Рішення № 27893244, 28.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/70 28.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій»

до Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва»

про стягнення 8 482 675,78 грн.

Колегія суддів у складі:

Суддя (головуюча) Гавриловська І.О.

Суддя Картавцева Ю.В.

Суддя Жагорнікова Т.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Гогітідзе В.Ф. -дов. № 7 від 19.01.11 р., № 15 від 03.08.12 р.,

№ 09/1401 від 30.08.11 р.

від відповідача: Перелигіна О.А. -дов. № 19/10/2012/4 від 19.10.12 р.;

Шелудько Ю.М. -дов. № 2706 від 14.11.11 р.;

Шумиліна О.А. -дов. № 2188 від 27.07.12 р.;

Вітер В.М. -дов. № 2637 від 07.09.12 р.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Екостандарт»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Господар»Дарницького району м. Києва про стягнення 10 613 521,47 грн. суми основного боргу, 150 010,31 грн. інфляційних нарахувань, 41 016,59 грн. трьох відсотків річних та 211 919,05 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 430132 від 01.10.1998 р. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Ухвалою суду від 07.03.11 р. було порушено провадження у справі № 37/70 та призначено її розгляд на 20.04.11 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представники позивача у судовому засіданні 20.04.11 р. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 07.03.11 р. надали витребувані судом документи та письмові пояснення у даній справі.

У зв'язку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливав 05.05.11 р., представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, задовольнив.

Представник відповідача у судове засідання 20.04.11 р. не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 17.03.11 р., яке підтверджує отримання відповідачем 21.03.11 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

З метою витребування додаткових доказів у справі, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 07.03.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 20.04.11 р. розгляд справи № 37/70 було відкладено на 16.05.11 р., зобов'язано: позивача надати суду докази здійснення відповідачем оплат за договором № 430132 від 01.01.1998 р.; відповідача -відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 16.05.11 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та надав суду клопотання про заміну найменування позивача з Закритого акціонерного товариства «Екостандарт» на Публічне акціонерне товариство «Екостандарт», що підтверджується наданими позивачем копією витягу зі статуту, копією довідки ЄДРПОУ та копією свідоцтва про державну реєстрацію, яке суд задовольнив. Витребуваних судом доказів здійснення відповідачем оплат за договором № 430132 від 01.01.1998 р. позивач не надав.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.11 р. надав суду усні пояснення по суті спору та письмовий відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Також представником відповідача було надано суду клопотання про зобов'язання відповідача надати банківські виписки та про витребування у КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»інформації стосовно перерахування на розрахунковий рахунок ПАТ «Екостандарт»платежів від населення за використану теплову енергію за грудень 2010 р. та січень 2011 р. із зазначенням розміру поточних оплат за вказаний період та погашення боргу, що існував станом на 01.12.10 р. Своє клопотання відповідач обґрунтував тим, що відповідно до договору № 337 від 02.01.29 р., укладеного між КП «Господар Дарницького району м. кИєва»та КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», обробку, розщеплення та перерахування платежів населення за надані КП «Господар Дарницького району м. Києва»та підприємствами-виробниками житлово-комунальні послуги здійснює КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр». У зв'язку з необхідністю витребувати нові докази у справі, відповідач просив продовжити строк вирішення даного спору.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача, суд його відхилив з тих підстав, що строк розгляду даного спору вже сплинув.

Крім того, нормами Господарсько-процесуального кодексу України не передбачено повноваження господарського суду зобов'язувати одну із сторін на вимогу іншої надавати певні докази, в тому числі враховуючи те, що їх отримання передбачає понесення додаткових матеріальних витрат.

З метою повторного витребування у позивача доказів здійснення відповідачем оплат за договором № 430132 від 01.01.1998 р., у судовому засіданні 16.05.11 р. було оголошено перерву до 23.05.11 р. о 09:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні 23.05.11 р. надав суду письмове клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про кількість та вартість наданої теплової енергії за договором від 01.01.1998 р. № 430132 за грудень 2010 р., січень 2011 року, а також зведених відомостей КП ГІОЦ розщеплення оплати за період з 01.12.10 р. по 01.03.11 року, яке суд задовольнив та залучив зазначені документи до матеріалів справи.

