Постанова № 27884379, 19.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 р. № 2а-592/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Голоднікова О.В.

представника позивача Ларіонова Р.О.

представника відповідача Антонюк І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»(далі - ДП МОУ «ЛДАРЗ») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі -СДПІ ВПП у м. Львові), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.09.2011 року №0000660804/19033 та №0000670804/19034; від 31.10.2011 року №0000810804/21383 та №0000800804/21382; від 10.01.2012 року №0000010804/441, та стягнути бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 2 808 821, 24 грн.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що Державне підприємство «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»має право на стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 р. -на суму 1194031,04 грн., липень 2011 р. -на суму 1614790,20 грн., а всього -на суму 2808821,24 грн. Вважає, що ДП «ЛДАРЗ»має право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, та наступне стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у вказаних податкових періодах незалежно від факту сплати цього податку до бюджету своїми контрагентами за договорами -ТзОВ «Тіком», ТзОВ «Галілея», ТзОВ «Авіанормаль», ПП «Юрма Плюс», ТзОВ «Соломія-Текс», ПП «Стимул», ПП «Фірма «Кадекс і К», ВАТ «НТК «Електронприлад», ТзОВ «Авіаремонт «Аір», МПП «Шаір В», ТзОВ «Укратрансзапчастини», ТзОВ «Західний авіаційний центр»та їх контрагентами по ланцюгах. Стверджує, що останні мають самостійні розрахунки з бюджетом із цього виду податку, самостійні зобов'язання по його сплаті та самостійне право на відшкодування з бюджету у порядку, передбаченому законом. Вказує, що сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього та сплачується за підсумками відповідного періоду. Також зазначає, що у вказаних податкових періодах позивач мав право на відшкодування податку на додану вартість в загальній сумі 3458335,00 грн., а не в сумі 649513,76 грн., оскільки саме 3458335,00 грн. сплачено постачальникам товарів у попередніх податкових періодах -травні-червні 2011 р. Тому безпідставною є відмова у відшкодуванні податку на додану вартість на загальну суму 2808821,24 грн. Необгрунтованим вважає і висновок відповідача згідно з яким сума ПДВ, утримана комісіонерами (ДК «Укрспецекспорт», ДП ДГЗІФ «Спецтехноекспорт», ДП ДГЗІФ «Укрінмаш») у складі вартості послуг, не враховується до суми податку, сплаченого позивачем постачальникам товарів у попередніх податкових періодах. Просить позов задовольнити повністю, скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові ДПС № 0000660804/19033 від 29.09.2011 року, № 0000670804/19034 від 29.09.2011 року, № 0000800804/21382 від 31.10.2011 року, № 0000810804/21383 від 31.10.2011 року, № 0000010804/441 від 10.01.2012 р. та стягнути заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2808821,24 грн.

Представники відповідача позов заперечили з мотивів, зазначених у запереченнях на позовну заяву. Ствердили, що виходячи із суті податку на додану вартість, право на формування податкового кредиту та його подальше відшкодування, виникає лише після оплати податкових накладних на підставі яких його було сформовано та після фактичного надходження сум податку на додану вартість до державного бюджету України від зазначених контрагентів позивача і їх постачальників по ланцюгах. У зв'язку з цим вважають, що не підлягають бюджетному відшкодуванню суми ПДВ за червень 2011 р. -на суму 1194031,04 грн., липень 2011 р. -на суму 1614790,20 грн., а всього - на суму 2808821,24 грн., оскільки вони фактично не надійшли до бюджету в обсязі, отриманому постачальниками товарів від ДП «ЛДАРЗ». Також вказують, що при утриманні комісіонером винагороди, за відсутності платіжного доручення на перерахування суми ПДВ в ціні послуг, така сума не враховується до суми податку, сплаченого позивачем постачальникам товарів у попередніх податкових періодах. Просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У зв'язку із проведенням реорганізації Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, відповідача протокольною ухвалою суду було замінено його правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Як вбачається з актів перевірок, Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» зареєстроване як юридична особа 17.03.1992 року, в органах державної влади, перереєстровано 23.04.1998 року Реєстраційною палатою департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 07684556. Свідоцтво про державну реєстрацію від 12.02.1999 року №447-3, перереєстровано 25.03.2005 року в Виконавчому комітеті Львівської міської ради. Свідоцтво про державну реєстрацію від 25.03.2005 року серія АОО №377029.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»взято на облік в органах державної податкової служби з 14.09.1999 року за №02-25 року та станом на день проведення перевірки перебуває на податковому обліку у СДПІ ВПП у м. Львові.

