ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
_____________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2012 р. Справа № 2-а-2376/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Блащуку В.В., за участю представника позивача Зубрілова І.І., представника відповідача Баєва А.С., представника третьої особи Ляха В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка", третя особа Державна фінансова інспекція в Херсонській області про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
встановив:
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми ім. Шевченка" (далі - відповідач) за участі третьої особи Державної фінансової інспекції в Херсонській області (далі - третя особа) про стягнення адміністративно - господарських санкцій за 2010 рік у розмірі 223059,30 грн. штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій у розмірі 18914,64 грн., а з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог суму зменшено на 11694,49 грн., а саме з 241973,97 грн. до 230279,48 грн.
У судовому засіданні представник позивача пояснив наступне: відповідачем не сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі та порядку, передбаченому статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за невиконання у 2010 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього Закону. Виходячи з чисельності штатних працівників - 327 осіб, відповідач мав створити 13 робочих місць для інвалідів, але свого обов'язку не виконав, не створивши тринадцять відповідних робочих місць. Відповідно до частини другої статті 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив, суд, відмовити у його задоволенні оскільки згідно з доданою довідкою Генічеського РЦЗ вбачається, в період 2010 року жодного інваліду, зареєстрованого на території Партизанської селищної ради на обліку не перебувало. При цьому направлення на працевлаштування інвалідів протягом 2010 року до ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" не видавало.
Позивач керувався не прямими доказами при написанні позовної заяви і позов містить невірні данні. Так як на підприємстві в період з 21.08.2006 року - 02.12.2010 р.р., з 23.09.2010 та з 08.11.2010 років працювали інваліди в кількості трьох осіб на посадах слюсарів та слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування.
Крім того, посилання позивача на Акт перевірки третьої особи, вважає безпідставним, адже ДФІ не наділена спеціальними повноваженнями в даного роду справ і не має юридичних прав на перевірку виконання відповідачем нормативу робочих місць чи розрахунку фінансово - господарських санкцій та пені.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства у 2010 році становила 327 осіб. Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотиривідсоткового нормативу, у 2010 році становила 13 осіб.
Під час судового засідання 09.11.12 року Відповідач надав матеріали, що підтверджують працевлаштування інвалідів у 2010 році, а саме:
1. гр. ОСОБА_4, працював з 01.01.2010 року до 02.12.2010 року, інвалідність встановлена 15.12.2005 року;
2. гр. ОСОБА_5, працює з 21.10.2008 року по теперішній час, інвалідність встановлена 08.11.2010 року;
3. гр. ОСОБА_6, працює з 22.03.1995 року по теперішній час, інвалідність встановлена 23.09.2010 року.
Суд враховує розрахунок наданий позивачем до позову зі змінами.
Згідно з вимогами ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 20 Закону, Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
При цьому з'ясовано, що відповідач не звітував до Центру зайнятості про наявні вакансії.
Суд не приймає посилання відповідача на лист до Партизанської селищної ради № 59 від 08.02.10 року "Про наявність вакансій призначених інвалідам", оскільки даний лист не підтверджує факт безпосереднього пошуку та облаштування робочих місць для інвалідів. Крім того, лист №59 від 08.02.2010 року був направлений одноразово.
Факт не працевлаштування інвалідів підтверджується Актом ДФІ № 04-18/10 від 21.05.12 року.
При цьому, суд, не враховує посилання відповідача щодо відсутності повноважень ФСЗІ щодо посилання на Акт ДФІ, оскільки в даному випадку позивач звернувся до суду з позовом виконуючи вимогу ДФІ про усунення порушень виявлених ревізією п. 2 від 29.05.12 року №21-04-16-14/3203.
Крім того, дану Вимогу ДФІ не оскаржено і вона є обгрунтованою.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відповідачем не вжиті всі можливі заходи щодо працевлаштування інвалідів та не проінформовано службу зайнятості про створення робочих місць та вакантних посад на які можуть працевлаштовуватись інваліди та не надано звітів про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач по справі довів наявність протиправної бездіяльності з боку відповідача, у досліджуваних судом відносинах.
Несплата адміністративно - господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.
За таких обставин, узагальнюючи викладене, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку про обґрунтованість нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату, а тому позовні вимоги Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 17,19, 71,128, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми ім. Шевченка" (код 03784255) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкцій та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 230279 (двісті тридцять тисяч двісті сімдесят дев'ять) гривень 48 коп. на банківські реквізити: (Одержувач: УДКСУ у м. Херсоні, код 37959779, МФО 852010, р/р 31219230700002, банк: ГУДКСУ по Херсонській області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.11.12 року
Суддя Василяка Д.К.
кат. 10.3.4
Судове рішення № 27920377, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 27.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2376/12/2170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: