Постанова № 27919581, 03.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8666/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.,

при секретарі: Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Шеховцова О.О.;

від відповідача - Кулакової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Закритого акціонерного товариства «Спецмонтаждорбуд» про стягнення заборгованості в сумі 87 279,30 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Закритого акціонерного товариства «Спецмонтаждорбуд» про стягнення заборгованості в сумі 87 279,30 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби з 27.10.1997 за № 01843. Заборгованість відповідача перед бюджетом складає 87 279,30 грн. з яких:

- з земельного податку в сумі 81 784,84 грн., за основним платежем - 81 028,80 грн., що виник на підставі податкової декларації від 24.05.2012 № 13808, податкового розрахунку від 28.01.2011 № 2643 та пені в сумі 756,04 грн.;

- з орендної плати за землю в сумі 5 494,46 грн., за основним платежем в сумі 5 443,55, що виник на підставі податкової декларації від 24.05.2012 № 13807 та пені 50,91 грн.

До цього часу податковий борг ЗАТ «Спецмонтаждорбуд» не сплачений і продовжує збільшуватись. З метою погашення податкового боргу, 03.12.2009 відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 02.12.2009 № 1/1421 та 20.01.2010 другу податкову вимогу № 2/37, 22.02.2010 було прийнято рішення № 30 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу. Зазначені заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату.

У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача кошти за податковим боргом у загальному розмірі 87 279,30 грн., з рахунків у банках обслуговуючих платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги у сумі 87 279,30 грн. визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Закрите акціонерне товариство «Спецмонтаждорбуд» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Луганської міської ради (а.с.11-14).

Відповідач перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби з 27.10.1997 за № 01843, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 26.06.2012 № 169/183 (а.с.16).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Частиною 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно із частиною 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (частина 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (частина 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Частиною 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України ЗАТ «Спецмонтаждорбуд» подало до ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби:

- податковий розрахунок земельного податку вхідний № 2643 згідно якого нараховано земельного податку за 2011 рік усього 195 436,53 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди жовтень 2011 року у розмірі 16 286,38 грн., несплачений залишок якої складає 16 158,81 грн., листопад 2011 року у розмірі 16 286,38 грн. несплачений залишок якої складає 16 158,81 грн. (а.с.19);

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 24.05.2012 вхідний №13807, згідно якої нараховано орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012 рік усього в сумі 26 597,52 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди червень 2012 року у розмірі 2 216,46 грн., несплачений залишок якої складає 1 010,63 грн., липень 2012 року у розмірі 2 216,46 грн., несплачений залишок якої складає 2 216,46 грн., серпень 2012 року у розмірі 2 216,46 грн., несплачений залишок якої складає 2 216,46 грн. (а.с.20-21);

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 24.05.2012 вхідний №13808, згідно якої нараховано земельного податку за 2012 рік усього в сумі 195 436,54 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди червень 2012 року у розмірі 16 286,38 грн., несплачений залишок якої складає 16 286,38 грн., липень 2012 року у розмірі 16 286,38 грн., несплачений залишок якої складає 16 286,38 грн., серпень 2012 року у розмірі 16 286,38 грн., несплачений залишок якої складає 16 286,38 грн. (а.с.22-23);

В порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України ЗАТ «Спецмонтаждорбуд» протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, самостійно суму податкового зобов'язання з плати за землю, зазначену у поданій ним звітній податковій декларації, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з земельного податку за податкові (звітні) періоди червень-серпень 2012 року включно в сумі 81 028,80 грн. та з орендної плати за земельні ділянки за податкові (звітні) періоди червень-серпень 2012 року включно в сумі 5 443,55 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с.17).

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645, встановлений порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (надалі - Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 953 нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеної Інструкції № 953 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. У разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 3.3 Інструкції № 953 передбачено, що суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Як вбачається з розрахунку суми податкового боргу, за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з земельного податку та з орендної плати за земельні ділянки у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу станом на 24.10.2012 року нарахована пеня у загальному розмірі 806,95 грн. (а.с.17).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону № 2181 Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганська на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога від 02 грудня 2009 року № 1/1421, яка була отримана відповідачем 03.12.2009, про що свідчить підпис головного бухгалтера товариства на корінці першої податкової вимоги (а.с.24) та друга податкова вимога від 12.01.2010 № 2/37, яка була отримана відповідачем 20.01.2010, про що свідчить підпис головного бухгалтера товариства на корінці другої податкової вимоги (а.с.25).

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме органи податкової служби здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу відповідача з земельного податку на суму 81 028,80 грн. та з орендної плати за земельні ділянки на суму 5 443,55 грн., податковим органом було дотримано винесення податкових вимог, відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені податкові вимоги та на день звернення до суду не сплачено податковий борг, суд дійшов до висновку, що податкові вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 03 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 10 грудня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Закритого акціонерного товариства «Спецмонтаждорбуд» про стягнення заборгованості в сумі 87 279,30 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти Закритого акціонерного товариства «Спецмонтаждорбуд» (ідентифікаційний код 01240634) за податковим боргом у загальному розмірі 87 279,30 грн. (вісімдесят сім тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 30 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника, з яких:

- з земельного податку в сумі 81 784,84 грн. на р/р 33217811700004, ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач Місцевий бюджет Жовтневого району, код 24046538, МФО 804013, код платежу 13050100;

- з орендної плати за землю в сумі 5 494,46 грн. на р/р 33216812700004, ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач Місцевий бюджет Жовтневого району, код 24046538, МФО 804013, код платежу 13050200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 10 грудня 2012 року.

СуддяД.О. Яковлев