У періоді, за який проводилася перевірка, суб'єкт господарювання був платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.02.2001 року №17701598, індивідуальний порядковий номер 076845513021.

СДПІ ВПП у м. Львові ДПС проведено документальні позапланові виїзні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень-липень 2011 року. За результатами перевірок складено акти за № 1065/08-04/07684556 від 19.09.2011 р. та № 1216/08-04/07684556 від 20.10.2011 р.. На підставі зазначених актів винесено відповідні їм податкові повідомлення-рішення № 0000660804/19033 від 29.09.2011 року, № 0000670804/19034 від 29.09.2011 року, № 0000800804/21382 від 31.10.2011 року, № 0000810804/21383 від 31.10.2011 року, № 0000010804/441 від 10.01.2012 р.

Зі змісту акту перевірки № 950/08-04/07684556 від 19.08.2011 р.. вбачається, що за наслідками перевірок ДП «ЛДАРЗ» за грудень 2009 р., січень -грудень 2010 р., січень 2011 р., травень 2011 р. відповідачем встановлено: завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за травень 2010 р. на суму 164846,00 грн.; завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за січень-лютий, вересень-жовтень 2010 р. на суму 226999,49 грн.; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень 2011 р. на суму 380942,23 грн.; заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за травень 2011 р. на суму 572949,90 грн. Підставами для встановлення зазначених порушень, було зокрема, укладення договорів купівлі-продажу між ДП «ЛДАРЗ»та ДГЗІФ «Укрінмаш», ТзОВ «Авіанормаль», ТзОВ «Галілея», ТзОВ «Тіком», ПП «Юрма Плюс», ТзОВ «Соломія-Текс», ВАТ «НТК «Електронприлад», ПП «Фірма «Кадекс і К», ВАТ «Авіаремонт «Аір», ПП «Стимул», МПП «Шаір В», які отримавши від ДП «ЛДАРЗ»кошти за поставлений товар, не перерахували усю суму ПДВ безпосередньо до бюджету. При цьому, у зв'язку із здійсненням ДП «ЛДАРЗ»у травні 2011 р. оплат товару (с. 21 акту перевірки), поставленого контрагентами у вищезазначених попередніх періодах (січні -грудні 2010 р., січні -травні 2011 р.), зокрема ДП ДГЗІФ «Укрінмаш»- в сумі 401100,66 грн., у т.ч. ПДВ 66850,11 грн., ТзОВ «Авіанормаль», ТзОВ «Галілея» - в сумі 558558,42 грн., у т.ч. ПДВ 93093,07 грн., ТзОВ «Тіком»- в сумі 2285653,38 грн., у т.ч. ПДВ 380942,23 грн., ПП «Юрма Плюс», ТзОВ «Соломія-Текс», ВАТ «НТК «Електронприлад», ПП «Фірма «Кадекс і К», ВАТ «Авіаремонт «Аір», ПП «Стимул», МПП «Шаір В»- в загальній сумі 3357854,76 грн., у т.ч. ПДВ 559642,46 грн., відповідачем зроблено висновок про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 р. на суму 1100527,92 грн. (с. 21 акту перевірки). Окрім того, відповідачем встановлено, що ДП «ЛДАРЗ»за відсутності платіжних доручень, до бюджетного відшкодування включено комісійну винагороду в розмірі 561018,72 грн., у т.ч. ПДВ 93503,12 грн., утриману ДК «Укрспецекспорт», ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» на підставі відповідних договорів комісії. Загальна сума завищеного бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 р. склала 1194031,04 грн. (1100527,92 грн. + 93503,12 грн.). З урахуванням наведеного, ДП «ЛДАРЗ»також в порушення пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 200.1 - 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, завищило податковий кредит за червень 2011 р., результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за червень 2011 р. на суму 749002,03 грн., та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації), за червень 2011 р. на суму 26602,56 грн. (с. 23 акту перевірки).

