Ухвала суду № 27898311, 03.12.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/4920/12 03.12.2012 03.12.2012 03.12.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/1490/3241/12 Суддя першої інстанції: Притуляк І. О.

Суддя-доповідач апеляційної інстанції: Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 грудня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої - Кутової Т.З.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання: Орельською Н.М.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2012 року про відмову в перегляді в зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду по справі

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

(далі - ПАТ ««Банк «Фінанси та Кредит»)

до

ОСОБА_2, ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором

та зустрічним позовом

ОСОБА_2

до

ПАТ ««Банк «Фінанси та Кредит»

про визнання кредитного договору нікчемним,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2009 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання нікчемним кредитного договору, укладеного 9 жовтня 2007 року між ним та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступник якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»).

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 лютого 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 1 листопада 2011 року, позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 338-fg-2007 в розмірі 15 396,95 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати

В листопаді 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Заводського районного суду м. Миколаєва із заявою про перегляд рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами, якими вважали ухвалене 10 листопада 2011 року Конституційним Судом України рішення по справі про захист прав споживачів кредитних послуг.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2012 року у задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_2 діючи від свого імені та в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив ухвалу суду скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», у разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до п. 4 ст. 361 ЦПК України, підставою перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акту, їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

В своїй заяві відповідачі посилались на наявність Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року, яким дано роз'яснення про те, що дія положень підпунктів 22, 23 статті 1 та статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюються на правовідносини між кредитодавцем та позичальником за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Оскільки суд першої інстанції не застосував при вирішенні спору цих положень Закону України «Про захист прав споживачів» та положень Цивільного кодексу України, якими врегульовані спірні правовідносини, то наявні підстави для перегляду рішення.

Між тим, при підписанні та укладанні кредитного договору відповідачі не оспорювали його умови в рамках процедур, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

В рішенні місцевого суду наведені обґрунтовані висновки щодо відсутності підстав для визнання кредитного договору нікчемним з урахуванням положень Закону України «Про захист прав споживачів».

В той же час, рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року, на яке вказували відповідачі, не визнано неконституційними норми законів та інших нормативних актів, на які посилався в своєму рішенні місцевий суд, а лише дано офіційне тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями ч. 4 статті 42 Конституції України, що не є підставою для перегляду рішення, що вступило в закону силу.

З урахуванням встановленого та положень вище вказаних норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність нововиявлених обставин та обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому на підставі п. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: