Рішення № 27904743, 06.12.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/2520/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

при секретарі Іващенко Ю.М.

за участю представника відповідача Чинник В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до КП «Красноармійськтепломережа», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди в зв»язку з нещасним випадком на виробництві, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до КП «Красноармійськтепломережа», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди в зв»язку з нещасним випадком на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з відповідачем по справі вона перебувала у трудових відносинах до 19.03.2012 року, була звільнена за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

13.09.2011 року під час виконання своїх трудових обов'язків на підприємстві відповідача вона була травмована, внаслідок травмування отримала травму -закритий медіальний перелом шийки стегна зі зміщенням.

За цією травмою було складено акт за формою Н-5 про розслідування нещасного випадку на виробництві та був виданий акт форми Н-1 від 19.09.2011 року.

Згідно висновку МСЕК від 10.08.2012 року їй було встановлено 40% втрати працездатності в зв»язку з нещасним випадком на виробництві строком до 10.08.2013 року, друга інвалідності.

Внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався на виробництві, позивач зазнала моральну шкоду в зв»язку з душевними та фізичними стражданнями, зміною укладу життя, а також з наявністю причинного зв»язку між шкодою, заподіяною їй та протиправністю діянь відповідача. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 100000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з»явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача КП «Красноармійсьтепломережа»позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, на розсуд суду.

Вислухавши пояснення представника відповідача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 з відповідачем по справі перебувала у трудових відносинах до 19.03.2012 року, була звільнена за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.8).

13.09.2011 року під час виконання своїх трудових обов'язків на підприємстві відповідача вона була травмована, внаслідок травмування отримала травму -закритий медіальний перелом шийки стегна зі зміщенням.

За цією травмою було складено акт за формою Н-5 про розслідування нещасного випадку на виробництві та був виданий акт форми Н-1 від 19.09.2011 року (а.с. 5-7).

Згідно висновку МСЕК від 10.08.2012 року їй було встановлено 40% втрати працездатності в зв»язку з нещасним випадком на виробництві строком до 10.08.2013 року, друга інвалідності (а.с. 4).

Крім того, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 ще до травми на виробництві мала незадовільний стан здоров»я, 29.10.2010 року була травмована в побуті (а.с. 33), в зв»язку з чим позивачці ОСОБА_2 вперше була встановлена третя група інвалідності за загальним захворюванням 27.02.2012 року (а.с. 47).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Законом України "Про охорону праці", а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров"я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 була травмована на виробництві 13.09.2011 року. Висновком МСЕК від 10.08.2012 року їй було встановлено 40% втрати професійної працездатності в зв»язку з травмою на виробництві, дата переогляду 10.08.2013 року, друга група інвалідності (а.с. 4, 47).

В зв»язку з цим 31.10.2012 року позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав з позовом про відшкодування моральної шкоди. Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»не передбачено обов'язку Фонду відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами статті 237-1 КЗпП України.

Відповідно до роз"яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)" спори про відшкодування заподіянної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв"язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона втратила 40% працездатності в зв»язку з травмою. Після втрати працездатності у неї змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Вищезазначене законодавство, а також роз"яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»пов"язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стресс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв"язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз"ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров"я позивача, те, що професійна працездатність в зв»язку з нещасним випадком на виробництві, який мав місце 13.09.2011 року, втрачена на 40% , дата чергового переогляду 10.08.2013 року, вона визнана інвалідом другої групи.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача КП «Красноармійськтепломережа»на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн.

Згідно ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», р\р 26030300246244, ДФОУ АТ «Ощадбанк» м. Красноармійськ, МФО 335106, ЄДРПОУ 32213475 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошову компенсацію у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», р\р 26030300246244, ДФОУ АТ «Ощадбанк» м. Красноармійськ, МФО 335106, ЄДРПОУ 32213475 на користь держави судовий збір в розмірі 214,60 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

06.12.2012