Аналогічні порушення встановлені відповідачем і в акті перевірки № 1216/08-04/07684556 від 20.10.2011 р.. Так, протягом лютого -червня 2011 р. ДП «ЛДАРЗ»отримало від постачальників ТзОВ «Авіанормаль», ТзОВ «Галілея», ТзОВ «Тіком», ТзОВ «Укртрансзапчасина», ТзОВ «Соломія-Текс», ТзОВ «Західний авіаційний центр», ПП «Фірма «Кадекс і К», ВАТ «Авіаремонт «Аір», ПП «Юрма Плюс»товар, передбачений умовами відповідних договорів. На підставі отриманих податкових накладних, ДП «ЛДАРЗ» сформувало податковий кредит у відповідних податкових періодах. Також, з акту перевірки вбачається, що загальна сума оплати товару постачальникам у червні 2011 року склала 1884377,00 грн. та була включена ДП «ЛДАРЗ»до суми бюджетного відшкодування у липні 2011 р.. За результатами аналізу даних особових рахунків у відповідних періодах постачальників товару та їх контрагентів по ланцюгах, податковим органом було встановлено що, отримана у ціні товару сума податку на додану вартість була лише частково перерахована останніми до державного бюджету. При цьому сплачена до державного бюджету сума податку на додану вартість була меншою, ніж сума, отримана в ціні товару. На підставі наведеного, в акті перевірки зроблено висновок, що ДП «ЛДАРЗ»здійснило оплату завищених залишків від'ємних значень між сумами податкових зобов'язань та податкових кредитів у попередніх податкових періодах (січень-червень 2011 р.) на загальну суму 9194040,54 грн., у т.ч. ПДВ 1532340,09 грн., а також за відсутності платіжного доручення, безпідставно включило до бюджетного відшкодування суму 494700,66 грн. у т.ч. ПДВ 82450,11 грн., утриману ДК «Укрспецекспорт»та ДП ДГЗІФ «Укрінмаш»за договорами комісіями, внаслідок чого завищило суму бюджетного відшкодування на 1614790,20 грн. (1532340,09 грн. + 82450,11 грн.). Окрім того, завищило від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень 2011 р. на суму 236374,17 грн. (21 акту перевірки).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 кодексу. Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Відповідно до п. 193.1 ст. 193, п. 10 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування. За податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно, ставка податку становить 20 відсотків. Статтею 194 Податкового кодексу України передбачено, що операції, зазначені у статті 185 Податкового кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а»пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу, яка є основною. Податок додається до ціни товарів/послуг. Згідно із п.п. 201.1, 201.4 , 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. При цьому, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу. З актів перевірок вбачається та не заперечувалось представниками відповідача у судових засіданнях, що усі перелічені продавці товару на час здійснення господарських операцій із ДП «ЛДАРЗ»були зареєстровані платниками податку на додану вартість і мали право надавати покупцю (ДП «ЛДАРЗ») відповідні податкові накладні. Надані продавцями податкові накладні містять усі реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Належних доказів зворотного суду не надано.

