Постанова № 27893424, 04.12.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.Справа № 5017/2363/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Мацюри П.Ф., Філінюка І.Г.

(Склад колегії суддів згідно розпорядження голови суду № 914 від 19.11.2012р.)

при секретарі: Станковій І.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Земляков О.А., довіреність № 01/11-2001, від 06.12.2011р.;

від відповідача - Монастирна І.О., довіреність № б/н, від 26.09.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ-ГРУП"

на рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2012 р.

по справі № 5017/2363/2012

за позовом Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ-ГРУП"

про стягнення 102 817,87 грн.

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

Позивач, Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ-ГРУП" за послуги теплопостачання за договором № 6382 з урахуванням уточнень у сумі 92 737,51 грн. , 3% річних 1 838,51 пеню 8 241,85 та витрати на судовий збір.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.10.2012р. (суддя Гут С.Ф.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "БЕРЕГ-ГРУП" на користь КП „Теплопостачання міста Одеси" заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 92 737, 51 грн., 1 834,77 грн. -3% річних, пеню у розмірі 4 808,68 грн., судові витрати по сплаті судового збору 2 027,62 грн. В решті позову відмовлено.

Рішення суду в частині стягнення сум мотивоване тим, що відповідач неналежно виконав умови договору на послуги теплопостачання № 6382 від 01.10.2007р. укладеного між сторонами в частині сплати отриманих послуг.

В частині відмови у позові суд мотивував рішення застосуванням скорочених строків позовної давності для нарахування пені, а тому період стягнення пені зменшив до одного року (з 10.08.11 по 10.08.2012 р.)

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕРЕГ -ГРУП" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Одеської області та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про неналежне виконання позивачем обов'язку про надання послуг з теплопостачання, а саме зменшення обсягу постачання теплової енергії. Сторона вказує на відсутність доказів отримання ним теплової енергії, а саме відсутність звітів за спожиту теплову енергію, актів звірки та взагалі належних розрахунків, які на підставі Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 23.11.2005 р. № 1044 є обов'язковими для вирішення даного спору. Крім того, сторона звертає увагу на те, що опалювальна площа значно менша ніж загальна площа приміщень відповідача.

Більш детальніше доводи вказані у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2007 р. між КП „Теплопостачання міста Одеси" та ТОВ "БЕРЕГ -ГРУП" укладено договір на послуги теплопостачання, за умовами якого постачальник надає послуги з подачі теплової енергії, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в термін, передбачений цим договором. (а.с,12-15)

Відповідно до пункту 2.1 Договору теплова енергія постачається Споживачу на опалювання приміщень офісів по вул. Троїцька, 43-Б та по вул. Жуковського, 15, в обсягах згідно Додатку 1 до цього Договору.

Відповідно до додатку 1 (а.с.16) теплове навантаження визначено на об'єкті Троіцька вул., 43 "Б" у розмірі 0,0230 (Гкал/год) по вул. Жуковського,15 0,0405 (Гкал/год), а разом 0,0635 (Гкал/год) орієнтована вартість теплової енергії, що постачається Споживачу за поточний рік. відповідно до тарифу 285,39 грн. діючого на момент укладання договору, становить 28 964,43 грн., ПДВ 5 792,89 грн., всього 34 757,31 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем зроблено розрахунок заборгованості відповідача за період з 01.01.2011р. по 01.07.2012р., виходячи з тарифу 570,3 (Гкал/год) січень -серпень 2011р. та 1 015,56 (Гкал/год) з жовтня 2011р. по червень 2012 р.

Відповідно до п.4.2.3 Договору Теплопостачальна організація зобов'язана повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла.

Судовою колегією витребувані від позивача доказі зміни тарифів, що доведені до відомості споживача у письмовій формі листом № 13/2 -7-67 від 14.10.2011 р.

Згідно з п. 6.1 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів 285,39 грн. за 1 Гкал на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації.

При відсутності приладу обліку (або введення його в експлуатацію) кількість спожитої теплової енергії визначається згідно п.5.3 даного договору.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що при відсутності приладу обліку (або виході його з ладу) кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом: на опалення -згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання споживача в розрахунковий період; Теплове навантаження -це норма витрат на опалення будівель, яка визначається згідно будівельного обсягу та опалювальних характеристик будівель.

Згідно з пунктом 6.3 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальної організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Щомісяця Споживач та Теплопостачальна організація до числа 15 місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків враховується для подальшої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 6382 складає 94 737, 51 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

За таких обставин сума заборгованості підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частині 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши суму нарахувань 3% річних за весь час прострочення судова колегія погоджується з висновком суду про стягнення 1 834,77 грн. річних.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом першої інстанції здійснено нарахування пені у сумі 4 808,65 грн. з посиланням на норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно приписів якого, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Законом передбачено обмеження розміру пені, що підлягає стягненню і вказано, що розмір пені, визначений сторонами у договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіряючи розмір пені, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що висновок господарського суду про відмову у стягненні пені у решті позовних вимог ( заявлене 8 241,85 грн. а стягнуто 4808, 65 грн.) є правильним.

Доводи апеляційної скарги про неналежне виконання позивачем умов договору та постачання теплоносія у неповному обсязі не приймаються до уваги та спростовуються відсутністю відповідних доказів, актів про відсутність теплоносія, листування тощо.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що опалювальна площа значно менша ніж загальна площа приміщень не приймаються до уваги, оскільки не мають правового значення. Сторонами узгоджено додатком № 1 (а.с.16) об'єм теплового постачання, вартість теплової енергії, що постачається Споживачу за поточний рік визначається сторонами договором. При цьому розмір площі опалювання сторонами не визначений.

Інші доводи спростовуються обставинами справи, а тому судовою колегією не приймаються до уваги.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду залишається без змін, як прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права при повному з'ясуванні обставин справи, що мають істотне значення у справі.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ-ГРУП" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2012р. у справі 5017/2363/2012 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 06.12.2012р.

Головуючий суддя В.А.Лисенко

Суддя П.Ф.Мацюра

Суддя І.Г. Філінюк