Постанова № 27887963, 06.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 р. Справа № 25681/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Старунського Д.М., Какчмара В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Прухницької Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Імідж» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Імідж» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гал-Імідж» (далі - Позивач, ТОВ «Гал-Імідж» відповідно) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Пустомитівському районі відповідно) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов обґрунтований тим, що на підставі акту № 28/232/35025448 від 18.02.2011 року про результати позапланової невиїзної перевірки Позивача з питань правомірності взаєморозрахунків з ТОВ «Н.П.Б.», Відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000162350 від 01.03.2011 року, у зв'язку з чим Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість в сумі 621430,00 грн. (в тому числі за основним платежем 497144,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 124286,00 грн.). В акті перевірки Відповідач встановив порушення Позивачем вимог п. 1.7. ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого безпідставно включено до податкового кредиту суму 497144,00 грн. Не погоджуючись з таким рішенням ДПІ у Пустомитівському районі, ТОВ «Гал-Імідж» зазначає, що 07.04.2010 року між Позивачем (як генпідрядником) та ТОВ «БМК Укренергосервіс» (субпідрядником) укладено договір на виконання субпідрядних робіт, за яким субпідрядник зобов'язувався своїми силами виконати частину робіт по ремонту АЗС м. Львів, вул. Залізнична, 1а, а генпідрядник зобов'язувався прийняти і виконати роботи та оплатити їх на умовах та у строки, передбачені договором, вартість яких становила 2983056,58 грн. Зазначений договір фактично виконувався сторонами, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 року за № 1 на суму 534028,34 грн., № 2 на суму 795739,99 грн., № 3 на суму 453567,96 грн., № 4 на суму 11997718,85 грн., платіжними документами про їх оплату та звітами виконавця. Відтак, на думку позивача, всі подані документи підтверджують факт здійснення господарської операції. Позивач вважає безпідставним заниження податку на додану вартість по операціях із зазначеним контрагентом.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю. В даному рішенні суд зазначив, що у ТОВ «БМК «Укренергосервіс» відсутні необхідні для надання ТОВ «Гал-Імідж» послуг по ремонту АЗС в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Тим самим Позивач, уклавши договір з даним підприємством, здійснив заздалегідь економічно необґрунтовані операції, чим збільшив податковий кредит. Крім того, відкидаючи надані Позивачем докази, які підтверджували реальність господарської операції, суд першої інстанції зазначив, що сторони та об'єкт надання послуг по договору на виконання ремонтних робіт знаходяться у м. Львові, а контрагент Позивача, який проводив комплекс робіт по ремонту автозаправної станції, знаходився у м. Львові, мета укладення договору субпідряду не була обґрунтована.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТОВ «Гал-Імідж», подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Звертає увагу на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що вплинуло на висновки суду щодо нереальності угоди між ТОВ «Гал-Імідж» та ТОВ «БМК «Укренергосервіс». Зокрема, окружним судом безпідставно відкинуті докази, які підтверджують факт виконання ТОВ «БМК «Укренергосервіс» робіт по ремонту АЗС. Посилання суду на відсутність у ТОВ «БМК «Укренергосервіс» складських приміщень, персонал, оборотних коштів безпідставні, тому що роботи виконувались за рахунок Позивача, не виключається можливість залучення до виконання робіт сторонніх працівників. Посилання суду на недоцільність залучення субпідрядника з іншого регіону є безпідставною, тому що свобода вибору контрагента є правом Позивача. Вибір субпідрядної організації було здійснено за погодженням із замовником ремонтних робіт. При цьому замовник та генпідрядник виходили із наявності у організації-субпідрядника досвіду роботи на ринку відповідних послуг. Твердження про можливе порушення контрагентом Позивача норм податкового законодавства не може впливати на юридичну оцінку правомірності поведінки ТОВ «Гал-Імідж».

Апелянт просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, скасувавши оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, який просив апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і знайшло підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, що з 07.02.2011 року по 11.02.2011 року ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області проведено позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань правомірності взаєморозрахунків з ТОВ «Н.П.Б.» за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 28/232/35025448 від 18.02.2011 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 1.7. ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем занижено суму податку на додану вартість в розмірі 497144,00 грн.