Згідно із пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 14.1.18. Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника. Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст.. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наведеного вбачається, що для виникнення права на бюджетне відшкодування платнику податку необхідне від'ємне значення суми податку та фактична сплата податку в ціні товару (послуг) їх постачальникам у попередніх податкових періодах в розмірі, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Матеріалами справи встановлено (акти перевірок, декларацій позивача з податку на додану вартість) що, у позивача протягом травня -липня 2011 р. було наявне від'ємне значення податку на додану вартість. Також, із наявних у матеріалах справи розрахунків сум бюджетного відшкодування, доданих до декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, вбачається що позивачем було сплачено у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг) кошти, що відповідають сумі заявленого бюджетного відшкодування. Таким чином, позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в загальному розмірі 3458335,00 грн., у т.ч. за червень 2011 р. -1573958,00 грн., за липень 2011 р. -1884377,00 грн.

Окрім того, позивачем вірно визначені у відповідних податкових періодах суми податкового кредиту, а також залишки від'ємного значення, які після бюджетного відшкодування включаються до податкового кредиту наступних податкових періодів.

При цьому, не заслуговує на увагу твердження відповідача, про те, що позивач не має права на бюджетне відшкодування подарку на додану вартість, оскільки сплачена до державного бюджету продавцями товару ТзОВ «Тіком», ТзОВ «Галілея», ТзОВ «Авіанормаль», ПП «Юрма Плюс», ТзОВ «Соломія-Текс», ПП «Стимул», ПП «Фірма «Кадекс і К», ВАТ «НТК «Електронприлад», ТзОВ «Авіаремонт «Аір», МПП «Шаір В», ТзОВ «Укратрансзапчастини», ТзОВ «Західний авіаційний центр»та їх контрагентами по ланцюгах, сума податку була меншою, ніж сума податку отримана ними в ціні товару від позивача. Так, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, який визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит, не встановлює зв'язку між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість. Отже, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Податковий кодекс України, не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету від постачальника, чи його контрагентів по ланцюгах. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. За таких обставин позивач не може нести відповідальність за надходження від продавців товару чи їх контрагентів до державного бюджету суми податку на додану вартість у меншому від сплаченого ним розміру. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами ст.. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів/послуг, при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, банківські виписки, податкові накладні, реєстри отриманих і виданих податкових накладних є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару, та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування у порядку, передбаченому ст.. 200 Податкового кодексу України.

Частина друга п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлює відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум податку на додану вартість, не підтверджених податковими накладними, митними деклараціями чи іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу. Отже, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні та відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України правомірно включив вищезазначені суми податку на додану вартість до податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, податковий орган, у даному випадку, не вправі відмовляти у здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, внаслідок стверджуваного надходження від продавців товару чи їх контрагентів по ланцюгах до державного бюджету суми податку на додану вартість у розмірі, меншому від сплаченого позивачем в ціні товару, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для таких дій.

