ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/1836/12
Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
за участю:
секретаря судового засідання: Грищук С.Д.
представника позивача (апелянта): ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, про визнання протиправним,скасування рішення та стягнення коштів , -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (УПФ України у м. Хмельницькому), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (ГУ ДКСУ у Хмельницькій області), про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача щодо відмови у поверненні коштів у сумі 8598,84 грн., сплачених позивачем в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та стягнення з відповідача на користь позивача 8598,84 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні автомобіля марки AUDI Q7, кузов НОМЕР_1, реєстраційний державний номер НОМЕР_2.
Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких позивач просить змінити резолютивну частину оскаржуваної постанови, виклавши її у новій редакції : «Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови у поверненні коштів в сумі 8598,84 грн., сплачених позивачем в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а відповідач просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, тоді як про задоволення апеляційної скарги УПФ України у м. Хмельницькому заперечив, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у грудні 2011 року позивачем придбано автомобіль та розпочато його реєстрацію. При реєстрації придбаного автомобіля в органах ДАІ позивачем сплачено збір до Пенсійного фонду з відчуження автомобіля (3% його вартості) в сумі 8598,84 грн., що підтверджується квитанцією №125338/11 від 10 грудня 2011 року.
В подальшому, позивач звернулась із письмовою заявою до УПФ України у м. Хмельницькому про повернення сплачених нею коштів, однак листом від 08 лютого 2012 року їй було відмолено у задоволенні її заяви.
Дана відмова стала підставою для звернення позивача до Хмельницького окружного адміністративного суду з даним позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є платником тривідсоткового збору до Пенсійного фонду України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений в Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", в переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Вказана норма Закону покладає обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03 листопада 1998 року, платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій по відчуженню легкових автомобілів, є особа, яка набула права власності на автомобіль.
Зокрема, відповідно до п. 12 вищезазначеного Порядку, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуженням легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій ( крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та враховуючи ч. 4 ст. 9 КАС України, відповідно до якої, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, законам України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому при вирішенні даного питання пріоритетним є Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, з аналізу вищевикладених обставин справи вбачається, що обов'язок сплати збору не може бути покладений на особу, яка набуває право власності у відповідності до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03 листопада 1998 року, оскільки це суперечить акту вищої юридичної сили.
Виходячи з наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач має право на повернення помилково сплаченої до органу Пенсійного фонду України суми у розмірі 8598,84 грн.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року, - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 04 вересня 2012 року .
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.
Судове рішення № 27895822, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2270/1836/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: