Рішення № 27896501, 03.12.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/2930/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого -судді Гусинського М. О.,

при секретарі Моїсеєвої О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів та третьої особи ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гульден СТВ», третя особа ОСОБА_5, про визнання правочину частково недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

24.09.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_4, ТОВ «Гульден СТВ», третя особа ОСОБА_5, про визнання правочину частково недійсним, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним:

Відповідно до рішення Апеляційного суду Донецької області від 22.12.2011 року на його користь стягнуто з ОСОБА_5 борг у сумі 743398,17 грн., який на час звернення до суду у добровільному порядку не погашено. Під час виконавчого провадження по примусовому стягненню цього боргу було встановлено, що ОСОБА_5 з 31.10.1997 року по теперішній час перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, за якою рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 13.06.2008 року визнано право власності на ј частку нежилого приміщення «А-2», загальною площею 1938,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 15.04.2008 року ОСОБА_4 виступила засновником ТОВ «Гульден СТВ», та з метою формування статутного капіталу цього товариства передала йому у власність ј частку нежилого приміщення «А-2», загальною площею 1938,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оформивши це відповідним актом та вчинивши таким чином правочин щодо передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Гульден СТВ».

Вважає, що відповідно до ст. 369 ЦК України ј частка нежилого приміщення «А-2», загальною площею 1938,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є спільним майном подружжя ОСОБА_4, тому ОСОБА_4 без отримання нотаріальної згоди ОСОБА_5І, відповідно до ст. 369 ЦК України, не мала права розпоряджатися цим спільним майном, а ТОВ «Гульден СТВ»незаконно набуло право власності на ј частку нежилого приміщення «А-2», загальною площею 1938,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим, посилаючись на вимоги ст.ст. 215,217 ЦК України, просить суд визнати частково недійсним правочин між ОСОБА_4 та ТОВ «Гульден СТВ» (код ЄДРПОУ 35841071) щодо передання у власність ТОВ «Гульден СТВ»(код ЄДРПОУ 35841071) 1/8 частки нежилого приміщення «А-2», загальною площею 1938,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив свої позовні вимоги, надав пояснення, які співпадають із викладеним у позові, додаткового суду пояснив, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, що ОСОБА_4 купила нерухомість за гроші, які належали її сім'ї, що відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України на розпорядження майном подружжя потрібна згода іншого з подружжя, така згода потрібна бути як письмовою, так і нотаріально посвідченою, що він не бачив згоди ОСОБА_5 на цю угоду, у зв'язку з чим вважає, що ОСОБА_4 не мала права передавати ТОВ «Гульден СТВ» 1/8 частку нежилого приміщення «А-2», чому і просить визнати угоду недійсною. У разі визнання угоди недійсною ніяких правових наслідків не настане, тільки зараз ОСОБА_4 володіє ј часткою нежилого приміщення «А-2», а після визнання угоди недійсною 1/8 часткою цього нежилого приміщення буде володіти ОСОБА_5 На даний час за ОСОБА_5 право власності на це майно не зареєстроване, якби майно було зареєстроване за ОСОБА_5, то державний виконавець наклав би арешт на нього. Йому відомо про те, що ОСОБА_4 придбала ј частку нежилого приміщення «А-2»за договором купівлі-продажу від 28.07.2006 року, відомо це стало йому приблизно у той час, коли майно придбалося, на той час ОСОБА_5 вже був винен йому грошей, у зв'язку з чим вважає, що на придбання цього майна подружжя ОСОБА_5 використало належні йому гроші. ОСОБА_5 не доручав йому звертатися до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на Ѕ частку цього нерухомого майна, але в разі задоволення позову виконавча служба реалізує належну ОСОБА_5 частку майна і поверне йому борг. Просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив пояснення позивача, додатково суду повідомив про те, що за договором купівлі-продажу у 2006 році ОСОБА_4 набула право власності на нерухоме майно загальною площею 680,6 м2, протягом 2-х років розмір майна збільшився до 1938,3 м2, що акт передачі цього нерухомого майна до ТОВ «Гульден СТВ»нотаріально не посвідчений, що відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України статутний капітал ТОВ є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, що вже розглядалася в судах справа про виділ 1/8 частки нежилого приміщення «А-2», загальною площею 1938,3 м2, у задоволені позову було відмовлено. Зараз у позивача інші позовні вимоги -не виділити 1/8 частку нерухомого майна, а визнати правочин недійсним. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 до суду не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, за участю її представника ОСОБА_3

Третя особа ОСОБА_5 також до суду не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, за участю його представника ОСОБА_3

Представник відповідача ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5, будучи одночасно й представником відповідача ТОВ «Гульден СТВ»ОСОБА_3 пояснив, що ані обидва відповідачі, ані третя особа позовні вимоги не визнають у повному обсязі, проти їх задоволення заперечують, позиція як відповідачів, так і третьої особи є однакова, стосовно заявлених вимог пояснив наступне:

З метою здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_4 у 2006 році придбала разом з трьома іншими особами у спільну власність нерухоме майно, яке знаходиться у м. Святогірську, а 14.04.2008 року було створено ТОВ «Гульден СТВ», засновки якого передали власність кожен по ј частки нежилого приміщення «А-2», загальною площею 1938,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 було призначено його директором. На час придбання ОСОБА_4 цього нерухомого майна у 2006 році ОСОБА_5 не мав ніяких боргових зобов'язань перед ОСОБА_1, не було цих зобов'язань й на час створення ТОВ «Гульден СТВ»у 2008 році. Майно було передано за актом прийому-передачі майна, ТОВ «Гульден СТВ»прийняло це майно до статутного фонду відповідно до п. 9.3. свого Статуту. 31.07.2008 року було винесено рішення виконкомом Святогірської міської ради про передачу нежилого приміщення «А-2», загальною площею 1938,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у власність ТОВ «Гульден СТВ», а 01.08.2008 року ТОВ «Гульден СТВ»було видане свідоцтво про право власності на це майно. Вважає, що ОСОБА_1 не може звертатися до суду з цим позовом, так, як не є стороною по справі, так, як згідно до ст. 369 ЦК України з таким позовом може звертатися тільки співвласник майна, яким ОСОБА_1 не є. Під час передачі майна до статутного фонду ТОВ «Гульден СТВ»договір купівлі-продажу не укладався, при цьому закон нотаріальної згоди на це не передбачає. Після передачі майна до статутного фонду ТОВ учасник ТОВ отримав корпоративні права і одночасно втратив право власності на це майно. ОСОБА_5 14.04.2008 року був обізнаний про створення ТОВ «Гульден СТВ», у той же день був призначений головою ТОВ «Гульден СТВ», тому передання майна до статутного фонду ТОВ «Гульден СТВ»ОСОБА_4 здійснювалося з його відома та його згодою. ОСОБА_5 із позовом про визнання правочину недійсним до суду ніколи не звертався. Відсутність у ОСОБА_1 права на звернення до суду цим позовом прямо випливає із ст. 369 ЦК України та пункту 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним», згідно змісту яких особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Далі представник посилається на те, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України, п. 9.3. статуту ТОВ «Гульден СТВ»товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу.

Далі представник відповідачів та третьої особи посилається на п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008 № 13, при вирішенні спорів, пов'язаних із формуванням та зміною розміру статутного капіталу господарського товариства, судам необхідно керуватися нижченаведеним. Якщо акти приймання-передачі та положення установчих документів товариства не передбачають застережень про те, що внеском учасника до статутного капіталу товариства є майнові права, у тому числі право користування майном, то майновий внесок учасника до статутного (складеного) капіталу є об'єктом права власності товариства. На думку представника стаючи учасником товариства, учасники повинны виконати свій майновий обов'язок перед товариством та зобов'язані сформувати статутний капітал товариства. Взамін на передане до статутного капіталу та належне учасникам майно, вони отримують корпоративні права пропорційно вартості майна, внесеного до статутного капіталу товариства.

Представник відповідачів та третьої особи зазначає, що поняття «корпоративні права»передбачено ст. 167 Господарського Кодексу України, згідно до якого корпоративні права -це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, після чого робить висновок про те, що після внесення ОСОБА_4 належного їй майна до статутного капіталу ТОВ «Гульден СТВ»ОСОБА_4 втратила право власності на нього та набула корпоративні права (частку) у ТОВ «Гульден СТВ», якому й належить право власності на це нерухоме майно.

Внесок до статутного капіталу не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а є власністю товариства, що зазначено у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»№ 11 від 21.12.2007 року.

