Рішення № 27890895, 07.12.2012, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 120/2430/12 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Дем'яненко Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася у листопаді 2012 року до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення та зняття з реєстрації відповідача з квартири АДРЕСА_1

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 є власником вказаної квартири на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Судацькою державною нотаріальною конторою 26 вересня 2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2284. Відповідач зареєструвався у вказаному житловому приміщенні за згодою минулого власника квартири, проте в ньому не проживає, що перешкоджає позивачці користуватися своєю власністю.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач у судове засідання не з'явився, був повідомлений за останнім відомим місцем реєстрації, в порядку ст. 76 ЦПК України.

З урахуванням заяви представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивачки, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ст. 57 ЦПК України встановлює, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів і т.д.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 ст. 61 ЦПК України передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Судацькою державною нотаріальною конторою 26 вересня 2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2284 (арк. справи 5).

06 лютого 2012 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво на право власності на нерухоме майно - спірну квартиру (арк. справи 8).

Згідно з адресною довідкою від 01 грудня 2012 року (арк. справи 21) та даними будинкової книги (арк. справи 10-12) ОСОБА_3 зареєстрований з 21 травня 1993 року у спірній квартирі.

Відповідно до частини 2 статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна, як зазначено у статті 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При такому положенні з урахуванням приписів закону, який регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині усунення перешкод позивачці у користуванні її власністю шляхом виселення відповідача підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги в частині зняття з реєстрації відповідача не підлягають задоволенню, оскільки сама по собі наявність рішення суду про виселення без надання іншого жилого приміщення, відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», є підставою для зняття з реєстрації.

Суд не вирішує питання щодо повернення позивачці суми судових витрат, сплачених за подачу позову, оскільки такі вимоги не заявлялись.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 391 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, зняття з реєстрації - задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М. Сич