Рішення № 2790514, 01.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2008

Справа №2-22/7756-2008

01 грудня 2008 року Справа №2-22/7756-2008

За позовом Дочірньогопідприємства «Голден Фудс»

до Фірми «Сімос»

про

за зустрічним

позовом

до відповідача

про стягнення

стягнення 9342,67 грн.

Фірми «Сімос»

Дочірнього підприємства «Голден Фудс»

7500 грн.

Суддя: Калініченко А.А.

Представники сторін:

Позивача (відповідача за зустрічним позовом ) : не з’явився

Відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з’явився

Позивач – Дочірнє підприємство «Голден Фудс» - звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, у якій просить стягнути з Фірми «Сімос» 6519,27 грн, 2497,44 грн. інфляційних втрат, 3% річних у сумі 325,96 грн., а також 1868,53 грн. витрат, пов’язаних із оплатою послуг адвоката. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача між сторонами укладено договір поставки в усній формі, здійснено фактичну поставку товару на адресу Фірми «Сімос», однак відповідач ухиляється від виконання зобов’язань щодо оплати товару.

Відповідач – Фірма «Сімос» надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає на необґрунтованість позовних вимог, оскільки поставка товару відбулась відповідно до умов дистриб’ютерського договору № 01/05 від 28.11.2005, позивач лише має право вимагати повернення переданої продукції, та не має права вимагати її оплати.

11 серпня 2008 р. від відповідача надійшла зустрічна позовна заява (позивач Фірма «Сімос», відповідач – дочірнє підприємство «Голден Фудс» про стягнення 7500 грн. заборгованості за зберігання продукції), яку ухвалою Господарського суду АР Крим від 13.08.2008 р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 2-22/7756-2008.

Розгляд справи неодноразово відкладався у порядку ст. 77 ГПК України у зв’язку із необхідністю витребування у сторін документів, необхідних для розгляду справи.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

встановив:

За накладною № РН - 0000551 від 26.10.2006 р., та № РН – 0000022 від 02.02.2006 р.позивач - Дочірнє підприємство «Голден Фудс» поставив Фірмі «Сімос» (відповідач) товар на суму 5649,77 грн. та 104940 грн. відповідно.

За отриманий за накладеним товар відповідач розрахувався частково, непогашеною залишилась заборгованість у сумі 6519,27 грн.

09.04.2008 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за договором № 02/11 05 р у сумі 6519,27 грн. за поставлений за накладними № РН - 0000551 від 26.10.2006 р., та № РН – 0000022 від 02.02.2006 р товар.

Вимогу про необхідність сплати заборгованості відповідач залишив без реагування, у зв’язку із чим позивач звернувся до суду із позовом.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, суд вважає, що позовні задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Як вбачається за наданих позивачем копій накладних № РН - 0000551 від 26.10.2006 р. та № РН – 0000022 від 02.02.2006 р., вони містять у собі такі умови як асортимент товару, дата поставки товару, однак строк виконання зобов’язань по оплаті з боку одержувача не вказаний.

Позивачем на адресу відповідача 09.04.2008 р. було направлено вимогу про сплату заборгованості за товар, поставлений за накладними № РН - 0000551 від 26.10.2006 р. та № РН – 0000022 від 02.02.2006 р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відносини між сторонами слід розглядати в контексті умов дистриб’ютерського договору №01/05 від 28.11.2005 р.

Згідно з дистриб’юторським договором № 01/05 від 28.11.2005 р., укладеним між постачальником - Дочірнім підприємством «Лавимонт» (у теперішній час - Дочірнє підприємство «Голден Фудс») та дістрибютером - Фірмою «Сімос», постачальник надав дисторибютеру право на реалізацію на території АР Крим товару (чіпси картопляні).

Згідно з п.1.2 постачальник зобов’язується постачати дистриб’ютеру чіпси картопляні у асортіменті на підставі заявок дистриб’ютора, які є невідємною частиною договору, а дістриб’ютор – приймати та сплачувати товар у відповідності з умовами договору.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що дистриб’ютор сплачує вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата за договором здійснюється через 30 календарних днів з дати відвантаження товару постачальником, з обов’язковою потижневою сплатою за проданий товар, при цьому за дату відвантаження приймається дата, зазначена у накладній на кожну партію товару.

Строк дії договору, згідно з п. 11.1 – з моменту підписання договору ( тобто, з 28.11.2005 р. по 31.12.2005 р.).

Згідно з п. 11.5 будь-які зміни, доповнення та додатки до договору дійсними за умови, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані належними представниками сторін.

Додатковою угодою до договору №1 про тестовий період, підписаною обома сторонами, визначено, що для оцінювання та конкурентноздатності товару необхідний тестовий період, який становитиме три місяці, та за результатами якого можуть бути два варіанти : 1 ) позитивна оцінка, 2) негативна оцінка.

Згідно з п.1 додаткової угоди позитивна оцінка означає перспективність розвитку продаж. При цьому зберігаються усі умови договору.

Згідно з п. 2 додаткової угоди негативна оцінка означає неможливість продажів за одним чи декількома базовими показниками договору або товару (об’єм, ціна, якість, термін придатності, умови зберігання). При цьому сторони коректують договір у відповідності з виявленими обставинами, або розривають договірні відносини.

При розірванні договірних відносин за результатами тестового періоду Фірма Сімос» повністю повертає та погашає заборгованість за проданий товар протягом 30 днів з моменту письмового повідомлення про розірвання договорних відносин за результатами тестового періоду, а ДП «Лавимонт» забирає нереалізований товар зі складу Фірми «Сімос».

Всі наступні дні, починаючи з 31-го, вважаються відповідальним зберіганням продукції ДП «Лавимонт» на складі фірми «Сімос».

Пунктом 3 додаткової угоди за результатами тестового періоду, сторони додатковою угодою вносять зміни та доповнення до договору, які є його невід’ємною частиною. При незгоди будь-якої з сторін зі змінами, договір розривається згідно п. 2.

Згідно з висновками Фірми «Сімос», викладеними у розширеному аналізі тестового періоду, який проходив з березня по червень 2006 року, тестовий період оцінено негативно.

Звіт про тестовий період із негативним висновком та пропозицією укласти додаткову угоду № 2 до договору було отримано ДП «Лавимонт», разом із проектом додаткової угоди № 2, 21.06.2006 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення із позначкою ДП «Лавимонт» про отримання від 21.06.2006 року. У звіті, надісланому на адресу ДП «Лавимонт» було зазначено, що у випадку його незгоди з додатковою угодою № 2, Фірма «Сімос» , згідно з п.2 угоди про тестовий період, розриває договір.

Отже, у позивача на момент розгляду справи відсутнє право вимагати сплати вартості переданої продукції, 3% річних та індексу інфляції, ця продукція знаходиться на відповідальному зберіганні Фірми «Сімос», а позивач може лише вимагати від відповідача повернення переданої продукції.

За таких обставин судом не вбачається обґрунтованих правових підстав для задоволення позову.

Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Фірми «Сімос» про стягнення з Дочірнього підприємства «Голден Фудс», суд встановив наступне.

Як встановлено додатковою угодою до договору №1 про тестовий період, підписаною обома сторонами, для оцінювання та конкурентноздатності товару необхідний тестовий період, який становитиме три місяці, та за результатами якого можуть бути два варіанти: 1 ) позитивна оцінка, 2) негативна оцінка.

Згідно з п.1 додаткової угоди позитивна оцінка означає перспективність розвитку продажів. При цьому зберігаються усі умови договору.

Згідно з п. 2 додаткової угоди негативна оцінка означає неможливість продажів за одним чи декількома базовими показниками договору або товару (об’єм, ціна, якість, термін придатності, умови зберігання). При цьому сторони коректують договір у відповідності з виявленими обставинами, або розривають договірні відносини.

При розірванні договірних відносин за результатами тестового періоду Фірма «Сімос» повністю повертає та погашає заборгованість за проданий товар протягом 30 днів з моменту письмового повідомлення про розірвання договірних відносин за результатами тестового періоду, а ДП «Лавимонт» забирає нереалізований товар зі складу Фірми «Сімос».

Всі наступні дні, починаючи з 31-го, вважаються відповідальним зберіганням продукції ДП «Лавимонт» на складі фірми «Сімос».

Фірмою «Сімос» (позивачем за зустрічним позовом), після неотримаання протягом 20 днів згоди на укладення додаткової угоди № 2, врученої відповідачу 21.06.2006 р., для зберігання продукції відповідача та у виконання п. 2 додаткової угоди № 1 тестового періоду, на 31-й день – 01.07.2008р. було укладено договір оренди складського приміщення № 4.

Плата за орендовані приміщення становить 300 грн. на місць ( п. 4.1 договору оренди).

У зв’язку із тим, що відповідач за зустрічним позовом, у порушення п. 2 додаткової угоди № 1 до договору № 02/11 05 р від 28.11.2005 р., до теперішнього часу не забрав зі складу позивача за зустрічним позовом товар, він продовжує зберігатись відповідачем.

Як вбачається з наданих позивачем за зустрічним позовом актів виконаних послуг з оренди приміщень та виписів з особового рахунку № 2600331700001 орендна плата, сплачена позивачем за договором оренди за 6 місяців 2006 р., 2007 рік, 7 місяців 2008 року становить 7500 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

ДП «Голден Фудс» на момент розгляду справи не виконало обов’язок забрати товар, якій знаходиться на відповідальному зберігання у Фірми «Сімос», тим самим завдавши відповідачеві збитки, які полягають у витратах на оренду приміщення для зберігання товару.

Відповідач, у порядку ст. 33, 34 ГПК України не надав суду доказів того, що він забрав зі складу позивача товар, який у зв’язку із розірванням договору № 02/11 від 28.11.2005 р., знаходиться на відповідальному зберіганні позивача на підставі п. 2 додаткової угоди №1 про тестовий період.

Таким чином, позовні вимог, викладені у зустрічній позовній заяві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82 –85 ГПК України, суд

вирішив:

1.У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Голден Фудс» (8941, України, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Сторожниця, вул.Заводська, 12, п/р 26006000124060, ВАТ «Універсал Банк» МФО 322001 ЄДРПОУ 31972380) на користь Фірми «Сімос» ( 9500, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Севастопольска, 38, ЄДРПОУ 20714841) 7500 грн. заборгованості, пов’язаних із відповідальним зберіганням продукції.

Видати наказ після набранння рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.