В акті перевірки зазначено:

Згідно представлених до перевірки документів та декларацій з податку на додану вартість (з додатками) встановлено, що ТОВ «Гал-Імідж» в червні 2010 року податкове зобов'язання у сумі 497144,09 грн. сформовано за рахунок виконання робіт по ремонту АЗС м. Львів, вул. Залізнична, 1, для ТОВ «Н.П.Б.».

Згідно договору на виконання субпідрядних робіт від 07.04.2010 року, ТОВ «БМК «Укренергосервіс» надало послуги субпідряду ТОВ «Гал-Імідж», а саме - ремонт АЗС м. Львів, вул. Залізнична, 1 відповідно до наступних документів, а саме актів виконаних робіт, довідок форми КБ-2, КБ-3, податкових накладних.

За даними системи автоматизованого співставлення ПЗ та ПК у розрізі контрагентів на рівні ДПА України основні засоби у ТОВ «БМК «Укренергосервіс», відсутні. Трудові ресурси для проведення такого виду діяльності також відсутні. Згідно поданих розрахунків комунального податку за 2010 рік кількість працюючих на підприємстві складала 1 особа, яка враховуючи загальний обсяг роботи фізично не могла здійснювати такі роботи.

Згідно ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.

У відповідності до ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Метою правочинів, здійснених при веденні господарської діяльності, є отримання доходу і ТОВ «Гал-Імідж», як суб'єкт господарської діяльності, повинно спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку.

Проте Позивач здійснював заздалегідь економічно не обґрунтовані операції, укладаючи договір з ТОВ «БМК «Укренергосервіс», чим збільшив податковий кредит.

У ТОВ «БМК «Укренергосервіс» відсутні необхідні умови для надання ТОВ «Гал-Імідж» послуг по ремонту АЗС м. Львів, вул. Залізнична, 1 в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Несплачений посадовими особами ТОВ «Гал-Імідж» податок на додану вартість, внаслідок неправомірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

01.03.2011 року ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення рішення № 0000162350, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 28/232/35025448 від 18.02.2011 року, встановлено порушення п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, п. 1.7. ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, усього 621430,00 грн., в тому числі за основним платежем 497144,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 124286,00 грн.

Суд першої інстанції визнав такі висновки та рішення ДПІ у Пустомитівському районі правильними.

Проте даний висновок суду не відповідає встановленим обставинам справи та не ґрунтується на нормах матеріального права.

Так, перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, Позивачем укладено договір на виконання ремонтних робіт із Товариством з обмеженою відповідальністю «Н.П.Б.» від 05.04.2010р. за яким Позивач зобов'язався своїми силами і засобами організувати та здійснити на умовах цього договору виконання комплексу робіт по ремонту автозаправної станції № 10, яка знаходиться за адресою: Львівська область, місто Львів, вул.. Залізнична, 1а.

Згідно Договору від 07.04.2010 року на виконання субпідрядних робіт між ТОВ «Гал-Імідж» та ТОВ «БМК «Укренергосервіс» останнє, як субпідрядник, зобов'язалося своїми силами виконати частину робіт по ремонту АЗС по вул.. Залізничній, 1а в м. Львові, а Позивач зобов'язався прийняті ці роботи та оплатити їх.

На виконання вищевказаних договорів було складено акти прийому виконаних робіт, довідки про їх вартість. Крім того, реальність цих робіт підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію ТОВ «БМК «Укренергосервіс», довідкою про взяття даного підприємства на облік в податковому органі, свідоцтвом про реорганізацію ТОВ «БМК «Укренергосервіс», свідоцтвом про реєстрацію ТОВ «БМК «Укренергосервіс» як платника податку на додану вартість, ліцензіями на здійснення робіт, реєстром отриманих та виданих податкових накладних, податковою накладною, виписками з банку.

Заперечуючи обґрунтованість віднесення Позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у складі товару та послуг, отриманих від ТОВ «БМК «Укренергосервіс», податковий орган посилався на те, що згідно даних автоматизованої інформаційної системи АІС ОР, системи БЕСТ ЗВІТ було виявлено, що при наявності ліцензії на право здійснення будівельної діяльності, ТОВ «БМК «Укренергосервіс» не мало трудових ресурсів та необхідних основних фондів та обладнання для виконання будівельних робіт, а також не було знайдено за місцем державної реєстрації. Таким чином, за висновком податкового органу правочини, укладений ТОВ «Гал-Імідж» та ТОВ «БМК «Укренергосервіс» договір не був направлений на реальне настання правових наслідків, а тому є нікчемними і не породжує права на формування податкового кредиту по даним операціям.

Згідно з приписами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Приймаючи до уваги, що основним видом діяльності Позивача є будівництво, а ТОВ «БМК «Укренергосервіс» - господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), про що зазначені суб'єкти господарювання отримали відповідні ліцензії Державного комітету України з питань будівництва та архітектури серії відповідно АВ № 331746 строком дії з 25.04.2007р. по 25.04.2012р. та серії АВ № 490425 строком дії з 08.12.2009 року по 03.03.2011 року (а.с. 47, 66), судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що укладання та виконання договору субпідрядних робіт між Позивачем та ТОВ «БМК «Укренергосервіс» узгоджується із господарською діяльністю ТОВ «Гал-Імідж» та ТОВ «БМК «Укренергосервіс».

Крім того, в наданих до матеріалів справи первинних бухгалтерських документах підтверджено фактичну реалізацію позивачем отриманих субпідрядних робіт замовнику - ТОВ «Н.П.Б.».

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Однак, в ході судового розгляду справи Відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами вимогам законодавства змісту укладеного договору субпідряду. Натомість, первинними бухгалтерськими документами, зокрема, актами приймання-передачі робіт, підтверджується висновок про сутність отриманих Позивачем послуг, що надавалися за договором та порядок визначення їх вартості.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, згідно п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарський діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

За таких обставин, у відповідності з п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, що діяв на час правовідносин зі змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абсолютно безпідставними є посилання суду першої інстанції та податкового органу на порушення Позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки постачальник - ТОВ «БМК «Укренергосервіс» у своїх податкових зобов'язаннях не відобразив податкові накладні по взаєморозрахунках з ТОВ «Гал-Імідж», оскільки платник податку не несе відповідальності за порушення податкового законодавства своїм контрагентом.

Практика Європейського Суду з прав людини підтверджує такий підхід до вирішення податкових спорів. Зокрема, у рішенні від 22.01.2009 року по справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) ЄСПЛ зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Така ситуація вже знайшла своє відображення і в практиці Верховного Суду України щодо перегляду судових рішень.

Так, Верховний Суд України у своєму рішенні від 29.10.2010 року у справі № 21-14-а10 підтвердив, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Згідно рішення від 31.01.2011 року у справі № 21.47а10 Верховним Судом України якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальності за негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведена практика на рівні Верховного Суду України важлива з огляду на статтю 244-2 КАС, відповідно до якої рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви при перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, діючим законодавством України не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Закон не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.

Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

До того ж, визнаючи факт недійсності господарських операцій між Позивачем та ТОВ «БМК «Укренергосервіс»», суд першої інстанції не врахував того, що законодавством не визначено необхідного обсягу основних фондів, виробничих активів, необхідної кількості працівників, складських приміщень та транспортних засобів, відсутність яких свідчила б, що ТОВ «БМК «Укренергосервіс» не мало можливості на здійснення операцій з виконання субпідрядних робіт із залученням сторонніх осіб.

Таким чином, фактів, підтверджених доказами, про порушення Позивачем податкового законодавства не встановлено, а отже оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята без врахування фактичних обставин справи, постановлена при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Імідж» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року у справі № 2а-8960/11/1370 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Імідж» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області від 01.03.2011 року № 0000162350.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді: В.Я. Качмар

Д.М. Старунський

Повний текст виготовлено 07.12.2012 року