Постанова № 27920387, 28.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 листопада 2012 р. № 2-а- 11885/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого -судді Білової О.В.

за участю секретаря судового засідання Кабанова Д.С.,

за участі представників: позивача -Барішевського О.В., відповідача -Байбак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Агросвіт" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Агросвіт" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 16.10.2012р. №0002022311, від 16.10.2012р. №0002032311.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Агросвіт» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з АТЗТ «ЕЛЛАСТ» (код ЄДРПОУ 21171556) за червень 2012р. За результатами перевірки було складено Акт від 02.10.2012р. № 631/2211/37191417. 16 жовтня 2012 року Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області на підставі зазначеного акта перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002022311 та № 0002032311. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, посилаючись на невідповідність висновку податкового органу про встановлення відсутності факту реального вчинення господарських операцій між даним підприємством, а також зазначає про наявність у ТОВ «Агропромислова компанія «Агросвіт» усіх необхідних документів, що вказують на існування та реальність господарських стосунків з контрагентом - продавцем товару, які супроводжувались оформленням документів, передбачених діючим законодавством України. Також позивач зазначив, що не несе відповідальності за дії свого контрагента.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в акті звірки відносно контрагента позивача.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Агросвіт" Барішевський О.В.- в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовні заяві.

Представник відповідача - Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби Байбак О.В. - в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Агросвіт" зареєстроване як юридична особа 12.08.2010 року, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (т. 1 а.с.6) та перебуває на обліку як платник податків в Чугуївській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Агросвіт" зареєстроване як платник податку на додану вартість з індивідуальним номером 371914120299, що підтверджується копією свідоцтва №100337874 серії НБ №122333 (т. 1 а.с.7).

Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Агросвіт» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з АТЗТ «ЕЛЛАСТ» (код ЄДРПОУ 21171556) за червень 2012р., за результатами якої складено акт від 02.10.2012р. № 631/2211/37191417 (т. 1а.с 8-29).

Вказаним актом встановлені порушення п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 13627 грн. та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 12978 грн. у червні 2012 року.

На підставі акту від 02.10.2012р. № 631/2211/37191417 Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби були винесені податкові повідомлення - рішення:

- від 16.10.2012р. №0002022311 (т. 1 а.с.30), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16222,5 грн., у тому числі за основним платежем - у розмірі 12978,00 грн., штрафними санкціями - у розмірі - 3244,5 грн.;

- від 16.10.2012р. №0002032311 (т. 1 а.с.31), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 20440,5 грн., у тому числі за основним платежем - у розмірі 13627,00 грн., штрафними санкціями - у розмірі - 6813,5 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в акті від 02.10.2012р. № 631/2211/37191417 судження суб'єкта владних повноважень про встановлення відсутності факту реального вчинення господарських операцій, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Агросвіт" з АТЗТ «ЕЛЛАСТ» за червень 2012 року.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

З Довідки Головного управління статистики вбачається, що одним з видів діяльності позивача є «49.41 Вантажний автомобільний транспорт».(т. 1 а.с. 122)

Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Агросвіт", на підставі рахунків-фактур №070600 від 07.06.12 року, №110612 від 11.06.12 року, № 140600 від 14.06.12 року, № 220601 від 22.06.12 року, № 270612 від 27.06.12 року (т.1 а.с. 45-51) були здійснено оплату за запчастини для транспортних засобів від АТЗТ «ЕЛЛАСТ».

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, відповідно до яких позивачем перераховано на користь АТЗТ «ЕЛЛАСТ» суми коштів (т. 1 а.с. 52-56), що підтверджують факт сплати грошових коштів в повному обсязі в порядку безготівкових розрахунків за поставлені товари.

З матеріалів справи вбачається, що відвантаження товару від АТЗТ «ЕЛЛАСТ» здійснювалося на підставі накладних на відвантаження № 243 від 07.06.12р., № 251 від 11.06.12р., № 264 від 14.06.12р., № 274 від 22.06.12р., № 286 від 27.06.12р. та були виписані податкові накладні № 9 від 07.06.12р., № 17 від 11.06.12р., № 30 від 14.06.12р., № 39 від 22.06.12р.. № 51 від 27.06.12р. (т. 1 а.с. 32-44).

Щодо порядку здійснення фактичної доставки товару представник позивача Барішевський О.В. у заяві від 21.11.12 року (т. 1 а.с.120-121) зазначив, що придбаний товар отримувався відповідальними особами, що підтверджується виписаними на ім'я Пономарьова О.С. та Науменка В.С. довіреностями на отримання від АТЗТ «ЕЛЛАСТ» товарно-матеріалльних цінностей (т. 1 а.с. 127-128).

Щодо використання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від АТЗТ «ЕЛЛАСТ», представник позивача зазначив, що придбані товарно-матеріальні цінності були використані в процесі здійснення власної господарської діяльності - для ремонтів автомобілів. Що знаходяться в оренді у позивача.

На підтвердження вказаних обставин були надані та долучені до матеріалів справи договір найму (оренди) транспортних засобів (т. 1 а.с. 123-126), укладений між позивачем ТОВ «МРІЯ», відповідно до якого позивач отримав в найм (оренду) 66 транспортних засобів. Зокрема, п. 3 цього договору передбачено, що наймач, позивач, зобов'язаний підтримувати транспортні засоби у належному технічному стані, нести витрати, пов'язані з використанням транспортних засобів, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, технічне обслуговування, поточний капітальний ремонт транспортних засобів.

Також вказані обставини підтверджуються документами внутрішнього бухгалтерського обліку (заявками на відпуск запчастин для ремонтів, актами списання), копії яких долучені до матеріалів справи, щодо здійснення поточного та капітального ремонту автомобілів, отриманих на підставі договору найму (оренди) транспортних засобів (т. 1 а.с. 129-220).

Крім того, суд зазначає, що з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по контрагенту позивача - АТЗТ «ЕЛЛАСТ» вбачається, що в перевіряємому періоді він постійно знаходився за місцем державної реєстрації(т. 1 а.с. 221-224).

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Агросвіт" та його контрагентом - АТЗТ «ЕЛЛАСТ», наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ та витрат по господарським операціям з придбання товарів, а також документів, що підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження права позивача на податковий кредит з ПДВ та відображення витрат з податку на прибуток по господарським операціям з придбання запчастин у АТЗТ «ЕЛЛАСТ».

Крім того, щодо висновку відповідача про завищення позивачем витрат у ІІ кварталі 2012 року на суму 64890,00 грн., суд зазначає наступне.

Вказаний висновок зроблено відповідачем за результатами невиїзної позапланової перевірки позивача, в ході якої не досліджувався порядок віднесення вказаних витрат по деклараціям ТОВ "Агропромислова компанія "Агросвіт" з податку на прибуток підприємств.

З ІІ кварталу 2011 року порядок сплати податку на прибуток регламентовано розділом ІІІ Податкового кодексу України.

З цього моменту задля наближення податкового та бухгалтерського обліку змінилася концепція сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, щодо моменту визнання витрат, а саме: правило «першої події» скасоване.

Так, згідно норм Податкового кодексу України момент визнання витрат залежить від напряму використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності та не визначається за датою оплати коштів за товар або за датою фактичного отримання такого товару.

Як вбачається з довідки за підписами директора та головного бухгалтера позивача від 22.11.2012 року № 22/11-1 (т.2 а.с. 20-21), до складу витрат по декларації з податку на прибуток за І-ІІ квартал 2012 року віднесено 947,74 грн. з загальної вартості придбаних запчастин у АТЗТ «ЕЛЛАСТ», інші суми віднесені до складу витрат по декларації за ІІ-ІІІ квартал 2012 року та амортизуються у складі вартості ремонтів основних засобів, що обліковуються на балансі позивача.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок про завищення витрат по декларації за І-ІІ квартали 2012 року на суму 64890,00 грн. без дослідження всіх обставин, які мають значення для вирішення даного питання, що також свідчить про його необґрунтованість.

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість та з податку на прибуток відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову посилання відповідача на висновки акту зустрічної звірки Основянської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 09.08.2012 №576/221/21171556 року про неможливість проведення зустрічної звірки АТЗТ «ЕЛЛАСТ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.11 року по 30.06.12 року.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з АТЗТ «ЕЛЛАСТ».

Отже, податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової від 16.10.2012р. №0002022311 та від 16.10.2012р. №0002032311 є такими, що винесені податковим органом з порушенням вимог п. 3 ст. 2 КАС України, через що позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Агросвіт" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0002022311 від 16.10.2012р., №0002032311 від 16.10.2012р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2012 року.

Суддя Білова О.В.