Рішення № 27893232, 29.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/13626-2012 29.11.12

За позовом Малого приватного підприємства "АСВА"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3855,00 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Мохнєв С.С. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 29.11.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Мале приватне підприємство "АСВА" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3855,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар та надані послуги позивачем на загальну суму 25600,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилась забргованість, в розмірі 3855,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012р. порушено провадження у справі № 5011-57/13626-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.10.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2012р. розгляд справи №5011-57/13626-2012 відкладено на 13.11.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012р. розгляд справи відкладено на 29.11.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.11.2012р., надав суду документи по справі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №22864045.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з усною домовленістю між сторонами, позивач взяв на себе зобов'язання здійснити відповідачу поставку товару -автомобільних шин та надати послуги з шино монтажу.

Відповідно до видаткової накладної № А2- 0132 від 11.03.2010 р. позивач здійснив поставку відповідачу товару (автомобільних шин) на суму 25660,00 грн.

Факт прийняття вищевказаного товару підтверджується видатковою накладною № А2- 0132 від 11.03.2010 р., копія якої наявна в матеріалах справи та оригінал наданий для огляду в судовому засіданні, що підписана та скріплена печатками сторін та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії AAA № 296472 від 08.03.2010р.

Також, позивач надав відповідачу послуги з шиномонтажу на загальну суму 75,00 грн., що підтверджується актом здачі прийняття виконаних робіт № А2-1235 від 08.10.2010 р., копія якого наявна в матеріалах справи та оригінал наданий для огляду в судовому засіданні.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури №А2-0142 від 11.03.2010р. та №А2-1329 від 09.10.2010р.

Відповідач, в порушення своїх зобов'язань, за поставлений товар розрахувався частково, що підтверджується довідкою ПуАТ "ФІДОБАНК" від 26.11.2012р., у зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 3780,00 грн.

Відповідач, також в порушення своїх зобов'язань, за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за актом здачі прийняття виконаних робіт № А2-1235 від 08.10.2010 р. в розмірі 75,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. №23/07/12-х від 23.07.2012р.) про оплату заборгованості в розмірі 3855,00 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01882401.

Позивач зазначає, що станом на час пред'явлення позову, відповідач не здійснив оплату заборгованості в розмірі 3855,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3855,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дослідивши, видаткову накладну № А2- 0132 від 11.03.2010 р., акт здачі прийняття виконаних робіт № А2-1235 від 08.10.2010 р., рахунки-фактури, докази оплати, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач зобов'язався здійснити поставку товару та надати послуги, а відповідач, в свою чергу здійснити оплату товару та наданих послуг.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, за своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, містить елементи різних договорів, а саме: договору купівлі-продаж та договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що факт наявності заборгованості за поставлений товар згідно видаткової накладної № А2- 0132 від 11.03.2010 р. та надані послуги згідно акту здачі прийняття виконаних робіт № А2-1235 від 08.10.2010 р. в розмірі 3855,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судові засідання не з'явився, письмових пояснень чи доказів оплати заборгованості за поставлений товар та надані послуги на підставі видаткової накладної № А2- 0132 від 11.03.2010 р. та надані послуги згідно акту здачі прийняття виконаних робіт № А2-1235 від 08.10.2010 р. в розмірі 3855,00 грн. не надав.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 3855,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 3855,00 грн. заборгованості, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 04108, АДРЕСА_1, ідентифікацій код НОМЕР_1; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Малого приватного підприємства "АСВА" (юридична адреса: 02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 6; код ЄДРПОУ 16399501) 3855 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. -заборгованості, а також 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.12.2012р

Суддя О.В. Гулевець