Рішення № 27918598, 26.11.2012, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

26.11.2012

Справа № 2029\ 7449\12

№\п 2\2029\1943\12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11. 2012 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Матвієвської Г.В., при секретарі Скоропляс Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» про визнання недійсним контракту, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Філдес Україна», мотивуючи свої вимоги тим, що 15 вересня 2007 року між ним і відповідачем було укладено контракт № 0509368 з ідентифікатором до нього, предметом якого є надання особі послуг з адміністрування системи, що умовно називається «Кар Кредит», з метою придбання легкового автомобіля «Skoda Fabia»у групі. Даний контракт створює істотний дисбаланс прав і обов'язків на шкоду позивачу, а також є свідченням використання ПАТ «Філдес Україна»у своїй діяльності пірамідальної схеми.

Тому позивач просить суд визнати даний контракт недійсним та стягнути на його користь кошти, сплачені ПАТ «Філдес Україна»та відшкодувати моральну шкоду.

У судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги, додавши, що даний контракт явно порушує його права, передбачені чинним законодавством України.

Зокрема, даний договір укладений під впливом обману. Це простежується у неодноразовому застосуванні у контракті поняття «кредит», завдяки чому «Філдес Україна»намагається сформувати у нього хибну думку про те, що Адміністратор надає кредит на придбання автомобіля, при цьому, всяким способом приховуючи те, що строк отримання автомобіля конкретно не встановлений. А це є порушенням ст. 230 ЦК України та ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Також це простежується у тому, що ПАТ «Філдес Україна»використовує у своїй діяльності пірамідальну схему, заборона якої передбачена п. 7 ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Доказом цього є, по-перше, те, що учасник не може ні отримати автомобіль, ні отримати назад сплачені ним внески, якщо не буде сформовано або ліквідовано групу.

По-друге, п. В ст. 7 Контракту, передбачає, що «перший акт визнання буде відбуватися в наступному місяці після створення групи». Це положення є свідченням того, що без створення групи клієнт не матиме змогу отримати автомобіль, а також того, що автомобіль купується за рахунок коштів клієнтів всієї групи, адже сам клієнт поки що сплатив лише один чистий внесок, а не за рахунок коштів самого клієнта або ПАТ «Філдес Україна», що також є однією з ознак пірамідальної схеми.

По-третє, ст. 13 Контракту передбачає колективне страхування життя «з метою забезпечення безперервності групи системи»ПАТ «Філдес Україна», що також свідчить про необхідну наявність групи, без створення та функціонування якої стане неможливою діяльність ПАТ «Філдес Україна».

По-четверте ч. 2 ст. 15 Контракту передбачає, що «клієнт системи одержує повернення свого внеску після ліквідації групи». Це доказує, що в разі вибуття одного з клієнтів системи повернути йому гроші стане можливо лише після того, як усі інші члени даної групи сплатять всі свої внески, адже внески даного клієнта вже були витрачені на закупівлю автомобілів для інших клієнтів групи.

Також позивач вважає, що умови даного контракту є несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, що передбачено ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Оскільки роздрібна ціна автомобіля встановлюється щомісяця виробником, тобто не є остаточною, клієнт ставиться перед фактом та дізнається про ціну автомобіля лише в день отримання рахунку.

Також ПАТ «Філдес Україна»не має права отримувати від клієнтів 0,065 % від вартості автомобіля в якості страхування життя, оскільки позивач ніякого договору зі страховою компанією не укладав, а якщо ж адміністратор працює зі страховою компанією, то такий вид діяльності можна прирівнювати до посередництва, а для виконання функцій страхового посередника адміністратор повинен мати ліцензію, яка дозволятиме йому проводити відповідну діяльність, що передбачено ст. 15 ЗУ «Про страхування».

Крім того, ст. 12 Контракту містить велику кількість зовсім не потрібних формальностей та умов, лише при виконанні яких клієнт матиме змогу отримати автомобіль, що є порушенням п. 15 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», який передбачає, що несправедливими, зокрема, є умови договору щодо обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов'язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов'язань додержанням зайвих формальностей.

Зі змісту статті у договорі «Ліквідація групи»вбачається, що група може бути ліквідована і до «визнання» автомобіля, тобто клієнт зобов'язаний виконати всі умови Договору, але адміністратор, в свою чергу, залишає за собою можливість не виконувати взяті на себе обов'язки. Це порушує п. 16 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», яка передбачає, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення обов'язку споживача виконати всі зобов'язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх.

У даному договорі явно порушується принцип рівності сторін, передбачений п. 4 ч.1 ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Ст. 3 ЦК України передбачає, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Отже контракт не відповідає вимогам справедливості, оскільки порушує чинне законодавство України, зокрема ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», яка передбачає, які саме умови договору є несправедливими, не відповідає вимогам добросовісності, оскільки його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, а також не відповідає вимогам розумності, оскільки при його укладенні не були враховані інтереси обох сторін.

Крім того, позивач вважає, що діяльністю «Філдес Україна»йому завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що він постійно страждає від безсоння, має поганий настрій, в нього знизився рівень працездатності, він та його родина відчувають себе ошуканими.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд визнати даний договір недійсним, стягнути з відповідача сплачені останньому кошти в розмірі 51 818 грн. 29 коп, а також моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та судові витрати.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності при участі його представника.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання 26.11.2012 не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, надав до суду заперечення на позовну заяву, згідно яких він вважає, що позов є безпідставним і необґрунтованим, мотивуючи це тим, що ч. 1 ст. 6 ЦК України передбачає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, серед яких згідно ст. 3 ЦК України є свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Правочин сторонами укладено в письмовій формі, особисто підписаний позивачем та повноважною особою відповідача та скріплений його печаткою. Таким чином, було дотримано усі вимоги, які ставляться чинним законодавством України (ст.ст. 202 та 203 Цивільного кодексу) до чинності правочину.

Також безпідставним відповідач вважає положення позовної заяви про утворення, експлуатацію та сприяння розвитку пірамідальної схеми, адже ні для отримання учасником автомобіля, ні для отримання учасником назад сплачених на оплату автомобіля внесків від учасника не вимагається залучення інших учасників.

Крім того, з аналізу умов контракту не вбачається істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позивача, правам та обов'язкам позивача кореспондують обов'язки та права відповідача.

А щодо моральної шкоди, то відповідач зазначив, що позивачем не надано належних доказів порушення відповідачем вимог чинного законодавства України та/або умов укладеного з відповідачем контракту, не доведено неправомірність дій відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача і спричиненою шкодо, не доведено наявності підстав для стягнення з відповідача коштів у заявленому розмірі.

Тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання контракту недійсним.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 15 вересня 2007 року між позивачем і відповідачем було укладено контракт № 0509368 з ідентифікатором до нього, предметом якого є надання особі послуг з адміністрування системи, що умовно називається «Кар Кредит», з метою придбання легкового автомобіля «Skoda Fabia»у групі. На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу кошти в розмірі 51 818 грн. 29 коп.

Ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ч.1 ст. 6 ЦК України передбачає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, серед іншого, свобода договору.

Суд вважає, що свобода договору не є безмежною, а існує в рамках чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості. Крім того, є певні виключення із загального принципу свободи договору, зокрема, випадок, коли укладення договору певного типу може бути заборонено тим або іншим суб'єктам, що випливає, як правило, з природи діяльності, що оформлюється відповідним договором.

Договір між позивачем і відповідачем є договором про надання послуг, які здійснює адміністратор на замовлення клієнта, отже, на цей договір поширюються норми ЗУ «Про захист прав споживачів».

Судом встановлено, що учасник не може ні отримати автомобіль, ні отримати назад сплачені ним внески, якщо не буде сформовано або ліквідовано групу.

Також п. В ст. 7 Контракту, передбачає, що «перший акт визнання буде відбуватися в наступному місяці після створення групи». Це положення є свідченням того, що без створення групи клієнт не матиме змогу отримати автомобіль, а також того, що автомобіль купується за рахунок коштів клієнтів всієї групи, адже сам клієнт поки що сплатив лише один чистий внесок, а не за рахунок коштів самого клієнта або ПАТ «Філдес Україна», що також є однією з ознак пірамідальної схеми.

Також ст. 13 Контракту передбачає колективне страхування життя «з метою забезпечення безперервності групи системи»ПАТ «Філдес Україна», що також свідчить про необхідну наявність групи, без створення та функціонування якої стане неможливою діяльність ПАТ «Філдес Україна».

Також ч. 2 ст. 15 Контракту передбачає, що «клієнт системи одержує повернення свого внеску після ліквідації групи». Це доказує, що в разі вибуття одного з Клієнтів системи повернути йому гроші стане можливо лише після того, як усі інші члени даної групи сплатять всі свої внески, адже внески даного клієнта вже були витрачені на закупівлю автомобілів для інших клієнтів групи.

Згідно п. 7 ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів»забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

За таких обставин суд вважає, що ПАТ «Філдес Україна»використовує у своїй діяльності пірамідальну схему, що є недобросовісними діями, такого роду контракт вводить споживача послуг в оману.

Суд вважає, що даний контракт вводить позивача в оману, по-перше, шляхом створення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції, по-друге, це простежується у неодноразовому застосуванні у контракті поняття «кредит», завдяки чому «Філдес Україна»намагається сформувати у нього хибну думку про те, що адміністратор надає кредит на придбання автомобіля, при цьому, всяким способом приховуючи те, що строк отримання автомобіля конкретно не встановлений.

Згідно ст. 215 підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд вважає, що контракт, укладений між позивачем і відповідачем, суперечить ЗУ «Про захист прав споживачів»та ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів»передбачає, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Ст. 216 ЦК України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд критично відноситься до вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, завданої йому, в розмірі 5000 грн., адже позивачем не надано жодних доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і спричиненою шкодо, не доведено наявності підстав для стягнення з відповідача коштів у заявленому розмірі та не доведені згідно ст. 60 ЦПК України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ПАТ «Філдес Україна»необхідно задовольнити частково. Стягнути з ПАТ «Філдес Україна»на користь ОСОБА_1 51 818 грн. 29 коп. В іншій частині позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 203, 215,216 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів»

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» про визнання недійсним контракту, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» на користь ОСОБА_1 сплачені за договором № 0509368 кошти у розмірі 51 818 грн. 29 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту оголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя