Постанова № 27918884, 21.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

< Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2011 р. 11:06 Справа №2а-9064/11/0170/23

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі Устіновій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Агріс»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - представник Бартєнєва І.В.

від відповідача - представники Чекамов О.А.

Обставини справи: Селянське (фермерське) господарство «Агріс» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції (далі відповідач) №0000062301 від 10 березня 2011 року.

В судовому засіданні 21.09.2011 р. позивач збільшив позовні вимоги і просить визнити протиправними і скасувати податкові повідомлення рішення в т.ч. №0003161503/0 від 10 листопада 2009 року, №0000862301/0 від 30 грудня 2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні документальної планової перевірки СФГ «Агріс» Красноперекопська ОДПІ прийшла до безпідставного висновку стосовно того, що підприємством неправомірно застосовано передбачену статтею 30 Водного кодексу України пільгу по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища, оскільки скидання забруднюючих речовин з дренажними водами у водні об'єкти здійснюються господарством не з систем, що захищають сільськогосподарські угіддя та населені пункти від підтоплення. Це на думку ОДПІ призвело до заниження зобов'язання з вказаного збору та стало підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позову з підстав, визначених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні, проти позову заперечував, надав заперечення на позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, спеціаліста, суд

ВСТАНОВИВ:

Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією 26 жовтня 2009 року було проведено позапланову камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації Селянського фермерського господарства «Агріс» щодо сплати ним збору за забруднення навколишнього природного середовища. За результатами перевірки було складено Акт № 1373/15-03/22279190 від 26 жовтня 2009 року. Згідно з висновками вказаного вище акту відповідачем встановлено заниження податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 46 233,57 грн.

На підставі Акту перевірки від 26 жовтня 2009 року було прийнято повідомлення рішення № 0003161503/0 від 10 листопада 2009 року, яким позивачу було донараховано зобов'язання по сплаті збору забруднення навколишнього природного середовища в сумі 46 233,57 грн., та нараховані штрафні санкції в розмірі 2 311,18 грн., що загалом становить 48 544,75грн.

Крім того, Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено планову документальну перевірку податкової звітності за період - з 01 липня 2008 до 30 червня 2009 року Селянського фермерського господарства «Агріс». За результатами перевірки було складено Акт № 1642/23-0/22279190 від 22 грудня 2009 року. Згідно з висновками вказаного вище акту відповідачем встановлено заниження податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 півріччя 2009 року на суму 7 923,14 гривень. На підставі вказаного Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000862301/0 від 30 грудня 2009 року, яким позивачу було нараховано податкове зобов'язання в сумі 9 507,77 грн., в тому числі основне зобов'язання в сумі 7 923,14 грн. та штрафні санкції в сумі 1584,63 грн.

Крім того, Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. та складено акт перевірки №133/23-0/22279190 від 24.02.11 р., яким встановлено завиження податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 23428,64 грн. На підставі вказаного акту перевірки від 24.02.2011 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062301 від 10.03.11 р., яким визначено податкове зобов"язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 23428,64 грн. та штрафних санкцій на суму 11714,32 грн.

Підставою для складення вказаних вище актів та у подальшому винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало те, що позивачем нараховувався збір за забруднення навколишнього природного середовища з урахуванням положень статті 30 Водного кодексу України, адже меліоративна система, якою користується СФГ «Агріс», на думку позивача, відноситься до інженерних дренажно-скидних систем, які захищають сільськогосподарські угіддя та населенні пункти від підтоплення.

Але, на думку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції, всі інженерні дренажно-скидні системи рисових сівооборотів не відносяться до захисних споруд та не захищають сільськогосподарські угіддя та населенні пункти від підтоплення.

Це, на думку відповідача, призвело до заниження зобов'язання з вказаного збору за та стало підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000062301 від 10 березня 2011 року, №0003161503/0 від 10 листопада 2009 року, №0000862301/0 від 30 грудня 2009 року.

Розглянувши матеріали справи, суд проходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

На час проведення перевірки позивача, у період, що перевірявся та на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, були чинними Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників на час виникнення спірних правовідносин були визначені Законом України "Про систему оподаткування".

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про систему оподаткування" одним з видів загальнообов'язкових зборів є збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"від 25.06.1991 року № 1264-XII.

Ст. 24 зазначеного Закону передбачено, що об'єкти, які шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку.

Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення на час виникнення спірних правовідносин передбачались Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору"від 01.03.1999 року № 303, п. 2 якої встановлено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за:

-викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів.

Територіальні органи Мінприроди подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.

Невключення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.

Безпосередньо порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір), а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору було визначено Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державною податковою адміністрацією України від 19 липня 1999 року № 162/379 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 2.1. Інструкції платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Відповідно до п 7.1. Інструкції платники збору складають податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища і подають його до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Пунктом 7.2. Інструкції встановлено, що базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу.

Податкові розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Збір сплачується платниками за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкового розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Порядок обчислення суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) та пересувними джерелами забруднення (Пвп), скиди (Пс), визначений п. 6 Інструкції, в п.п. 6.3 якого зазначено, що суми збору, який справляється за скиди (Пс), обчислюються платниками за формулою:

Млі - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту в тоннах (т);

Мпі - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, у тоннах (т);

Нпі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т), з урахуванням індексації за формулою, наведеною у пункті 4.5 цієї Інструкції (в разі її проведення);

Крб - регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведено в таблиці 2.3 додатка 2 до Порядку;

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин -5.

З аналізу наведеної вище формули вбачається, що одним з основних елементів у визначенні збору за скид (Пс) є ліміт скиду забруднюючої речовини у навколишнє природне середовище.

При цьому, ліміт скиду забруднюючої речовини у навколишнє природне середовище визначається, виходячи з положень п. 5 Інструкції, яким передбачено зокрема ліміти скидів у водні об'єкти виключно для первинних водокористувачів.

Як було зазначено судом вище, позивач наполягав на тому, що він не є платником збору за скид забруднюючих речовин у водні об'єкти, оскільки він проводить скидання забруднюючих речовин з дренажними водами у водні об'єкти саме з систем, що захищають сільськогосподарські угіддя та населені пункти від підтоплення, а це в силу ст. 30 Водного кодексу України є підставою для звільнення його від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища України.

Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприяє формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обгрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Статтею 29 Водного Кодексу України передбачені організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів передбачають: видачу дозволів на спеціальне водокористування; встановлення нормативів збору і розмірів зборів за спеціальне водокористування та скидання забруднюючих речовин; надання водокористувачам податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідхідних, безвідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, здійснення відповідно до законодавства інших заходів, що зменшують негативний вплив на води; відшкодування у встановленому порядку збитків, заподіяних водним об'єктам у разі порушення вимог законодавства.

Статтею 42 Водного Кодексу України встановлено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

15.04.2011 року між Совхозненською сільською радою (орендодавцем) та позивачем (орендарем) укладено договір оренди № 7 меліоративної системи, відповідно до якого у строкове платне користування орендаря переходить майно, що знаходиться в комунальній власності Совхозненської територіальної громади -частина меліоративної системи, призначена для поливу сільськогосподарських культур, попередження підйому рівня ґрунтових вод та повторного засолення земель, що являє собою об'єкти інженерної інфраструктури внутрішньогосподарської меліоративної системи - гідротехнічні ділянки. Також, підчас судового розгляду справи, судом встановлено, що на підставі аналогічних за змістом договорів з Совхозненською сільською радою, СФГ «Агріс» здійснювало використання меліоративної системи, що знаходиться в комунальній власності Совхозненської територіальної громади.

Статтею 30 Водного кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року) передбачалось, що за скидання забруднюючих речовин з дренажними водами у водні об'єкти з систем, що захищають сільськогосподарські угіддя та населені пункти від підтоплення (за винятком дренажних вод промислових об'єктів), збір не справляється, якщо таке скидання не погіршує якість води водних об'єктів в межах встановлених категорій.

При цьому під дренажними водами слід розуміти воду, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня ґрунтових вод (ст. 1 Водного кодексу України).

Дренажна система - інженерна система для збору і відведення поверхневого та підземного стоку, що забезпечує зниження рівня ґрунтових вод (п. 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 1-ізт (річна) "Звіт про інженерний захист територій населених пунктів", затвердженої Міністерством з питань житлово-комунального господарства України від 22.03.2010 року № 76.

З метою встановлення фактичних даних по справі, а саме: чи належить частина меліоративної системи, переданої СФГ «Агріс» до систем, що захищають сільськогосподарські угіддя та населенні пункти від підтоплення, судом було направлено запит до Державного проектно-вишукувального інституту з меліоративного і водогосподарського будування "Кримдіпроводгосп".

У відповіді на запит до Державного проектно-вишукувального інституту з меліоративного і водогосподарського будування "Кримдіпроводгосп" року повідомлено про те, що проектно-кошторисною документацією РП "Реконструкція рисової орошаємої ділянки площею 886 га в радгоспі "П'ятиозерний" Красноперекопського району"1983 року розробки, передбачалось влаштування колекторно-дренажної мережі.

Судом в порядку ст. 67 КАС України для надання пояснень було викликано спеціаліста Державного проектно-вишукувального інституту з меліоративного і водогосподарського будування "Кримдіпроводгосп".

Спеціалістом ОСОБА_3 (диплом про вищу освіту серії НОМЕР_1 від 30.06.2000 року Кримської академії природоохоронного та курортного будівництва за спеціальністю "Гідромеліорація", кваліфікація "інженер-гідротехнік"; свідоцтво про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій ОЕВМ № 360 від 24.04.2001 року) в порядку ст. 67 КАС України були надані пояснення з питання належності частини меліоративної системи, переданої в оренду СФГ «Агріс», до систем, що захищають сільськогосподарські угіддя та населенні пункти від підтоплення.

Відповідно до наданих пояснень меліоративна система, передана в оренду СФГ «Агріс», належить до систем колекторно-дренажного типу, що захищають сільськогосподарські угіддя та населенні пункти від підтоплення.

Співставивши отримані під час судового розгляду фактичні дані з нормами законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно при визначені збору за забруднення навколишнього природного середовища були застосовані положення ч. 6 ст. 30 Водного кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року) щодо звільнення від сплати збору, оскільки скидання забруднюючих речовин позивачем в Каркинитську затоку Чорного моря відбувається через меліоративну (дренажну) систему, тобто систему, що захищає сільськогосподарські угіддя та населені пункти від підтоплення.

На підтвердження наданих пояснень спеціалістом були надані документальні докази - копії креслення, схеми району будівництва дренажної системи та копії ситуаційного плану дренажної системи.

Вивчивши документи, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що меліоративні системи, які використовував позивач згідно з нормами чинного законодавства є водозахисними спорудами, відтак збір за забруднення навколишнього природного середовища, за скид забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище з цих споруд, повинен нараховуватися з урахуванням положень статті 30 Водного кодексу України.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає помилковими висновки відповідача, викладені в актах перевірки, щодо порушення позивачем порядку справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2008, 2009, 2010 роки.

За таких умов, приймаючи до уваги відсутність порушень з боку позивача вимог податкового законодавства, суд вважає податкові повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим №0000062301 від 10 березня 2011 року, №0003161503/0 від 10 листопада 2009 року, №0000862301/0 від 30 грудня 2009 року. таким, що прийнято протиправно, упереджено, без урахування дійсних обставин, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 21.11.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 25.11.2011 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції №0000062301 від 10 березня 2011 року, яким Селянському фермерському господарству «Агріс» визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 23 428,64грн. та штрафні санкції в сумі 11 714,32грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції №0003161503/0 від 10 листопада 2009 року, яким Селянському фермерському господарству «Агріс» визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 46 233,57 грн., та нараховані штрафні санкції в сумі 2 311,18 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції №0000862301/0 від 30 грудня 2009 року, яким Селянському фермерському господарству «Агріс» визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 7 923,14 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 1584,63 грн.

5. Стягнути на користь Селянського фермерського господарство «Агріс» з Державного бюджету України 3.40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя < підпис > Алексєєва Т.В.

< Текст >