Рішення № 27893598, 22.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р.Справа № 5023/4942/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", м. Київ, до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Мельникове Валківського району Харківської області, простягнення 22530,17 грн.

за участю представників:

позивача - Усатюк І.В. (дов.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Ерсте Банк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути заборгованість за договором оренди від 01.08.2011 р. у сумі 22530,17 грн., в т.ч. заборгованість по орендній платі - 17917,52 грн., пеня - 4612,65 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду, які направлялась за місцем реєстрації відповідача, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Відповідачем ухвала суду отримана, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Суд вважає, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01.08.2011 року між Публічним АТ "Ерсте Банк" (позивач, орендодавець) та ФО П ОСОБА_1 (відповідач, орендар) було укладено договір оренди (найму) нежитлового приміщення (Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 33,9 кв.м, яке розташоване в будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 2.2 Договору при передачі об'єкту оренди складється акт приймання-передачі із зазначенням технічного стану об'єкта. У момент підписання акту приймання-передачі орендодавець передає орендарю ключі від об'єкта оренди. У разі припинення або розірвання цього договору орендар повертає орендодавцю об'єкт оренди у належному стані не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до п. 2.4 договору об'єкт оренди вважається переданим в оренду з дня підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання - передачі від 01.02.2011р. відповідач прийняв вищезазначене нежитлове приміщення в тимчасове платне користування (оренду).

Згідно п. 3.1 строк оренди встановлений на 12 місяців.

Відповідно до п. 4.1 договору з урахуванням змін, що внесені додатковим договором № 1 від 01.02.2012р., розмір орендної плати за 1кв.м. на місяць з 01 серпня 2011 року по 31 жовтня 2011 року складає 120,00 грн. в т.ч. ПДВ; з 01 листопада 2011 року по 31 січня 2012 року - 150,00 грн. в т.ч. ПДВ., з 01 лютого 2012 року по 30 квітня 2012 року - 100,00 грн. в т.ч. ПДВ., з 01 травня 2012 року - 150,00 грн. загальна сума орендної плати на місяць визначається шляхом множення кількості квадратних метрів площі об'єкту оренди згідно з актом приймання-передачі на зазначений розмір орендної плати за один квадратний метр.

Крім того сторонами в додатковому договорі № 1 від 01.02.2012 р. було погоджено, що орендар зобов'язується виплатити заборгованість по орендній платі, що виникла за попередні місяці оренди приміщення, в розмірі 14 415 (чотирнадцяти тисяч чотириста п'ятнадцяти) гривень 91 коп. в т.ч. І1ДВ в строк до 28 лютого 2012 року або звільнити приміщення в строк до 05 березня 2012 року та виплатити заборгованість по орендній платі (пункт 6.2.10 в редакції додаткового договору).

У відповідності до п. 4.3 договору оренди орендна плата підлягає нарахуванню з дати підписання сторонами акта прийому-передачі об'єкта оренди ФОП ОСОБА_1 і припиняється з дня підписання акту прийому-передачі об'єкта оренди АТ "Ерсте Банк", а пунктом 4.4 передбачено, що орендна плата сплачується ФОП ОСОБА_1 у безготівковому порядку шляхом банківського переказу на поточний рахунок АТ "Ерсте Банк" не пізніше 10-го числа поточного місяця, за який здійснюється оплата.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 01.08.2011р., актами виконаних робіт за період з вересня 2011 р. по травень 2012р., при цьому відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував свої зобов'язання щодо сплати орендної плати.

Позивач звертався до відповідача з листами від 07.10.2011р., від 18.01.2012р., 10.07.2012р. щодо погашення існуючої заборгованості.

В листі від 31.01.2012р. відповідач зазначав, що у нього склалася важка фінансова ситуація, у зв'язку з чим затримана оплата орендної плати, однак він гарантує оплату заборгованості.

16 травня 2012 року ФОП ОСОБА_1 повернув об'єкт оренди АТ "Ерсте Банк", що підтверджується актом приймання передачі орендованого майна.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок суми заборгованості, з якого вбачається, що залишок несплаченої заборгованості (з урахуванням проведених оплат) за період жовтень 2011р. - травень 2012 р. складає 17917,52 грн.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів відсутності заборгованості, хоча відповідач мав можливість надати відповідні докази.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати розмірі 17917,52 грн.

Крім того умовами договору оренди, а саме пунктом 8.3, передбачено, що у випадку прострочення сплати орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 4612,65 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Такої ж позиції дотримується Верховний суд України в постановах № 25/187 від 24.10.2011 р., № 5002-2/5109-2010 від 07.11.2011 р.

Судом зроблений перерахунок пені з урахуванням розміру нарахованої пені подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості, згідно з яким до стягнення підлягає пеня за періоди, що заявлені в розрахунку позивача, в розмірі 1915,99 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1915,99 грн. підлягають задоволенню, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 2696,66 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк" (03056, м. Київ, вул. Польова, буд.24-Д, ідентифікаційний код 34001693) заборгованість з орендної плати в сумі 17917,52 грн., пеню в сумі 1915,99 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 2696,66 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.11.2012 р.

Суддя Яризько В.О.