Постанова № 27918846, 13.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

< Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2011 р. 10:37 Справа №2а-9237/11/0170/23

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої судді: Алексєєвої Т.В.,

при секретарі: Лапшині В.В.

розглянув у відкритому судовому засідання адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Вітас»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача - Горохова А.К. довіреність №б/н від 06.05.11 р.

від відповідача - Бора І.Ю., довіреність №11/10 від 16.03.11 р.

Обставини справи: Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» (далі - позивач, АТЗТ "Вітас") звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач, ДПІ в м. Сімферополі) про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим по складанню Акту № 8839/23-7/20732633 від 12.07.2011 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р.», скасування податкового повідомлення-рішення №0007522301 від 15.07.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено порядок для проведення документальної виїзної перевірки та зроблено висновки без фактичного дослідження первинних документів позивача.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в запереченні на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, що підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 431995, дата державної реєстрації 18.01.1994 р., № запису про включення відомостей про юридичну особу до єдиного державного реєстру 188221200000001139, ідентифікаційний код 20732633 (а.с. 7).

АТЗТ "Вітас" узятий на облік в органах державної податкової служби 15.02.1994 р. за № 3044 та перебуває на обліку у ДПІ в м. Сімферополі (а.с. 9)

З 29.06.11 р. по 05.07.11 року ДПІ в м. Сімферополі була проведена документальна позапланова виїзна перевірка АТЗТ «Вітас» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р, про що 12 липня 2011 р. складено відповідний акт №8839/23-7/20732633.

На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0007522301 від 15.07.2011 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

Не погодившись з діями відповідача щодо проведення перевірки, за результатами якої складено акт №8839/23-7/20732633 від 12.07.2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0007522301 від 15.07.2011 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн., позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з вимогами про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим та скасування податкового повідомлення-рішення 0007522301 від 15.07.2011 р.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача з 29.06.2011 року по 05.07.2011 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р. та прийняття податкового повідомлення-рішення №0007522301 від 15.07.2011 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2. п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Положеннями ст. 79 Податкового кодексу передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомОкружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої судді: Алексєєвої Т.В.,

при секретарі: Лапшині В.В.

розглянув у відкритому судовому засідання адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Вітас"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача - Горохова А.К. довіреність №б/н від 06.05.11 р.

від відповідача -Бора І.Ю., довіреність №11/10 від 16.03.11 р.

Обставини справи: Акціонерне товариство закритого типу "Вітас" (далі -позивач, АТЗТ "Вітас") звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі -відповідач, ДПІ в м. Сімферополі) про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим по складанню Акту № 8839/23-7/20732633 від 12.07.2011 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р.", скасування податкового повідомлення-рішення №0007522301 від 15.07.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено порядок для проведення документальної виїзної перевірки та зроблено висновки без фактичного дослідження первинних документів позивача.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в запереченні на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, що підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 431995, дата державної реєстрації 18.01.1994 р., № запису про включення відомостей про юридичну особу до єдиного державного реєстру 188221200000001139, ідентифікаційний код 20732633 (а.с. 7).

АТЗТ "Вітас" узятий на облік в органах державної податкової служби 15.02.1994 р. за № 3044 та перебуває на обліку у ДПІ в м. Сімферополі (а.с. 9)

З 29.06.11 р. по 05.07.11 року ДПІ в м. Сімферополі була проведена документальна позапланова виїзна перевірка АТЗТ "Вітас" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р, про що 12 липня 2011 р. складено відповідний акт №8839/23-7/20732633.

На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0007522301 від 15.07.2011 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

Не погодившись з діями відповідача щодо проведення перевірки, за результатами якої складено акт №8839/23-7/20732633 від 12.07.2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0007522301 від 15.07.2011 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн., позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з вимогами про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим та скасування податкового повідомлення-рішення 0007522301 від 15.07.2011 р.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача з 29.06.2011 року по 05.07.2011 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р. та прийняття податкового повідомлення-рішення №0007522301 від 15.07.2011 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2. п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Положеннями ст. 79 Податкового кодексу передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно положень ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документі для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Згідно положень п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

За результатами перевірки складено акт № 8839/23-7/20732633 від 12.07.2011 р., в якому встановлено порушення позивачем п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, де зазначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а в разі її ненадання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені в пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш 1095 днів, що передують даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються в архів.

Судом встановлено, що 17.06.11 р. Начальником Державної податкової інспекції в м. Сімферополі було видано наказ про проведення виїзної документальної перевірки АТЗТ "Вітас" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.12.10 р. починаючи з 29.06.11 р.

Підставою для прийняття 17.06.2011 р. Начальником Державної податкової інспекції в м. Сімферополі наказу № 2110 стала постанова слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПА в АР Крим "Про проведення документальної перевірки" від 04.02.2011г. та п.п. 78.1 ст.78 Податкового Кодексу України.

На підставі зазначеного наказу 17.06.2011 року начальником ДПІ в м. Сімферополі було складено повідомлення № 1633/23-7 про проведення виїзної документальної перевірки АТЗТ "Вітас"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства тривалістю п'ять робочих днів починаючи з 29.06.11 р.

Судом встановлено, що 21.06.11 р. директору АТЗТ "Вітас" було вручено відповідний наказ та направлення на перевірку (а.с. 92).

Як встановлено судом, 23.06.2011г. позивачем було отримано запит ДПІ у м. Сімферополі від 17.06.2011 р. № 22837/10/23-7 про надання документів для проведення перевірки (а.с. 78).

24.06.2011 р. позивачем на адресу відповідача була спрямована відповідь, в якій він просив уточнити, який саме документ, став підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки з документальним підтвердженням (а.с. 75-76).

06.07.2011г. відповідачем на адресу позивача був спрямований лист № 30223/10/23-7, у якому зазначено, що відповідно до постанови слідчого з особливо важливих справ ВРУС СВ ПМ ДПА в АР Крим "Про призначення документальної перевірки" від 04.02.2011г. в його провадженні знаходиться кримінальна справа № 10808030002 за звинуваченням голови правління ЗАТ "Крим-Авто-Транс" у скоєнні злочину за ухилення від сплати податків в особливо крупних розмірах. В ході досудового слідства по кримінальній справі встановлено, що ЗАТ "Крим-Авто-Транс" формувало податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку АТЗТ "Вітас". Але, відповідачем не було спрямовано копію даної постанови на адресу позивача.

Позивачем було письмово відмовлено відповідачу в надані відповіді на запит у зв'язку з тим, що запит Державної податкової інспекції в м. Сімферополі не відповідає вимогам п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки, з 29.06.11 р. по 05.07.11 р. відповідачем була проведена документальна виїзна перевірка АТЗТ "Вітас" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.12.10 р. (а.с. 23-67)

29.06.11 р. відповідачем було складено акт №927/23-7 про ненадання АТЗТ "Вітас" документів до перевірки за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р. (а.с. 94)

12.07.11 р. посадовими особами відповідача було складено акт від 12.07.11 р. про відмову від ознайомлення та підписання акту № 8839/23-7/20732633 від 12.07.2011 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки АТЗТ "Вітас" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2010 р."

На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0007522301 від 15.07.2011 р. на суму штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

Перевіривши матеріали справи суд зазначає, що позивач правомірно відмовився від надання первинних документів до проведення перевірки у зв'язку з тим, що запит ДПІ у м. Сімферополі від 17.06.2011 р. № 22834/10/23-2 про надання документів, був складений з порушенням вимог п.73.3 ст. 73 ПК України, а саме: за відсутності зазначення підстав та документального обґрунтування права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Крім того, судом встановлено, що в описової частини акту №8839/23-7/20732633 не міститься інформації про присутність керівника або представника при проведенні перевірки, що не відповідає обов'язковим вимогам пп.3.1.2 п. 3.1 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами.

Також, в журналі реєстрації перевірок АТЗТ "Вітас" відсутні дані щодо перевірки проведеної з 29.06.11 р. по 05.07.11 р., оригінал якого оглянутий судом у судовому засіданні.

Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано доказів проведення перевірки, саме за місцезнаходженням АТЗТ "Вітас".

Крім того, суд зазначає, обставиною, на підставі якої прийнято наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки АТЗТ "Вітас" № 2110 від 17.06.11 р., вказаний п.п. 78.1.11 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, а саме - отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Отже п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України має застосовуватись, кореспондуючись з нормами Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509, які визначають обсяг повноважень слідчого під час здійснення останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах.

При прийнятті постанови від 04.02.11 р. про призначення позапланової документальної перевірки позивача слідчий по ОВС податкової міліції ДПА в АР Крим керувався п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ст.ст. 66, 130 Кримінально-процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Кримінально-процесуального кодексу України особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Отже законодавством чітко встановлений перелік повноважень слідчого, що не підлягає розширеному тлумаченню, зокрема, слідчий має право вимагати в процесі формування доказової бази логічним та практичним шляхом проведення ревізій.

Ревізія за своєю сутністю є лише методом документального контролю стану фінансово-господарської діяльності платника податків, зокрема, в частині надходження та витрачання коштів та матеріальних цінностей, та в переважній більшості випадків проводиться одночасно зі здійсненням контролю за нарахуванням та сплатою податків та зборів із відповідними органами державної податкової служби шляхом координації дій. Проведення ревізій стосується компетенції органів контрольно-ревізійної служби, що не входить до структури органів державної податкової служби України та здійснюється за правилами контрольно-ревізійного законодавства.

Згідно із ст. 130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

В порядку п. 6 ч. 1 ст. 5, ч.3 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" № 2135 від 18.02.1992 р. органи податкової міліції можуть порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

При цьому зазначений порядок у порушених кримінальних справах регламентується виключно кримінально-процесуальним законодавством та стосується випадків проведення дослідчих та слідчих дій органами досудового слідства, до яких, відповідно до ч. 1 ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України, не відносяться державні податкові інспекції. Останні в процесі своєї діяльності повинні дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами України, іншими нормативними актами згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу.

Таким чином, відповідна норма не містить повноважень слідчого доручати проведення позапланових перевірок органам державної податкової служби.

Відповідно до п. 19 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

Вказані випадки чинним законодавством не встановлені.

До набрання чинності Податковим кодексом України саме для прийняття рішень про проведення позачергових перевірок були встановлені підстави, передбачені п. 1-1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509, а саме: органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мали право при отриманні органом податкової міліції інформації про ухилення платника податку або найманої особи від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі у вигляді додаткових благ, збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі внаслідок неукладення такою особою трудових договорів з найманою особою згідно із Кодексом законів про працю України, провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації, а також пасивних доходів, керівник відповідного податкового органу має право прийняти рішення про проведення позачергової податкової перевірки такого платника без його попереднього попередження. Рішення податкового органу має бути оформлене у письмовому вигляді, скріплено підписом керівника, печаткою та вручене платнику податку перед початком проведення такої перевірки.

Дана норма не поширюється на спірні правовідносини. На час прийняття слідчим постанови від 04.02.2011 р. виключена.

Відповідно до ч. 7, 13 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509, який був чинним до набрання сили Податковим кодексом України, позапланова виїзна перевірка могла здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширювались на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Зазначені норми на час винесення постанови слідчим від 04.02.11 р., видачі наказу № 2110 від 17.06.11 р., розгляду справи нечинні.

Більш того, відповідно до Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1238 від 27.12.2010 р. така підстава для проведення позапланової виїзної перевірки платника ПДВ як постанова слідчого, винесена ним у кримінальній справі, відсутня.

Сама норма п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не визначає компетенцію слідчого під час здійснення повноважень у порушених кримінальних справах, зокрема, його право призначати в порядку п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальну виїзну позапланову перевірку, оскільки відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України сферою дії Податкового кодексу України є відносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів; не розповсюджується на відносини, що виникли при порушенні кримінальної справи.

Таким чином, спірні правовідносини є законодавчо неврегульованими зважаючи на некореспондування положень кримінально-процесуального законодавства вимогам податкового законодавства в частині проведення позапланових виїзних перевірок платника податків на виконання постанови слідчого структурного підрозділу державної податкової служби, а саме - податкової міліції.

Отже будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень повинно переслідувати забезпечення інтересів держави виключно в межах законності та верховенства права, тобто будуватись на принципах обґрунтованості, тобто через вмотивовані дії; безсторонності, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісності, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливості, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційності та адекватності; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи. Тобто, іншими словами, суб'єкти владних повноважень повинні діяти лише в межах тих повноважень, що прямо передбачені законом та засновані на принципі імперативності.

Тому норма ч. 5 ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно того, що постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами, має застосовуватись із урахуванням вищевикладеного.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 від 04.12.1990 р. при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

Відповідно до ст. 25-1 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Крім того, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Отже на підставі отриманої податкової інформації органами державної податкової служби при реалізації владних повноважень та для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства платниками податків при забезпеченні інтересів держави шляхом виявлення відповідних правопорушень можуть проводитись позапланові перевірки платників податків у випадках, встановлених законом.

Оскільки законодавче регулювання процесуальних прав та обов'язків слідчого під час реалізації останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах здійснюється Кримінально-процесуальним законодавством України, то постанова слідчого від 04.02.11 р. про проведення позапланової документальної перевірки в розумінні положень Податкового кодексу України не є податковою інформацією.

Відповідно до п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4, п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, прийняття ДПІ в м. Сімферополі наказу № 2110 від 17.06.11 р. про проведення позапланової виїзної перевірки АТЗТ "Вітас" за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р. терміном з 29.06.2011 р. на виконання постанови слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в АР Крим від 04.02.11 р. на підставі п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не відповідає вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства зважаючи на відсутність чіткого та однозначного їх одночасного врегулювання нормами податкового та кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі від 17.06.2011г. № 2110 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки АТЗТ "Вітас", проте не просить скасувати зазначений наказ.

Згідно до положень ст. 162 КАС України суд визнає протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень та скасовує рішення чи окремі його положення.

Оскільки наказ ДПІ у м. Сімферополі від 17.06.2011р. № 2110 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки АТЗТ "Вітас" є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує правові наслідки для позивача, суд визнає наказ протиправними та скасовує його.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Вирішуючи питання щодо правомірність дій відповідача по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки позивача на підставі наказу № 2110 від 17.06.2011 року, судом встановлено наступне.

Оскільки, підставою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки АТЗТ "Вітас" починаючи з 29.06.11 р. по 05.07.2011 року, був протиправний наказ, то дії посадових осіб Державної податкової інспекції в м. Сімферополі по проведенню такої перевірки здійсненні протиправно.

Отже, у органу державної податкової служби не виникло право на проведення документальної позапланової перевірки.

Крім того, відповідачем не дотримано порядку подання запиту щодо надання пояснення з документальним підтвердженням стосовно фактів, свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Відтак, запит, на який посилається відповідач, не є юридичною обставиною на проведення перевірки.

Також, судом встановлено, що наказ про проведення виїзної документальної перевірки АТЗТ "Вітас" не містить граничних термінів проведення відповідної перевірки, що є порушенням ст.82 Податкового кодексу України.

Відтак, суд зазначає, що зазначена перевірка, проводилася відповідачем лише на підставі податкових звітів і висновків акта № 4056/23-7 від 31.05.2008 р.

Отже, слід зробити висновок, що встановлення факту порушення позивачем терміну зберігання первинних документів бухгалтерського обігу, зроблено без фактичного дослідження наявності чи відсутності цих документів, лише на підставі відмови позивача в наданні вказаних документів.

Відтак, висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про порушення відповідачем термінів зберігання документів, визначених у пункті 44.1 Податкового кодексу України, а також документів, пов'язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а в разі її ненадання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності є необґрунтованими та такими, що зроблені передчасно.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вказані норми КАС України, а також те, що позивач в позові просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0007522301 від 15.07.2011 р., винесене державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим на підставі акта № 8839/23-7/20732633 від 12.07.2011 р. суд, для повного захисту прав та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та також визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0007522301 від 15.07.2011 р.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення № 0007522301 від 15.07.2011 р. на суму штрафних санкцій в розмірі 510 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач згідно зі ст. 71 КАСУ не надав доказів правомірності своїх дій під час проведення виїзної документальної позапланової перевірки з 29.06.11 р. 05.07.2011 р.

В той час, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ у м. Сімферополі по складанню акту перевірки № 8839/23-7/20732633 від 12.07.2011 р. не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до акту перевірки № 8839/23-7/20732633 від 12.07.2011 вказаним актом були оформлені результати позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм інформації про результати перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Рішення суб'єкта владних повноважень являє собою нормативний акт розпорядчого характеру, що ухвалюється суб'єктом владних повноважень для розв'язання найбільш важливих питань, які належать до його компетенції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи відсутність відповідного закону про нормативно-правовий акт згідно з вимогами ч. 7 ст. 9 КАС України суд застосовує закон, який регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Теорія права виходить з того, що нормативно-правовий акт є офіційним актом-волевиявленням (рішенням) уповноважених суб'єктів права, який встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Правовий акт індивідуальної дії це рішення суб'єкта владних повноважень, дію якого поширено на конкретну особу або що стосується конкретної ситуації, і яке передбачене для разового застосування. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту та правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість їх приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

При цьому актом перевірки є службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що акт перевірки не є по своїй суті рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні п. 1ч.1 ст. 17 КАС України, оскільки, по-перше, він не є нормативним актом, так як не містить ніяких норм, по-друге, акт не є розпорядчим документом, так як не містить приписів управлінського характеру щодо здійснення певних дій або утримання від їх здійснення.

Відтак суд зазначає, що вимоги позивача про визнання протиправними дій податкової інспекції щодо складання акту перевірки, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки акт про результати невиїзної позапланової перевірки позивача підтверджує сам факт перевірки та є її логічним завершенням.

В судовому засіданні 13.12.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 16.12.2011 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №2110 від 17.06.11 р. "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Акціонерного товариства закритого типу "Вітас".

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" з 29.06.2011 року по 05.07.2011 року, за результатами якої складено акт № 8839/23-7/20732633 від 12.07.2011 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки АТЗТ "Вітас" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р.".

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007522301 від 15.07.2011 р. на суму штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

5. В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя < підпис > Алексєєва Т.В.

< Текст >