Рішення № 27888786, 03.12.2012, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 2014/3202/2012

Провадження № 2/2014/963/2012

РІШЕННЯ

іменем України

03.12.2012 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Бережної Н.М.,

при секретарі -Друповій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

24.07.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому вказала, що 29.12.2010 року відповідач взяла у неї в борг, відповідно до розписки, 400 грн., які зобов'язувалася повернути до лютого 2011 року. Однак, у визначений строк ОСОБА_2 борг не повернула, на вимоги позивача щодо повернення отриманих коштів не відповідала, добровільно не виконала. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 400 грн. заборгованості за договором позики; стягнути з відповідача морально-матеріальні збитки у розмірі 988,70 грн.; стягнути з ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 107,3 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на задоволенні позовних вимог наполягала.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала частково, погоджувалася повернути ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 400 грн. та відшкодувати судові витрати у розмірі 107 грн. 30 коп. Проти стягнення морально-матеріальних збитків ОСОБА_2 заперечувала.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку:

Як вбачається з копії розписки від 29.12.2010 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_1, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, взяла в борг у ОСОБА_1 400 грн., які зобов'язувалась повернути у лютому 2011 року /а.с. 3/.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частина 2 статті 1047 ЦК України, допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей, або кількості речей.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Таким чином, судом встановлено, що 29.12.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, був укладений письмовий договір позики грошей, що підтверджується розпискою, наданою позивачем до суду. На даний час, відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за договором позики не виконала, а, отже, повинна повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 400 грн.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 морально-матеріальних збитків не підлягають задоволенню, оскільки позивачем, в порушення ст. 60 ЦПК України, не надано жодних доказів на підтвердження та обґрунтування наявності матеріального збитку та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 612, 625, 629, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 400 (чотирьохсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

В іншій частині позову -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий: