Рішення № 27892711, 21.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.11.12 р. Справа № 5006/41/97/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Жданівка

про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди №159 від19.09.2011р. у розмірі 3800,00 гривень, пені у розмірі 285,74 гривень, 3% річних у розмірі 57,15 гривень.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бімаркет», м. Київ, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Жданівка, про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди №159 від19.09.2011р. у розмірі 3800,00 гривень, пені у розмірі 285,74 гривень, 3% річних у розмірі 57,15 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди №159 від 19.09.2011р.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Заявою від 15.11.2012 року просив додатково стягнути з відповідача суму витрат, пов'язаних із розглядом справи, до яких ним віднесено витрати, пов'язані із оплатою проїзду із м. Києва до м. Донецька у дні судового засідання та добові, а всього у розмір 1755,72 гривень.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2011р. товариством з обмеженою відповідальністю «Бімаркет», позивач, (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2, відповідач (Орендар) укладено договір оренди №159, згідно умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення, загальною площею 18 кв.м., яке розташоване на першому поверсі в будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (п. 1.1 Договору оренди).

Передача частини приміщення в оренду здійснюється не пізніше наступного дня з дати підписання цього договору, шляхом укладання та підписання уповноваженими на те представниками сторін відповідного акту приймання-передачі приміщення, який є невід'ємною частиною даного договору (п.3.1. договору).

Акт приймання-передачі приміщення від 19.09.2011р. наявний в матеріалах справи.

Щомісячна орендна плата з 19.09.2011р. по 30.11.2011р. встановлюється в сумі 1500,00 гривень, з урахуванням ПДВ в розмірі 250,00 гривень. Починаючи з 01.12.2011р. щомісячна орендна плата встановлюється в сумі 1600,00 гривень, з урахуванням ПДВ в розмірі 266,67 гривень. Розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності суборендаря (п.4.1. договору).

П.4.2. договору передбачено, що орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, за який здійснюється оплата, шляхом перерахування орендарем грошових коштів на поточний рахунок орендодавця без надання орендодавцем відповідних рахунків на оплату.

Строк оренди встановлюється з дати фактичної передачі частини приміщення за актом приймання-передачі по 30.09.2012р.

Повернення орендодавцю приміщення здійснюється за актом приймання-передачі приміщення, який підписується уповноваженими на те представниками сторін. Повернення приміщення має бути здійснено в строк не більш ніж 3 календарних днів з моменту припинення оренди (п.7.1. договору).

Сторонами було досягнуто згоду щодо дострокового припинення дії договору, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) частини приміщення від 01.04.2012р.

Також сторонами була проведена звірка взаємних рахунків станом на 30.04.2012р., з якої вбачається, що орендар має заборгованість перед орендодавцем на суму 3800,00 гривень за період з 01.01.2012р. по 30.04.2012р.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3800,00 гривень, пені у розмірі 285,74 гривень, 3% річних у розмірі 57,15 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір оренди № 159 від 19.09.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, відповідачем не у повному обсягу були виконані грошові зобов'язання із сплати орендної плати -жодних доказів іншого всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не представлено, внаслідок чого суд приходить до висновку, що стягувана заборгованість у розмірі 3800,00 гривень обґрунтовано заявлена позивачем для примусового стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме в розмірі 3800,00 гривень.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 285,74 гривень.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

П. 8.2. договору передбачено, що у випадку прострочення сплати орендних та інших встановлених цим договором платежів, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 285,74 гривень підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 285,00 гривень..

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 57,15 гривень у відповідний період прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок заявлених до стягнення сум перевірено судом, та встановлено, що до стягнення підлягає сума 3% річних в розмірі 57,00 гривень.

Щодо судових витрат суд, керуючись положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, яка зокрема не передбачає вичерпного переліку витрат, що відносяться до складу тих, що пов'язані із розглядом справи, приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрати, що їх понесено позивачем на оплату судового збору у розмірі 1609,5 гривень, а також витрати на оплату проїзду з м. Києва до м. Донецька та у зворотному напрямку у розмірі 855,73 гривень. У стягненні добових у зв'язку із відрядженням представника позивача судом відмовляється, оскільки сплата таких сум, безпосередньо із розглядом справи не пов'язана.

Судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, відповідно до ст. 49 оскільки спір виник з його вини.

На підставі ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет», м. Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Жданівка задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, будинок 17-А, код ЄДРПОУ 31814050) основний борг у розмірі 3800,00 гривень, пеню у розмірі 285,00 гривень, 3% річних у розмірі 57,00 гривень, судовий збір у розмірі 1609,50 гривень, інші витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 855,73 гривень.

В решті позову відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Бімаркет» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, будинок 17-А, код ЄДРПОУ 31814050) надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 43,50 гривень, сплачену згідно платіжного доручення № 1059 від 26.09.2012р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 30.11.2012 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Колесник Р.М.