Представник відповідачів та третьої особи також зазначає, що усі ці обставини вже були предметом судового дослідження під час розгляду цивільної справи за поданням Жовтневого відділу ДВС Маріупольского МРУЮ про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, ухвалою Апеляційного суду Донецької області по цій справі була винесена ухвала, в якій встановлено, що на частку ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ «Гульден-СТВ»не може бути звернуто стягнення за боргами ОСОБА_5, оскільки таке стягнення допускається лише за особистими боргами учасника товариства. В цій ухвалі суду також було підтверджено те, що нерухоме майно - ј частка нежилого приміщення «А-2», загальною площею 1938,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було передано до статутного капіталу ТОВ «Гульден-СТВ» у встановленому законом порядку і власником цього майна з моменту його передачі до статутного капіталу є ТОВ «Гульден-СТВ». ЬТакож просив суд застосувати строк позовно давності, так, як ОСОБА_1 пояснив, що про укладання правочинів він дізнався у час їх укладання. Посив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову.

Під час розгляду справи судом встановлені наступні обставини:

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 22 грудня 2011 року по справі № 22-ц-1804/2011 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 стягнуто 3 % річних від простроченої суми за договором позики від 30.05.2008 року та від 30.03.2009 року в сумі 8606,17 грн., а рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11 серпня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 процентів за договором позики від 30 травня 2008 року - 198828 грн. та % за договором від 30.03.2009 року - 7334 грн. залишено без змін (а.с. 2-4).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11 серпня 2010 року по справі № 2-1952/10 з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 стягнуто 1024165 грн. боргу за договорами позики від 30.05.2008 року та від 30.03.2009 року (а.с. 8-9).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гульден СТВ»станом на 02.04.2012 року зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та має ідентифікаційний код 35841071; до складу засновників входить ОСОБА_4 (а.с. 10).

ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с. 11).

21.03.2012 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ за виконавчим листом № 2-1952/10, виданого 19.03.2012 року було відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 743398,00 грн. (а.с. 12).

Станом на 18.01.2007р. ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі рішення викокому Святогірської міської ради від 27.12.2006 року № 159 належали нежитлові будівлі, а саме: ј частка більярдної, Р-1, 102,8 м2, продсклад, РІ -1, кінотеатр, п-1, 506,9 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).

Станом на 01.08.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Гульден СТВ»на праві приватної власності на підставі рішення викокому Святогірської міської ради від 31.07.2008 року № 115 належала нежитлова будівля А-2, загальною площею 1938,3 м2, яка розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22, 65-67).

Згідно копії паспорту громадянина України ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, 31.10.1997 року уклала шлюб з ОСОБА_5 (а.с. 23-24).

28.08.2006 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу Приватне підприємство «Янтра-2002» продало, а ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 купили в рівних частках 6/100 часток будівель та споруд пансіонату «Слов'янсогірській», що знаходиться у АДРЕСА_1, а саме: літній кінотеатр П-1, загальною площею 506,9 м2, продсклад-навіс Р-1, загальною площею 70,9 м2, більярдну рІ-1, загальною площею 102,8 м2 (а.с. 52-53).

Згідно до протоколу № 1 загальних зборів ТОВ «Гульден СТВ»від 14.04.2008 року ТОВ «Гульден СТВ»створено 14.04.2008 року рішенням його засновників ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, кожен з яких вніс до статутного фонду ТОВ «Гульден СТВ», доля кожного із засновників складає по 25 % від статутного капіталу у сумі 5116262,00 грн. та складається з ј частки нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_5 призначений директором ТОВ «Гульден СТВ». Справжність підписів ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 посвідчено нотаріально (а.с.76,54-58).

Відповідно до Статуту ТОВ «Гульден СТВ»його засновниками є ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 (п. 1.2 Статуту); товариство є власником майна, переданого йому Учасниками у власність як вклад до статутного фонду (п. 9.3 Статуту) (а.с.59-61).

На загальних зборах учасників ТОВ «Гульден СТВ»18.04.2008 року прийнято рішення про те, що ТОВ «Гульден СТВ»є виключним власником майна - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 62-63).

Рішенням Виконавчого комітету Святогірської міської ради від 31.07.2008 року № 115 оформлено право приватної власності ТОВ «Гульден СТВ»на нежитлову будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с. 64).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2012 року по справі № 22-ц/0591/1102/2012 року ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07.10.2011 року про визначення частки майна боржника ОСОБА_5 у вигляді 1/8 частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстровано за ТОВ «Гульден СТВ», як об'єкт приватної власності ОСОБА_5, скасовано, у задоволені подання -відмовлено. Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07.10.2011 року, виходив з того, що згідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»та відповідно до вимог ст. 12 Закону України від 19 вересня 1991р. № 1576-ХІІ «Про господарські товариства»власником майна, переданого йому засновниками/учасниками є саме товариство. Вклад до статутного форду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (а.с. 68).