Не відповідає фактичним обставинам та не підтверджується матеріалами справи припущення представників відповідача про те, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних спростовує реальність здійснених операцій між ДП «ЛДАРЗ»та ТзОВ «Тіком», ТзОВ «Галілея», ТзОВ «Авіанормаль», ПП «Юрма Плюс», ТзОВ «Соломія-Текс», ПП «Стимул», ПП «Фірма «Кадекс і К», ВАТ «НТК «Електронприлад», ТзОВ «Авіаремонт «Аір», МПП «Шаір В», ТзОВ «Укратрансзапчастини», ТзОВ «Західний авіаційний центр». Зазначене твердження, спростовується умовами укладених між вказаними сторонами договорів, згідно яких обов'язок поставити товар покладено на продавців товару. Посилання відповідача на обов'язок позивача оформляти товарно-транспорті накладні за формою та порядком, передбаченому Наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України № 488/346 від 29.12.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»є безпідставним, оскільки вказаний наказ не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а тому його вимоги не є обов'язковими для підприємств, що не знаходяться у сфері управління міністерств. Крім того, відповідно до преамбули «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, правилами визначено права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників. Норми цих правил не поширюються на відносини, пов'язані з переходом права власності на майно, набуте за угодами купівлі-продажу, та їх подальше відображення у бухгалтерському та податковому обліку. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. В актах перевірки зазначається, та не заперечується у судових засіданнях представником відповідача, що вході проведення перевірок ревізору було представлено накладні на отриманий товар та реальність оформлених такими накладними господарських операцій. Жодних зауважень щодо правильності оформлення накладних на отриманий товар, у т.ч. щодо наявності усіх необхідних реквізитів передбачених чинним законодавством, у податкового органу немає, і зі змісту накладних така обставина не вбачається. У зв'язку з наведеним, вказані накладні відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Суперечить чинному законодавству і висновок відповідача про те, що утримані ДК «Укрспецекспорт», ДП ДГЗІФ «Спецтехноекспорт», ДП ДГЗІФ «Укрінмаш»у попередніх податкових періодах (травень-червень 2011 р.) суми ПДВ у складі комісійної винагороди у вказаних в акті перевірок розмірах, за відсутності платіжних доручень, не враховується до суми податку, сплаченого позивачем постачальникам товарів у попередніх податкових періодах. Відповідно до пп. «а»п. 200.4 Податкового кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг. При цьому, згідно із ст.. 1020 Цивільного кодексу України, комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові. Таким чином, законодавчою підставою для здійснення бюджетного відшкодування є фактична оплата за товари/послуги у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, а не наявність платіжного доручення. При цьому, факт проведення оплати послуг комісіонера підтверджується договорами комісії, звітами комісіонера, виданими ним податковими накладними, які відображені в актах перевірки та не заперечується самим відповідачем.

Судом також встановлено, що всупереч вимогам діючого законодавства, суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за червень 2011 р. в розмірі 1194031,04 грн., та липень 2011 року в розмірі 1614790,20 грн. не відшкодовані. Згідно із п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. У зв'язку з цим суд вважає, що у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України. Відповідно до ч.2 п.200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Враховуючи наведене, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 2808821,24 грн., у т.ч. за червень 2011 р. -на суму 1194031,04 грн., за липень 2011 р. -на суму 1614790,20 грн.

Під час розгляду справи відповідачем не надано документальних підтверджень недекларування зазначеними підприємствами-контрагентами позивача податкових зобов'язань або неподання ними звітності. Окрім того, податковим органом не доведено суду належними та достатніми доказами факту того, що правочини, укладені між позивачем і вищезазначеними контрагентами мали фіктивний чи безтоварний характер, а висновок відповідача про нікчемність правочинів не підтверджується належними доказами і ґрунтується на суб'єктивних припущеннях посадових осіб податкового органу, які здійснювали перевірку, а також невірному застосуванні положень Цивільного кодексу України.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Окрім того, вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржуване рішення оцінюється судом виходячи з тих обставин та підстав, які наведені в акті перевірки з урахування доведеності з боку ДПІ обставин, на які вона посилається.

В даному випадку, як зазначено вище, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, ДПІ під час розгляду справи не надала будь-яких доказів, у т.ч. визначених в акті перевірки, на підтвердження своїх доводів, покладених в основу оскаржуваних рішень щодо фіктивності створення та діяльності контрагента позивача, нездійснення спірних операцій, а отже відповідачем не доведено обставин, викладених в акті перевірки, а відтак законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби від 29.09.2011 року №0000660804/19033, №0000670804/19034; від 31.10.2011 року №0000810804/21383, №0000800804/21382; від 10.01.2012 року №0000010804/441.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»(ЄДРПОУ 07684556, м. Львів, вул. Авіаційна, 3) бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 808 821 (два мільйони вісімсот вісім тисяч вісімсот двадцять одну) грн. 24 коп.

4. Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби в користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22 червня 2012 року

Суддя Костецький Н.В.