У зв'язку з тим, що КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»(КП ГІОЦ) на підставі договору з відповідачем здійснює обробку, розщеплення та перерахування платежів населення за надані житлово-комунальні послуги, представник позивача надав письмове клопотання про витребування наступної інформації, що є суттєвою для вирішення даного спору:

- на підставі якого документу чинного у період з 01.12.10 р. до 01.02.11 р. проводилося для відповідача друкування рахунків на їх оплату та розщеплення платежів населення за комунальні послуги на рахунки виробників та виконавців цих послуг;

- до якого числа кожного місяця та від яких організацій, підприємств до КП ГІОЦ надходять дані за минулий місяць щодо чисельності мешканців відповідача та фактичних обсягів спожитої ними теплової енергії;

- до якого числа кожного місяця КП ГІОЦ проводить для відповідача друкування рахунків на їх оплату населенням за минулий місяць;

- до якого числа кожного місяця здійснюється передача КП ГІОЦ рахунків на їх оплату відповідачу;

- чи враховано в спірному періоді оплата за період опалювального сезону 2009-2010 років;

- чи враховано в спірному періоді грошові кошти, що надійшли від населення як оплата боргу минулих періодів, та якою саме сумою;

- надати копії рахунків, на підставі яких КП ГІОЦ здійснено розщеплення платежів населення за комунальні послуги на рахунок виробника теплової енергії - ПАТ «Екостандарт»за спірний період;

- дати роз'яснення щодо інформації, вказаної в зведеній відомості розщеплення (ф. 3.4) оплати за опалення та підігрів води (ф. 3.21) в рядку «в т.ч. сплата боргу»за який саме період погашення заборгованості,

а також про витребування від КП ГІОЦ платіжних документів про перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПАТ «Екостандарт»за спожиту теплову енергію.

Розглянувши клопотання позивача, суд його відхилив з тих підстав, що питання, наведені позивачем, стосуються договірних відносин між відповідачем і КП ГІОЦ і не стосуються спору, що розглядається у даній сраві.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.05.11 р. надав суду усні пояснення по суті спору та клопотання про зупинення провадження у даній справі № 37/70 до прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом за наслідками розгляду апеляційної скарги у справі № 7/571 за позовом Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»до Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва»про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 27 447 151, 95 грн. за договором № 430132 від 01.01.1998 р. за період з 01.12.09 р. до 01.12.10 р.

Розглянувши клопотання відповідача, суд його відхилив з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Зокрема, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Проте з матеріалів справи вбачається, що справа № 37/70 та справа № 7/571 не є пов'язаними, оскільки у справі № 7/571 позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 430132 від 01.01.1998 р. за період 01.12.09 р. до 01.12.10 р., а у справі № 37/70 -за період з 01.12.10 р. до 01.02.11 р.

За таких обставин, суд визнав клопотання відповідача необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

З метою повторного витребування у позивача додаткових доказів у справі, а саме, доказів здійснення відповідачем оплат за договором № 430132 від 01.01.1998 р., у судовому засіданні 23.05.11 р. було оголошено перерву до 25.05.11 р. о 10:10 год.

У судове засідання 25.05.11 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, витребуваних судом документів не надав.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.05.11 р. надав суду клопотання про призначення у даній справі судово-бухгалтерської експертизи у зв'язку з тим, що для визначення розміру заборгованості КП «Господар Дарницького району м. Києва»перед ПАТ «Екостандарт»за період з 01.12.10 р. до 01.02.11 р. за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 430132 від 01.01.1998 р. необхідні спеціальні знання; просив виконання експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та поставити на вирішення експертів питання, у якому розмірі документально підтверджується заборгованість КП «Господар Дарницького району м. Києва»перед ПАТ «Екостандарт»за період з 01.12.2010 р. до 01.02.2011 р. за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 430132 від 01.01.1998 р.?

Господарський суд міста Києва визнав за необхідне призначити судову експертизу у даній справі для вирішення питання: у якому розмірі документально підтверджується заборгованість КП «Господар Дарницького району м. Києва»перед ПАТ «Екостандарт»за період з 01.12.2010 р. до 01.02.2011 р. за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 430132 від 01.01.1998 р.?

При цьому суд виходив з того, що обставини справи неможливо встановити без застосування спеціальних знань, оскільки надані сторонами документи є значними за обсягом і для їх оцінки необхідні поглиблені бухгалтерські знання, тоді як вони мають суттєве значення для розгляду спору по суті.

Приймаючи до уваги вищевикладене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.11 р. було призначено у даній справі судово-бухгалтерську експертизу для вирішення питання: у якому розмірі документально підтверджується заборгованість КП «Господар Дарницького району м. Києва»перед ПАТ «Екостандарт»за період з 01.12.2010 р. до 01.02.2011 р. за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 430132 від 01.01.1998 р., укладеним між Спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Укр-Кан Пауер», правонаступником якого є ПАТ «Екостандарт», та Державним комунальним підприємством «Господар», яке було перейменовано на Комунальне підприємство «Господар Дарницького району м. Києва», виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; витрати на проведення судової експертизи суд поклав на відповідача.

09.06.11 р. справу № 37/70 було скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.

11.10.11 р. супровідним листом (вихідний № 5377/11-19 від 27.09.2011 р.) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув матеріали справи № 37/70 до Господарського суду м. Києва, повідомивши, що станом на 26.09.11 р. кошти на проведення експертизи на рахунок інституту не надійшли, у зв'язку з чим ухвала суду від 25.05.11 р. залишена без виконання.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 41, 79, 86 ГПК України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.11 р. було поновлено провадження у справі № 37/70, призначено її розгляд на 07.11.11 р.; зобов'язано КП «Господар Дарницького району м. Києва»надати суду докази належного виконання вимог суду, викладених в пункті 5 ухвали Господарського суду міста Києва від 25.05.11 р. № 37/70, або у письмовій формі повідомити суду про обґрунтовані причини неможливості виконати вимоги суду з доказами у підтвердження таких причин.

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.11 р. надав суду письмові пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 07.11.11 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 13.10.11 р., яке підтверджує отримання ним 17.10.11 р. ухвали суду від 11.10.11 р.

У зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 11.10.11 р. у даній справі, ухвалою суду від 07.11.11 р. розгляд даної справи було відкладено на 14.11.11 р., повторно зобов'язано КП «Господар Дарницького району м. Києва»надати суду докази належного виконання вимог суду, викладених в пункті 5 ухвали Господарського суду міста Києва від 25.05.11 р. № 37/70, або у письмовій формі повідомити суду про обґрунтовані причини неможливості виконати вимоги суду з доказами у підтвердження таких причин.

У судовому засіданні 14.11.11 р. представник позивача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме, зведених відомостей Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»про оплату відповідачем спожитої теплової енергії за період з грудня 2010 р. до лютого 2011 р. та доказів направлення відповідачу акту звіряння суми заборгованості за спірний період, яке суд задовольнив, та залучив зазначені документи до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.11.11 р. надав суду клопотання про повторне призначення у даній справі судово-бухгалтерської експертизи у даній справі з метою вирішення експертами питань, визначених ухвалою від 25.05.11 р. у справі № 37/70, просив виконання експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, поклавши витрати на КП «Господар Дарницького району м. Києва». У даному клопотанні відповідач пояснив, що у нього не було можливості оплатити вартість проведення експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва № 37/70 від 25.05.11 р., у зв'язку з чим матеріали даної справи були повернуті Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз без виконання.

Розглянувши клопотання відповідача, суд його задовольнив частково, лише в частині зупинення провадження у даній справи, оскільки судова експертиза вже була призначена ухвалою № 37/70 від 25.05.11 р. у даній справі, і дана ухвала щодо необхідності призначення судової експертизи є чинною, у зв'язку з чим повторно призначати судову експертизу не потрібно.

Враховуючи те, що відповідач пояснив причини несплати ним вартості експертизи у відповідності до рахунку КНДІСЕ, надав суду докази у підтвердження неможливості оплатити проведення експертизи, а також пообіцяв здійснити оплату проведення експертизи, суд визнав за необхідне повторно направити матеріли справи №37/70 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи у даній справі, призначеної ухвалою суду від 25.05.11 р.

Враховуючи наведене, у зв'язку з повторним направленням справи № 37/70 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи призначеної ухвалою суду № 37/70 від 25.05.11 р., суд ухвалою від 14.11.11 р. ухвалив зупинити провадження у справі № 37/70 та направив дану справу до КНДІСЕ.

26.11.11 р. справа № 37/70 була направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

02.08.12 р. супровідним листом (вих. № 13075/13083/11-44 від 30.07.12 р.) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув матеріали справи № 37/70, акт здачі-приймання висновку судової економічної експертизи № 13075/13083/11-44 від 30.07.12 р. та висновок судової економічної експертизи № 13075/13083/11-44 від 30.07.12 р. у справі № 37/70.

Ухвалою суду від 03.08.12 р. було призначено розгляд справи № 37/70 на 05.09.12 р., зобов'язано сторін надати письмові пояснення у справі з урахуванням висновку судової економічної експертизи 13075/13083/11-44 від 30.07.12 р.

Через службу діловодства суду 26.09.11 р. від позивача надійшло клопотання про відвід судді у справі № 27/270.

У судовому засіданні 05.09.12 р. представник позивача підтримав дане клопотання, просив його задовольнити з посиланням на те, що, суддя Гавриловська І.О. зацікавлена особа і її неупередженість викликає сумнів.

Ухвалою суду від 05.09.12 р. клопотання про відвід судді було залишено без задоволення.

Через службу діловодства суду 04.09.12 р. від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог та 05.09.12 р. надійшли письмові пояснення, які були залучені до матеріалів справи.

Згідно з клопотанням про зменшення позовних вимог, яке було прийняте судом, позивач просив суд стягнути з відповідача 8 131 091,38 грн. основного боргу, 105 375,93 грн. інфляційних нарахувань, 28 382,12 грн. трьох відсотків річних та 146 640,94 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № 430132 від 01.10.1998 р. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову - 8 411 490,37 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.09.12 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для проведення звірки взаєморозрахунків.

Представник позивача заперечень проти задоволення даного клопотання не навів.

Судом було задоволено дане клопотання та оголошено перерву у судовому засіданні 05.09.12 р. до 12.09.12 р. о 10:00 год.

У судовому засіданні 12.09.12 р. представник позивача надав суду докази отримання відповідачем акту звірки взаєморозрахунків, заявив письмове клопотання про продовження строку розгляду спору для надання можливості з'ясувати віднесення коштів, сплачених за спірний період в рахунок погашення боргу в сумі 124 424,98 грн., яке судом з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи було задоволено.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.09.12 р. заперечень проти задоволення даного клопотання не навів та надав суду додаткові заперечення на позовну заяву, які були залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.09.12 р. судом було оголошено перерву до 10.10.12 р. о 11:40 год. для витребування у сторін письмових пояснень, з приводу того на який період віднесені кошти, які сплачені за спірний період в рахунок погашення боргу в сумі 124 424,98 грн.

Через службу діловодства суду 10.10.12 р. від позивача надійшли додаткові документи у справі, які були залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.10.12 р. представник позивача заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи до отримання інформації КП ГІОЦ на запит позивача щодо підтвердження уточнюючого розрахунку суми заборгованості згідно клопотання від 10.10.12 р. № 09ОК/580.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.10.12 р. заперечень проти задоволення даного клопотання не навів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.12 р. було призначено колегіальний розгляд справи № 37/70.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 11.10.12 р. визначено склад колегії суддів для колегіального розгляду справи № 37/70: суддя Гавриловська І.О. (головуюча), суддя Картавцева Ю.В., суддя Блажівська О.Є.

Ухвалою суду від 11.10.12 р. вищевказана колегія суддів прийняла справу № 37/70 до свого провадження; розгляд справи № 37/70 було призначено на 24.10.2012 р.; зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення, з приводу того, на який період віднесені кошти, які сплачені за спірний період в рахунок погашення боргу в сумі 124 424,98 грн.

24.10.12 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, які було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.10.12 р. представник позивача заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості позивачу надати суду оригінали документів, що підтверджують правонаступництво позивача з ПАТ «Екостандарт»на ТОВ «Центр інфотехнологій», та заявив клопотання про залучення у якості правонаступника позивача ТОВ «Центр інфотехнологій»у зв'язку з укладенням договорів факторингу від 28.09.12 р. № 28/09/12 між ПАТ «Екостандарт» та ПАТ «Фортуна-Банк», від 04.10.12 р. № 04.10.12 р. між ПАТ «Фортуна-Банк»та ТОВ «Центр інфотехнологій».

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечень не навів.

Суд, дослідивши матеріали справи, задовольнив зазначене клопотання та оголосив перерву в судовому засіданні 24.10.12 р. до 07.11.12 р. о 10:10 год.

У судовому засіданні 07.11.12 р. представник заявив письмове клопотання про залучення як правонаступником позивача ТОВ «Центр інфотехнологій»у зв'язку з укладенням договорів факторингу від 28.09.12 р. № 28/09/12 між ПАТ «Екостандарт»та ПАТ «Фортуна-Банк», від 04.10.12 р. № 04.10.12 р. між ПАТ «Фортуна-Банк»та ТОВ «Центр інфотехнологій»; надав клопотання про зменшення позовних вимог та уточнений розрахунок позовних вимог.

ПАТ «Екостандарт»у клопотанні про зменшення позовних вимог, яке було прийнято судом до розгляду, просив суд стягнути з відповідача 8 079 730,03 грн. основного боргу, 41 016,39 грн. трьох відсотків річних, 150 010,31 грн. інфляційних нарахувань та 211 919,05 грн. пені.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову - 8 482 675,78 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.11.12 р. заперечень проти задоволення даного клопотання не навів; надав суду усні пояснення по суті спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, задовольнив вищевказане клопотання позивача та оголосив перерву в судовому засіданні 07.11.12 р. до 21.11.12 р. об 11:50 год.

19.11.12 р. через службу діловодства господарського суду від ПАТ «Екостандарт»надійшло клопотання про заміну позивача у справі № 37/70 його правонаступником ТОВ «Центр інфотехнологій», яке було залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.12 р. підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити. Також підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.11.12 р. проти задоволення клопотання позивача про його заміну правонаступником заперечень не навів; надав суду усні пояснення по суті спору.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 21.11.12 р. до 28.11.12 р. о 09:30 год. для дослідження доказів у справі.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 28.11.12 р., у зв'язку з тим, що суддя Блажівська О.Є. перебуває у відрядженні, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду м. Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України, визначено склад колегії суддів для колегіального розгляду справи № 37/70: суддя Гавриловська І.О. (головуюча), суддя Картавцева Ю.В., суддя Жагорнікова Т.О.

Ухвалою суду від 28.11.12 р. вищевказана колегія суддів прийняла справу № 37/70 до свого провадження.

Суд, розглянувши клопотання позивача про заміну його правонаступником, ухвалою суду від 28.11.12 р. задовольнив дане клопотання та замінив позивача у справі № 37/70 Публічне акціонерне товариство «Екостандарт»на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій».

У судовому засіданні 28.11.12 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.11.12 р. визнав позов частково з урахуванням різниці в тарифах.

У судовому засіданні 28.11.12 р. було оголошену вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер», яке було перейменовано на Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль», яке також було перейменоване на Закрите акціонерне товариство «Екостандарт»та яке у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства»було перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Екостандарт», (енергопостачальна організація) та Державним комунальним підприємством «Господар», яке було перейменовано на Комунальне підприємство «Господар»Дарницького району м. Києва, (покупець) був укладений договір № 430132 від 01.01.1998 р. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. якого енергопостачальна організація зобов'язалася виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупця товар -теплову енергію у вигляді гарячої води, а покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати за нього оплату на умовах даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 2.1. договору № 430132 від 01.01.1998 р., поставка товару (постачання теплової енергії) здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності.

Згідно з пунктом 4.1 договору № 430132 від 01.01.1998 р. покупець зобов'язаний:

- забезпечити споживання теплової енергії в обсягах, що не перевищують максимальних договірних по кожному параметру, витримувати максимальну годинну витрату мережної води не більше 863,3 т/год, не перевищувати температуру зворотної води більш ніж на 3?С понад встановлену в температурному графіку;

- забезпечити безперешкодний доступ в будь - який час представникам енергопостачальної організації до приладів обліку та тепловикористовуючих установок;

- обслуговувати теплове обладнання персоналом, який пройшов навчання за програмою «Теплові мережі»та має відповідне посвідчення.

У відповідності до п. 5.1. договору № 430132 від 01.01.1998 р., облік спожитої теплової енергії виконується по приладах обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та КТМ ПАТ «Київенерго», згідно з «Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії».

Згідно з п. 5.2. зазначеного договору, у випадку встановлення приладів обліку на межі балансової належності, до спожитої теплової енергії, що врахована приладами, додаються теплові витрати на ділянці від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку.

Пунктом 5.3. договору № 430132 від 01.01.1998 р. встановлено, що в разі відсутності приладів обліку кількість спожитої теплової енергії розраховується енергопостачальною організацією по максимальній витраті мережної води, що вказана в договорі, та середньодобовому температурному перепаду.

При цьому, покупець зобов'язаний в погоджені з енергопостачальною організацією строки встановити прилади обліку.

У відповідності до п. 5.9. договору № 430132 від 01.01.1998 р., облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 25 числа попереднього місяця по 26 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в енергопостачальну організацію до 27 числа звітного місяця.

Згідно з п. 6.1. вищевказаного договору, тарифи на теплову енергію розраховуються по групах споживачів енергопостачальною організацією, затверджуються в установленому порядку і підлягають перегляду у випадку зміни розмірів складових калькуляції собівартості теплової енергії (в т.ч. ціни на пальне), а також в інших випадках, передбачених діючими нормативними документами.

Пунктом 6.3 договору № 430132 від 01.01.1998 р. сторони узгодили, що всі розрахунки по даному договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі за винятком випадків передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.4. договору № 430132 від 01.01.1998 р., покупець щомісяця з 12 до 14 числа отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на оплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або передплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця.

Згідно з пунктом 6.5 договору № 430132 від 01.01.1998 р., покупець самостійно оплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Пунктом 10.1. договору № 430132 від 01.01.1998 р. встановлено, що даний договір укладений на термін з 01.01.1998 р. до 31.12.1998 р. і вважається продовженим на такий же строк, якщо за місяць до закінчення терміну його дії кожною з сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період.

Угодою № 1 від 01.01.2000 р. про зміну і доповнення договору № 430132 від 01.01.1998 р. п. 10.1. даного договору було викладено в наступній редакції:

«Даний договір укладений на термін з 01.01.1998 р. до 31.12.1998 р. і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період.».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач надав суду виписку по особовому рахунку КП «Господар»Дарницького р-ну м. Києва про надходження за грудень 2010 р. та січень 2011 р.; акти приймання-передачі товарної продукції № 12/2010-430132 за грудень 2010 р. та № 01/2011-430132 за січень 2011 р.; акти звіряння взаєморозрахунків за спірний період; рахунки-фактури № 430132/2011-02/0119 від 07.02.11 р. на суму 42 753 320,13 грн., № 430132/2011-01/0119 від 10.01.11 р. на суму 37 728 841,29 грн. та № 430132/2010-12/0119 від 06.12.10 р. на суму 32 532 386,54 грн.; платіжне доручення № U1770759 від 23.12.10 р. на суму 16 086,46 грн.; особисту облікову картку споживача за січень 2011 р.; відомості обліку використання теплової енергії, звіти про добові параметри теплоносія та наряди на включення за спірний період.

Позивач пояснив суду, що за період з грудня 2010 р. до січня 2011 р. на виконання умов договору № 430132 від 01.01.1998 р. ним було поставлено відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 13 603 885,53 грн. Однак КП «Господар»Дарницького району м. Києва оплату за отриману теплову енергію за період з грудня 2010 до січня 2011 р. за договором № 430132 від 01.01.1998 р. здійснило частково на суму 2 990 364,06 грн., у зв'язку з чим станом на 01.02.2011 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 10 613 521,47 грн.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Господар»Дарницького району м. Києва про стягнення 10 613 521,47 грн. суми основного боргу, 150 010,31 грн. інфляційних нарахувань, 41 016,59 грн. трьох відсотків річних та 211 919,05 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 430132 від 01.10.1998 р. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за грудень 2010 р. та січень 2011 р.

Оскільки позивач в ході розгляду справи неодноразово уточнював розмір позовних вимог, то у відповідності до наданого 07.11.11 р. уточнення суми позовних вимог, яке судом було прийняте, справа № 37/70 розглядається за новою ціною позову - 8 482 675,78 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо постачання теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 430132 від 01.01.1998 р. строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив неналежним чином.

