Рішення № 27892729, 15.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.12 р. Справа № 5006/35/127/2012

за позовом: Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром», м.Київ, Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметальянс», м.Донецьк

про стягнення 78338,76 грн.

Суддя Мальцев М.Ю.

За участю

прокурора: Дорошенко О.М., згідно посвідчення №025 від 08.08.2012р.;

представників сторін:

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: не з'явився

від позивача 3: не з'явився

від відповідача: Моісєєв О.О. - директор, згідно протоколу загальних зборів №1 від 05.09.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром», м.Київ, Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметальянс», м.Донецьк про стягнення 78338,76 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору №1 від 03.01.2012р., копію рахунку-фактури №144 від 15.03.2012р., копії накладних СБ №159 від 15.03.2012р. ,СБ №160 від 15.03.2012р., копії довіреностей, копію претензії №20-34 від 22.05.2012р., копію реєстру, розрахунок позовних вимог, копію виписки по рахунку, копію угоди про залік зустрічних вимог від 17.08.2012р., невиконання відповідачем умов договору.

25.10.2012р. позивач 1 надав пояснення №ИОР-212-4002 від 22.10.2012р., якими зазначив, що борг має бути стягнутий з відповідача на користь позивача 2, оскільки договір №1 від 03.01.2012р. укладений саме між позивачем 2 та відповідачем.

15.11.2012р. відповідач надав відзив на позовну заяву, яким зазначив, що позовні вимоги у сумі 78338,76 грн. визнає у повному обсязі та просив провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу припинити у зв'язку зі сплатою.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Між позивачем 2 та відповідачем був укладений договір №1 від 03.01.2012р.(надалі Договір), згідно з яким Сторона 1 (позивач 2) виготовлює та відпускає, а Сторона 2 (відповідач) сплачує амоніт №6 ЖВ-250 ТУ 3.50-14311844-089-98 вартістю 31500,00 грн. за тону (з врахуванням ПДВ) у кількості 300 тон, всього на суму 9450000,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1575000,00 грн. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку Сторони 2 на розрахунковий рахунок Сторони 1 протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується накладними СБ №159 від 15.03.2012р., СБ №160 від 15.03.2012р. з відміткою відповідача про отримання, довіреностями, копії яких додані до матеріалів справи.

Факт отримання товару за вищевказаними накладними відповідачем не спростовується.

Таким чином, суд робить висновок, що внаслідок неповної та несвоєчасної оплати наданих послуг з боку відповідача виник борг у сумі 75938,44 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В процесі розгляду справи відповідач оплатив суму основного боргу у розмірі 75938,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням №391 від 18.09.2012р., яке додано до матеріалів справи.

З огляду на представлені сторонами документи суд дійшов висновку, що спір між сторонами у сумі 75938,44 грн. є врегульованим, предмет спору відсутній, провадження по справі у цій сумі підлягає припиненню.

Відповідно до п.8.2 Договору, позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1640,27 грн. за період з 16.04.2012р. по 06.09.2012р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача суми інфляції у розмірі 751,06 грн. та 3% річних у сумі 8399 грн. за період з 16.04.2012р. по 06.09.2012р.

Факт заборгованості відповідача в сумі 2400,32 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тому заява позивача про забезпечення позову суд вважає такою, що не підлягають задоволенню, з огляду на вищенаведене.

Крім того слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів в підтвердження сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у відповідному розмірі та порядку, таким чином, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено наслідків неподання доказів сплати названого збору в установленому порядку і розмірі, господарський суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за правилами статті 49 ГПК у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п.1-1 ст.80, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 66, 67, 77, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром», м.Київ, Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметальянс», м.Донецьк про стягнення 78338,76 грн. задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 75938,44 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметальянс», м.Донецьк на користь Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк: 1640,27 грн. - пені, 751,06 грн. - суми інфляції, 8,99 грн. - 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметальянс», м.Донецьк на користь державного бюджету 3219,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 15.11.2012 р.

Повне рішення складено 20.11.2012 р.

Суддя Мальцев М.Ю