Рішення № 2790733, 18.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2008

Справа №2-22/10243-2008

18 грудня 2008 року Справа №2-22/10243-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» (97501 АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне,

вул. Кримська, 7)

до Орендного підприємства «Кримтеплокоммуненерго» (м. Сімферополь, вул.Гайдара, 3-А)

про стягнення 5523782,27 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники сторін:

позивача : Халюкова Є.Ю. – представник, дов. № 2/ від 04.01.2008 р.

відповідача:

Чернов О.І. – представник, дов № 20-3/2018 від 26.06.2008 р.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» – звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача – Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» - про стягнення 460792,08 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 91586,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду АР Крим від 28.02.2005р. по справі № 2-22/4227-2005 з Орендного підприємства «Кримтеплкоммуненерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоеклектроцентраль» було стягнуто 1350999,05 грн. заборгованості за договором про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 46-2-19/01/15 від 14.01.2004 р. Проте, враховуючи, що боржник повністю не сплатив суму боргу за рішенням суду, позивач просить стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокоммуненерго» 3% річних у сумі 91586,19 грн., 460792,08 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не було пред’явлено письмової вимоги про виконання зобов’язання зі сплати 3% річних та інфляційних втрат, отже строк виконання цього зобов’язання не настав відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України.

У порядку статті 77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

Рішенням Господарського суду АР Крим від 28.02.2005 р. у справі № 2-22/4227-2005, яке набрало законної сили 28.03.2005 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» був задоволений, на користь позивача з орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» було стягнуто 1350999,05 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 46-2-19/01/15 від 14.01.2004 р., 10 грн. – пені, 44692,94 грн. – 3% річних, 188854,60 грн. – індексу інфляції, 1582,86 грн. – держмита, 109,86грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Після звернення позивача до органу Державної виконавчої служби з наказом на примусове виконання рішення Господарського суду АР Крим від 28.02.2005 р. по справі № 2-22/4227-2005 відповідач частково погасив заборгованість у сумі 274382,05 грн., непогашеною залишилась заборгованість у сумі 1076617 грн.

Постановою Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції України АР Крим від 27.06.2008 р. наказ про примусове виконання рішення Господарського суду АР Крим по справі № 2-22/4227-2005 повернуто із посиланням на пункти 3.4, 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» №2711-IV від 23.06.2005 р.

Оскільки не момент розгляду справи відповідачем не виконано прострочене грошове зобов’язання на суму 1076617,0 грн., наявність якого підтверджено рішенням господарського суду ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» вимагає стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд діяло до висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 28.02.2005 у справі № 2-22/4227-2005 встановлено факт прострочення виконання з боку ОП «Кримтеплокомуненерго» грошових зобов’язань за договором № 46-2-19/01/15 від 14.01.2004 р. та обов’язок відповідача сплатити 3% річних та інфляційні втрати на користь позивача.

З урахуванням того, що на виконання рішення суду по справі № 2-22/4227-2008 боржник здійснив часткове погашення заборгованості, та станом на 31.10.2008 р. сума непогашеної заборгованості становить 1076617 грн., позовні вимоги про стягнення 460792,08 грн. інфляційних втрат є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 625 ЦК України поряд із обов’язком боржника компенсувати кредиторові інфляційні втрати, також передбачає обов’язок сплатити 3% річних за весь час прострочення, якщо інше не передбачено договором або законом, отже вимоги Товариства з обмеженою ідповідальністю «Кримтеплоеклетроцентраль» про стягнення 3% річних у сумі 91586,19 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Господарський суд звертає увагу позивача на те, що рішення суду про стягнення заборгованості не призводить до зміни або припинення цивільного зобов’язання або виникнення нового, на підставі судового рішення, отже на момент розгляду спору ОП «Кримтеплокомуненрего» продовжує зберігати статус боржника за простроченим грошовим зобовязанням в сумі 1076617 грн. та повинно сплачувати позивачу 3% річних, а також компенсувати інфляційні втрати без окремого пред’явлення письмової вимоги. Цей висновок підтверджується позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові ВСУ від 28.03.2006 у справі №2-4/11319-2004.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокоммуненерго» (м.Сімферополь, вул.Гайдара, 3-А, п/р 2600700145930 у філії ВАТ «Укрексімбанк» м.Ялта, МФО 324786 ЄДРПОУ 00398886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримтеплоелектроцентраль” (97501 АР Крим, Сімферопольський район, смт.Молодіжне. вул.Кримська, 7, п/р 2600305451 у Філії ДК АБ «Кліринговий Дім» м.Сімферополь МФО 384920 ЄДРПОУ 32417960) 460792,08 грн. інфляційних втрат, 3% річних у сумі 91586,19 грн., 5523,78 грн. державного мита, 118 грн. витрат, пов’язаних із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.