Рішення № 27893027, 06.12.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 р. Справа № 5024/1592/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Бабіжаєві К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "КОДА", м. Харків,

до публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", м. Херсон,

про стягнення 100808,50 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "КОДА" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (відповідач) заборгованість за поставлений товар у розмірі 100808,50 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на документальні докази - видаткова накладна, положення ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та положення ст. 193 ГК України.

Позивач у судове засідання не прибув, але 03.12.2012р. надіслав заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу без його участі. Дана заява прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання вдруге не прибув, відзиву на позовну заяву не надав, але 06.12.2012р. через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника відповідача у відрядженні. Дана заява прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Судом надавалось відповідачу достатньо часу для реалізації у повному обсязі своїх процесуальних прав.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд -

встановив:

Матеріали справи свідчать, що 03 жовтня 2011 року позивачем було передано відповідачу ваги для статичного зважування автомобільні КОДА-А (в Держреєстрі №1989-04), модифікація Модуль А-80-18, НПВ=80т, дискретність 20 кг, розмір платформи 18х3 м., загальною вартістю 201617,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № К1622 від 03.10.2011р. (а.с. 6). Зазначені ваги були отримані в.о. заступника генерального директора з комерційних питань - Житняковим В.В. за довіреністю № 3034 від 03.10.2011р. (а.с. 7).

За отриманий товар відповідач розрахувався частково - у розмірі 100808,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1768 від 02.06.2011р. (а.с. 12) та випискою банку по особовому рахунку позивача з 02.06.2011р. по 02.06.2011р. (а.с. 17).

Часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 100808,50 грн.

27.08.2012 року позивачем на адресу відповідача надіслана вимога в порядку ст. 530 ЦК України з вимогою негайно перерахувати суму боргу у розмірі 100808,50 грн. (а.с. 9-10). Вимога отримана відповідачем 03.09.2012 р. (а.с. 11), залишена без відповіді та реагування.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою боргу становить 100808,50 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Видаткова накладна № К1622 від 03.10.2012р. відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дана накладна є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 31.10.2000р. № 053-291516 довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є підставою для її бухгалтерського обліку.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає, що строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, а тому сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

У зв'язку з чим, покупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого, як встановлено судом, зроблено не було. Тобто, накладна, за якою відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 100808,50 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглянувши заяву відповідача від 04.12.2012р. про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

З урахуванням того, що чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання відповідач був повідомлений заздалегідь двічі, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду. Суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про відкладення розгляду даної справи.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 2016,17 грн. відшкодовується йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні прийнято повне рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (73011, м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, буд. 203, код ЄДРПОУ - 32702078) на користь Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "КОДА" (61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, 6, кв. 47, код ЄДРПОУ - 19371667) суму боргу у розмірі 100808,50 грн. та 2016,17 грн. судового збору.

Суддя С.В. Нікітенко