Рішення № 27904877, 30.11.2012, Ровенківський міський суд Луганської області

Справа № 2-2015/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2012 року Ровеньківський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Іващенка В.М.,

при секретарі Прощаликіній Л.Г.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ровеньки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Ровенькиантрацит»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним злочином,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що у березні 2011 року Управління Служби безпеки України в Луганській області повідомило керівництву ДП «Ровенькиантрацит», що слідчим відділом УСБУ розслідується кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Відповідно до матеріалів кримінальної справи, у ніч з 20 на 21 та з 24 на 25 листопада 2010 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючи в складі організованої групи, скоїли викрадення вугілля марки АРШ в об'ємі 899830 кг, що належало ВП «Шахта №81 Київська»ДП «Ровенькиантацрит». Відповідно до висновку товарознавчої експертизи №182/26 від 28.02.2011 року, що міститься в матеріалах вищезазначеної кримінальної справи, вартість вугілля марки АРШ в кількості 899830 кг, складає 466 291 грн. 91 коп. 27 березня 2011 року ДП «Ровенькиантацрит»до суду була подана позовна заява про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином. У липня 2011 року керівництву ДП «Ровенькиантрацит»стало відомо, що кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України розглянута Краснодонським районним судом Луганської області у червні 2011 року, про те ДП «Ровенькиантрацит»про час і місце розгляду справи не повідомляли. Вироком Краснодонського районного суду Луганської області від 22 червня 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були засуджені за скоєння злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України. Частина вкраденого вугілля вагою 484930 кг була повернута ДП «Ровенькиантрацит». Таким чином, невідшкодована матеріальна шкода, завдана підприємству, складає 414 900 кг вугілля марки АРШ на суму 214 999 грн. 52 коп. із розрахунку: 414 900 х 431,83 х 20% = 214 999 грн. 52 коп., де 414 900 кг -об'єм вкраденого вугілля і не повернутого підприємству, 431 грн. 83 коп. - вартість 1 тонни вугілля, 20% - податок на додану вартість. Просив стягнути з відповідач ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Ровенькиантрацит»в особі ВП «Шахта №81 «Київська»суму заподіяної матеріальної шкоди розмірі 214999 грн. 52 коп. та суму судових витрат 2150 грн. оплати судового збору та 120 грн. оплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

02.12.2011 року представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Ровенькиантрацит», надала до суду доповнену позовну заяву, в якій зазначила, що у поданій позовній заяві про відшкодування шкоди, завданої кримінальним злочином, не враховані положення Постанови Кабінету Міністрів України №116 від 22 січня 1996 року, відповідно до яких при визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, застосовується коефіцієнт 2. Таким чином, розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним злочином, здійсненим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із застосуванням коефіцієнту «2»складає: ((441,9 т х 431,83 грн.) + 38165,14 грн.) х 2 = 457 981 грн. 63 коп., де 441,9 т -об'єм вкраденого та неповернутого шахті вугілля, 431,83 грн. -вартість 1 тони вугілля згідно довідки №2368 від 25.11.2010 року, 38165,14 грн. -сума ПДВ, 2 -коефіцієнт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №116 від 22 січня 1996 року. Просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Ровенькиантрацит» в особі ВП «Шахта №81 «Київська»суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 457 981 грн. 63 коп. Стягнути з відповідачів суму судових витрат: 2150 грн. оплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2430 грн. -оплату судового збору у зв'язку із збільшенням суми відшкодування (а.с. 56).

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Ровенькиантрацит»у судовому засіданні доповнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник -адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги визнали частково та пояснили, що відповідно внесених змін до Постанови Кабінету Міністрів України №116 від 22.01.1996 року, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору. Із сум, стягнутих відповідно до цього порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету. Просять у задоволенні позовних вимог в частині стягнення завданої шкоди в подвійному розмірі відмовити за необґрунтованістю (а.с. 101).

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала частково, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення завданої шкоди в подвійному розмірі за необґрунтованістю.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав частково, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення завданої шкоди в подвійному розмірі за необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно вироку Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 22 червня 2011 року, ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України, та йому відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки. ОСОБА_3 була визнана винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України, та їй відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки без конфіскації майна. Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки. ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та йому із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки без конфіскації майна. Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки (а.с. 6-10).

ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 свою вину у скоєних злочинів визнали повністю та пояснили, що ними у складі організованої групи було скоєне розкрадання вугільної продукції загальною вагою 889830 кг.

Згідно листа слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Луганській області №63/3/1142 від 01.03.2011 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 викрали 899830 кг вугілля марки «АРШ»(а.с. 11).

Згідно довідки ВП «Шахта №81 «Київська»ДП «Ровенькиантрацит»№2368 від 25.11.2010 року, собівартість 1 тони рядового вугілля по ВП «Шахта №81 Київська»станом на 01.11.2010 року становить 431 грн. 83 коп. Реалізація рядового вугілля шахтою не здійснюється (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Також, згідно зазначеного вироку Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 22 червня 2011 року, вугільна продукція марки АРШ, вагою 484930 кг, яка перебувала на відповідальному зберіганні в ВП «ГЗФ «Ровеньківська» ДП «Ровенькиантрацит»повернута власникам ДП «Донецька залізнична дорога», «ГЗФ «Ровеньківська»ДП «Ровенькиантрацит».

Таким чином, суд приходить до висновку, що відшкодуванню підлягає вартість неповернутої частини вугільної продукції марки АРШ вагою 414 900 кг, виходячи із розрахунку: 899830 кг -484930 кг = 414 900 кг, де 899830 кг -вага викраденого вугілля, 484930 кг -вага повернутого власникам вугілля.

Суд вважає, що для визначення розміру завданої матеріальної шкоди позивачу, необхідно використовувати наступний розрахунок: 414 900 кг х 431,83 грн. х 20% = 214 999 грн. 52 коп., де 414 900 кг -об'єм вкраденого вугілля і не повернутого підприємству, 431 грн. 83 коп. -вартість 1 тонни вугілля, 20% - податок на додану вартість.

Відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №116 від 22 січня 1996 року, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині застосування коефіцієнту 2 при визначенні розміру завданої матеріальної шкоди підприємству не підлягає застосуванню, а підлягає відшкодуванню шкода, з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей, тобто в розмірі 214 999 грн. 52 коп.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно платіжних доручень №417 та №414, позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2150 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн. (а.с. 1,2).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір»від 08 липня 2011 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 214 999 грн. 52 коп., судовий збір також підлягає частковому стягненню з відповідачів пропорційно тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, а саме із розрахунку: 457 981 грн. 63 коп. - 214 999 грн. 52 коп. = 242 982 грн. 11 коп.

1% від розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмолено, становить 242982 грн. 11 коп. х 1% : 100% = 2 429 грн. 82 коп.

Таким чином, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідачів становить 2429 грн. 82 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн.

Оскільки, позивачем при звернення до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2150 грн., то стягненню з відповідачів на його користь підлягає саме ця сума, а 279 грн. 82 коп. підлягає стягненню на користь держави.

Відповідно до ст. 216 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарними.

Оцінюючи докази по справі, їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає позов частково обґрунтованим з наведених вище підстав.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 1166,1167,1192 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України №116 від 22 січня 1996 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 8,10,11,60,88,169,216,221,223,224,294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Ровенькиантрацит»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним злочином, задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ровеньки Луганської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки міста Ровеньки Луганської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця радгоспу Дзержинський Октемберянського району Республіки Вірменія, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит»в особі Відокремленого підрозділу «Шахта №81 Київська»завдану матеріальну шкоду в розмірі 214 999 грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця радгоспу Дзержинський Октемберянського району Республіки Вірменія, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит»в особі Відокремленого підрозділу «Шахта №81 Київська»сплачений судовий збір в розмірі 2150 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн., а всього в розмірі 2270 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки міста Ровеньки Луганської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит»в особі Відокремленого підрозділу «Шахта №81 Київська»судовий збір на користь держави (розрахунковий рахунок №31211206700059, отримувач -УДКСУ у м. Ровеньки, код ЄДРПОУ суду 05381432, банк отримувача коштів ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО отримувача 804013,код за ЄДРПОУ отримувача коштів 37953384,код класифікації доходів (ККД) 22030001) в розмірі 279 грн. 82 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Ровеньківський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошенні судового рішення, в той же строк, з дня отримання його копії.

Головуючий В.М. Іващенко

позов задоволено повністю