині донарахування податкових зобов'язань внаслідок неврахування в декларації з податку на прибуток 2 кварталу 2011 року, 2-3 кварталів 2011 року, 2-4 кварталів 2011 років результатів перевірки, оформлених актом від 18.07.20111 року № 341/23-104/37010571 такими, що не підлягають скасуванню.
Щодо встановлення перевіркою неправомірності віднесення до складу валових витрат сум за збитковими операціями, як підстави прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень суд зазначає наступне.
Пунктом 14.1.36. ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У відповідності до ст. 142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Відповідно до п.14.1.27 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) та згідно п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України (далі - Кодекс) витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Кодексу собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Підпунктом 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Кодексу встановлено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Кодексу).
Пунктом 138.10 ст. 138 Кодексу визначено, що до складу інших витрат включаються загальновиробничі витрати; адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством; витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інші операційні витрати, що включають фінансові витрати; інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони здійснені (п. 138.5 ст. 138 Кодексу).
Таким чином, в податковому обліку до витрат, пов'язаних зі здійсненням власної господарської діяльності, відносяться тільки ті витрати, які понесені платником податку у зв'язку з продажем товарів (робіт, послу) з метою отримання доходу. Витрати платника податку, які не направлені на одержання доходу, до складу валових витрат не відносяться.
Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується сторонами по справі, що на виконання договору купівлі продажу від 11.07.2011 року № 73-97/11 позивачем реалізовано ПП «Агрофірма «Вільхівська»106501,84 кг. курчат-бройлерів по ціні без ПДВ за 1 кг.-1,48 грн., при собівартості за 1 кг.-12,62 грн.; у вересні поголів'я курей м'ясних порід по ціні без ПДВ за 1 кг.-5,5 кг. при собівартості -31,21 грн. У 4 кварталі 2011 року позивач здавав в оренду ПП «Агрофірма «Вільхівська»майно: торгове місце-кіоск, єдиний майновий комплекс, який включає в себе нежитлові об'єкти та основні засоби виробництва, собівартість послуг оренди у 4 кварталі 2011 року склала 2400567,18 грн. У вказаний період ПП «Агрофірма «Вільхівська»компенсовано позивачеві витрати по утриманню та обслуговуванню у розмірі 2109485,84 грн., отже сума у розмірі 291081,34 грн., в т.ч. витрати по формуванню собівартості послуги оренди в розмірі 136704,34 грн. та адміністративні витрати в розмірі 1544377,00 грн., підприємству не відшкодовані, отже підприємством здійснено діяльність не спрямовану на отримання прибутку.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що реалізація продукції та здавання в оренду майна ТОВ «Балаклійське птахівництво»за ціною нижчою собівартості є діяльністю не направленою на отримання доходу, а отже сума витрат у розмірі 3768320,63 грн. та 291081,34 грн. є сумами зайво сформованих валових витрат.
Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 18 травня 2012 року № 000202301 та № 000192301 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток внаслідок порушення позивачем положень п. 150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України.В іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку, визначеному ст..94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити частково
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 травня 2012 року № 000202301 та № 000192301 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток внаслідок порушення позивачем положень п. 150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України
В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, КОД ОКПО 37999628, МФО 851011, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31217206784011, код класифікації доходів бюджету -22030001, призначення платежу - "судовий збір, код ЄДРПОУ суду 34390710) на користь ТОВ "Балаклійське птахівництво" ( 64200, Балаклійський район, м.Балаклія, вул. Червоноармійська,13, код ЄДРПОУ 37010571) судовий збір у розмірі 1073(одна тисяча сімдесят три) гривні 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У повному обсязі постанова виготовлена 30.11.2012 року
Суддя Зоркіна Ю.В.
Судове рішення № 27920541, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 30.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 12063/12/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: