Рішення № 2790683, 18.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2008

Справа №2-22/10033-2008

18 грудня 2008 року Справа №2-22/10033-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фаворіт» (м.Сімферополь, вул.Субхі,1;м.Сімферополь, вул.Матє Залкі, 27/67)

до Закритого акціонерного товариства «С.В.Х.» (м.Сімферополь, пер.Тупой,1)

про стягнення 38939,75 грн.

Суддя: Калініченко А.А.

Представники сторін:

Позивача : Шоломові О.М .- представник, дов б/н від 01.10.2008 р.

Відповідача: Горбатюк Л.М. – представник, дов № 34 від 15.01.2007 р.

встановив:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фаворит» - звернувся до Господарського суду АР Крим до відповідача – Закритого акціонерного товариства «С.В.Х.» із заявою про стягнення 38939,75 грн., у тому числі 38716,26 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 223,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення умов договору не провів розрахунки за отриманий товар.

Заявою від 20.11.2008 р. позивач зменшив суму позовних вимог у зв’язку з добровільним погашенням заборгованості з боку ЗАТ «С.В.Х», просив стягнути 299 грн. основної заборгованості, 3% річних у сумі 223,49 грн., а також судові витрати.

Заявою від 18.12.2008 р. позивач уточнив позовні вимоги, вимагав стягнути з Закритого акціонерного товариства «С.В.Х.» 223,49 грн. 3% річних, держмито у сумі 390 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Господарський суд виходить з того, що уточнивши позовні вимоги із посиланням на статтю 22 ГПК України, позивач фактично відмовився від позову про стягнення основної заборгованості у сумі 299 грн., та вважає за можливе прийняти відмову від позову.

Відповідач ЗАТ «С.В.Х.» направив відзив на позовну заяву, в якому зазначив що загальна вартість поставленої продукції складає 38585,18 грн., а не 38885,15 грн. як зазначає позивач, крім того, з урахуванням положень статті 530 ЦК України, строк виконання зобов’язань з боку відповідача не наступив, просив у позові про стягнення 3% річних відмовити, в частині стягнення суми основної заборгованості провадження у справі припинити, у зв’язку з добровільним погашенням заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

У період з 01.01.2008 р. по 31.08.2008 р. позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фаворит» на підставі видаткових накладних здійснювало постачання товару – продуктів харчування та тютюнових виробів відповідачу - Закритому акціонерному товариству «С.В.Х.».

Зазначені обставини є свідченням того, що між сторонами укладено договір поставки відповідно до якого позивач був зобов’язаний поставити відповідачу товар – продукти харчування та сигарети, а відповідач був зобов’язаний прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 622 ЦК України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачу товар – на загальну суму 38885,18 грн., що підтверджується копіями накладних № РН-006643, № РН-008167, № РН-008168, № РН-008169, № РН-008171, № РН-008172, № РН-008173, № РН-008178, № РН-008425, однак відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково - у сумі 168,92 грн.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.09.2007 р. відповідач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за отриману продукцію вих. №205. Незважаючи на те, що лист позивача містить посилання на договір №6 від 20.01.2006 р., із змісту листа вбачається вимога розивача про виконання зобов’язань, які є предметом розгляду по цій справи, на суму 38 885,18 грн. Ця вимога отримана ЗАТ «С.В.Х» 22.09.08 р., отже строк виконання зобов’язань для позивача, з урахуванням положень статті 530 ЦК України, наступив 29.09.2008 р.

В рахунок сплати заборгованості відповідач перерахував позивачу 30.10.2008 р – 95,82 грн., 05.11.2008 р. - 3542,49 грн., 12.11.2008 р. – 11611,70 грн., 14.11.2008 р. – 2532,83 грн., 17.11.2008 р. – 8195,78 грн., 18.11.2008 р. – 12438,64 грн., 01.12.2008 р. – 300 грн., усього на суму 38716,26 грн.

Таким чином провадження у частині стягнення основного боргу у сумі 38716,26 грн. підлягає припиненню.

Поряд з вимогами про сплату основного боргу, позивачем також заявлено вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 223,49 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Позивачем розмір 3% річних визначено виходячи з того, що строк виконання зобов’язань відповідачем слід визначати за датою видаткової накладної, але виходячи з того, що строк виконання зобов’язань з боку відповідача наступив 29.09.08 р., позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 151,81 грн.

Згідно зі статті 49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

У судовому засідання, яке відбулось 18.12.2008 р. за згодою представників сторні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення оформлено та підписано 29.12.2008 р.

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80,82 –85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «С.В.Х.» (м.Сімферополь, пер.Тупой,1, п/р 260011992 КРД АППБ «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 24492507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фаворіт» (м.Сімферополь, вул.Субхі,1; м.Сімферополь, вул.Матє Залкі, 27/67, п/р 26001047000101 КВ ВАТ «Сведбанк» ЄДРОПОУ 31859504) 3 % річних у сумі 151,81 грн., 389,68 грн. державного мита, 117,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У частині стягнення 38716,26 грн. основного боргу – провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.