Ухвала суду № 27910719, 04.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2035/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" грудня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Імідж»до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, у якому просив визнати протиправною бездіяльності посадових осіб відповідача щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення по акту перевірки від 20.02.2012 № 125/23/33011124; зобов'язання відповідача прийняти податкове повідомлення-рішення по акту перевірки від 20.02.2012 № 125/23/33011124 і вручити його позивачу; визнання протиправними дій відповідача, які полягають у визнанні правочинів, укладених позивачем з контрагентом-постачальником TOB "Компанія Грифон" та контрагентами-покупцями ВАТ "Ремторгустаткування", TOB "Технокабель", TOB "Електрострум", TOB "Ее сі ей Хаджін Україна", ВАТ "Бучанський приладобудівний завод Веда", ПАТ "Міленіум Тренд", ДП "Інформаційні системи", TOB "Студія 22", TOB "Аймоторс", нікчемними.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року вказаний позов було задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Іванківської МДПІ Київської області ДПС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2012 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Медіа-Імідж" від 14.02.2012 №47 посадовими особами Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області у період з 16.02.2012 по 17.02.2012 проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з підприємством-постачальником - TOB "Компанія "Грифон Консалт"за період з 01.03.2011 по 31.05.2011 та з 01.08.2011 по 31.08.2011, про що складено акт перевірки від 20.02.2012 № 125/23/33011124 (надалі - акт перевірки).

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем із контрагентом постачальником - TOB "Компанія Грифон" та контрагентами-покупцями ВАТ "Ремторгустаткування", TOB "Технокабель", TOB "Електрострум", TOB "Ее сі ей Хаджш Україна", ВАТ "Бучанський приладобудівний завод Веда", ПАТ "Міленіум Тренд", ДП "Інформаційні системи", TOB "Студія 22", TOB "Аймоторс", є нікчемним і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на матеріалах перевірки TOB "Компанія "Грифон Консалт", а саме акта документальної перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 09.11.2011 № 1464/23-7/36048906 та акта про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Компанія "Грифон Консалт" Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 11.01.2012 № 59/23-7/36048906 щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 24.03.2011 по 30.11.2011. Також, відповідачем використано інформацію з наявних у податковій інспекції баз (АРМ "TAX", АРМ "Звіт", АІС "ОР", АІС "РПП", системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України), згідно яких встановлено розбіжності між задекларованою позивачем сумою податкових зобов'язань та сумами податкового кредиту задекларованих TOB "Компанія Грифон", ВАТ "Ремторгустаткування", TOB "Технокабель", TOB "Електрострум", TOB "Ее сі ей Хаджін Україна", ВАТ "Бучанський приладобудівний завод Веда", ПАТ "Міленіум Тренд", ДП "Інформаційні системи", TOB "Студія 22", TOB "Аймоторс".

Крім того, за результатами перевірки відповідачем було встановлено, що спірні операції позивача із вказаними контрагентами не підтверджуються відносно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого роду діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів тощо.

Узагальнюючи наведене, відповідач дійшов висновку, що укладені позивачем правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків з огляду на відсутність товару, який повинен був поставлятися на їх виконання, а тому надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за спірними правочинами.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 20.02.2012 № 125/23/33011124 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки TOB "Медіа-Імідж" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з підприємством-постачальником - "Грифон Консалт" за період з 01.03.2011 по 31.05.2011 та з 01.08.2011 по 31.08.2011, яким встановлено порушення TOB «Медіа-Імідж», зокрема:

частини 5 статті 203, частини 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, у зв'язку з чим податковий орган зазначив:

1) задекларований податковий кредит по взаємовідносинах з TOB «Компанія «Грифон Консалт»за березень, квітень, травень та серпень 2011 року підлягає зменшенню на загальну суму ПДВ 93245,00 грн.

2) задекларовані податкові зобов'язання сформовані за рахунок податкових накладних, виписаних TOB «Медіа-Імідж»підприємствами-покупцями ВАТ «Ремторгустаткування», TOB «Технокабель», TOB «Електрострум», TOB «ЕсСіЕй Хайджин Україна», ВАТ «Бучанський приладобудівний завод Веда», ПАТ «Міленіум Тренд», ДП «Інформаційні системи», TOB «Студія 22», TOB «Аймоторс»підлягають меншенню на загальну суму ПДВ 93240,00 грн.

Проте, за наслідками перевірки, відповідачем не було прийнято податкове повідомлення-рішення про визнання податкових зобов'язань.

Вважаючи дані дії відповідача протиправними, та не погоджуючись з висновком відповідача стосовно визнання правочинів укладених позивачем з контрагентом постачальником та покупцями, нікчемними, позивач звернувся з позовом до суду.

Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Так, у відповідності до пункту 78.1.4 статті 78 Податкового кодексу України, документальні позапланові невиїзні перевірки здійснюються у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі оскаржує постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року в частині визнання протиправними дій Іванківської МДПІ Київської області ДПС, які полягають у порушенні вимог чинного законодавства, а саме порушенні процедури оформлення результатів перевірки та невинесення податкових-повідомлень рішень на підставі акта перевірки 20.02.2012 № 125/23/33011124.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає наступне.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби (пункт 83.1 статті 83 Податкового кодексу України). Порядок оформлення перевірок та їх документальне вираження регламентується статтею 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт . Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті.

Згідно із підпунктом 86.8. статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Виходячи із сукупності наведених вище норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що проведення перевірки та формування, оформлення висновків за результатами її проведення у формі акту є функціональним обов'язком відповідача.

При проведенні перевірки та складанні акту перевірки посадова особа органу податкової служби вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства, які на його думку мають місце, висловлювати власну позицію з питань, що входять до об'єкту перевірки, відображати своє бачення того, що для цілей застосування у податковому обліку відповідних наслідків певні угоди на його думку є нікчемними, та за процедурою може відображати ці висновки в акті перевірки, що, однак, само по собі не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків , не робить ці угоди автоматично нікчемними (недійсними) та не покладає на платника податків будь-яких обов'язків (у т.ч. зі сплати податків).

В контексті наведеного суд зазначає, що саме рішення (податкове повідомлення-рішення), прийняте податковим органом на підставі висновків акту перевірки, має правове значення та, відповідно, покладає на платника податків певні обов'язки. У даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, рішення (податкове повідомлення-рішення), податковим органом не приймалося, нікчемність зазначених в акті перевірки позивача договорів не є юридично встановленим фактом. Такого висновку, який має правове значення, може дійти лише суд у судовому рішенні, мотивуючи (у мотивувальній частині) певне судове рішення, пов'язане, наприклад, із розглядом вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Мотивація акту перевірки, дії щодо відображення висновків інспектора в акті перевірки з посиланням на недійсність договорів з підстав невідповідності договору інтересам держави й суспільства, його моральним засадам, є позицією інспектора (ДПІ), яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов'язків, яка, однак, як зазначено вище, сама по собі не створює для позивача будь-яких правових наслідків, оскільки, виходячи із змісту статті 228 ЦК України, з наведених підстав договір може бути визнаний недійсним лише судом.

Єдиною підставою для визначення грошового зобов'язання, згідно Податкового кодексу України, є лише податкове повідомлення-рішення, а тому висновки відповідача викладені в акті перевірки не тягнуть за собою жодних правових наслідків для позивача.

Разом з тим, суд вважає що неприйняття відповідачем податкового повідомлення-рішення за результатами акта перевірки від 20.02.2012 № 125/23/33011124 суперечить нормам Податкового кодексу, Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків та позбавляє позивача оскаржити такі висновки та встановлені порушення у судовому порядку, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення є документом, яким оформлюється грошове зобов'язання платника податків, визначене контролюючим органом відповідно до ПКУ у конфліктних (у зв'язку з порушенням законодавства платником податків) або неконфліктних (не пов'язаних з порушенням платником податків законодавства) ситуаціях.

Відповідно до підпункту 86.8 статті 86 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Із аналізу вищезазначених норм чинного законодавства вбачається, що податкове повідомлення-рішення - правовий акт індивідуальної дії органу державної податкової служби або митного органу, який останні зобов'язані прийняти у передбачених законом випадках, видається конкретному платнику податку та створює для нього юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити суму грошового зобов'язання та/або внести відповідні зміни до податкової звітності.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби -відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.О. Шостак

Судді: А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх