Ухвала суду № 27884974, 30.11.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Черкаси

30 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/4545/2012

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інструмент-Сервіс»до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування акту та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «Інструмент-Сервіс»(далі-позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби (далі-відповідач), в якій просить: визнати висновки, викладені в акті відповідача від 29.06.2012 №2261/22/32726106 протизаконними та скасувати його; зобов’язати відповідача направити листи усім 71 контрагентам позивача із спростуванням сумнівності факту здійснення операцій.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Актом від 29.06.2012 №2261/22/32726106 зафіксовано проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення термінів нормативно - правовий акт та акт індивідуальної дії. Однак, за усталеними в теорії права підходами до класифікації актів, нормативно - правовий акт - це виданий суб’єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов’язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно - правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов’язкових правил поведінки та стосується прав і обов’язків чітко визначеного суб’єкта, якому він адресований.

Обов’язковою ознакою як нормативно - правового акту так правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов’язковість його приписів для відповідного суб’єкта, дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Суд вважає, що акт перевірки є службовим документом, який встановлює факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, фіксує виявлені порушення і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

Пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Суд дійшов висновку, що рішенням, яке має обов’язків характер для позивача та створює правові наслідки для нього є виключно податкове повідомлення-рішення.

Таким чином акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.06.2012 №2261/22/32726106 не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, тобто не є рішенням в розумінні приписів ст. 17 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду, оскільки не тягне за собою будь-яких правових наслідків.

Враховуючи викладене, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки суб'єкта господарювання та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Суд зауважує, що висновки, як окрема частина акту перевірки, можуть оскаржуватися до вищестоящого податкового органу.

Таким чином акт перевірки не має обов’язкового характеру, оскільки у ньому зазначаються лише виявлені в ході перевірки порушення законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно з до п. 1 ч. 4 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача направити листи усім 71 контрагентам позивача із спростуванням сумнівності факту здійснення операцій суд зазначає, що він не може втручатися у діяльність державних органів, повноваження яких визначені чинними нормативно-правовими актами.

Крім того суд зазначає, що на підставі акту перевірки податковий орган приймає податкові повідомлення-рішення, які можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

Звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 4 Законом України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат

Отже, у разі оскарження податкових повідомлень-рішень позивач має сплатити судовий збір відповідно до заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист, враховуючи також його право на зміну предмету або підстав позову, встановленого ч. 1 ст. 51 КАС України, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для викладення прохальної частини позову відповідно до вимог ст. 106 КАС України.

Відповідно до п. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 статті 108 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну товариства з обмеженою відповідальністю «Інструмент-Сервіс»до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування акту –залишити без руху.

2. Позивачу надати строк до 21 грудня 2012 року для усунення недоліків, шляхом викладення прохальної частини позовної заяви відповідно до вимог ст. 106 КАС України.

3. Копію ухвали направити позивачу. Роз’яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали відповідно до ст. 186 КАС України.

Суддя А.М. Бабич