Суд, розглядаючи справу, виходив з наступного чинного законодавства України:

. Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»передбачено наступне;

· цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року N 1023-XII "Про захист прав споживачів", Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи (п. 1 постанови);

· відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (п. 2 постанови);

· відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (п. 5 постанови).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»передбачене наступне:

· судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

1. - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

2. - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

3. - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (п. 17 постанови).

· при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

1. - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;

2. - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

3. - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам відповідної інформації (п. 18 постанови).

· при вирішенні спорів, пов'язаних із формуванням та зміною розміру статутного капіталу господарського товариства, судам необхідно керуватися нижченаведеним. Якщо акти приймання-передачі та положення установчих документів товариства не передбачають застережень про те, що внеском учасника до статутного капіталу товариства є майнові права, у тому числі право користування майном, то майновий внесок учасника до статутного (складеного) капіталу є об'єктом права власності товариства (п. 33 постанови).

Згідно до ст. 85 Господарського Кодексу України господарське товариство є власником:

· майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески;

· продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства;доходів, одержаних від господарської діяльності товариства;

· іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 86 Господарського Кодексу України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті; вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі товариства; порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

Згідно до ч.1 ст. 87 Господарського Кодексу України сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства; товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Відповідно до ч.2 ст. 61 Сімейного Кодексу України об'єктом спільної власності подружжя є заробітна плата, пенсія, стіпендія, інші доходи, отримані одним з подружжя та внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківській установі.

Згідно до ст. 62 Сімейного Кодексу України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу суттево збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових або грошових витрат іншого з подружжя, то воно у разі спору може бути визнано за рішенням суду об'єктом спільной власності подружжя.

28.06.2006 року ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 купили у ПП «Янтра-2002»в рівних частках 6/100 часток будівель та споруд пансіонату «Слов'янсогірській», що знаходиться у АДРЕСА_1, а саме: літній кінотеатр П-1, загальною площею 506,9 м2, продсклад-навіс Р-1, загальною площею 70,9 м2, більярдну рІ-1, загальною площею 102,8 м2 (а.с. 52-53).

Право власності на нерухоме майно - ј частки більярдної, Р-1, 102,8 м2, продскладу, РІ -1, кінотеатру, п-1, 506,9 м2, які розташовані за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, АДРЕСА_1 було зареєстроване за ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі рішення викокому Святогірської міської ради від 27.12.2006 року № 159 належали нежитлові будівлі (а.с. 21).

15.04.2008 року на загальних зборах засновниками ТОВ «Гульден СТВ»ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 було прийняте рішення про передачу до статутного фонду ТОВ «Гульден СТВ» кожним з них по ј частки нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 1279065,50 грн. доля кожного із засновників складає по 25 % від статутного капіталу у сумі 5116262,00 грн.

Рішенням Виконавчого комітету Святогірської міської ради від 31.07.2008 року № 115 оформлено право приватної власності ТОВ «Гульден СТВ»на нежитлову будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с. 64).

Таким чином, в проміжок часу з 28.06.2006 року по 31.07.2008 року загальна площа та вартість нерухомого майна ОСОБА_4, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 значно збільшилася; зазначену обставину в судовому засіданні визнав позивач ОСОБА_1

З наданих сторонами по справі доказів слідує, що станом на час розгляду цієї справи в суді рішення суду про визнання нерухомого майна, площа та вартість якого збільшилася об'єктом спільной власності подружжя ОСОБА_4 не приймалося.

З наданих сторонами суду документів встановлено, що 15.04.2008 року на загальних зборах засновниками ТОВ «Гульден СТВ»ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 було прийняте рішення про передачу до статутного фонду ТОВ «Гульден СТВ» кожним з них по ј частки нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 1279065,50 грн. доля кожного із засновників складає по 25 % від статутного капіталу у сумі 5116262,00 грн.

Правовим наслідком цього рішення стала передача до статутного капіталу ТОВ «Гульден СТВ»усіма його засновниками нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною вартістю 5116262,00 грн., про що зазначено в Статуті ТОВ «Гульден СТВ»(а.с. 60 зворот).

Відповідно до ст. 85 Господарського Кодексу України ТОВ «Гульден СТВ»є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною вартістю 5116262,00 грн., як майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Право власності ТОВ «Гульден СТВ»на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною вартістю 5116262,00 грн., як майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески, підтверджується рішенням Виконавчого комітету Святогірської міської ради від 31.07.2008 року № 115 та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, реєстрацією прав власності на це майно (а.с. 64-67).

Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати частково недійсним правочин, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Гульден СТВ» з метою створення статутного фонду ТОВ «Гульден СТВ»щодо передання у власність ТОВ «Гульден СТВ 1/8 частки нежилого приміщення «А-2», загальною площею 1938,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зазначаючи про те, що ОСОБА_4 виступає засновником ТОВ «Гульден СТВ»та з метою формування статутного капіталу цього товариства передає 15.04.2008 року 1/4 частки нежилого приміщення «А-2», загальною площею 1938,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 фактично своїм правовим наслідком потягнуть зміни як до рішення загальних зборів засновників ТОВ «Гульден СТВ», так і до Статуту ТОВ «Гульден СТВ», але позов до засновників ТОВ «Гульден СТВ»не пред'являвся.

Підставою визнання правочину частково недійсним позивач зазначає відсутність письмової нотаріальної згоди ОСОБА_5 на вчинення правочину його дружиною ОСОБА_4, пояснюючи при цьому, що підтвердженням цього є відсутність нотаріального посвідчення на оригіналі Акту прийняття-передання нерухомого майна, який знаходиться на зберіганні у органі виконавчої влади.

Суд не може погодитися із зазначеним доводом позивача в частині доведеності відсутності такої згоди, так, як наявність або відсутність нотаріального посвідчення Акту приймання-передання нерухомого майна не може бути підтвердженням або спростуванням відсутності згоди одного з подружжя на вчинення правочину іншим з подружжя.

Позивачем ОСОБА_1 жодних доказів укладання правочину між ТОВ «Гульден СТВ»та саме ОСОБА_4 (а не ОСОБА_4) стосовно нерухомого майна, визначним критерієм якого є площа 1938,3 м2 (а не вартість 1279065,50 грн.) не надано.

Таким чином, правочин між ОСОБА_4 та ТОВ «Гульден СТВ» з метою створення статутного фонду ТОВ «Гульден СТВ»щодо передання у власність ТОВ «Гульден СТВ 1/8 частки нежилого приміщення «А-2», загальною площею 1938,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ніколи не укладався, згідно до рішення загальних зборів засновників ТОВ «Гульден СТВ»чотири фізичні особи: ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 передали кожен у власність ТОВ «Гульден СТВ»по ј частки нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 1279065,50 грн.

Позовні вимоги до ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не пред'являлися.

Визнання за рішенням суду ј частки нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 1279065,50 грн. сумісною спільною власністю подружжя ОСОБА_5 відсутнє.

Висновки позивача ОСОБА_1, побудовані на положеннях Сімейного Кодексу України, що регламентують право спільної сумісної власності подружжя і визнання правочину недійсним за відсутності письмової нотаріальної згоди іншого з подружжя на укладання правочину з нерухомого майна, набутого у шлюбі, є юридично неспроможними в даному конкретному випадку, оскільки відносини, що зачіпаються у позові, виникають з права ОСОБА_4 на ј частину нерухомого майна, яке нею, як засновником товариства, було внесено до статутного капіталу ТОВ «Гульден СТВ», а частка ОСОБА_5 у встановленому законом порядку не виділялася, нерухоме майно спільною власністю подружжя ОСОБА_5 не визнавалося.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що він про придбання ОСОБА_4 нерухомого майна, а саме ј частки нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 дізнався під час його придбання, заявив, що він вважає, що це майно як придбалося, так і збільшувалося за його гроші; звернувся з цим позовом до суду 24.09.2012 року, що свідчить про пропуск ним строку позовної давності, на застосуванні якого наполягає представник відповідачів та третьої особи.

Таким чином, усі зібрані по справі докази свідчать про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10-15, 60, 61, 107, 130, 174, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гульден СТВ», третя особа ОСОБА_5, про визнання правочину частково недійсним залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08 грудня 2012 року.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду Гусинський М. О.