Рішення № 27897750, 06.09.2012, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.09.2012

Справа № 815\11848\2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 року м. Мелітополь

Запорізької обл.

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

Головуючого - судді Колодіної Л.В.,

При секретарі - Арифовій Л.А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИТВО",

Про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди.

В позові позивач зазначає, що в період з 01 березня 2008 року по 30 грудня 2008 року він працював у відповідача.

Позивач вказує, що з моменту звільнення і до теперішнього часу відповідач не провів з ним розрахунок по заробітній платі, а саме: йому не була сплачена заробітна плата за період з жовтня 2008 року по грудень 2008 року включно у сумі 2 654 грн. 94 коп.

Позивач зазначає, що оскільки кінцевий розрахунок при звільненні відповідачем йому не був сплачений, то в порядку ст. 117 КЗпПУ йому повинна бути сплачена компенсація за затримку кінцевого розрахунку за період з 31 грудня 2008 року по 07 серпня 2012 року включно в сумі 39 463 грн. 80 коп.

Крім того, позивач вказує, що за порушення термінів виплати заробітної плати згідно із ст.. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати»від 19.10.2000 року, він має право на отримання від відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у розмірі 834 грн. 59 коп.

Крім того, позивач вказує, що не проведення розрахунку відповідачем з ним в день звільнення і до теперішнього часу позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що він та його сім'я були позбавлені нормального життєвого існування та спілкування з близькими людьми. Позивач був змушений позичати гроші у сусідів, що принижувало його честь і гідність, позивач переживав з приводу годування своєї родини. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 2 654 грн. 94 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 39 463 грн. 80 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 834 грн. 59 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

В судове засідання сторони не з'явились.

Від позивача до суду надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від представника відповідача -Івлєвої О.Ф. до суду надійшла заява з проханням слухати справу у її відсутність, позовні вимоги позивача визнає частково: заборгованість по заробітній платі в розмірі 2 654 грн. 34 коп. -визнає, в решті позовних вимог -просить суд відмовити. Представник відповідача надала суду заперечення, в якому зазначено, що позивач в день звільнення не працював і його звернень до ТОВ «Литво»про виплату належних йому сум не було. Крім того, затримка по виплаті заробітної плати сталася не з вини Товариства, а у зв'язку з наявністю об'єктивних обставин та скрутне фінансове становище (на грошові кошти Товариства були накладені арешти). Також представник відповідача вважає, що позивач пропустив строк позовної давності про пред'явлення вимог стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Крім того, представник відповідача вважає, що підстави стягнення моральної шкоди позивачем не доведені та безпідставні.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи, що відповідає положенням ст.ст. 224-227 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 01 березня 2008 року позивач прийнятий на посаду електрогазозварника по 5-му розряду до цеху ремонту устаткування до ТОВ "Литво", наказ № 285 від 01.03.2008 року. 30 грудня 2008 року звільнений згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України (за згодою сторін), наказ № 392 від 30.12.2008 року. \а.с. 5 об.а.\

Згідно до копій довідки з ТОВ «Литво»від 27.08.2012 року № 298, заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 станом на 27 серпня 2012 року складає 2 654 грн. 94 коп., а саме: за жовтень 2008 року - 1844 грн. 65 коп., за листопад 2008 року - 39 грн. 14 коп., за грудень 2008 року -771 грн. 15 коп.

Згідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 2 654 грн. 94 коп. виплачена не була.

Вказана сума визнана представником відповідача.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (надалі - Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно із п. 5 Порядку нарахування виплат у випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку).

Тому розмір середньомісячної заробітної плати розраховується так:

заробітна плата за листопад 2008 року (20 робочих днів) -39 грн. 14 коп., за грудень 2008 року (22 робочих дні) -771 грн. 15 коп. Середньоденна зарплата складає 19 грн. 29 коп. ((39 грн. 14 коп. + 771 грн. 15 коп.): 42 робочих дні).

Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки невиплати зарплати в період з 31 грудня 2008 року по 07 серпня 2012 року включно в сумі 17 380 грн. 29 коп., який розраховується:

в грудні 2008 року - 1 робочий день,

в 2009 році -251 робочий день,

в 2010 році -251 робочий день,

в 2011 році -250 робочих днів,

в 2012 році (з січня по 07 серпня включно) -148 робочих днів,

що разом складає 901 робочий день за вказаний позивачем період.

901 роб.день х 19 грн. 29 коп. = 17 380 грн. 29 коп.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в ч. 5 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 19 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Отже, виплата всіх належних позивачу від відповідача сум не проведена з часу звільнення до часу ухвалення рішення у справі, тому позивачем строк для звернення до суду про вирішення спору не пропущений.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 834 грн. 59 коп., суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 47,116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

На підставі ст. 34 Закону України "Про оплату праці" у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати працівникам проводиться компенсація втрати частини заробітної плати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Але суд вважає, що права звільненого працівника у разі порушення строків виплати йому належних при звільненні коштів захищаються в інший спосіб, - шляхом виплати йому середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку (ст.117 КЗпП України), що і задоволено судом.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У роз'ясненнях Верховного Суду України, що містяться у п. 13 Постанови Пленуму «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№4 від 31.03.1995 року наголошується, що судам треба врахувати, що відповідно до ст.237-1 Кодексу законів про працю України, за наявності порушення по виплаті працівнику належних грошових сум, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1 000 грн., оскільки діями відповідача по невиплаті зарплати позивачу були порушені законні права останнього, що призвело до прикладання позивачем додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість по заробітній платі у розмірі 2 654 грн. 94 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 17 380 грн. 29 коп. та моральна шкода у розмірі 1 000 грн. 00 коп. А в іншій частині позову -слід відмовити.

Крім того, оскільки позивач на підставі ст. 1 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору за подачу позову, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 216 грн. 60 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 34 Закону України "Про оплату праці", Постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", п. 13 Постанови Пленуму «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№4 від 31.03.1995 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року "Про судову практику застосування законодавства про оплату праці", ст.. 1 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 3, 8, 10, 60, 88, 179, 197, 212-215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИТВО" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди -задовольнити частково:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИТВО" (р\р 2600342130, МФО 313827, МВ АППБ "Аваль", Код ЄДРПОУ 25482075), юридична адреса: 72311 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 2 654 \дві тисячі шістсот п'ятдесят чотири\ грн. 94 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 17 380 \сімнадцять тисяч триста вісімдесят\ грн. 29 коп. та моральну шкоду у розмірі 1 000 \одна тисяча\ грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИТВО" (р\р 2600342130, МФО 313827, МВ АППБ "Аваль", Код ЄДРПОУ 25482075), юридична адреса: 72311 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27, судовий збір на користь держави в розмірі 216 грн. 60 коп. (отримувач -державний бюджет м. Мелітополя, Код отримувача 37968956, р\р 31215206700013, Код ЄДРПОУ суду 36969096, МФО 813015, код виду платежу: 22030001, п. 1.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.В. Колодіна