Постанова № 27919346, 28.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8447/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Камінській М.В.

за участю:

представника позивача: Пропльоткіної Н.В.,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного підприємства «Деркульскій кіний завод № 63» про стягнення заборгованості зі сплати фінансової, штрафної санкції та пені у сумі 15666,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного підприємства «Деркульскій кіний завод № 63» про стягнення заборгованості зі сплати фінансової, штрафної санкції та пені у сумі 15666,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ДП «Деркульскій кіний завод № 63» зареєстроване як платник збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Біловодській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втратив працездатності під № 140420000159.

18 червня 2012 року на підставі наказу виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 14.05.2012 № 199 спеціалістами контрольно-ревізійного відділу була проведена планова документальна перевірка страхувальника ДП «Деркульскій кіний завод № 63» по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втратив працездатності. За результатами перевірки було складено акт № 06-13-166, яким було зафіксовано несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі 23807,55 грн.

Відповідно до ст.30 Закону № 2240 директором виконавчої дирекції за результатами розгляду акту перевірки у відношенні страхувальника винесено рішення про застосування фінансової та штрафної санкції на суму 14063,36 грн. Рішення про застосування фінансової та штрафної санкції страхувальник повинен був виконати у десятиденний термін з дня отримання. Але рішення в зазначений термін страхувальником було не виконано, про що свідчить довідка від 23.07.2012, тому 23 квітня 2012 року директором робочого органу відділення Фонду Ткаченко В.О. винесено рішення про застосування штрафу та нарахування пені за несвоєчасне повернення коштів Фонду соціального страхування в розмірі 1603,23 грн.

Загальна сума заборгованості зі сплати штрафів та пені за ДП «Деркульскій кіний завод № 63» становить 15666,59 грн.

У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати фінансової, штрафної санкції та пені у сумі 15666,59 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надіслав клопотання , в яком просив розглянути справу без участі уповноваженого представника.

У наданому відзові на позов зазначає, що Господарським судом Луганської області розпочато процедуру банкрутства з 01.10.2010, також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Посилаючись на ч.4 ст.12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» зазначає, що на момент перевірки 18 червня 2012 року Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було відомо про процедуру банкрутства ДП «Деркульскій кіний завод № 63». У зв'язку з чим не визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 128 КАС України, враховуючи надане клопотання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі доказів наявних в матеріалах справи, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 08 липня 2010 року № 2464 - VI ( далі -ЗУ № 2464), яким внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням " від 18.01.2001 № 2240.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення " Закону України № 2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII " Прикінцеві та перехідні положення " Закону України № 2464 передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що штрафні санкції та пеня були нараховані за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 01.04.2010 по 31.03.2012 до спірних правовідносин застосовуються положення ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням " від 18.01.2001 № 2240 (в редакціях, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, далі ЗУ №2240).

Відповідач - Державне підприємство «Деркульскій кіний завод № 63», і.к.00846234, зареєстроване як юридична особа з 01.06.1998, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ( а.с.24,37), довідкою з ЄДР ( а.с.38), статутом ( а.с.39-41).

ДП «Деркульскій кіний завод № 63» зареєстроване як платник збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Біловодській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втратив працездатності під № 440420000159, що підтверджується повідомленням про реєстрацію страхувальника від 17 грудня 2001 року.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 14.01.1998 № 16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування " (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Згідно із частиною 3 статті 10 ЗУ № 2240 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Законом України № 2240 визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст.1 Закону України № 2240 загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України № 2240 виконавча дирекція Фонду, серед іншого, забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду; здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом; здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; представляє інтереси страховика в судових та інших органах.

Статтею 22 Закону України № 2240 передбачено, що платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.

Згідно із ст. 22 Закону України № 2240 страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

П 2 ч.2 ст.27 ЗУ № 2240 передбачені обов'язки страхувальника нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

На підставі ст. 30 Закону України № 2240 страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків.

За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік. ( абз.3 ч.1 ст.30 ЗУ № 2240).

За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків. ( абз.5 ч.1 ст.30 ЗУ № 2240).

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. ( абз.6 ч.1 ст.30 ЗУ № 2240).

Відповідно до частини 2 ст.30 ЗУ 2240 не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до ч.4 ст.30 ЗУ № 2240 право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.

Згідно із актом перевірки № 06-13-166 від 18.06.2012 по коштах Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, складеному за період з 01.04.2010 по 31.03.2012 року, сума несвоєчасно сплачених внесків становить 23 807,55 грн., на які нараховано пеню в розмірі 2 159,58 грн., та штраф в розмірі 50 % , який від 23 807,58 грн. складає 11 903,78 грн. ( далі Акт № 06, а.с.20-22) .

До акту перевірки додану розрахунок своєчасності та повноти перерахування страхових внесків ( а.с.23).

18 червня 2012 року позивачем складено акт про відмову директора та головного бухгалтера відповідача від підпису та отримання акту перевірки ( а.с.19).

Із змісту «відзиву» на позовну заяву (а.с.35) та акту № 06 убачається обізнаність відповідача про проведену позивачем перевірку та її висновки.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.28 ЗУ №2240 страхувальник має право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

25 червня 2012 року позивачем винесено рішення № 136/0610-1919 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, згідно якого до відповідача засновані фінансові санкції в розмірі -11 903,78 грн. та нарахована пеня в розмірі -2 159,58 грн., всього 14063,36 грн. ( а.с.17).

Зазначене рішення було отримано уповноваженим представником відповідача 29.06.12, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні та у встановлений чинним законодавством строк не оскаржене.

01.08.2012 відповідачем на адресу позивача було направлено лист, в якому зазначено про невизнання пені та штрафу на загальну суму 14063,36 грн., оскільки 01.10.2010 року стосовно відповідача було розпочато процедуру банкрутства.( а.с.14).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.10.2010 порушено провадження у справі про банкротство.( а.с.47).

Відповідач у наданому відзові наполягає на неможливості застосування до підприємства штрафних санкцій та нарахування пені, посилаючись на ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно якої, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів передбачена неможливість нараховування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до абзацу двадцять четвертого статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 вказаного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Виходячи із приписів ст. 1, ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів - кредиторів за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Стосовно зобов'язань поточних кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство під час судових процедур, правила мораторію не застосовуються і по цих зобов'язаннях згідно загальних правил застосовуються штрафні (фінансові) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Така позиція відповідає і вимогам ч. 1 ст. 23 цього ж Закону, згідно із якою з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Відповідно, із порушенням справи про банкрутство та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у підприємства не припиняється обов'язку сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) у встановленому порядку та розмірах за результатами здійснення господарської діяльності після введення мораторію і протягом його дії, і за порушення податкового законодавства нести відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій.

Таким чином, згідно із чинним у момент виникнення спірних відносин законодавством, дія мораторію поширювалася лише на задоволення вимог за зобов'язаннями, що виникли до його введення. Що стосується зобов'язань, які виникли після введення мораторію, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами у разі їх порушення нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

З урахуванням законодавчо визначеного порядку застосування правил «мораторію», суд приходить до висновку про необхідність їх застосування незважаючи на наявність неоскаржених рішень позивача про повернення коштів зі штрафними санкціями.

Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-71 КАС України та наслідки їх невиконання.

Приймаючи до уваги рішення позивача №41/04-02/3/01-10/215 від 23.07.2012 року (а.с.8), № 136/0610-1919 від 25.06.2012 року, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступних розрахунків.

Позивачем надано довідку розшифровки заборгованості зі сплати страхових внесків , в якому розподілено заборгованість з несвоєчасного перерахування внесків до та після порушення провадження у справі про банкрутство ДП «Деркульскій кіний завод № 63», а саме:

- за період з 01.04.2010 по 01.10.2010 внески склали у сумі 21907,37 грн., таким чином штрафна санкція -10953,69 грн., пеня -1178,08 грн.

- з 01.10.2010 по 01.01.2011 рік - внески -1900,18 грн., виходячи з цього штрафна санкція -950,09 грн., пеня -981,50 грн.( всього 1931,59 грн.).

Враховуючи вищевикладене стягненню підлягає сума штрафних санкцій та пені нарахована за несвоєчасне перерахування внесків за період з 01.10.2010 по 01.01.2011 рік на загальну суму 1931,59 грн., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство ДП «Деркульскій кіний завод № 63».

Відповідно до ч.1 ст.30 ЗУ № 2240 (зі змінами внесеними ЗУ N 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування») страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

23 липня 2012 року рішенням позивача № 41/04-02/3/01-10/215 за не повернення страхових коштів в сумі 14063,36 грн. згідно рішення від 25.06.12 № 136/06-10-1919, до відповідача застосована штрафна санкція в розмірі -1406,34 грн. та нарахована пеня в сумі -196,89 грн.(а.с.8).

Оскільки судом встановлено, що згідно рішення від 25.06.12 № 136/06-10-1919 сума штрафних санкцій та пені , яка підлягає стягненню становить 1931,59 грн., відповідно зменшується сума штрафу та пені за рішенням позивача № 41/04-02/3/01-10/215 від 23.07.2012, а саме 1931,59 грн. х 10%=193,15 грн. (штрафна санкція), 1931,59 х0,1%х14=27,05 грн.(пеня), загальна сума 220,20 грн.

Отже, загальна сума заборгованості зі сплати штрафної санкції та пені, яка підлягає стягненню становить 2151,79 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного підприємства «Деркульскій кіний завод № 63» про стягнення заборгованості зі сплати фінансової, штрафної санкції та пені у сумі 15666,59 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Деркульскій кіний завод № 63» ( і.к.00846234) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені на загальну суму 2151,79 грн. ( дві тисячі сто п'ятдесят одна гривня 79 коп.) перерахувавши на р/р 37172500100001 в ДУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 30 листопада 2012 року.

СуддяС.М. Чиркін