Рішення № 27893145, 03.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/103 03.12.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Київенерго"До Комунального підприємства "ЖЕО-109" Голосіївської районної у м. Києві ради Простягнення 46 318,30 грн. Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

від позивачаМарковська В.В. -представник за довіреністю від 13.02.2012 р.від відповідача Притула Г.Ю. -представник за довіреністю від 30.08.2012 р.

03.12.2012 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Київенерго" звернулося до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "ЖЕО-109" Голосіївської районної у м. Києві ради 38 209,73 грн. заборгованості з оплати поставленої теплової енергії у гарячій воді за договором від 01.12.2004 р. № 540115, 3 754,05 грн. пені, 3 485,85 грн. інфляційної складової боргу та 868,67 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/103 від 31.12.2009 р., яку призначено до розгляду на 08.02.2010 р.

Ухвалою від 19.02.2 до вирішення Шевченківським районним судом міста Києва адміністративної справи № 2а-3475/09 та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі та до вирішення Шевченківським районним судом міста Києва адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" в особі Київської філії до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) про оскарження розпоряджень від 27.11.2008 р. №№ 1661, 1662, 1663, від 25.12.2008 р. № 1780, 1780/1, від 30.12.2008 р. № 1792, від 16.01.2009 р. № 33 та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

02.11.2012 р. провадження у справі було поновлено за клопотанням позивача, який подав суду докази усунення обставин, що зумовили його зупинення, про що було винесено відповідну ухвалу суду, розгляд справи по суті спору призначено на 19.11.2012 р.

У судовому засіданні 19.11.2012 р. судом було прийнято від представників сторін додаткові документи по справі та оголошено перерву до 03.12.2012 р. для уточнення відповідачем суми заборгованості перед позивачем.

03.12.2012 р. в судовому засіданні представник позивача надав суду докази зміни найменування свого довірителя та просив у зв'язку з цим провести відповідні процесуальні зміни.

З поданих документів судом було встановлено, що Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" відповідно до вимог Закону України "Про господарські товариства" змінила найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", у зв'язку з чим подальший розгляд справи має відбуватися з урахуванням цих змін, які за своєю правовою природою не є процесуальним правонаступництвом

Під час розгляду спору по суті представник позивача підтвердив факт відсутності у відповідача заборгованості з оплати вартості теплової енергії, поставленої у період з 01.12.2008 р. по 01.12.2009 р. через її оплату та підтримав заявлені вимоги в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань.

Представник відповідача також посилався на погашення заборгованості за договором за спірний період та письмово клопотав перед судом про зменшення розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат через незадовільний матеріальний стан з огляду на заборгованість населення з комунальних платежів та неприбутковість самого підприємства.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2004 р. позивачем та відповідачем було укладено договір № 540115, за умовами якого та відповідно до чинного законодавства України позивач зобов'язався постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності відповідача для потреб опалення і вентиляції (в період опалювального сезону) і гарячого водопостачання (протягом року) в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору, а відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати її оплату.

Відповідно до п. 3 звертання-доручення та п. 1, 3 додатку № 3 до договору № 540115 облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, що можуть змінюватись в період дії договору.

Згідно з п. 5 додатку № 4 до договору відповідач зобов'язаний щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділенні теплозбуту табуляграму фактичного споживання за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду, один оформлений примірник якого має бути повернуто постачальнику теплової енергії.

У п. 4 додатку № 4 до договору встановлено обов'язок відповідача не пізніше 25 числа поточного місяця вносити плату за спожиту теплову енергію.

За твердженнями позивача, у період з 01.12.2008 р. по 01.12.2009 р. відповідачу було поставлено теплової енергії загальною вартістю 53 408,08 грн., тоді як оплачено ним було лише 12 000,00 грн. станом на час звернення до суду у грудні 2009 року, у зв'язку з чим борг Комунального підприємства "ЖЕО-109" Голосіївської районної у м. Києві ради склав 38 209,73 грн., на суму якого відповідачу було нараховано 3 % річних та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Станом на час розгляду справи борг за відповідачем, що мав місце за спірний період, не обліковується через його сплату після звернення позивача до суду з указаним позовом та після поновлення провадження у справі.

Зазначені твердження позивача про обсяги постачання знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії за спірний період, розрахунок ціни позову, довідка про надходження коштів, двосторонній акт звірки розрахунків, надані відповідачем платіжні доручення, які свідчать про погашення заборгованості.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З пояснень представників сторін, поданого до суду двостороннього акту звірки розрахунків та довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію, платіжних доручень від 23.10.2012 р. № 1118 на суму 16 807,38 грн., від 28.08.2012 р. № 895 на суму 7 500,00 грн., від 27.07.2012 р. № 782 на суму 15 000,00 грн., від 25.01.2012 р. № 67 на суму 24 000,00 грн., судом встановлено, що відповідач погасив суму боргу, що обліковувалася за ним у спірному періоді, сплативши її впродовж 2012 року.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на те, що станом на час вирішення спору основний борг відповідачем погашено, предмет спору між сторонами щодо стягнення 38 209,73 грн. відсутній, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Під час розгляду спору по суті представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 485,85 грн. інфляційної складової боргу за весь час прострочення Комунального підприємства "ЖЕО-109" Голосіївської районної у м. Києві ради, 868,67 грн. 3 % річних та 3 754,05 грн. пені.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Пунктом 7 додатку № 4 до договору від 01.02.2004 р. сторони погодили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, енергопостачальна організації нараховує споживачеві пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Як вбачається з приєднаного до позову розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та обставини прострочення відповідача у відносинах з позивачем, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, а поданий позивачем розрахунок вищевказаних сум -таким, що проведений правильно.

Разом з тим, при вирішенні спору в частині стягнення з відповідача пені за час прострочення, суд, враховуючи заявлене відповідачем клопотання, вважає за можливе скористатися правом, передбаченим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і застосувати до спірних правовідносин сторін норми ст. 233 Господарського кодексу України. Так, вказаними нормами законодавства встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Тому, враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання, відсутність відомостей від позивача про негативні для підприємства наслідки неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати спожитої теплової енергії, а також зважаючи на пояснення відповідача щодо скрутного фінансового становища Комунального підприємства "ЖЕО-109" Голосіївської районної у м. Києві ради, значну заборгованість мешканців квартир, що обслуговуються підприємством, а також його неприбутковість, суд зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 2 000,00 грн. до 1 754,05 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку зі зменшенням суми пені за ініціативою суду. При цьому, судом відхиляється клопотання відповідача в частині зменшення заявлених до стягнення 3 % та інфляційної складової боргу у зв'язку з відсутністю на те законодавчих підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Оскільки факт погашення відповідачем суми основного боргу мав місце після звернення позивача до суду з указаним позовом, понесені ним судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 38 209,73 грн. основного боргу.

2. В іншій частині вимог позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства "ЖЕО-109" Голосіївської районної у м. Києві ради (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 31-а, ідентифікаційний код 26385523) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 1 754 (одну тисячу сімсот п'ятдесят чотири) грн. 05 коп. пені, 3 485 (три тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн. 85 коп. інфляційної складової боргу, 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 67 коп. 3 % річних, 463 (чотириста шістдесят три) грн. 18 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 06.12.2012 р.