У відзиві на позовну заяву відповідач не погодився з позовними вимогами, посилаючись на наступне.

Згідно з розпорядженням КМДА № 80 від 27.01.1997 р., з метою прискорення надходження платежів населення на рахунки підприємств-постачальників комунальних послуг, було прийнято рішення по впровадженню розрахунків з транзитного рахунку КП ГІОЦ. На підставі даного розпорядження 02.01.2009 р. між КП «Господар»Дарницького району м. Києва та КП ГІОЦ укладено договір № 337 по наданню послуг по обробці, розщепленню та перерахуванню платежів населення за житлово-комунальні послуги на розрахункові рахунки підприємств-постачальників комунальних послуг, внаслідок чого вартість сплачених населенням послуг за спожиту теплову енергію надходять на транзитний рахунок КП ГІОЦ, а звідти, відповідно до договору між КП ГІОЦ та ПАТ «Екостандарт», автоматично перераховується на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до зведених відомостей КП ГІОЦ на розрахунковий рахунок позивача за період з 01.12.09 р. до 01.02.11 р. перераховано 5 284 257,18 грн., з яких 5 159 832,20 грн. -оплата за період з 01.12.10 р. до 01.02.11 р. та 124 424,98 грн. -оплата боргу, що існував станом на 01.12.10 р.

З бюджету проведено відшкодування по пільгам і субсидіям за вказаний період на загальну суму 421 300,47 грн.

Враховуючи наведене, КП «Господар Дарницького району м. Києва»на виконання зобов'язань за договором № 430132 від 01.01.1998 р. за період з 01.12.10 р. до 01.02.11 р. сплатило 5 581 132,67 грн., у зв'язку з чим заборгованість складає 8 022 752,86 грн.

У судовому засіданні 25.05.11 р. представник відповідача заявив клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: у якому розмірі документально підтверджується заборгованість КП «Господар Дарницького району м. Києва»перед ВАТ «Екостандарт»за період з 01.12.10 р. до 01.02.11 р. за договором № 430132 від 01.01.1998 р.?

Ухвалою суду від 25.05.11 р. було призначено у даній справі судову бухгалтерську експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; витрати на проведення судової експертизи суд поклав на відповідача.

Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено судово-економічну експертизу у справі № 37/70 та надано висновок № 13075/13083/11-44 від 30.07.11 р., згідно з яким відповідно до даних наявних у матеріалах справи документів, заборгованість Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва»перед ПАТ «Екостандарт»за період з 01.12.10 р. до 01.02.11 р. за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 430132 від 01.01.1998 р. документально підтверджується у розмірі 8 006 666,17 грн.

ПАТ «Екостандарт»у письмових поясненнях від 05.09.12 р. не погодився з сумою основного боргу, що була встановлена експертизою. За розрахунком позивача основний борг становить 8 131 091,38 грн.

Відповідач не погодився з зазначеною сумою виходячи з того, що позивачем у суму нарахувань за грудень 2010 р. та січень 2011 р. необґрунтовано включена різниця в тарифах, в розмірі 6 187 110,80 грн., яку відповідач не повинен сплачувати на підставі ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та яку компенсують з відповідного бюджету, згідно з постановою КМУ № 517 від 11.06.12 р.

Крім того, відповідач надав суду копію листа (вих. № 342 від 23.10.12 р.), згідно з яким КП «Господар Дарницького району м. Києва»просило з метою визначення періоду оплати боргу, зарахувати 378 389,40 грн. в рахунок погашення боргу, згідно з рішенням Господарського суду м. Києва № 7/571 від 21.03.2011 р.

У судовому засіданні 07.11.12 р. представник позивача надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просив стягнути з КП «Господар Дарницького району м. Києва»на користь ПАТ «Екостандарт»8 079 730,03 грн. основного боргу, 41 016,39 грн. трьох відсотків річних, 150 010,31 грн. інфляційних нарахувань та 211 919,05 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № 430132 від 01.01.1998 р. за грудень 2010 р. та січень 2011 р.

У підтвердження суми боргу представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту теплову енергію від ПАТ «Екостандарт»за період з 01.12.10 р. до 01.02.11 р.

Відповідач інформацію, викладену позивачем, не оспорив та належними доказами не спростував.

В ході дослідження матеріалів справи та заслуханих пояснень представників сторін, Господарський суд м. Києва встановив, що розмір заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію в сумі 8 006 666,17 грн. підтверджено судовою експертизою.

Відповідно до частини 5 і 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Дослідивши висновок судової експертизи, господарський суд оцінює його критично з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, у висновку судової експертизи засвідчено і представниками сторін визнано, що за грудень 2010 р. та січень 2011 р. позивач поставив теплову енергію на загальну суму 13 603 885,53 грн., з яких у грудні 2010 р. на суму 5 905 687,84 грн. та у січні 2011 р. на суму 7 698 197,69 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в рахунок погашення відповідачем заборгованості за грудень 2010 р. та січень 2011 р. за спожиту теплову енергію за договором № 430132 від 01.01.1998 р. позивачем було зараховано 374 041,74 грн. -пільги за грудень 2010 р., 47 258,73 грн. -коригування по пільгах, 2 569 063,59 грн. -сплата за опалення та підігрів через КП ГІОЦ та 2 533 791,44 грн. -сплата за опалення та підігрів через КП ГІОЦ.

Виходячи з наведених підстав, сплата 5 524 155,50 грн. була зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідача за грудень 2010 р. та січень 2011 р.

Стосовно решти сплачених грошових коштів, призначення яких не було визначено сторонами, у зв'язку з чим виникли розбіжності в сумі основного боргу, то з пояснень представника позивача, не спростованих представником відповідача, та підтверджених листом (вих. № 342 від 23.10.12 р.), випливає, що відповідач просить з метою визначення періоду оплати боргу, зарахувати 378 389,40 грн. в рахунок погашення боргу, згідно з рішенням Господарського суду м. Києва № 7/571 від 21.03.2011 р., з чим погоджується позивач.

Наразі, заперечення відповідача проти суми боргу полягає лише у необґрунтованому включенні різниці в тарифах, в розмірі 6 187 110,80 грн., яку відповідач не повинен сплачувати на підставі ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та яку компенсують з відповідного бюджету, згідно з постановою КМУ № 517 від 11.06.12 р.

Проте, питання компенсації відповідачу з відповідного бюджету різниці в тарифах не може слугувати підставою для звільнення його від зобов'язання оплатити спожиту теплову енергію за спірним договором.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 8 079 730,03 грн. основного боргу за договором № 430132 від 01.01.1998 р., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»про стягнення з Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва»8 079 730,03 грн. основного боргу за вищезазначеним договором, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Екостандарт»просило суд також стягнути з відповідача 150 010,31 грн. інфляційної складової боргу та 41 016,59 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 430132 від 01.01.1998 р. за січень 2011 р. та лютий 2011 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр»та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 430132 від 01.01.1998 р. станом на 01.02.11 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 150 010,31 грн. інфляційної складової боргу та 41 016,59 грн. трьох відсотків річних за січень 2011 р. та лютий 2011 р.

ПАТ «Екостандарт»також просило суд стягнути з відповідача 211 919,05 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором № 430132 від 01.01.1998 р. за січень 2011 р. та лютий 2011 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до пункту 9.2. договору № 430132 від 01.01.1998 р., у разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки, енергопостачальна організація нараховує пеню у розмірі 0,75 % за кожний прострочений день, але не більше величини, яка встановлена чинним законодавством України.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня за січень 2011 р. та лютий 2011 р. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором № 430132 від 01.01.1998 р. становить 211 919,05 грн.

Враховуючи наведене, позов Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»до Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва»(02096, м. Київ, вул. Заслонова, 3, код ЄДРПОУ 14315687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій»(01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 22, код ЄДРПОУ 32531966) 8 079 730 (вісім мільйонів сімдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять) грн. 03 коп. основного боргу, 150 010 (сто п'ятдесят тисяч десять) грн. 31 коп. інфляційних нарахувань, 41 016 (сорок одна тисяча шістнадцять) грн. 39 коп. трьох відсотків річних, 211 919 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 05 коп. пені, 19 634 (дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 99 коп. витрат по сплаті державного мита та 181 (сто вісімдесят одну) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 03.12.2012 р.

Колегія суддів у складі:

Суддя (головуюча) Гавриловська І.О.

Суддя Картавцева Ю.В.

Суддя Жагорнікова Т.О.