Рішення № 27917859, 29.11.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/8336/2012

2/412/4033/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Соцковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Привальна компанія»про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія»про визнання договорів недійсними, стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И В:

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», яке в подальшому змінило найменування на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»звернулося до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів, в якому з уточненням позовних вимог, просив стягнути заборгованість за кредитним договором і договором поруки в сумі 690 676, 17 грн. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що згідно кредитного договору, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2, останній отримав кошти в сумі 472 752 грн., і зобов'язався повернути їх у визначений договором строк та сплатити відсотки за користування, а за договором поруки, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»і ТОВ «Правильна компанія», останнє зобов'язалося відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_2 перед банком. Взяті на себе зобов'язання боржник належним чином не виконує, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість зі сплати періодичних платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому після уточнень своїх вимог та підстав позову, просив визнати недійсними кредитний договір, договір застави цінних паперів, договір поруки в зв'язку з тим, що вони укладені внаслідок обману та прояву нечесної підприємницької практики з боку банку, а також стягнути заподіяні збитки в розмірі 877 845 грн. 22 коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити. Зустрічний позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Зустрічний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, з підстав вказаних в позовній заяві.

Представник ТОВ «Правильна компанія»в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши сторони, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 22 жовтня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», який змінив своє найменування та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/138706/3161/74 для придбання цільових іменних облігацій за договором купівлі-продажу облігацій від 22 жовтня 2007 року № Б-315/0798/07-1103А /а.с. т.1 а.с. 6-8/. Згідно вказаного кредитного договору банк надав позивальнику кредит в сумі 472 752 грн. строком на 240 місяців з 22 жовтня 2007 року по 21 жовтня 2027 року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,75% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами згідно графіку.

В забезпечення вимог за кредитним договором між позивачем та відповідачем ТОВ «Правильна компанія»укладено договір поруки № 14/138706/3161/74/1, згідно якого ТОВ «Привальна компанія»взяло на себе зобов'язання перед банком відповідати за зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору в повному обсязі цих зобов'язань /т.1 а.с. 11/.

23 жовтня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 було укладено договір застави цінних паперів № -14/138706/3161/74/4 у порядку забезпечення вимог, що випливають з кредитного договору від 22 жовтня 2007 року, згідно якого останній передає у заставу цінні папери -іменні без процентні цільові облігації номінальною вартістю 22 грн. 20 коп. у кількості 10050, які були емітовані у без документарній формі ТОВ «Привальна компанія»/а.с. 173/.

Відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, проценти за користування кредитом не сплачує та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку, у зв'язку з чим станом 11 липня 2012 року його заборгованість перед банком складає 1 075 936 грн. 27 коп.

На адресу відповідачів позивачем були направлені претензія-вимога про погашення заборгованості № 20-20/307 від 31 березня 2009 року /т.1,а.с.13/ та претензія-вимога про порушення зобов'язання за кредитним договором № 20-20/310 від 31 березня 2009 року /т.1, а.с. 14/, яка була отримана відповідачем ОСОБА_2 17 квітня 2009 року /т.1, а.с.15/.

Пунктом 6.5 Кредитного договору передбачено, що кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договір застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від кредитора з вимогою дострокового погашення.

Відповідачем кредитні зобов'язання не виконані. Станом на 11 липня 2012 року загальна сума заборгованості відповідачів становить 1 075 936 грн. 27 коп., де непогашена сума кредиту -462 758, 25 грн., несплачені проценти -227 917, 92 грн., заборгованість по пені по тілу - 27 787, 20 грн., заборгованість по пені по відсотках -357 472, 90 грн.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом. У разі солідарного обов'язку боржників частково або в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник, і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, розмір пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості, передбачений кредитним договором, складає 385 260, 10 грн. (заборгованість по пені по тілу - 27 787, 20 грн., заборгованість по пені по відсотках -357 472, 90 грн.).

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ТОВ «Привальна компанія»про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стосовно зустрічної позовної заяви, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли договірні правовідносини з приводу отримання, користування та повернення кредитних коштів, а також визнання укладених правочинів недійсними. Позичальник під час укладання спірних правочинів був ознайомлений з їхніми умовами та погодився з ними.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного, банківського законодавства та вказаних правил.

Відповідач ОСОБА_2 погодився на умови про надання кредиту як такі, що його влаштовували. Банк не примушував, не нав'язував своїх послуг відповідачеві та не вимагав укладення договору. Це була ініціатива особисто відповідача ОСОБА_2

Згідно ст. 215 ЦК України підставою визнання судом правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину сторонами в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст. 230, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

У п. 20 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», роз'яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу і діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливу обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що при укладенні кредитного договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін; правочин був спрямований на отримання кредиту та у його погашенні згідно умов даного договору.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що зустрічний позов не підлягає задоволенню а ні повністю, а ні частково.

Тому суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 в задоволенні зустрічних позовних вимог до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ТОВ «Правильна компанія»про визнання договорів недійсними, стягнення збитків, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону і не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході судового засідання.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (інд. номер НОМЕР_1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Привальна компанія»на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції (МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) заборгованість за кредитним договором № 014/138706/3161/74 від 22 жовтня 2007 року станом на 11 липня 2012 року в розмірі 690 676 грн. 17 коп., а саме:

462 758 грн. 25 коп. непогашена сума кредиту;

227 317 грн. 92 несплачені проценти.

Стягнути з ОСОБА_2 (інд. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції (МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) пеню за порушення строків повернення суми кредиту та відсотків за кредитним договором № 014/138706/3161/74 від 22 жовтня 2007 року станом на 11 липня 2012 року в розмірі 385 260 грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (інд. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції (МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) судові витрати у розмірі 975 грн. кожного.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Демидова