Рішення № 27894734, 23.11.2012, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/5540/12

23.11.2012 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді - Хіневич А.М.

при секретарі - Макаревич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Радянська Україна» до ОСОБА_1 про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрації -

в с т а н о в и в:

Позивач в особі свого Генерального директора звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та зняття його з реєстрації за зазначеною адресою.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що йому на праві власності належить АДРЕСА_1, в якій зареєстрований відповідач, як працівник підприємства. З 2006 року відповідач з підприємства звільнився, та з цього з року припинив проживати у вказаній квартирі. З 2007 року квартира була розподілена іншим співробітникам підприємства. До теперішнього часу відповідач квартирою добровільно не користується, в ній не проживає більше 6 місяців. Реєстрація відповідача перешкоджає новим квартирозйомникам реалізувати своє права на приватизацію цієї квартири.

У судове засідання позивач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, участь свого представника не забезпечив, надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили позов задовольнити у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Таким чином, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання належним чином, та відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення).

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач АТОВ «Радянська Україна» є власником домоволодіння АДРЕСА_1 у зазначеному будинку в тому числі. (а.с.7)

Відповідно до даних домової книги на зазначений житловий будинок, в ньому зареєстрований відповідач - ОСОБА_1 (а.с. 8)

Згідно акту, складеному депутатом Чистеньської сільської ради Зайцевим В.Г., ОСОБА_1 з 04.04.2006 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1, не проживає. В квартирі проживають та зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.6)

Згідно з частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.163 ЖК України у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених ч.1, п.п.1, 5 ч.3, ч.4 ст.71 ЖК України.

Частиною першою ст.71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до вимог частини 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

З матеріалів справи було встановлено, що позивач є власником житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 в тому числі. Відповідач по справі з 04.04.2006 р. до теперішнього часу не використовував надане йому право користування квартирою, перешкоди в цьому йому не чинилося, інтересу до зазначеного домоволодіння він не мав, підстав, за яких за наймачем зберігається житлове приміщення строком більш ніж 6 місяців не встановлено, у зв'язку із чим, право ОСОБА_1 з огляду на приписи Закону, на користування житловим приміщенням припиняється.

З урахуванням зазначеного, приймаючи до уваги сукупність доказів по справі, з огляду на вимоги Закону, суд приходить до висновку про задоволення в цій частині вимог позивача та визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Що стосується вимог позивача про зняття ОСОБА_1 з реєстрації, то в цій частині позов задоволений бути не може.

Так, статтею 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Частиною 1 ст. 7 цього ж Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, відповідно є підставою для виписки з квартири, тому додатково зобов'язувати реєстраційні органи вчинити ці дії не має потреби, а, крім того, це не є тим способом захисту права, який передбачений ст.16 ЦК України.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім документально підтверджені судові витрати в розмірі 107,30 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226,294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Радянська Україна» до ОСОБА_1 про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрації,- задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Радянська Україна», (30833820) судові витрати у сумі 107 грн.30 коп.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя